1. Енергоспоживання при попередньому підігріві

    1. Річне енергоспоживання при попередньому підігріві, кВтгод, визначають за фор­мулою:

QV,pre-heat,use =®V,pre-heat,gen,out /Пу,pre-heat,gen > (101)

де Qv pre_heatigen,out - загальна енергія виходу з підсистеми виробництва при центральному попе­редньому підігріві припливного повітря, кВтгод, визначена згідно з 15.9.1;

ду pre-heat,gen ~ ефективність підсистеми виробництва системи центрального поперед­нього підігріву.

      1. Для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами сезонну ефективність підсистеми виробництва/генерування системи центрального попереднього підігріву nv,pre-heat,gen приймають згідно з даними таблиці 27. Енергоефективність підсистем акумуляції включається в ефективність генерацій цих підсистем.

      2. У тих випадках, коли генераційно-акумуляційна підсистема включає генератори/тран- сформатори більше як одного виду, розрахунки необхідно робити по кожній частині окремо та визначати відповідні показники ефективності.

    1. Додаткова енергія при центральному попередньому підігріві

      1. Метод, визначений цим стандартом для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами, не враховує додаткову енергію при центральному попередньому підігріві.

      2. Розрахунок додаткової енергії при центральному попередньому підігріві необхідно проводити згідно з ДСТУ Б EN 15243.

  1. Загальне енергоспоживання при охолодженні

    1. Підсистеми тепловіддачі/виділення при охолодженні

В якості підсистем тепловіддачі/виділення при охолодженні беруть до уваги обладнання, що використовується в залежності від навантаження охолодження (змійовики з вентиляторним обдувом, охолоджувальні стелі, спліт-системи охолодження тощо).

  1. Тепловтрати для підсистем тепловіддачі/виділення

Метод, визначений цим стандартом для цілей сертифікації енергоефективності згідно з норма­тивними вимогами, не враховує тепловтрати для підсистем тепловіддачі/виділення при охолод­женні. Для детальних розрахунків необхідно керуватися методикою згідно з ДСТУ Б EN 15243.

  1. Додаткова енергія для підсистем тепловіддачі/виділення

Додаткова енергія для підсистеми тепловіддачі/виділення включає електроенергію для венти­ляторів, насосів та приладів управління охолоджувальними приладами системи охолодження.

Потребу в електроенергії WCceaux вторинних повітряних вентиляторів для повітряного охо­лодження приміщень обчислюють залежно від типу і особливості конструкції пристрою. Зазначену потребу в енергії, кВтгод, що стосується приладів із багатоступеневим управлінням швидкістю виходячи із 1000 год роботи вентиляторних конвекторів і 500 год повного використання системи охолодження), розраховують за формулою:

Wc,em,aux =?с,ет,аих '^с,gen,out ' ^С, op У”’ 0^0 ГОД , (102)

де fcemaux- питома потреба в енергії вторинних вентиляторів системи охолодження, прийма­ють згідно з даними таблиці 29;

Qc,gen,ouf - енергія виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти, кВтгод, визначають згідно з 15.10.3.1;

tCop ~ тривалість часу на охолодження, год, визначена згідно з 15.3.4.

Таблиця 29 - Стандартні значення питомих потреб в енергії вентиляторів системи охолодження

Тип вентиляторів системи охолодження

fc.em.aux кВт • год/ кВт■год

Кондиціонери повітря приміщення: внутрішні блоки системи безпосереднього охолод­ження з розподіленням повітря через повітроводи і вентиляційні пристрої (отвори)

0,060

Кондиціонери повітря приміщення: внутрішні блоки системи безпосереднього охолодження із стельовими пристроями касетного типу

0,040

Кондиціонери повітря приміщення: блоки системи безпосереднього охолодження, настінні та змонтовані парапетні блоки

0,040

Вентиляторні конвектори (доводчики) з охолодженою (холодною) водою, парапетні та змонтовані стельові блоки з охолодженою (холодною) водою з температурою 7 °С

0,040

Вентиляторні конвектори (доводчики) з охолодженою (холодною) водою, парапетні та змонтовані стельові блоки з охолодженою (холодною) водою з температурою 14 °С

0,070

Вентиляторні конвектори (доводчики) з охолодженою (холодною) водою, змонтовані стельові блоки з розподіленням повітря через повітроводи, охолоджена (холодна) вода з температурою 14 °С

0,080



Примітка. Для інших типів пристроїв (наприклад, прецизійні кондиціонери, шафи клімат-контролю тощо) слід використовувати технічні характеристики за паспортними даними підприємства-виробника. їх енергопотребу оцінюють на основі 1000 год роботи.

