Примітка 2. Для системи охолодження тепловтрати в системі можуть включати теплоту, що розсіюється з внутрішнього середовища до холодних частин системи (виділення, акумулювання, розподілення, регулювання), та/або теплоту, що розсіюється до гарячих частин системи (виробництво, транспортування, електронні прилади). Частина теплоти, що розсіюється до холодних частин системи, може бути утилізована у будівлях, як це зазначалося вище.
Примітка 3. Втрати в системі також включають додаткові тепловтрати у будівлі через неоднорідний розподіл температури в зоні будівлі та недосконале регулювання температури в зоні будівлі.
Примітка 4. Якщо інженерну систему будівлі використовують для декількох цілей (наприклад, опалення та ГВП), розділити енергоспоживання на споживання енергії для кожної конкретної цілі може бути складно. Таке енергоспоживання може зазначатися як комбінований показник (наприклад, енергоспоживання на опалення приміщень і ГВП).
На рисунку 6 наведено взаємозв'язок між ефективністю підсистем опалення і охолодження та різними європейськими стандартами, що стосуються цих підсистем.
Теплообмінні прилади
Розподілення
Акумулювання і генерування
Втрати
Втрати
15316-2-1
15316-2-3 15316-3-2
15243}*)
t
15316-1
15316 4-х
Енергоспоживання/
Доставлена енергія
Опалення
Енергопотреби
Втрати взаємодії
15243
15421
15243
Охолодження
15243
В
Втрати
трати(*) Якщо опалення забезпечується комбінованою системою кондиціонування повітря (опалення за допомогою вентиляції або загальної системи повітряного опален ня/охолодження)
Рисунок 6 - Ефективність системи опалення та охолодже—я
Тривалість опалювального періоду та періоду охолодження для діяльності сезонозалежних технічних засобів
Місячний метод розрахунку енергопотреб на опалення та охолодження опосередковано враховує тривалість опалювального періоду та періоду охолодження в рамках енергетичного балансу за кожен місяць, тому додатковий розрахунок тривалості вказаних періодів не застосовують.
Для розрахунків додаткової енергії та тривалості роботи сезонозалежних технічних засобів (трубопроводи, вентилятори тощо) необхідно визначити або розрахувати тривалість опалювального періоду та періоду охолодження.
Опалювальний період
Дійсну тривалість опалювального періоду LH , виражену в кількості місяців, розраховують за формулою:
LH=ym=}2fHm, (71)
де fHm - частка m-го місяця, що є частиною опалювального періоду. Визначення fH для кожного місяця здійснюють на базі місячних значень співвідношення надходжень і втрат теплоти для опалювального режиму ун , що визначаються згідно з 12.2.
Спочатку визначають перше граничне значення безрозмірного співвідношення надходжень і втрат теплотидля опалювального режиму ун.ііт за формулою:
Ун.Ііт = (аН +1)/аН - (72)
де ан - безрозмірний числовий параметр, що залежить від часової константи будівлі, визначений згідно з 12.2.
Потім для кожного місяця визначають:
значення ун на початку місяця. Це значення розраховують, як середнє значення ун для місяця, що розглядається, та попереднього місяця;
значення ун в кінці місяця. Це значення приймають, як середнє значення ун для місяця, що розглядається, та наступного місяця.
Найменше з двох значень позначають ун(1 найбільше - ун,2- Від'ємне значення ун повинно бути замінене на значення найближчого місяця з додатним значенням ун.
Якщо ун2 < Ун.ііт > тоді весь Місяць є частиною опалювального періоду: fH = 1.
Якщо ун j > Ун.ііт , тоді весь місяць не належить опалювальному періоду: fH= 0.
В іншому випадку опалювальному періоду належить лише частка місяця:
ЯКЩО Ун >УН,Ііт- = 0>5(Ун,Ііт ~УН,і)/(УН ~УН,і)' (73)
ЯКЩО Ун - Ун,Ііт: 7Н =0.5+0,5(ун Ііт-Ун)/(Ун,2 ~Ун) ■ (74)
Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами допускається приймати фіксовану тривалість опалювального періоду, що становить: 4500 год - для І температурної зони України згідно з ДБН В.2.6-31,4000 год - для II температурної зони України.
Для існуючих будівель без наявної системи регулювання температури необхідно використовувати дійсну (фактичну) тривалість опалювального періоду.
Період охолодження
Дійсну тривалість періоду охолодження І_с , виражену в кількості місяців, розраховують за формулою:
Lc = ■ (75)
де Ъ,т ~ частка m-го місяця, що є частиною періоду охолодження. Визначення fc для кожного місяця здійснюють на базі місячних значень співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму охолодження ус, що визначають згідно з 12.3.
Спочатку визначають перше граничне значення безрозмірного співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму охолодження yCjim за формулою:
(1/Yc)lim=(ac+1)/ac. (76)
де ас - безрозмірний числовий параметр, що залежить від часової константи будівлі, визначений згідно з 12.3.
Потім для кожного місяця визначають значення 1 /ус на початку та в кінці місяця, як середнє значення 1 /ус для місяця, що розглядається, та попереднього місяця та, як середнє значення 1 /ус для місяця, що розглядається, та наступного місяця (попереднім місяцем для січня є грудень; наступним місяцем для грудня є січень).
