Страница 40: ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні (61789)

Q: Как скачать ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні ?

Скачать ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні можно нажав на кнопку Скачать бесплатно внизу страницы.

Таблиця В.7 - Розрахунок енергопотреби для охолодження

Місяць року	Параметр
Місяць року	Q_C,fr' кВт • год	Qc.ve' кВт•год	Qc./if ’ кВт • год	Qc.sol ’ кВт•год	Qc, int> кВт • год	Qc.grr? ’ кВт ■ ГОД	YC	Пс./з	Qc.nd ' кВт ■ год
Січень	110715	165081	275797	7070	34104	41175	0,15	0,15	0
Лютий	96418	143763	240181	10258	30804	41062	0,17	0,17	0
Березень	90159	134431	224590	15694	34104	49799	0,22	0,22	0
Квітень	59330	88464	147795	16029	33004	49033	0,33	0,33	0
Травень	38949	58074	97023	16870	34104	50975	0,53	0,52	0
Червень	26873	40069	66942	15183	33004	48187	0,72	0,69	1915
Липень	22359	33339	55698	14685	34104	48790	0,88	0,80	4298
Серпень	25245	37641	62885	13230	34104	47335	0,75	0,72	2283
Вересень	42229	62966	105195	13283	33004	46287	0,44	0,44	0
Жовтень	64554	96253	160806	11519	34104	45623	0,28	0,28	0
Листопад	84110	125411	209521	5040	33004	38045	0,18	0,18	0
Грудень	102781	153251	256033	4377	34104	38481	0,15	0,15	0
Всього за рік									8497

Тривалість опалювального періоду та періоду охолодження для діяльності сезонозалежних технічних засобів
1. Тривалість опалювального періоду прийнято фіксованою згідно з 15.3.3 як для І температурної зони України, що становить 4500 год.
2. Тривалість періоду охолодження визначена згідно з 15.3.4 на основі даних таблиці А.6 додатка А для м. Києва і становить 740 год.
Загальне енергоспоживання при опаленні підсистеми тепловіддачі/виділення.
1. Система опалення двотрубна з автоматичними регуляторами перепаду тиску на горизонтальних вітках з більше ніж вісьмома опалюваними приладами. В якості опалювальних приладів підсистеми тепловіддачі в будівлі використані секційні радіатори з терморегуляторами (П-регу- лювання з точністю 2 К). Опалювальні прилади встановлюються біля зовнішніх стін під вікнами з радіаційним захистом.
2. Загальні тепловтрати підсистеми тепловіддачі/виділення визначаються для кожного місяця за формулою (79) та наведені в таблиці В.8, при цьому:

f_hydr =1,01- згідно з таблицею 18;

f_jm= 0,98, f_rad = 1,0 - згідно з 15.4.2.3;

Hsfr = (Пзгн + = (0,93 +0,88)/2 = 0,905 - згідно з таблицею 17 та формулою (81);

r|_cfr = 0,93, т|_ешЬ = 1,0 - згідно з таблицею 17;

Пет ⁼ 0'86 - згідно з формулою (80).

1. Згідно з 15.4.3.4 додаткова енергія для підсистеми тепловіддачі/виділення в розрахунках не враховується.
2. Енергію входу,що необхідна для підсистеми тепловіддачі/виділення, розраховують для кожного місяця за формулою (87). Результати розрахунків наведені в таблиці В.8.
Загальне енергоспоживання при опаленні підсистеми розподілення
1. Тепловтрати підсистеми розподілення визначаються для кожного місяця за формулою (88) та наведені в таблиці В.9. Результатом розрахунку загальних тепловтрат є сума тепловтрат різних типів трубопроводів І__А, L_s, L_v згідно з рисунком 7.
2. Трубопроводи типу L_v (розподільні, що знаходяться в некондиціонованому техпідпіллі), І__А (горизонтальні вітки) та L_s (стояки) ізольовані теплоізоляцією, товщина якої приблизно дорівнює зовнішньому діаметру трубопроводів.

Довжина трубопроводів відповідного типу визначається згідно з А.З ДСТУ Б EN 15316-2-3 за спрощеною методикою:

L_v = 2 • L_l + 0,0325 • L_l• L_w + 6 = 2 • 32,4 + 0,0325 ■ 32,4 • 18 + 6 = 90 м;

L_s = 0,025 • L_l■ L_wh_lev■ N_lev= 0,025 ■ 32,4 • 18 • 2,8 • 25 = 1020 m;

L_a = 0,55 L_LL_wNi_ev= 0,55-32,4-18-25 = 8019 m,

де L_l, L_w - довжина та ширина будівлі відповідно, м;

h_lev - висота поверху, м;

N_lev - кількість поверхів.