  1. Енергія входу для підсистем виділення/тепловіддачі

Енергія входу для підсистем виділення/тепловіддачі з урахуванням положень 15.10.1.1 дорів­нює енергії виходу для підсистем тепловіддачі:

®С,ет,іп,і =®C,em,out,i ’ <1°3)

де Qc,em,in,i ~ енеРгія входу для підсистем виділення/тепловіддачі упродовж /-ГО місяця. Вт год; Qc,em,out,i~ енергія виходу для підсистем виділення/тепловіддачі упродовж /-ГО місяця, що дорівнює енергопотребі для охолодження у даному місяці Qc,nd,iта Для Даної комбінації зон, яку обслуговує та сама підсистема виділення/тепловіддачі, Вт год, визначена згідно з 7.2.2.

  1. Підсистеми розподілення при охолодженні

    1. Тепловтрати в підсистемах розподілення

      1. Річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодження, кВтгод, визначають за формулою:

^С,dis,Is =Qc,nd Нс,се) + О Не,се,sens ) + 0 ~~ Пс,с/)) > ("і 04)

де ®Cnd ~ Р'нні енергопотреби для охолодження, кВтгод, визначені згідно з розділом 14; Пс,се _ ступінь утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження, прийма­ють згідно з даними таблиці ЗО;

Пс,се,sens “ ступінь явної утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження, приймають згідно з даними таблиці ЗО. Ця величина враховує небажане осушення (енергію на конденсацію) в існуючому устаткуванні системи охолодження.

Hc.d _ ступінь утилізації підсистеми розподілення, приймають за даними таблиці ЗО.

  1. Підсистеми розподілення систем охолодження зазвичай працюють із меншою температурною різницею між носієм та температурою зовнішнього охолоджуваного простору ніж системи опалення, відтак утилізаційні втрати холоду в системі розподілення, що знаходяться в системі розподілення, не беруть до уваги.

Таблиця ЗО - Усереднені річні коефіцієнти систем охолодження

Система охолодження

Пс, се, sens

Ос, се

Пс.с/

Холодна вода 7/12

0,87

1,00

0,90

Холодна вода 8/14 (наприклад, вентиляторний конвектор)

0,90

1,00

0,90

Холодна вода 14/18 (наприклад, вентиляторний конвектор, доводчик)

1,00

1,00

1,00

Холодна вода 16/18 (наприклад, охолоджуюча стеля)

1,00

1,00

1,00

Холодна вода 18/20 (наприклад, активація складових будівлі)

1,00

0,90

1,00

Пряме випаровування (DX системи)

0,87

1,00

0,90 або якщо його вже було враховано для обладнання, тоді 1,00

Примітка. Коефіцієнти при інших проміжних значеннях температури охолодженої води на вході отримують шляхом інтерполяції.

  1. Додаткова енергія для підсистем розподілення

    1. Для цілей документування відповідності будівельним нормам обсяг допоміжної енергії для підсистеми розподілення (від центрального охолоджувального генератора до охолод­жувальних установок у приміщеннях) розраховують за допомогою наступних формул:

- нерегульований насос: WCdisguxgn =(1,44 Af -35) top /5000 ,

(105)

-dp постійна: ^с,dis,aux,an =(0,93Л -22) top/5000 ,

(106)

-dp змінна: Wcdis,aux,an = (0,78 Af -19)-top/5000 ,

(107)



де Af - кондиціонована площа, м2;

top - кількість годин охолодження на рік.

  1. Для цілей документування відповідності мінімальним вимогам до енергоефектив- ності допускається не враховувати витрати теплової енергії від допоміжної енергії у підсистемі розподілення.

Для детальних розрахунків необхідно керуватися положеннями відповідно до ДСТУ Б EN 15243.

