де ®int,mn,u,/ ~ усереднений за часом тепловий потік від 1-го внутрішнього джерела в суміжному некондиціонованому об'ємі, Вт, визначають згідно з 10.3;
фзоі,тп,и,і ~ усереднений за часом тепловий потік від 1-го джерела сонячного випром.нюза--? в суміжному некондиціонованому об'ємі, Вт, визначають згідно з 11.3.
Тепловий потік Ф , що надходить всередину некондиціонованого об'єму, прим де-ня оранжерейного типу включає прямі сонячні теплонадходження, внутрішні та будь-я-- тепло- надходження. Сонячні та інші теплонадходження повинні бути визначені для ydx огороджень некондиціонованого об'єму/приміщення оранжерейного типу, що межують із наз-слишн м або іншим середовищем. Розрахунок теплового потоку від сонячного випром -юва—я пози-єн базува- тися на еквівалентних площах інсоляції відповідних елементів будівлі (огороджень) та на поправках щодо затінення сонця зовнішніми перешкодами, як визначено у розділі 11.
У випадку некондиціонованого об'єму/приміщення оранжерейного типу, суміжного з більше ніж однією кондиціонованою зоною, що мають різні внутрішні задані умови, значення поправочного коефіцієнта Ьи необхідно розрахувати для кожної зони.
Примітка. Сонячні та внутрішні теплонадходження, що потрапили до некондиціонованого об'єму/приміщення оранжерейного типу не враховують при розрахунках енергетичного балансу суміжної розрахункової (кондиціонованої) зони, оскільки вони вже взяті до уваги у значенні поправочного коефіцієнта Ьи через температуру Єи.
Для існуючих будівель, якщо збирання повних потрібних вхідних даних є занадто трудомістким та економічно недоцільним, а також для цілей сертифікації енергоефективності згідно з нормативними вимогами допускається використовувати значення поправочного коефіцієнта Ьи, що наведені в таблиці 3.
Таблиця 3 - Значення поправочного коефіцієнта Ьи
Тип некондиціонованого об'єму |
Ьи для опалювального періоду |
Ьи для періоду охолодження |
Технічне підпілля |
0,3 |
0,3 |
Технічне (тепле) горище |
0,7 |
0 |
Холодне горище багатоповерхових будівель |
0,9 |
0 |
Холодне горище односімейних будівель |
1,0 |
0 |
Неопалювана сходова клітка всередині будівлі |
0,4 |
0 |
Неопалюване приміщення з трьома зовнішніми стінами (наприклад, зовнішні сходи) |
0,8 |
0 |
Неопалюване приміщення з двома зовнішніми стінами та дверима (наприклад, тамбур, хол, гараж) |
0,6 |
0 |
Неопалюване приміщення з двома зовнішніми стінами без дверей |
0,5 |
0 |
Неопалюване приміщення з однією зовнішньою стіною |
0,4 |
0 |
Засклений балкон/лоджія існуючих будівель |
0,7 |
1,0* |
Засклений балкон/лоджія для нового проектування |
0,85 |
1,0* |
* При відкритих стулках. |
Теплопередача до суміжних будівель
Теплопередачу до суміжних будівель не враховують при розрахунку згідно з цим стандартом за умови, якщо різниця між внутрішньою заданою температурою суміжних будівель відрізняється не більше ніж на 4 К включно.
У випадку, якщо різниця між внутрішньою заданою температурою суміжних будівель відрізняється більше ніж на 4 К, теплопередачу трансмісією враховують поправочним коефіцієнтом btrх=Ьа< Щ° базується на температурі суміжної будівлі та коригує узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією.
Узагальнений коефіцієнт теплопередачі, що враховує теплопередачу трансмісією між суміжними будівлями, розраховують за формулою:
НА=НІАЬА, (19)
де HjA - безпосередній узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією між кондиціо-сва- ним об'ємом/зоною та суміжною будівлею, Вт/К, визначають згідно з формулою (12, з поправочним коефіцієнтом btr x =1.