Запірно-регулювальна арматура, що використовується, - теплоізольована, відповідно, згідно з 15.5.2.3.1. Додаткові тепловтрати, пов'язані із засобами кріплення при розрахунку тепловтрат, не враховані.

Лінійні коефіцієнти теплопередачі трубопроводів визначені згідно з таблицею 24 і становлять: 4_LV = 0,2 Вт/(м • К), _S = 0,3 Вт/(м ■ К), T_L_А = 0,4 Вт/(м • К).
Середня температура теплоносія становить 0_т= 70 °С (температурний графік 80/60). Температура навколишнього середовища становить: для кондиціонованого об'єму 9 = 20 °С та 9 = 13 °С - для техпідпілля.

Середня температура теплоносія в зоні упродовж /-го місяця 0_т/ визначається за температурним графіком регулювання теплоносія за погодними умовами за середньомісячної температури зовнішнього середовища відповідного місяця (таблиця А.2 додатка А). Для цього на температурному графіку в межах температур початку/закінчення опалювального періоду (відповідно до ДБН В.2.5-67 - 8. ..14 °С) та розрахункової для опалення (для Києва - мінус 22 °С за ДСТУ-Н Б В.1.1-27) будується (рисунок В.2) графік середніх температур теплоносія. Середня температура теплоносія для температурного графіка 80/60 при зовнішній температурі повітря найхолоднішої п'ятиденки мінус 22 °С становить 0_т = 70 °С (початок графіка). Середня температура теплоносія упродовж /-го місяця, наприклад, січня (для Києва - мінус 4,7 °С) становить 9^ = 51 °С.

Визначення годин опалення t_opan здійснюється з урахуванням наступних спрощень: з листопада по березень опалення неперервне, в жовтні та квітні - тривалість годин опалення становить половину тривалості відповідного місяця.

Рисунок В.2 - Графік середніх температур теплоносія

Визначення утилізованих та неутилізованих тепловтрат підсистем розподілення здійснюється за методикою відповідно до 15.5.3.

Неутилізаційні тепловтрати - тепловтрати трубопроводів в техпідпіллі (типу L_v). Розрахунок неутилізаційних тепловтрат здійснюється згідно з 15.5.2, результати розрахунків наведені в таблиці В.9.

Утилізаціні тепловтрати - тепловтрати трубопроводів в опалюваній частині будинку (типу І__А та L_s). Розрахунок утилізаційних тепловтрат здійснюється згідно з 15.5.2, результати розрахунків наведені в таблиці В.9.

Утилізовані тепловтрати розраховуються згідно з формулою (91), результати розрахунків наведені в таблиці В.9.

Неутилізовані тепловтрати розраховуються згідно з формулою (92), результати розрахунків наведені в таблиці В.9.

Енергію входу, що необхідна для підсистеми розподілення, розраховують для кожного місяця за формулою (93). Результати розрахунків наведені в таблиці В.8.

Таблиця В.8 - Розрахунок енергоспоживання при опаленні

Місяць року	Параметр
Місяць року	^H,nd' кВт ■ ГОД	,em,ls ’ кВт ■ год	@Н,ет,І$ ~^H,dis,out’ кВт•ГОД	Qn.disjn ~Qh,gen,out’ кВт • ГОД	®Н,деп,1в ’ кВт • ГОД	Qh,uso ’ кВт ■ год
Січень	151929	21475	156224	176596	7358	183954
Лютий	125295	17710	128838	147241	6135	153376
Березень	97077	13722	99827	120243	5010	125253
Квітень	31000	4382	31928	42585	1774	44359
Травень	0	0	0	0	0	0
Червень	0	0	0	0	0	0
Липень	0	0	0	0	0	0
Серпень	0	0	0	0	0	0
Вересень	0	0	0	0	0	0
Жовтень	43860	6200	45126	55595	2316	57912
Листопад	97012	13713	99756	119482	4978	124460
Грудень	136773	19333	140640	161012	6709	167720
Всього за рік	682945					857035

