Товщина захисного шару бетону не повинна бути менше 50 мм. Нижня поверхня огородження, яка призначена для встановлення на проїзній частині або узбіччі, повинна бути рифленою. Допускається виготовляти тимчасове огородження з внутрішніми пустотами.
5.8 На робочій поверхні залізобетонного огородження не допускається відкритих металевих деталей, а також відколів, тріщин та деформацій, металевого огородження – виступних зварних швів, деталей кріплення.
5.9 Геометричні параметри огородження, крім огородження зниженої висоти, повинні відповідати наведеним на рисунку 1 та в таблиці 1.
|
Рисунок 1 |
Таблиця 1 Основні геометричні параметри огородження
|
Дозволена швидкість руху, км/год |
Висота огородження (h), м |
|||
|
Висота похилої частини (h1), м |
||||
|
тимчасового бічною (ТБ) |
стаціонарного |
|||
|
дорожнього та центрального мостового (СДБ, СДЦ, СMЦ) |
мостового бічного (СМБ) |
|||
|
за наявності тротуару, службового проходу |
за відсутності тротуару, службового проходу |
|||
|
60 |
0,75 0,18 |
0,80 0,25 |
0,90 0,25 |
1,10 0,30 |
|
90 |
0,80 0,25 |
0,84 0,25 |
1,10 0,30 |
1,30 0,30 |
|
понад 90 |
0,84 0,25 |
0,90 0,25 |
1,30 0,30 |
1,50 0,35 |
5.10 При проектуванні стаціонарного бічного огородження з внутрішнього боку кривої в плані радіусом 60 м і менше та на перехрестях і розв'язках доріг в різних рівнях, може бути прийнята конструкція огородження зниженої висоти (розміри в метрах наведені на рисунку 2) за умов забезпечення стримувальної здатності не менше 37 кДж при навантаженні Т3 (таблиця 2). Зазначене огородження допускається виконувати камінною кладкою з каменю бутового марки М1000 і більше, морозостійкістю Мрз50 і вище згідно з ТУ 21-10-69, на цементному розчині міцністю на стиск М150 і більше з морозостійкістю F50 і вище згідно з ДСТУ Б В.2.7-23. При проектуванні лотка з внутрішнього боку на кривій у плані, він повинен бути виконаний спільно з огородженням зниженої висоти.
Рисунок 2
5.11 Висота основи стаціонарного огородження (h1, рисунок 1) повинна забезпечувати можливість повторного укріплення узбіччя, улаштування поверхневої обробки або дорожнього покриття без зрушення огородження. Мінімальна висота основи стаціонарного огородження – 80 мм, тимчасового – 50 мм, максимальна, відповідно – 120 мм, 70 мм.
5.12 Для розрахунку конструкції огородження та натурних випробувань стандарт встановлює 10 видів навантаження, наведених у таблиці 2.
5.13 Навантаження Т1, Т2, Т3, слід приймати при проектуванні конструкції тимчасових огороджень, відповідно: Т1 – при дозволеній швидкості руху на ділянці дороги, вулиці та на дорожній споруді 60 км/год, Т2 – 90 км/год, Т3 – понад 90 км/год.
Для проектування конструкції стаціонарних огороджень на дорогax та вулицях, де дозволена швидкість руху 60 км/год, необхідно приймати навантаження N1 для ділянок з легкими умовами руху, а N2 – з небезпечними та утрудненими умовами руху, визначеними ДБН В.2.3-4 (таблиця 1.4).
На автомобільних дорогах, де дозволена швидкість руху 90 км/год, та на дорожніх спорудах – 60 км/год, слід приймати навантаження Н1, Н2, Н3, відповідно на ділянках з легкими, утрудненими, небезпечними умовами руху.
На дорожніх спорудах, де дозволена швидкість руху 90 км/год, а також на автомагістралях і дорогах для автомобілів слід приймати навантаження Н4а, на дорожніх спорудах, де швидкість pуxу понад 90 км/год – Н4b.
Таблиця 2 Види навантажень та типи розрахункових наїздів на огородження
|
Вид навантаження |
Стримувальна здатність кДж, не менше |
Тип розрахункового наїзду (таблиця 3) |
||
|
для проектування конструкції огородження |
під час натурних випробувань огородження для визначення |
|||
ASI |
відповідності вимогам призначення та надійності |
|||
|
Т1 |
6 |
ТВ21 |
ТВ21 |
ТВ21 |
|
Т2 |
21 |
ТВ22 |
ТВ22 |
ТВ22 |
|
Т3 |
37 |
ТВ41 + ТВ21 |
ТВ21 |
ТВ41 |
|
N1 |
43 |
ТВ31 |
ТВ31 |
ТВ31 |
|
N2 |
82 |
ТВ32 + ТВ11 |
ТВ32 + ТВ11 |
ТВ32 |
|
H1 |
128 |
ТВ42 + ТВ11 |
ТВ11 |
ТВ42 |
|
Н2 |
280 |
ТВ51 + ТВ11 |
ТВ11 |
ТВ51 |
|
Н3 |
460 |
ТВ61 + ТВ11 |
ТВ11 |
ТВ61 |
|
H4а |
560 |
ТВ71 + ТВ11 |
ТВ11 |
ТВ71 |
|
H4b |
720 |
ТВ81 + ТВ11 |
ТВ11 |
ТВ81 |
|
Примітка. При розрахунку конструкції слід приймати, що контакт транспортного засобу з огородженням відбувається на висоті 0,58 м, для огородження зниженої висоти – 0,38 м. |
||||
Таблиця 3 Параметри розрахункових наїздів на огородження
|
Тип наїзду |
Швидкість руху, км/год |
Кут наїзду, градус |
Маса транспортного засобу, кг |
Тип транспортного засобу |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
ТВ11 |
100 |
20 |
900 |
легковий автомобіль |
|
|
ТВ21 |
80 |
8 |
1300 |
легковий автомобіль |
|
|
ТВ22 |
80 |
15 |
1300 |
легковий автомобіль |
|
|
ТВ31 |
80 |
20 |
1500 |
легковий автомобіль |
|
|
ТВ32 |
110 |
20 |
1500 |
легковий автомобіль |
|
|
ТВ41 |
70 |
8 |
10000 |
вантажний автомобіль |
|
|
ТВ42 |
70 |
15 |
10000 |
вантажний автомобіль |
|
|
ТВ51 |
70 |
20 |
13000 |
автобус |
|
|
ТВ61 |
80 |
20 |
16000 |
вантажний автомобіль |
|
|
ТВ71 |
65 |
20 |
30000 |
вантажний автомобіль |
|
|
ТВ81 |
65 |
20 |
38000 |
сідельний автопоїзд |
|
5.14 У верхній частині конструкції огородження повинні передбачатись закладні деталі для кріплення світлоповертальних елементів згідно з ДСТУ 2587 на однакових відстанях один від одного: в межах (6…12) м на дорожніх спорудах і на небезпечних ділянках та (20…30) м – на інших ділянках доріг.
5.15 Торцеві частини стаціонарного огородження із монолітного залізобетону, початковий та кінцевий блоки збірного бічного огородження повинні мати закладні деталі для кріплення перехідної ділянки або початкової і кінцевої ділянок одностороннього металевого огородження бар'єрного типу, центрального – двостороннього металевого огородження бар'єрного типу або амортизаційного пристрою.
5.16 У стаціонарних збірних дорожніх огороджень на кривих в плані або у профілі довжина блоків повинна бути такою, щоб кут зламу у місці їх з'єднання не перевищував 3°. Торцеві частини таких блоків повинні мати відповідний скіс, що забезпечує щільне їх з'єднання.
5.17 З'єднання блоків стаціонарною збірного бічного огородження, зварювання арматури та закладних деталей повинно виконувавсь з тильного боку, блоків центрального огородження – у верхній їх частині. Зварювання – електродами згідно з ГОСТ 9467.
З'єднання блоків тимчасового огородження повинне виконуватись за допомогою болтів на верхній поверхні огородження та в місці переходу нахиленої поверхні у вертикальну (робочу).
