До початку сторінка 6 з 26
До шигел відносяться грамнегативні палички, довжиною від 2 до 4 ммк і шириною від 0,5 до 0,8 ммк. Шигели не мають джгутиків, не утворюють спор, добре фарбуються аніліновими барвниками.
Шигели – факультативні анаероби, добре ростуть в аеробних умовах на простих поживних середовищах. Оптимальна температура росту 37 ºС, однак представники виду S. sonnei здатні розмножуватися при температурі від 10 ºС до 45 ºС . Оптимальна реакція середовища при pН близько 7,2.
Відповідно до пропозиції Підкомітету по кишкових бактеріях Міжнародної комісії з Shigella до роду Shigella відносяться бактерії, що мають наступні біохімічні властивості (таблиця 7).
Таблиця 7
Біохімічна характеристика бактерій роду Shigella
Глюкоза
кислотоутворення без газу
Адоніт
кислота не утворюється
Ацетат натрію
не утилізується
Дульцит
кислотоутворення непостійно
Желатин
не розріджується
Індол утворюється або не утворюється
Інозит
кислота не утворюється
Лактоза
кислотоутворення непостійно
Маніт
кислотоутворення непостійно
Нітрати
редукуються
Реакції MR/ VP
позитивна/негативна
Рухливість
нерухливі
Саліцин
кислота не утворюється
Сахароза
кислотоутворення непостійно
Сечовина
не розщеплюється
Сірководень
не утворюється
Цитрат амонію
не утилізується
Основною диференційною ознакою шигел є ферментація вуглеводів без газоутворення. Виключення складають деякі біохімічні варіанти S.flexneri VI, що ферментують глюкозу з утворенням газу.
Сучасна класифікація шигел будується на комплексі біохімічних та серологічних властивостей (таблиця 8).
Таблиця 8
Класифікація бактерій роду Shigella
Підгрупа
Вид
Серовар
Підсеровар
Скорочена антигенна формула
А
S. disenteriae
1 – 12
–
В
S. flexneri
1
1a
I:4…
1b
I:6…
2
2a
II:3,4…
2b
II:7,8…
3
3a
III:6,7,8…
3b
III:3,4,6…
4
4a
IV:3,4…
4b
IV:6…
5
5а
V:3,4…
5b
V:7,8…
6
–
VI:-
X-variant
–
-:7,8…
Y-variant
–
-:3,4…
C
S. boydii
1 – 18
–
D
S. sonnei
–
–
Антигенна структура шигел відрізняється простотою і представлена, в основному, соматичними термостабільними О-антигенами. Термолабільний К-антиген виявлений у всіх шигел (крім S. sonnei і S. flexneri). Він подібний до К-антигенів ешеріхій і здатен маскувати О-антигени, викликаючи інаглютинабильність свіжовиділених культур О-сироватками.
Цей дефект легко усувається кип'ятінням неаглютинабильних штамів.
Поряд з вивченням біохімічних властивостей проводиться серологічна ідентифікація шигел, заснована на вивченні їх антигенної структури шляхом виявлення типових і групових антигенів (таблиця 9).
Таблиця 9
Біохімічні властивості шигел різних видів
Тест або субстрат
Реакція
S.dysenteriae
S.flexneri
S.boydii
S.sonnei
cеровари 1-5
cеровар 6
Глюкоза (газ)
-
-
-,+
-
-
Лактоза
-
-
-
-
(+)
Маніт
-
+
+,-
+
+
Сахароза
-
-
-
-
(+)
Дульцит
-,+
-
X
X
-
Сорбіт
X
X
(+),+
X
-
Арабіноза
X
X
X
+
+
Рафіноза
-
X
-
-
X
Рамноза
X
X
-
-
+,(+)
Мальтоза
X
X
(+),+
X
+,(+)
Ксилоза
X
-
X
X
X
Трегалоза
+,(+)
+,(+)
(+),+
+,(+)
+
Целобіоза
-
-
-
-
X
Гліцерин
X
-
+,(+)
X
X
Індол
-,+
-,+
-
-,+
-
Аргінін
X
-
X
X
-
Орнітин
-
-
-
-
+
Мукат
-
-
-
-
-,+
-галактозидаза
-,+
-
-
-,+
+
Умовні позначення: + – ферментація середовища
- – середовище не ферментується
+,- – середовище ферментується, деякими варіантами не ферментується
-,+ – середовище не ферментується, деякими варіантами ферментується
Х – варіанти стосовно даної ознаки
10.2. Бактеріологічні дослідження
Перший день Для прискореної діагностики з об'єктів довкілля (вода, змиви, харчові продукти і т. ін.), при можливості, застосовують метод імунофлюоресценції. Для перегляду препаратів використовують люмінесцентні мікроскопи. Колір світіння залежить від кольору люмінесцентного барвника, що застосовується для мітки сироватки. У випадку позитивної реакції на темному тлі препарату видно клітини характерної морфології, що світяться по периферії. Оцінка результатів проб безпосередньо з об'єктів довкілля з метою виявлення збудників дизентерії повинна бути дуже обережною. Використання люмінесцентних дизентерійних сироваток до S.flexneri і S.sonnei дозволяють одержати відповідь, що має лише сигнальне, орієнтовне значення. Основна причина цього – існування спільності антигенної структури серед непатогенних видів бактерій і, зокрема, кишкової палички з бактеріями роду Shigella, що приводить до хибно позитивного фарбування супутньої мікрофлори.