Таблиця В.9 - Значення енергетичних потоків в підсистемі розподілення

Місяць року	Параметр
Місяць року	®Н,dis,out ’ кВт•ГОД	^H,dis,ls’ кВт • ГОД	^H,dis,ls,nrbl ’ кВт • год	Qh,dis,ls,rbl ’ кВт ■ год	QН ,dis ,1s,rvd ’ кВт • ГОД	.dis,ls,nrvd ’ кВт•год	QH,dis.in ’ кВт • год
Січень	156224	131469	763	130706	111098	20372	176596
Лютий	128838	118746	689	118057	100343	18404	147241
Березень	99827	131469	763	130706	111053	20416	120243
Квітень	31928	63614	369	63245	52958	10656	42585
Травень	0	0	0	0	0	0	0
Червень	0	0	0	0	0	0	0
Липень	0	0	0	0	0	0	0
Серпень	0	0	0	0	0	0	0
Вересень	0	0	0	0	0	0	0
Жовтень	45126	65735	382	65353	55265	10470	55595
Листопад	99756	127228	739	126490	107502	19726	119482
Грудень	140640	131469	763	130706	111097	20372	161012

Значення додаткової енергії для підсистеми розподілення визначають згідно з таблицею 26.

Додаткова енергія в підсистемі розподілення використовується на функціонування циркуляційних, змішувальних та циркуляційно-змішувальних насосів. Кількість насосів, що використовується, - 12. Регулювання швидкості обертання насосів із забезпеченням змінного перепаду тиску (Ap_var).

Використовуються генератори із стандартним об'ємом води.

Враховуючи, що режим опалення постійний (без чергових режимів), то f_jm = 1,0.

Відповідно, W_{Hdjs auxan}= 250-12-4500/5000 = 2700 кВт год/рік.

Загальне енергоспоживання при опаленні підсистеми виробництва/генерування теплоти
1. Згідно з формулою (94) загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування дорівнює енергії входу в підсистему розподілення.
2. Тепловтрати підсистеми виробництва/генерування теплоти визначаються для кожного місяця за формулою (95) та наведені в таблиці В.8. При цьому, ефективність підсистеми виробництва/генерування теплоти прийнята згідно з таблицею 27 для випадку централізованого теплопостачання з якісним регулюванням зі зрізкою температурного графіка і коригуванням в ІТП за ПОГОДНИМИ умовами, Г|н,деп ^{= 96}%■
Загальне енергоспоживання при опаленні
1. Загальне енергоспоживання при опаленні визначено для кожного місяця згідно з формулою (96) та наведено в таблиці В.8.
2. Річне енергоспоживання при опаленні будівлі розраховане згідно з формулою (97) та наведено втаблиці В.8.

Скачать бесплатно

Предыдущий документ

Следующий документ

Предыдущая страница

Следующая страница

Нормативні акти про охорону праці Основні законодавчі акти Будівельні норми і правила (ДБН, СНиП) Стандарти (ГОСТ, ДСТУ) Санітарні норми і правила Пожежна безпека (НАПБ) Інструкції з охорони праці Реестр НПАОП 2020-2021 - Нормативно-правові акти з охорони праці

ДБН В.2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення Закон України "Про автомобільний транспорт" Інструкція з охорони праці для електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ДСанПіН 2.2.4-400-10 Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ГОСТ 2789-73 Шероховатость поверхности. Параметры и характеристики ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення ДБН 360-92 Про затвердження державних будівельних норм Закон України 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Кодекс 852 Бюджетный кодекс Украины

Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників СТОРІНКА: 69 ГОСТ 475-78* Двери деревянные. Общие технические условия СТОРІНКА: 3 ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості СТОРІНКА: 2 ГОСТ 15607-84 Аппараты телеграфные буквопечатающие стартстопные пятиэлементного кода. Основные параметры и общие технические требования СТОРІНКА: 2 ДНАОП 5.1.21-6.02-85 (РД 31.80.11-85) Основні принципи розроблення та обгрунтування вимог нормативних документів з безпеки праці на морському транспорті СТОРІНКА: 3 ГОСТ 4199-76 Реактивы. Натрий тетраборнокислый 10-водный. Технические условия СТОРІНКА: 3 НПАОП 60.1-1.48-00 Правила безопасности для работников железнодорожного транспорта на электрифицированных линиях СТОРІНКА: 4 ГОСТ 12.2.028-84 Вентиляторы общего назначения СТОРІНКА: 2 ГСП 382-96 Государственные санитарные правила авиационного применения пестицидов и агрохимикатов в народном хозяйстве Украины СТОРІНКА: 2 ДБН В.2.2-24:2009 БН В.2.2-24:2009. Дома и сооружения. Проектирования высотных жилых и общественных домов СТОРІНКА: 25