До початку сторінка 25 з 26
Виходячи з цього положення, у профілактиці харчових отруєнь мікробної природи вирішальне значення слід надавати запобіганню створення сприятливих умов для розмноження збудників у харчових продуктах, тобто дотриманню встановлених технологій виготовлення продуктів, умов та термінів придатності їх до споживання, а також рецептур харчових продуктів (вологості, рН, вмісту солі, цукру, консервантів тощо). Під час розслідування спалахів таких захворювань необхідно виявляти наявність зазначених умов, виходячи з того, що за їх відсутності виникнення харчового отруєння мікробної природи неможливе.
Дане визначення формує тактику розслідування харчових отруєнь та оптимізує вибір лабораторних методів дослідження.
Ґрунтуючись на особливостях патогенезу, клініко-епідеміологічного перебігу та біологічних властивостей збудників. розрізняють п'ять підгруп харчових отруєнь мікробної природи:
бактеріальні харчові інтоксикації (класичні), спричинені токсинами ентеротоксигенних штамів Staphylococcus i Clostridium botulinum;
бактеріальні харчові токсикоінфекції, спричинені ентеротоксигенними штамами та метаболітами потенційно патогенних бактерій;
інфекції, з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь, спричинені слабовірулентними штамами патогенних кишкових бактерій;
грибкові харчові отруєння (мікотоксикози);
скомбротоксикози.
Бактеріальні харчові інтоксикації (класичні), спричинені токсинами ентеротоксигенних штамів Staphylococcus i Clostridium botulinum – гострі неконтагіозні захворювання, які виникають внаслідок вживання продуктів харчування, що містять в собі бактеріальні токсини, які накопичились в їжі внаслідок розвитку специфічного збудника (інтрадієтичні токсини). При цьому життєздатні клітини самого збудника в їжі можуть бути відсутні або знаходитись в ній у незначній кількості і не беруть участі у патогенезі.
Для харчової стафілококової інтоксикації найбільш властивими є короткочасний, досить бурхливий перебіг з клінічними проявами гострого гастриту та розвитком загальноінтоксикаційного синдрому, тоді як діарейний синдром частіше буває досить помірним або зовсім відсутнім.
Основні клінічні прояви харчового ботулізму зводяться до розладу нервової системи і розвитку загальної гіпоксії, хоча у перші години захворювання можлива диспепсія.
Бактеріальні харчові токсикоінфекції, спричинені ентеротоксигенними штамами та метаболітами потенційно патогенних бактерій – загальна назва гострих неконтагіозних захворювань, які виникають внаслідок вживання продуктів харчування, що містять в собі надмірну кількість живих ентеротоксигенних штамів потенційно патогенних мікроорганізмів та деяку кількість мікробних метаболітів і токсичних продуктів білкового розпаду (токсамінів). При цьому вирішальне значення у патогенезі мають мікробні метаболіти (ендотоксини, інтравітальні екзотоксини, ферменти тощо), які звільняються з мікробних клітин внаслідок руйнування збудників у шлунково-кишковому тракті. Клінічні прояви харчових інтокскацій різної етіології, в основному, зводяться до розвитку короткочасного гастроентериту та нерідко вираженого загальноінтоксикаційного синдрому. Найбільш постійним місцем ураження при цьому є шлунок і проксимальні відділи тонкого кишечника.
інфекції, з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь, спричинені слабовірулентними штамами патогенних кишкових бактерій.
В дану підгрупу віднесені захворювання, що мають перебіг хвороби, притаманний харчовим отруєнням. Клініко-епідеміологічні прояви цих отруєнь відрізняються від класичного інфекційного захворювання (сальмонельозу, шигельозу, ешеріхіозу, ієрсініозу тощо) значним скороченням інкубаційного періоду (до 2 – 20 годин) та тривалості клінічного перебігу (до 1-3 діб); відсутністю патологічних домішок у випорожненнях та виражених симптомів ураження дистальних відділів кишкового тракту; незначною температурною реакцією тощо. У разі масових отруєнь такого типу спостерігають обривисте закінчення спалаху і відсутність контагіозних випадків захворювань у осіб, які спілкувались з потерпілими.
Під час бактеріологічних досліджень в таких випадках помічають масивну контамінацію інкримінованого продукту збудниками, що не характерно для класичного інфекційного захворювання. До того ж виділені культури збудника втрачають спроможність викликати кератокон’юнктивіт у експериментальних тварин.