Остаточний висновок може бути видано тільки на підставі виділення з досліджуваного матеріалу збудника і його подальшої ідентифікації.
Другий день Після інкубації переглядають чашки з посівами і лактозонегативні колонії відсівають на середовище Олькеніцького (Кліглера) та на скошений м’ясо-пептонний агар. Із жовчного бульйону (селенітового середовища) роблять висів на середовище Плоскірева та Ендо. Усі посіви інкубують при (37±1) ºС 18 – 20 годин.
Третій день Переглядають чашки з висівами із середовища збагачення і відсівають лактозонегативні колонії на середовище Олькеніцького (Кліглера) і скошений м’ясо-пептонний агар та інкубують при (37±1) ºС 18-20 годин
Проводять попередню ідентифікацію виділених напередодні культур по біохімічним і серологічним властивостям у реакції аглютинації на склі з адсорбованими сироватками.
Для подальшого вивчення відбирають культури грамнегативних безспорових паличок з характерними властивостями для шигел, а саме: не розщеплюють лактозу і сечовину, не утворюють сірководень, ферментують глюкозу з утворенням кислоти і без газу. Варто враховувати, що серед S.sonnei зустрічаються біохімічні варіанти, що ферментують лактозу до кислоти, а деякі варіанти S.flexneri VI розщеплюють глюкозу до кислоти і газу.
Для остаточної ідентифікації досліджувані культури засівають на мінімальний диференційний ряд (таблиця 1). Для прискорення досліджень, отримання відтворюваних результатів доцільно для біохімічної ідентифікації використовувати діагностичні системи та набори, що зареєстровані в Україні, типу ЕНТЕРОтест (PLIVA-Lachema),АРІ (bioMereux).
Культури, підозрілі як шигели, досліджують у реакції аглютинації на склі спочатку із полівалентною сироваткою до S.flexneri I-VI, sonnei, а у випадку негативної реакції – з набором полівалентних сироваток до S.boydii, S.dysenteriae. При позитивній реакції аглютинації на склі однієї з полівалентних сироваток продовжують серологічну ідентифікацію культури з адсорбованими сироватками, що входять у полівалентну. У випадку позитивної реакції з полівалентною сироваткою до S.flexneri I-VI sonnei, проводять аглютинацію з полівалентною сироваткою до S.flexneri I-VI та S.sonnei. Якщо аглютинація відбулась із сироваткою S.flexneri I-VI, то далі необхідно визначити серовар і підсеровар S.flexneri (таблиця 9) у реакції аглютинації на склі з типовими і груповими сироватками. При позитивному результаті аглютинацій з монорецепторними сироватками можна видати попередню відповідь про наявність у досліджуваному матеріалі шигел.
Четвертий день Проводять остаточну ідентифікацію культур за біохімічними властивостями (табл. 1, 9), встановлюють антигенну формулу за допомогою повторної реакції аглютинації на склі культур, знятих зі скошеного агару і видають остаточну відповідь про наявність або відсутність в досліджуваному матеріалі шигел.
При ідентифікації виділених культур можуть виникнути наступні ускладнення:
Виділення культур шигел із відхиленнями від типової характеристики по ферментативній активності. Наприклад, зустрічаються манітнегативні варіанти S.flexneri і S.sonnei, манітферментуючі різновиди S.dysenteriae, ксилозоферментуючі варіанти підвиду S.flexneri; лактозоферментуючі варіанти S.boydii.
Виділення інаглютинабельних культур.
через наявність поверхневого антигену К. У цьому випадку прогрівання культури протягом 1-1,5 годин при 100 ºС руйнує термолабільний К-антиген і аглютинація з О-сироваткою відновлюється;
через втрату типоспецифічного антигену S.flexneri. Селекціонування окремих колоній з поживного агару, що володіють повним антигенним комплексом, дозволяє з'ясувати дійсний серовар культури.
Виділення атипових представників родини Enterobacteriaceae, що виявляють подібність за біохімічними і серологічними властивостями із шигелами. Диференційні біохімічні ознаки деяких представників родів родини Enterobacteriaceae, що найбільш часто зустрічаються, котрі можуть допомогти при їх ідентифікації, представлені в таблиці 1.
Додатково доцільно досліджувати чутливість виділених культур до полівалентного дизентерійного бактеріофагу. Для цього використовують наступну методику: на добре підсушену чашку зі слабко лужним агаром (рН 7,6) наносять пастерівською піпеткою краплю змиву 18-20-годинної агарової культури. На підсохлі краплі відтягнутою пастерівською піпеткою наносять дизентерійний бактеріофаг; після підсушування чашки інкубують при (371) ºС протягом 18-20 годин. При позитивному результаті спостерігається затримка росту культури на чашках з бактеріофагом.
У складних випадках при ідентифікації бактерій родини Enterobacteriaceae рекомендується застосовувати кератокон’юктивальну пробу на морських свинках. При постановці проби повну петлю (діаметром 5 мм) добової агарової культури вносять у кон’юнктивальний мішок ока морської свинки під нижнє віко. Переважна більшість свежовиділених шигел викликає в морських свинок специфічний кератокон’юнктивіт на 2 – 5 добу: кон’юнктива гіперемована, роговиця мутна, набрякла, з білуватим відтінком, рясні гнійні виділення.
Крім шигел кератокон’юнктивіт можуть викликати патогенні кишкові палички серотипу 0124:К17 і дуже рідко деякі сальмонели (наприклад – S.typhimurium), але ці ентеробактерії легко диференціюються від шигел за їх біохімічними властивостям.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?