Поправочний коефіцієнт ЬА розраховують для кожного місяця за формулою:
,20)
де 0,- - розрахункова (задана) температура кондиціонованого об'єму/зони, °С;
0а - температура внутрішнього повітря суміжної будівлі, °С;
0е - розрахункова температура зовнішнього середовища, °С.
Теплопровідні включення
Визначення лінійних та точкових коефіцієнтів теплопередачі необхідно здійснювати на підставі розрахунків двомірних та тримірних температурних полів відповідно. Методика розрахунків встановлена згідно з ДСТУ ISO 10211-1, ДСТУ ISO 10211-2.
Лінійні коефіцієнти та точкові коефіцієнти теплопередачі поширених теплопровідних включень наведені в ДСТУ Б В.2.6-189.
У випадку, якщо теплопровідне включення розташоване на межі двох зон, то до кожної зони відносять половину значення лінійного коефіцієнта теплопередачі даного теплопровідного включення.
Для існуючих будівель, за відсутності інформації чи її недостатній кількості щодо теплопровідних включень у конструкції, необхідно використовувати коригуючу поправку до коефіцієнта теплопередачі для врахування впливу теплопровідних включень за формулою:
Uop,corr =Uop,mn +’ (21)
де Uop mn- коефіцієнт теплопередачі непрозорої частини конструкції (по основному полю),
’ Вт/(м2К);
ДЦЙ - додаткова складова за замовчуванням до коефіцієнта теплопередачі непрозорих конструкцій Uop , що враховує вплив теплопровідних включень, Вт/(м2 -К), розрахункові значення наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 - Значення додаткової складової до коефіцієнта теплопередачі, які враховують вплив теплопровідних включень
Середнє значення коефіцієнта теплопередачі непрозорої частин конструкцій, Вт/(м2 • К) |
ДЦЬ, Вт/(м2К) |
Uop,mn -0,8 |
0,0 |
0,4 < Uopтп <0,8 |
0,075 |
Uop.mn <0,4 |
0,15 |
Особливі елементи
У випадку наявності особливих елементів, таких як вентильовані сонячні стіни (наприклад, стіни "Тромба") та інші вентильовані елементи зовнішньої оболонки, розрахунок теплопередачі трансмісією необхідно проводити згідно з додатком Е ДСТУ Б EN ISO 13790.
ТЕПЛОПЕРЕДАЧА ВЕНТИЛЯЦІЄЮ
Сумарна теплопередача вентиляцією через зону будівлі
Сумарну теплопередачу вентиляцією Qve , Вт год, розраховують для кожного місяця та для кожної z-ої зони за формулами:
для опалення:
Qve =HVe,adj(Q;ni,set,H,z -%)': (22)
для охолодження:
N ( 24 >
Qve =Hve,adj(eMH,z -0e)f + E Yfve,extra,j.kHve,extraj.k(dml.set.C,z ~^е,]) ■ (23)
/=<7=1 J
де Hve adj - загальний коефіцієнт теплопередачі вентиляцією, Вт/К, визначений згідно з 9.2;
Hveextra,j,k- загальний коефіцієнт теплопередачі за рахунок додаткової вентиляції (нічна вентиляція та/або природне охолодження) від к-го елемента, Вт/К, визначений згідно з 9.2.2.7;
0int,set,н - задана температура зони будівлі для опалення, °С, визначена згідно з розділом 13; 9jntset,c,z - задана температура зони будівлі для охолодження, °С, визначена згідно з розділом 13;
9е - середньомісячна температура зовнішнього середовища, °С, визначена згідно з додатком А;
9е у - температура зовнішнього середовища, °С, для конкретної j-o'i години доби, визначена на підставі погодинних значень репрезентативного дня місяця згідно з додатком А;
t - тривалість місяця, для якого проводиться розрахунок, год, визначена згідно з додатком А; fve,extra,j,k- частка роботи для конкретноїу-ої години доби t-го дня місяця від к-го елемента додаткової вентиляції (якщо нічна вентиляція та/або природне охолодження працює);
^ve,extra,],к~ ’ ЯКЩО НЄ працює, fVe:extra,j,к~ 0)>
у = 1 до 24 — крок розрахунку в годинах;
і = 1 до N - крок розрахунку в добах (N = 31 для січня).