Наведені дані практичних та експериментальних спостережень свідчать про необхідність диференційованого підходу до діагностики, терапії, профілактики і розслідування випадків харчових отруєнь мікробної природи і гострих кишкових інфекцій з харчовим фактором передачі.
Ротавірусні інфекції на відміну від бактеріальних є висококонтагіозним захворюванням, з низькою інфікуючою дозою – до 10-100 вірусних частинок. Для даної інфекції характерно: інкубаційний період від 15 годин до 7 діб (найчастіше 1-3 доби), підвищення температури тіла до 39 ºС, багаторазова блювота, а також водянисті пінисті випорожнення з характерним кислуватим запахом та зеленуватим відтінком. Під час диференціальної діагностики необхідно враховувати гастроентерити спричинені іншими вірусами (адено-, ентеро-, астровірусами, вірусами Норфолк, тощо).
Харчові мікотоксикози – отруєння, що виникають внаслідок вживання продуктів харчування, в яких накопичились токсичні метаболіти мікроскопічних грибів. Кожний з мікотоксикозів має свої специфічні клінічні прояви, але механізм виникнення захворювань і профілактичні заходи є аналогічними таким, що стосуються харчових інтоксикацій.
Скомбротоксикози – гострі харчові отруєння, що виникають внаслідок вживання продуктів харчування, які містять велику кількість гістаміну (більше 100 мг%) або інших токсичних амінів. Скомбротоксикози віднесені до групи харчових отруєнь мікробної природи на тій підставі, що обов’язковою передумовою для інтенсивного декарбоксилювання гістидіну з утворенням надлишку гістаміну в харчовому продукті є попереднє розмноження і ферментативна активність протеолітичних бактерій, що відбувається у разі порушення умов зберігання і термінів придатності до споживання продукції.
5.2. Харчові отруєння немікробної природи включають до свого складу три підгрупи:
отруєння домішками хімічних речовин;
отруєння отруйними речовинами тваринного походження;
отруєння отруйними речовинами рослинного походження.
Такий склад і порядок розташування підгруп обумовлений структурою рубрифікації МКХ-10 та практичною доцільністю.
5.3. Харчові отруєння змішаної природи (мікст) включають до свого складу три можливих варіанти міксту, що мають місце в реальних умовах:
мікст мікробної природи;
мікст немікробної природи;
мікст мікробної і немікробної природи.
5.4. До харчових отруєнь невідомої природи віднесена аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія, яка в окремі роки зустрічається в Україні. Захворювання виникає після вживання озерної риби, яка у цих випадках містить надзвичайно стійку невідому токсичну субстанцію, певно, у жировій фракції організму. Отруєння людини клінічно супроводжується спочатку симптомами ураження скелетних м’язів з подальшими проявами порушення функції нирок.
Класифікація харчових отруєнь
Природа харчового отруєння
Клас/блок за МКХ-10
Рубрика/ підрубрика за МКХ-10
Нозологічна форма захворювання та етіологічний фактор
1
2
3
4
Мікробна І/А00-А09
А05
Бактеріальні харчові інтоксикації (класичні):
А05.0
спричинені токсинами, які виробляють ентеротоксигенні штами Staphylococcus
А05.1
спричинені токсинами, які виробляють Сlostridium botulinum
А05
Бактеріальні харчові токсикоінфекції,
спричинені ентеротоксигенними штамами та метаболітами потенційно-патогенних бактерій:
А05.2
Сlostridium perfringens
А05.3
Vibrio parahaemolyticus
А05.4
Bacillus cereus
А05.8
Echerichia coli, Proteus mirabilis & vulgaris, Edwardsiella, Citrobacter, Klebsiella, Enterobacter, Hafnia, Providencia, Alcaligenes, Pseudomonas, Aeromonas тощо
А02-А05
Інфекції, з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь,
спричинені слабовірулентними штамами патогенних кишкових бактерій та вірусів:
А02.-
