Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні

Q_V,pre-heat,use ⁼®V,pre-heat,gen,out /Пу,pre-heat,gen > (101)

де Q_{v pre}__heatigen,out - загальна енергія виходу з підсистеми виробництва при центральному попе­редньому підігріві припливного повітря, кВтгод, визначена згідно з 15.9.1;

ду pre-heat,gen ~ ефективність підсистеми виробництва системи центрального поперед­нього підігріву.

В якості підсистем тепловіддачі/виділення при охолодженні беруть до уваги обладнання, що використовується в залежності від навантаження охолодження (змійовики з вентиляторним обдувом, охолоджувальні стелі, спліт-системи охолодження тощо).

Метод, визначений цим стандартом для цілей сертифікації енергоефективності згідно з норма­тивними вимогами, не враховує тепловтрати для підсистем тепловіддачі/виділення при охолод­женні. Для детальних розрахунків необхідно керуватися методикою згідно з ДСТУ Б EN 15243.

Додаткова енергія для підсистеми тепловіддачі/виділення включає електроенергію для венти­ляторів, насосів та приладів управління охолоджувальними приладами системи охолодження.

Потребу в електроенергії W_Cceaux вторинних повітряних вентиляторів для повітряного охо­лодження приміщень обчислюють залежно від типу і особливості конструкції пристрою. Зазначену потребу в енергії, кВтгод, що стосується приладів із багатоступеневим управлінням швидкістю виходячи із 1000 год роботи вентиляторних конвекторів і 500 год повного використання системи охолодження), розраховують за формулою:

Wc,em,aux ⁼?с,ет,аих '^с,gen,out ' ^С, op У”’ 0^0 ГОД , (102)

де f_cemaux- питома потреба в енергії вторинних вентиляторів системи охолодження, прийма­ють згідно з даними таблиці 29;

Q_c,g_en,_ouf - енергія виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти, кВтгод, визначають згідно з 15.10.3.1;

t_Cop ~ тривалість часу на охолодження, год, визначена згідно з 15.3.4.

Таблиця 29 - Стандартні значення питомих потреб в енергії вентиляторів системи охолодження

Примітка. Для інших типів пристроїв (наприклад, прецизійні кондиціонери, шафи клімат-контролю тощо) слід використовувати технічні характеристики за паспортними даними підприємства-виробника. їх енергопотребу оцінюють на основі 1000 год роботи.

Енергія входу для підсистем виділення/тепловіддачі з урахуванням положень 15.10.1.1 дорів­нює енергії виходу для підсистем тепловіддачі:

®С,ет,іп,і ⁼®C,em,out,i ’ <¹°³)

де Qc,em,in,i ~ ^енеР^гія входу для підсистем виділення/тепловіддачі упродовж /-ГО місяця. Вт год; Qc,em,out,i~ енергія виходу для підсистем виділення/тепловіддачі упродовж /-ГО місяця, що дорівнює енергопотребі для охолодження у даному місяці Qc,nd,i^та Д^ля Даної комбінації зон, яку обслуговує та сама підсистема виділення/тепловіддачі, Вт год, визначена згідно з 7.2.2.

^С,dis,Is ⁼Qc,nd (О ^— Нс,се) ⁺ О ^— Не,се,sens ) ⁺ 0 ~~ Пс,с/)) > ("і 04)

де ®Cnd ~ Р'нні енергопотреби для охолодження, кВтгод, визначені згідно з розділом 14; Пс,се ^_ ступінь утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження, прийма­ють згідно з даними таблиці ЗО;

Пс,се,sens “ ступінь явної утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження, приймають згідно з даними таблиці ЗО. Ця величина враховує небажане осушення (енергію на конденсацію) в існуючому устаткуванні системи охолодження.

Hc.d ^_ ступінь утилізації підсистеми розподілення, приймають за даними таблиці ЗО.

Таблиця ЗО - Усереднені річні коефіцієнти систем охолодження

де A_f - кондиціонована площа, м²;

t_op - кількість годин охолодження на рік.

Для детальних розрахунків необхідно керуватися положеннями відповідно до ДСТУ Б EN 15243.

Енергію входу, яка необхідна для підсистеми розподілення, кВт ■ год, визначають за формулою:

$С,dis,in ⁼'^_JQc,dis,out,i /Ю00 + Qc,dis,/s > (108)

де Qc,dis,out,і- енергію виходу для підсистеми розподілення упродовж /-ГО місяця, Вт год, прийма­ють такою, ЩО дорівноє енергії ВХОДУ ДЛЯ підсистем тепловіддачі Qc.em.in,i> розрахо­ваної згідно з 15.10.1.3;

Qc,dis,is ~ Річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодженого повітря, кВт-год, визна­чені згідно з 15.10.2.1.

Загальну енергію виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання, кВт-год, розраховують за формулою:

Qc,gen,out ⁼Qc,dis,in/^0,80 > (109)

Д^е Пс,ас - ефективність автоматичного управління/регулювання, приймають в залежності від класу ефективності системи управління/регулювання згідно з ДСТУ Б EN 15232: для систем класу А - г]_{С ас} = 0,99;

для систем класу В - д_{с ас} = 0,93;

для систем класу С - rj_cас = 0,88;

для систем класу D - г]_Сас =0,82;

Qc,dis,in ~ енергія входу в підсистему розподілення, кВт-год, визначена згідно з 15.10.2.3.

Qc,gen,ls ⁼Qc,gen,out О ^— Лс.дел )/¹1С,дел > (110)

Д^е Не,gen “ ефективність підсистеми виробництва/генерування та акумулювання;

Qc,gen,out~ енергія виходу від підсистем виробництва/генерування та акумулювання, кВт-год, визначена згідно з 15.10.3.1.

SEER для холодильної установки може бути прийнятим згідно з результатами випробувань відповідно до [24]. Якщо для компресорного холодильного обладнання відсутні дані випробувань згідно з [24], але присутні дані випробувань на основі повного навантаження (efficiencies de­pending on full-load data), тоді допускається приймати SEER, що дорівнює коефіцієнту перетво­рення (Coefficient of Performance, COP), що визначений при випробуваннях згідно з [25] в наступних умовах:

- для установок, які отримують теплоту з повітря:

• теплота, що видаляється в повітря: А35(24)/А27(19);

• теплота, що видаляється у воду: W30/A27(19).

• для установок, які отримують теплоту з води:

• теплота, що видаляється в повітря: A35(24)/W7;

• теплота, що видаляється у воду: W30/W7.

Для повітряних кондиціонерів холодильною потужністю до 12 кВт, якщо їм присвоєний клас відповідно до норми [26] SEER, можна приймати таким, що дорівнює значенню, зазначеному у енергетичному сертифікаті або якщо SEER визначений відповідно до [27] - згідно з вимогами еко-дизайну для повітряних кондиціонерів.

Якщо відсутня будь-яка зазначена інформація, то Пс.деп приймають згідно з таблицею 31, де Не,gen дорівнює SEER, помноженому на ККД генерації електроенергії або тепла.

Таблиця 31 - Річна ефективність - SEER окремих охолоджувальних машин