Примітка. Теплопередача або частина теплопередачі може мати від'ємний знак протягом певного періоду в залежності від способу, в який теплота надходить до будівлі (зони).
Узагальнені коефіцієнти теплопередачі вентиляцією
Загальні положення
Значення загального коефіцієнта теплопередачі вентиляцією Hveadj , Вт/К, розраховують за формулою:
Hve,adj = Pa са (Ek bve,kQve,k,mn ) - (24)
де Pa ca - теплоємність повітря одиниці об'єму дорівнює 0,33 Вт • год/(м3 • К);
Qve.k.mn - усереднена за часом витрата повітря від к-го елемента, м3/год, визначають згідно
’ ’ 3 9.2.1.2;
bvek ~ температурний поправочний коефіцієнт для к-го елемента повітряного потоку зі значенням bvek* 1, якщо температура припливного повітря 9supk не дорівнює температурі зовнішнього середовища, як у випадку попереднього нагріву, попереднього охолодження чи утилізації теплоти; значення необхідно визначати згідно з 9.2.2;
Примітка. Температурний поправочний коефіцієнт b коригує коефіцієнт замість різниці температур.
к - представляє кожен із відповідних елементів повітряного потоку, таких як інфільтрація, природна вентиляція, механічна вентиляція тощо.
Усереднену за часом витрату повітря к-го елемента повітряного потоку ДуЄ/(тп, м3/год, розраховують за формулою:
Qve.k.mn — fve,t,k Clve,k >
ДеQve.k ~ витрата повітря к-го елемента повітряного потоку, м3/год, визначають за проектними даними або результатами випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.2-19;
fve,t,k ~ частка роботи к-го елемента повітряного потоку, розрахована як частка від загальної кількості годин на добу (повний час: fvetk= 1), яку визначають з того ж джерела, що і Qveje
У випадку переривчастого опалення або охолодження де відповідно до 13.3 ефект переривчастості враховують понижувальним коефіцієнтом на енергопотреби для опалення чи охолодження, часову частку розраховують за постійного опалення чи охолодження, нехтуючи днями з заданим черговим опаленням чи охолодженням та днями з їх відключенням.
У випадку різних властивостей теплопередачі вентиляцією для опалення та охолодження необхідно використовувати окремі вхідні дані. Це застосовують, наприклад, у випадках різної кратності повітрообміну взимку та влітку, наявності теплоутилізаційної установки тощо.
Особливі методики. Температурний поправочний коефіцієнт
Вентиляція з інфільтрацією повітря ззовні
При вентиляції (механічній, природній) без попереднього підігріву/охолодження та без утилізації теплоти температуру припливного повітря 0supR приймають такою, що дорівнює середньомісячній температурі зовнішнього середовища 0е згідно з додатком А. Внаслідок цього температурний поправочний коефіцієнт bve k для витрати потоку повітря від зовнішнього середовища дорівнює bvek =1.
Вентиляція з інфільтрацією повітря від суміжного некондиціонованого об'єму та суміжного приміщення оранжерейного типу
У випадку вентиляції з інфільтрацією від суміжного некондиціонованого об'єму/приміщення оранжерейного типу температурний поправочний коефіцієнт приймають bve k= 0.
Примітка. Наявна вентиляція вже взята до уваги у 8.2.2.3.
Вентиляція з інфільтрацією повітря від суміжних будівель
Метод розрахунку, встановлений цим стандартом, не враховує наявність вентиляції від суміжних будівель. У цьому випадку температурний поправочний коефіцієнт приймають bve k= 0.
Э.2.2.4 Теплоутилізаційна установка
Теплоутилізаційна установка (за наявності) є, зазвичай, важливим елементом теплового балансу зони будівлі, що в значній мірі впливає на використання теплових надходжень та зменшення витрат на опалення та охолодження. З цієї причини ефект використання теплоути- лізаційних установок повинен враховуватися в розрахунках енергопотреби для опалення та охолодження та не може визначатися лише окремим коригувальним коефіцієнтом.
Температурний поправочний коефіцієнт bve k для потоку повітря від теплоутилізаційної установки визначають за формулою: