15.10.3.2.3 У тому випадку, коли підсистема виробництва/генерування та акумулювання скла­дається більше ніж з одного типу генератора/трансформатора, розрахунки слід робити окремо для кожної частини з відповідною ефективністю.

  1. Енергоспоживання при охолодженні

Енергоспоживання при охолодженні, кВтгод, розраховують за формулою:

Qc,use ~ Qc,gen,out +®С,деп,Із 1 (111)

ДеQc,gen,out ~ енергія виходу від підсистем виробництва/генерування та акумулювання, кВтгод, визначена згідно з 15.10.3.1;

gents ~ загальні тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання, кВт год, визначені згідно з 15.10.3.2.

Результати на річній основі представляють і підсумовують, як це зазначено в таблиці 37.

  1. Додаткова енергія при охолодженні

Річну кількість додаткової енергії при охолодженні, кВтгод, розраховують за формулою: ^С,аих,ап ~ ^С,ет,аих +^C,dis,aux,an (112)

де: WCemayx - додаткова енергія для підсистеми тепловіддачі/виділення, кВтгод, визначена згідно з 15.10.1.2;

wc,dis,aux,an ~ Д°Даткова енергія для системи розподілення, кВт год, визначена згідно з ’ ’ ’ 15.10.2.2.

Результати на річній основі представляють і підсумовують, як це зазначено втаблиці 37.

  1. Загальне енергоспоживання при центральному попередньому охолодженні

    1. Енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування при попередньому охолодженні

      1. Загальну енергію виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВт год, розраховують за формулою:

QV, pre-cool, gen, out ~ ®V,nd, pre-cool,m /Пу,sys,pre-cool). (113)

m де: fC m - частка m-го місяця, що є частиною фактичного періоду охолодження для

роботи сезонозалежних технічних засобів, розрахована згідно з 15.3.4;

Qv,nd,pre-cooi,m ~ енергопотреба для попереднього охолодження для m-го місяця, кВт год, розрахована згідно з 9.4.2;

^v,sys,pre-cool ~ загальна ефективність розподілення і тепловіддачі/виділення для системи попереднього охолодження.

  1. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами загальну ефективність розподілення і тепловіддачі/виділення для системи попереднього охолод­ження необхідно приймати за даними таблиці 32. Порядок для більш детальних розрахунків визначений згідно з ДСТУ Б EN 15243.

Таблиця 32 - Загальна ефективність розподілення і тепловіддачі/виділення для систем попереднього охолодження

Система попереднього охолодження

Пу

Водний охолоджувальний змійовик, система розподілення менше 10 м, теплоізольований розподільний трубопровід

0,99

. Водний охолоджувальний змійовик, система розподілення менше 10 м, ' теплонеізольований розподільний трубопровід

0,98

Водний охолоджувальний змійовик, система розподілення від 10 м до ЗО м, теплоізольований розподільний трубопровід

0,98

Водний охолоджувальний змійовик, система розподілення від 10 м до ЗО м, теплонеізольований розподільний трубопровід

0,96

' Водний охолоджувальний змійовик, система розподілення від ЗО м до 50 м, теплоізольований розподільний трубопровід

0,96

Водний охолоджувальний змійовик, система розподілення від ЗО м до 50 м, теплонеізольований розподільний трубопровід

0,92

Примітка. Наведені дані довжини розподільної системи від теплогенератора до охолоджувального змійо­вика. У випадку, якщо розподільна підсистема довша за 50 м, утилізаційними тепловтратами в розподільній підсистемі можна знехтувати згідно з 15.9.2.1.



  1. Енергоспоживання при попередньому охолодженні

    1. Річне енергоспоживання при попередньому охолодженні, кВтгод, визначають за формулою:

Qv,pre-cool.use =Qv,pre-cool,gen,out /^V,pre-cool,gen ’ (114)

де Qv,pre-cool,gen,out ~ загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВтгод, визначена згідно з 15.13.1;

Пу,pre-cool,gen ~ ефективність підсистеми виробництва/генерування системи центрального

попереднього охолодження.

      1. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами сезонну ефективність підсистеми виробництва/генерування системи центрального попереднього охолод­ження t]v,pre-cooi,gen приймають згідно з даними таблиці 31.

      2. У тих випадках, коли генераційно-акумуляційна підсистема включає охолоджувальні пристрої більше як одного виду, розрахунки необхідно робити по кожній частині окремо і визначати відповідні показники ефективності.

      3. Порядок для більш детальних розрахунків визначений згідно з ДСТУ Б EN 15243.

    1. Додаткова енергія при центральному попередньому охолодженні

      1. Метод, визначений цим стандартом для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами, не враховує додаткову енергію при центральному попередньому охо­лодженні.

      2. Розрахунок додаткової енергії при центральному попередньому підігріві необхідно проводити згідно з ДСТУ Б EN 15243.

  1. Енергопотреби на осушення повітря систем централізованої вентиляції

    1. Визначаються за наявності засобів для осушення вентиляційного повітря.

    2. Енергопотреба на осушення - це прихована теплота у водяній парі, яка повинна бути вилучена з кондиціонованого повітря технічною системою будівлі, щоб підтримувати задану макси­мально допустиму вологість повітря в приміщенні.

    3. Для розрахунку енергопотреби на осушення необхідно використовувати погодинні дані для репрезентативного дня кожного місяця із наперед заданими параметрами для включення та виключення.

    4. Повітря осушується до заданого значення xsetdeshum (г/кг сухого повітря). Для визна­чення досягнутих заданих значень вологості слід використовувати ті самі формули, що встановлені для попереднього охолодження, шляхом коригування температури охолоджувального пристрою.

    5. Місячну енергопотребу на осушення вентиляційного повітря, Вт год, розраховують за формулою:

N

(115)

( 24 '

Qc,dhum,nd ~ J'fve.i.k QvPC.i (^’^^(xsetdeshum ~ хі)+5,54(02j

де fvejk- частка функціонування за конкретну у-ту годину (від 1 до 24) /-го дня (від 1 до 31) місяця (якщо система функціонує, fvejk = 1, і якщо система не функціонує, fvejk= 0);

<7vPC - об'ємна витрата повітря через пристрій попереднього охолодження, м3/год;

01 - температура повітря перед пристроєм попереднього охолодження (температура зов­

нішнього повітря), °С, приймають погодинне значення згідно з додатком А;

02 - температура повітря після пристрою попереднього охолодження (задана температура),

°С;

х1 - абсолютний вологовміст повітря перед пристроєм попереднього охолодження, г/кг; приймають середньомісячне значення згідно з додатком А;

xsetdeshum ~ абсолютний вологовміст повітря після пристрою попереднього охолодження (задана вологість), г/кг, визначають за даними заданої температури та відносної вологості приміщення;

у = 1 до 24 - крок розрахунку в годинах;

і = 1 до N - крок розрахунку в добах (N = 31 для січня).

    1. Методи визначення енергопотреби для осушення на рівні окремого приміщення визна­чені згідно з ДСТУ Б EN 15243. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами енергопотреби для осушення повітря на рівні окремого приміщенняне беруть до уваги.

  1. Загальне енергоспоживання систем вентиляції

    1. Енергопотреби на зволоження повітря систем центральної вентиляції

      1. Визначаються за наявності засобів для зволоження вентиляційного повітря.

      2. Енергопотреби для зволоження - це прихована теплота у водяній парі, що має бути подана у кондиціоноване приміщення технічною системою будівлі, щоб підтримати конкретну мінімальну вологість повітря у приміщенні.

      3. Для розрахунку енергопотреби на зволоження необхідно використовувати погодинні гані для репрезентативного дня кожного місяця із наперед заданими параметрами для включення та виключення.

      4. Повітря зволожується до вказаного заданого значення xsethum (г/кг сухого повітря).

      5. Місячну енергопотребу на зволоження вентиляційного повітря, Вт год, розраховують за формулою:

N ( 24 '

.

