Цього року колектив АТЗТ
«Харківський коксовий завод»
відзначає своє 75-річчя. Доцільність
будівництва в Харкові дослідного
коксохімічного підприємства
диктувалась необхідністю
створення дослідно-промислової
бази для наукових установ, що були в
місті,— Українського
науково-дослідного вуглехімічного
інституту і проектного інституту
«Діпрококс», які мали
забезпечувати теоретичну та
практичну базу розвитку
коксохімічного виробництва. У
вересні 1932 р. першу чергу заводу
було введено в експлуатацію. На
його коксових батареях проводилися
у передвоєнні роки дослідження
коксування кам’яного вугілля
різних вугільних басейнів,
відпрацьовувалися передові на той
час технології одержання аміаку і
видалення фенолів із стічних вод
коксохімічних заводів.
За довгу історію підприємство
досягло значних успіхів, що в свою
чергу дало змогу спеціалістам
«Діпрококсу» спроектувати нову
конструкцію високоефективних
коксових батарей потужністю 1 млн. т
коксу на рік для потреб підприємств
галузі. Ще не так давно Харківський
коксовий завод переживав дуже
непрості часи. Після численних
реорганізацій та змін власників на
початок 2003 р. основні фонди
підприємства були фактично
зруйновані. Середня зарплата ледве
перевищувала 300 грн. Ситуація
кардинально змінилася з приходом
нового власника з Донецького
регіону, який був зацікавлений у
розвитку вітчизняної
промисловості.
Новий власник негайно розпочав
проведення першочергових ремонтів
технологічного обладнання, що дало
змогу нормалізувати роботу
основного виробництва. Влітку 2006 р.
на підприємстві було завершено
перший етап масштабної
реконструкції — введено в
експлуатацію спроектовану
спеціалістами інституту
«Діпрококс» нову коксову батарею №
4-біс. Виробнича потужність заводу
зросла до 16 тис. т коксу на місяць —
у чотири рази більше, ніж у 2003 р.
Більш як у шість разів збільшився
за цей період і розмір середньої
заробітної плати.
Відроджуючи колишню славу
первістка коксохімічної галузі,
адміністрація підприємства, де
працює близько 800 осіб, велику увагу
надає питанням охорони праці та
навколишнього середовища. Це і не
дивно, якщо врахувати, що подібне
виробництво завжди належало до
розряду підвищеної небезпеки, яке
до того ж не дуже сприятливо
впливало на стан навколишнього
середовища.
Питаннями забезпечення
промислової та екологічної безпеки
на заводі займаються дві служби —
відділ охорони праці,
підпорядкований безпосередньо
директорові підприємства, та
відділ екології на чолі із
заступником головного інженера. В
кожному з цих відділів працює по
чотири спеціалісти.
У полі зору спеціалістів відділу
охорони праці — всі без винятку
структурні підрозділи. За
словами
в. о. начальника служби охорони
праці підприємства О. Лазаренка,
кожний робочий день
співробітників, згідно з діючою
СУОП, починається з обходу
виробничих підрозділів. Велика
увага приділяється при цьому стану
обладнання цехів основного
виробництва: коксового цеху, цеху
вловлювання хімічних продуктів
коксування, вуглепідготовки.
Як зазначив О. Лазаренко, сьогодні
інженерам з охорони праці стало
дещо простіше стежити за
додержанням працюючими правил і
норм охорони праці. Введення в
експлуатацію нової коксової
батареї № 4-біс дало змогу не тільки
вивільнити велику кількість
робітників, зайнятих на роботах з
важкими, шкідливими та
небезпечними умовами праці, але й
значною мірою знизило рівень
виробничих ризиків. Задіяна в
процесі виробництва коксу
комп’ютерна система контролю
підняла на новий рівень усю систему
безпеки виробництва. Це дає змогу
миттєво реагувати на виникнення
тих або інших позаштатних ситуацій,
запобігати збоям у роботі та
пов’язаним з ними втратам у
випуску якісної продукції. Якість
харківського ливарного коксу для
підприємств машинобудування
регіону, численних закордонних
споживачів набагато перевищує
якість інших українських
виробників аналогічної
продукції.
Разом з цим це аж ніяк не означає,
що оновлення основних фондів,
впровадження нових технологій,
модернізація в цехах підприємства,
що триває,— привід для
розслаблення працівників служби
охорони праці. В цьому впевнена
ветеран заводу, інженер з охорони
праці Л. Маслянникова. Як і раніше,
спеціалісти служби відіграють
провідну роль у забезпеченні в
структурних підрозділах контролю з
охорони праці. Стежать за
здійсненням першого ступеня
оперативного контролю, за
правильністю оформлення майстрами
журналів оперативного контролю.