В місцях з'єднання збірних блоків огородження їх робочі поверхні повинні бути сполучені щільно, впритул. Допустиме відхилення робочих площин сусідніх блоків в поперечному профілі для стаціонарного центрального огородження складає плюс, мінус 3 мм, бічного – мінус 5 мм, тимчасового – мінус 8 мм від поверхні попереднього блока в напрямку за рухом транспорту.
В основі огородження повинні бути передбачені прорізи для відводу води. Допускається водовідвід виконувати в місцях з’єднання збірних конструкцій огородження
На верхній частині робочої поверхні стаціонарного огородження, встановленого на штучній споруді або на ділянці дороги з небезпечними умовами руху, а також тимчасового огородження повинна бути нанесена розмітка 2.5 згідно з ДСТУ 2587 шириною 0,2 м. На вертикальну поверхню амортизаційних пристроїв повинна бути нанесена розмітка 2.1 згідно з ДСТУ 2587.
5.21 При спільному застосуванні стаціонарного дорожнього та пішохідного огороджень, огородження парапетного типу повинно мати відповідні закладні деталі та інші елементи кріплення.
6.1 Підприємство-виробник збірного огородження повинно постачати його комплектно.
6.2 До комплекту постачання повинні входити залізобетонні блоки, світлоповертальні елементи, деталі кріплення та елементи відповідних ділянок металевого огородження бар'єрного типу або амортизаційні пристрої у кількості, яка необхідна для створення стримувальної системи.
6.3 Кожен блок огородження повинен мати нанесене маркування:
найменування марки огородження;
дату виготовлення;
штамп відділу (підрозділу) технічного контролю;
відмітку про проведення натурних випробувань;
назву підприємства-виробника.
6.4 Завантаження та розвантаження блоків огородження, встановлення на підготовлене місце, повинно бути виконано способом, який виключає їх пошкодження.
6.5 Транспортування блоків огородження повинно здійснюватись з дотриманням вимог чинних галузевих правил транспортування вантажів.
Для транспортування блоки огородження повинні бути укладені на підкладки товщиною не менше 20 мм і шириною не менше 100 мм, розміщені через (800…1000) мм одна під одної.
7.1 Забезпечення безпечних умов роботи при завантаженні, транспортуванні і розвантаженні блоків огородження повинно здійснюватись згідно з ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.
7.2 Забезпечення пожежної безпеки при влаштуванні та монтажу огородження повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
При влаштуванні монолітного та монтажу збірного залізобетону огородження, забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях виконання робіт повинно відповідати ІНУВ-3.2-218-051, забезпечення охорони праці згідно з ДНАОП-5.1.14-1.1.
Відходи виробництва повинні бути зібрані і вивезені до місця їх організованого складування або включені у виробничий цикл.
8.1 Приймання закінченої конструкції огородження повинне здійснюватись за правилами, визначеними ДБН В.2.3-4 (розділ 16).
8.2 Перевірка відповідності огородження вимогам цього стандарту повинна проводитись безпосередньо на місці його встановлення в конкретній стримувальній системі.
8.2.1 Виконання вимог 5.7, 5.10 повинно бути підтверджено супроводжувальною документацією та перевірено відповідними службами підприємства-виробника при використанні окремих компонентів (сумішей, арматурних сіток) в процесі виготовлення огородження.
8.2.2 Контроль геометричних параметрів огородження (5.9…5.11, 5.18) повинен здійснюватись:
- лінійкою вимірювальною металевою, діапазон вимірювання (0…500) мм, ціна поділки 1 мм згідно з ГОСТ 427;
- рулеткою вимірювальною металевою довжиною 10 м клас точності 2 згідно з ГОСТ 7502;
- транспортиром геодезичним згідно з ГОСТ 13494.
8.2.3 Виконання вимог 5.14…5.17, 5.19…5.21 перевіряється візуально, вимог 5.17 – згідно з ГОСТ 3242.
8.2.4 Контроль якості зварних швів і їх розмірів повинен бути проведений згідно з ГОСТ 3242.