(116)

hum,nd =У'. ^Jve,j,k ^’^QvhumJ (x
sethum ~ *l) >

'=Ф=і J

ге fvejk- частка функціонування, за конкретну у-ту годину (від 1 до 24) /-го дня (від 1 до 31) місяця (якщо система функціонує, fvejk = 1, і якщо система не функціонує, fvejk= 0);

qVhum ~ об'єм повітряного потоку через зволожувач, м3/год;

х1 - абсолютний вологовміст повітря перед зволожувачем, г/кг; приймають середньо­місячне значення згідно з додатком А;

xsetdeshum - абсолютний вологовміст повітря після зволожувача (задана вологість), г/кг; визна­чають за даними заданої температури та відносної вологості приміщення;

у = 1 до 24 - крок розрахунку в годинах;

і = 1 до N - крок розрахунку в добах (N = 31 для січня).

  1. Енергоспоживання вентиляторів, систем управління та блоків рекуперації теплоти

    1. Енергоспоживання вентиляторами, кВтгод, розраховують за формулою:

Qv,sys,fan ~ ?el *V ' (117)

ге: QVsysfan- енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції, кВтгод;

Реі - електрична потужність вентилятора, кВт;

tv - час роботи системи вентиляції, год.

  1. Електричну потужність вентиляторів, кВт, розраховують за формулою:

РеІ= SFP- VL /3600, (118)

ге: SFP - питома потужність вентилятора системи механічної вентиляції, кВт/(м3/с);

VL - об'ємна витрата повітря в системі механічної вентиляції, м3/год.

  1. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами необ­хідно використовувати дані таблиці 33 щодо питомої потужності вентилятора системи механічної вентиляції.

Таблиця 33 - Проектна питома потужність вентилятора системи механічної вентиляції

Вид механічної системи вентиляції

SFP, кВт/(м3/с)

Збалансована система вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням та блоком рекуперації тепла

4

Збалансована система вентиляції з попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням

3

Децентралізована припливно-витяжна установка з блоком рекуперації тепла

2,25

Лише система припливної вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням

2

Лише витяжна вентиляція

1



  1. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами енерго­споживання систем управління/регулювання та блоків рекуперації теплоти не беруть до уваги. Для більш детальних розрахунків необхідно використовувати ДСТУ Б EN 15241.

15.15.3 Підсистема розподілення системи механічної вентиляції

  1. Тепловтрати у підсистемах розподілення системи механічної вентиляції складаються з тепловтрат за рахунок витоку повітря з вентиляційних каналів, в залежності від розташування каналів, або у вигляді тепловтрат, які можна утилізувати, або у вигляді загальних тепловтрат, та з тепловтрат системи, які утилізуються у вентиляційній системі.

  2. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами тепло­втрати в підсистемах розподілення систем механічної вентиляції не беруть до уваги.

  1. ЕНЕРГОПОТРЕБАТА ЕНЕГОСПОЖИВАННЯ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

    1. Енергопотреби гарячого водопостачання

      1. Методика визначення енергопотреб ГВП визначена згідно з [7], який пропонує кілька методів розрахунку, що різняться між собою рівнем деталізації.

      2. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогамин еобхідно використовувати питомі енергопотреби ГВП на 1 м2 кондиціонованого об'єму будівлі, що наведені у таблиці 34. Для інших цілей необхідно використовувати метод на основі припущення щодо необ­хідного обсягу ГВП залежно від типу будівлі, типу системи (тупикова, циркульована), її тепло- гідравлічної збалансованості, цільового призначення та фактичного використання. Методика розрахунків встановлена згідно з [7].

Таблиця 34 - Питомі річні енергопотреби ГВП

Тип будівлі

кВт ■ год/м2

Одноквартирні будинки

15

Багатоквартирні житлові будівлі, гуртожитки

20

Громадські будівлі адміністративного призначення, офіси

10

Будівлі навчальних закладів

10

Будівлі дитячих дошкільних закладів

15

Будівлі закладів охорони здоров'я

ЗО

Готелі* (на 10 % більше для кожної зірочки)

25

Тип будівлі

кВт • год/м2

Ресторани

60

Спортивні заклади

80

Будівлі закладів гуртової та роздрібної торгівлі

10

Будівлі культурно-розважальних закладів та дозвільних установ

10

Інші види будівель, товарні склади

1,5