Щотижня на дільницях проводиться
другий ступінь контролю, під час
якого начальники цехів особисто
оглядають робочі місця. По два-три
рази на місяць у визначені графіком
дні в тому або іншому цеху за участі
головного інженера, інших
керівників підприємства, головних
спеціалістів і працівників служби
охорони праці проводиться третій
ступінь контролю. Служба охорони
праці оформлює акти, що виносяться
на обговорення на день охорони
праці, і передає безпосередньому
керівникові підприємства, який
вживає заходів щодо підвищення
відповідальності посадових осіб,
усунення виявлених порушень.
Наприклад, під час перевірки
ремонтно-будівельного цеху комісія
виявила, що його начальник у
призначений термін не опрацював
наявні інструкції з охорони праці.
Про це служба доповіла керівникові
підприємства, що автоматично
позбавило недбалого керівника цеху
місячної премії.
Тільки впродовж 2006 р. у структурних
підрозділах підприємства було
переглянуто 80 інструкцій з охорони
праці. Всього ж сьогодні на
підприємстві діє 303 інструкції,
розроблено і введено в дію
положення про порядок виконання
робіт підвищеної небезпеки, на
кожній з дільниць додержуються
терміни проведення інструктажів з
охорони праці. Особлива увага
приділяється проведенню
інструктажів робітників найбільш
травмонебезпечних професій:
машиністів коксовиштовхувача,
завантажувального вагона,
чергового персоналу — операторів
котельні, слюсарів,
електромонтерів та ін. Слід
зазначити, що на заводі робітники
всіх без винятку професій щороку
проходять навчання та складають
іспити з питань охорони праці.
Керівники структурних підрозділів,
інші посадові особи проходять
відповідне навчання та перевірку
знань у спеціалізованих навчальних
організаціях. Словом, ставлення до
навчання на підприємстві виключає
будь-який формалізм, і це цілком
закономірно, вважає директор
заводу В. Орлов, оскільки найменше
нехтування правил безпеки у
коксовому виробництві загрожує
найтяжчими наслідками.
Впродовж 2006 р. спеціалісти служби
охорони праці видали 25 приписів
щодо усунення порушень. Всі вони
були виконані у запропоновані
терміни. В цехах підприємства
проведено п’ять нарад з
інженерно-технічними працівниками.
Все це, за словами провідного
державного інспектора Харківської
державної інспекції промислової
безпеки та охорони праці в
машинобудуванні М. Мігунова, який
курирує підприємство, суттєво
допомагає в роботі наглядових
органів. Більше того, проведена
реконструкція промислового
об’єкта, освоєння у цьому зв’язку
великих обсягів фінансових коштів
не викликала на момент прийняття
об’єкта, що вводиться в
експлуатацію, ані у нього особисто,
ані в інших членів державної
комісії ніяких нарікань. І це тоді,
коли обсяг наданої для
затвердження документації
перевищив сто томів. Про що
свідчить цей факт? Про
відповідальне, сумлінне ставлення
роботодавців до вимог
нормативно-правових актів з
охорони праці. Вагомим
підтвердженням цього є і той факт,
що впродовж чотирьох останніх
років на підприємстві не було
зафіксовано жодного нещасного
випадку на виробництві.
Начальників двох найбільших цехів
підприємства: коксового — О.
Непочатова і вуглепідготовки —
В. Каплуненка в період проведення
заходів Всесвітнього дня охорони
праці нагороджено Почесними
грамотами теруправління
Держгірпромнагляду по Харківській
області.
Щороку в колективний договір між
адміністрацією і трудовим
колективом до розділу «Охорона
праці» вноситься комплексний план
щодо поліпшення умов праці та
санітарно-оздоровчих заходів.
Наприклад, минулого року виконано 23
заходи на загальну суму понад 1,3
млн. грн. Поліпшено умови праці 110
осіб, у тому числі 17 жінок.
Безсумнівно, що питання підвищення
рівня безпеки, поліпшення умов
праці і надалі перебуватимуть в
центрі уваги керівників АТЗТ
«Харківський коксовий завод». Уже
сьогодні спецодяг та спецвзуття,
захисні каски й маски у працівників
підприємства найвищої якості.
Завершується ремонт їдальні,
харчування в якій безплатне. Всім,
кому належить, видається молоко,
спецхарчування.
Є на підприємстві й низка інших
пільг для працівників. Наприклад,
для тих, хто мешкає в передмісті,
підприємство закуповує безплатні
квитки для проїзду в електропоїзді.
Бажаючі мають можливість придбати
пільгову путівку для оздоровлення
в санаторії у селищі Коктебель, що
на Південному березі Криму.
15 червня харківські коксівники
відсвяткували своє професійне
свято — День металурга. Наукові та
виробничі досягнення, славетні
традиції, накопичені колективом
заводу,— яскраве свідчення
причетності харків’ян до
створення металургійної бази
країни, основи економічного
потенціалу незалежної України. Так
тримати!
Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор
На знімку (зліва направо):
начальник коксового цеху О.
Непочатов, в. о. начальника
відділу
охорони праці О. Лазаренко
та провідний державний
інспектор
Харківської державної
інспекції
промислової безпеки та охорони
праці
в машинобудуванні М. Мігунов
перевіряють виконання припису.
Фото автора