  1. Енергія входу для підсистем розподілення

Енергію входу, яка необхідна для підсистеми розподілення, кВт ■ год, визначають за формулою:

$С,dis,in ='^JQc,dis,out,i /Ю00 + Qc,dis,/s > (108)

де Qc,dis,out,і- енергію виходу для підсистеми розподілення упродовж /-ГО місяця, Вт год, прийма­ють такою, ЩО дорівноє енергії ВХОДУ ДЛЯ підсистем тепловіддачі Qc.em.in,i> розрахо­ваної згідно з 15.10.1.3;

Qc,dis,is ~ Річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодженого повітря, кВт-год, визна­чені згідно з 15.10.2.1.

  1. Підсистеми виробництва/генерування та акумулювання при охолодженні

    1. Енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання

Загальну енергію виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання, кВт-год, розраховують за формулою:

Qc,gen,out =Qc,dis,in/^0,80 > (109)

Де Пс,ас - ефективність автоматичного управління/регулювання, приймають в залежності від класу ефективності системи управління/регулювання згідно з ДСТУ Б EN 15232: для систем класу А - г]С ас = 0,99;

для систем класу В - дс ас = 0,93;

для систем класу С - rjcас = 0,88;

для систем класу D - г]Сас =0,82;

Qc,dis,in ~ енергія входу в підсистему розподілення, кВт-год, визначена згідно з 15.10.2.3.

  1. Тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання

    1. Загальні тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання, кВт-год, розраховують за формулою:

Qc,gen,ls =Qc,gen,out О Лс.дел )/11С,дел > (110)

Де Не,gen “ ефективність підсистеми виробництва/генерування та акумулювання;

Qc,gen,out~ енергія виходу від підсистем виробництва/генерування та акумулювання, кВт-год, визначена згідно з 15.10.3.1.

  1. Ефективність підсистеми виробництва/генерування та акумулювання дсgenвиз‘ начається шляхом множення сезонного коефіцієнта енергоефективності (SEER, Seasonal Energy Efficiency Ratio) на ефективність виробництва/генерування електричної або теплової енергії для установки (таблиця 31).

SEER для холодильної установки може бути прийнятим згідно з результатами випробувань відповідно до [24]. Якщо для компресорного холодильного обладнання відсутні дані випробувань згідно з [24], але присутні дані випробувань на основі повного навантаження (efficiencies de­pending on full-load data), тоді допускається приймати SEER, що дорівнює коефіцієнту перетво­рення (Coefficient of Performance, COP), що визначений при випробуваннях згідно з [25] в наступних умовах:

- для установок, які отримують теплоту з повітря:

  • теплота, що видаляється в повітря: А35(24)/А27(19);

  • теплота, що видаляється у воду: W30/A27(19).

  • для установок, які отримують теплоту з води:

  • теплота, що видаляється в повітря: A35(24)/W7;

  • теплота, що видаляється у воду: W30/W7.

Для повітряних кондиціонерів холодильною потужністю до 12 кВт, якщо їм присвоєний клас відповідно до норми [26] SEER, можна приймати таким, що дорівнює значенню, зазначеному у енергетичному сертифікаті або якщо SEER визначений відповідно до [27] - згідно з вимогами еко-дизайну для повітряних кондиціонерів.

Якщо відсутня будь-яка зазначена інформація, то Пс.деп приймають згідно з таблицею 31, де Не,gen дорівнює SEER, помноженому на ККД генерації електроенергії або тепла.

Таблиця 31 - Річна ефективність - SEER окремих охолоджувальних машин

Тип холодильної машини/засіб тепловідведення

Ефективність 11с,gen

Компресорна холодильна машина/зовнішнє повітря

2,25 г|рд

Компресорна холодильна машина/ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтової води

5,0 Прд

Абсорбційний охолоджувач/зовнішнє повітря

1 ,0 Грд

Безпосереднє охолодження/ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтової води

12,0 Г]рд

т]рд - ефективність генерації електроенергії (електричний ККД установки, фактична ефективність електро­генератора на рівні будинку, наприклад, дизель-генератор (зазвичай від 20 % до 40 %)). Якщо електро­генератор відсутній, то приймається r]pg = 1;

- ефективність генерації теплоти (тепловий ККД установки, фактична ефективність теплового генера­тора в будинку, наприклад, газовий котел).