Найменше з двох значень позначається (1 /ус ) 1 найбільше - (1 /ус )2• ВІД'ємне значення 1 /ус повинно бути замінене на значення найближчого місяця з додатнім значенням 1 /ус.
Якщо (1 /ус )2 < (1 /ус ) тоді весь місяць є частиною періоду охолодження: fc = 1.
Якщо (1 /ус )1 > (1 /Ус)|іт> Т°Д' весь місяць не належить періоду охолодження: fc = 0.
В іншому випадку, періоду охолодження належить лише частка місяця:
якщо (1/їс)>(1/їс),т: k -0/тс),]■ (77)
якщо (1/їс)і(1/їс),т: k = 0,5+0,5[(1/їс)|іт-(1/їс)]/[(1/їс)2-(1/?с)], (78)
Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами допускається приймати фіксовану тривалість періоду охолодження як період в годинах, коли температура зовнішнього повітря вище 21 °С для найближчого міста згідно з таблицею А.6 додатка А.
Загальне енергоспоживання при опаленні підсистеми тепловіддачі/виділення
Загальні положення
Теплоту входу до підсистем тепловіддачі/виділення при опаленні визначають відповідно до ДСТУ Б EN 15316-2-1, що включає тепловтрати, спричинені:
нерівномірністю розподілу температури в приміщенні;
наявністю опалювальних панелей, умонтованих в конструкції будівлі;
точністю регулювання температури приміщення.
Результати розрахунку ефективності системи тепловіддачі/виділення включають:
регулярні тепловтрати;
додаткову енергію;
утилізаційні та утилізовані тепловтрати системи;
теплоту входу до підсистеми.
Тепловтрати підсистеми тепловіддачі/виділення
Розрахунок загальних тепловтрат підсистем тепловіддачі/виділення виконують помісячно згідно з ДСТУ Б EN 15316-2-1 з використання ефективності за формулою:
( г f. f A
n _ [ 'hydr 4m 'rad 1 n,7QK
^H.emjs - — 1'^H,em,out >
Hem j
де Qw,em,/s ~ загальні тепловтрати підсистеми тепловіддачі/виділення за конкретний місяць, Вт- год;
Qw.em.ouf - енергія виходу відпідсистеми тепловіддачі/виділення за конкретний місяць, Вт-год, є енергопотребою для опалення за конкретний місяць QHnd , що визна- визначають згідно з 7.2.1;
fhydr ~ коефіцієнт, що враховує гідравлічне налагодження системи;
fjm - коефіцієнт, що враховує застосування періодичного теплового режиму приміщення;
fjm = 1 - для постійного теплового режиму; fjm = 0,98 - для періодичного теплового режиму з регулюванням без інтегрованого зворотного зв'язку; fjm= 0,97 - для періодичного теплового режиму з регулюванням, що має інтегрований зворотний зв'язок (з оптимізованим пуском);
frad - коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку (тільки для променевих систем опалення);
r|em - загальний рівень ефективності для тепловіддавальної складової системи у приміщенні, що визначають за формулою:
Пеш = f— - г, . (80)
(^Istr + ЛсГг + ЛетЬ )J
T]sfr - складова загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення;
дс(г - складова загального рівня ефективності, яка враховує регулювання температури приміщення;
Леть ~ складова загального рівня ефективності, яка враховує питомі втрати зовнішніх огороджень (для вбудованих систем).
Стандартні значення складових загального рівня ефективності приймають згідно з додатком А ДСТУ Б EN 15316-2-1 (таблиці 17- 23).
Ефективність вільно обтічних нагрівальних поверхонь (радіаторів); приміщення заввишки не більше ніж 4 м
Таблиця 17 - Ефективність вільнообтічних нагрівальних поверхонь (радіатори); приміщення заввишки не більше ніж 4 м
|
Впливовий фактор |
Складові загального рівня ефективності |
|||||
|
Osfrl |
HsfrS |
Hcfr |
ПетЬ |
|||
|
Регулювання температури повітря приміщення |
Відсутнє |
|
|
0,86 |
|
|
|
За усередненої (характерної) температури повітря приміщень будівлі |
|
|
0,88 |
|
||
|
П-регулювання (2 К*) |
|
|
0,93 |
|
||
|
П-регулювання (1 К*) |
|
|
0,95 |
|
||
|
ПІ-регулювання |
|
|
0,97 |
|
||
|
ПІ-регулювання з оптимізацією (наприклад, наявність диспетчеризації, адаптованого контролю) |
|
|
0,99 |
|
||
|
Температурний напір (за температури повітря 20 °С) |
60 К (наприклад, 90/70) |
0,88 |
|
|
|
|
|
42,5 К (наприклад, 70/55) |
0,93 |
|
|
|
||
|
ЗО К (наприклад, 55/45) |
0,95 |
|
|
|
||
|
Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження |
Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни |
|
0,87 |
|
1 |
|
|
Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни: |
||||||
|
- вікно без радіаційного захисту; |
|
0,83 |
|
1 |
||
|
- вікно з радіаційним захистом; |
|
0,88 |
|
1 |
||
|
- звичайна стіна |
|
0,95 |
|
1 |
||
|
* Точність регулювання температури, в градусах Кельвіна. |
||||||
Складову загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення r)sfr, розраховують, як середнє значення "температурного напору" та "питомих тепловтрат зовнішніх огороджувальних конструкцій" за формулою:
Hsfr = (Hsfrl "*■ Tlsfr2 )/2 , (81)
