Страница 39: ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні (61789)

Частка обрамлення приймається згідно з 11.4.3 і становить F_f= 0,3.

В якості рухомих засобів затінення передбачено, що використовуються білі венеціанські жалюзі зсередини вікон низької ефективності (понижувальний коефіцієнт згідно з таблицею 9 дорівнює 0,45).

Понижувальний коефіцієнт затінення зовнішніми перешкодами визначається згідно з 11.4.2. Прийнято, що будівля затінюється тільки від власних елементів (звисів та ребер). Кут затінення від звисів а = 30° (згідно з рисунком За), кут затінення від ребер зліва та справа становить Р = 40° (згідно з рисунком 36,в).

Еквівалентна площа інсоляції вікон A_sotw з урахуванням понижувальних коефіцієнтів затінення зовнішніми перешкодами F_sh розрахована за формулою (38) та наведена в таблиці В.4.

Непрозорі елементи, які піддаються інсоляції, - це зовнішні стіни чотирьох фасадів та покрівля. Площа непрозорих елементів згідно з проектними даними становить:

Еквівалентна площа інсоляції непрозорих елементів Д_50/ розрахована за формулою (40) та наведена в таблиці В.4. При цьому, безрозмірний коефіцієнт поглинання сонячної радіації непрозорою частиною згідно з таблицею 10 становить: a_Sw7 = 0,4 - для кремової штукатурки та a s,n_K = 0,9 — для руберойду.

Теплове випромінювання в атмосферу від непрозорих елементів розраховують згідно з 11.5 з урахуванням коефіцієнту форми між елементом будівлі та небосхилом. Результати розра­хунків приведенов таблиці В.4.

Загальний тепловий потік від сонячних теплонадходжень розрахований згідно з фор­мулою (35) та наведений в таблиці В.4. Теплонадходження від сонця до будинку розраховані за формулою (36) та наведені в таблиці В.5.

Динамічні параметри

1. Сумарна теплопередача та теплові надходження розраховані згідно з формулами (7) та (8) і наведені в таблиці В.6 для режиму опалення та в таблиці В.7 для режиму охолодження.

2. Часова константа будівлі характеризує внутрішню теплову інерцію будівлі. Будівля є важкою, відповідно згідно з таблицею 15 внутрішня теплоємність будівлі на одиницю площі стано­вить С - 80 Вт • год/(м² К).

Безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення г_{Н дп}, розрахований для кожного місяця згідно з формулами (46)-(49) на підставі співвідношення надходжень і втрат теплоти Н і числового параметра у_н , наведений у таблиці В.6.

Безрозмірний коефіцієнт використання втрат для охолодження д_{с /5}, розрахований для кожного місяця згідно з формулами (51)-(54) на підставі співвідношення надходжень і втрат теп­лоти С і числового параметра у_с, наведений у таблиці В.7.

Внутрішні умови

1. Задана температура на опалення будівлі визначена за формулою (1) на підставі заданих розрахункових температур повітря внутрішніх приміщень, прийнятих згідно з ДБН В.2.2-15, і ста­новить Є _intHse, = 19,1 °С.

2. Задана температура на охолодження прийнята згідно з таблицею 16 і становить ®int,C,sef “ 26 °С.

Енергопотреби для опалення та охолодження

1. Енергопотреби для опалення розраховані для кожного місяця згідно з формулою (3) та наведені в таблиці В.6. Енергопотреби для охолодження розраховані для кожного місяця згідно з формулою (5) та наведені в таблиці В.7. Значення в таблицях наведені з урахуванням примітки до 14.1.

2. Річні енергопотреби для опалення та охолодження будівлі розраховані згідно з фор­мулою (65).