Salmonella (крім S. typhi)
А03.8
Shigella sonnei
А04.0, А04.1
Escherichia coli (ЕРЕС, ЕТЕС)*
А04.6
Jersinia entrerocolitica
А32
Listeria monocitogenes
А08.1
Ротавірусний ентерит
А05.9
Бактеріальні харчові отруєння неуточнені
Продовження класифікації харчових отруєнь
1
2
3
4
Мікробна
XIX/T64
T64.-
Грибкові харчові отруєння (мікотоксикози),
спричинені: афлатоксинами, охратоксинами, зеараленоном, Т-2 токсином, вомітоксином, патуліном та іншими мікотоксинами, які виробляють токсигенні гриби із роду Аspergillus, Fusarium, Penicillium, Alternaria, Claviceps purpurea тощо
XIX/T61
T61.1
Скомбротоксикози:
Отруєння токсичними амінами (гістаміном, тіраміном, путресцином, кадаверином тощо), які утворюються і накопичуються в харчових продуктах до рівня патогенної дози внаслідок розвитку протеолітичних мікроорганізмів, таких як: Proteus, Providencia, Pseudomonas, Clostridium тощо
Немікробна XIX/T56-Т60
Отруєння домішками хімічних речовин:
Т56.0-Т56.9
Токсична дія металів
Т57.0-Т57.9
Токсична дія інших неорганічних речовин, в т.ч. арсену
Т60.0-Т60.9
Токсична дія пестицидів
XX/Х49
Х49.-
Отруєння добривами та засобами підживлення рослин, стимуляторами росту тварин, харчовими добавками, застосованими в надмірній кількості, токсичними речовинами, що мігрують в харчові продукти з технологічного обладнання, посуду, тари, паківки тощо
Продовження класифікації харчових отруєнь
1
2
3
4
Немікробна
XIX/T61
Т61
Отруєння отруйними речовинами тваринного походження:
Т61.0, Т61.2-Т61.9
Токсична дія отруйних речовин внаслідок вживання продуктів моря: сигові риби, молюски, водорості (сакситоксин, галюциногени, іхтіотоксини, сігуатерін, альготоксини, тощо). Виключено: алергічну реакцію на їжу, бактеріальне харчове отруєння, токсичну дію таких забруднювачів, як мікотоксини, ціаніди, ртуть тощо)
ХХ
Т61.2, Х49.-
Отруєння іншими отруйними речовинами, що містяться у спожитих залозах внутрішньої секреції тварин, печінці, молоці, ікрі риб в період нересту, у меді бджолиному при зборі нектару квітів родини верескових тощо
XIX/T62
Т62
Отруєння отруйними речовинами рослинного походження:
Т62.0
Токсична дія отруйних речовин, що містяться у спожитих грибах
Т62.1
Токсична дія отруйних речовин, що містяться у спожитих ягодах
Т62.2
Токсична дія отруйних речовин, що містяться в інших отруйних рослинах: дурмані, блекоті, болиголові, матригані, віху, бузині, насіннях бур’янів злакових культур тощо
Т62.8
Отруєння іншими отруйними речовинами, що містяться в спожитих харчових продуктах: ціаногенні глікозиди кісточкових плодів, фітотоксини сирої квасолі, букових горіхів, зеленої картоплі, тощо.
Продовження класифікації харчових отруєнь
1
2
3
4
Змішана (міксти)
І/А, ХІХ/А, ХХ/Т
А00-А09, Т61.1
Міксти мікробної природи:
певні асоціації збудників харчових отруєнь мікробної природи та їх токсинів
ХІХ/Т, ХХ/Х
Т56-Т62, Х49
Міксти немікробної природи:
різноманітні комбінації отруйних речовин хімічного, рослинного і тваринного походження
І/А, ХІХ/Т, ХХ/Х
А00-А09, Т56-Т62, Х49
Міксти мікробного і немікробного походження:
комбінації збудників або їх токсинів мікробного походження разом з отруйними неорганічними і органічними речовинами
Невідома ХІХ/Т
U00-U49, T-
Аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія (гафська, юксовська, сартландська хвороба): токсична субстанція озерної риби невизначеної природи
* ЕРЕС – ентеропатогенні ешеріхії колі, ЕТЕС – ентеротоксигенні ешеріхії колі.
Додаток 16 Бібліографічні дані
Энтеробактерии. (Руководство для врачей). Под ред. В.И. Покровского. – М.: Медицина, 1985.
Определитель бактерий Берджи. (Перевод 9-го американского издания 1994г). Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уильямса. – М.: Мир, 1997.
Медицинская микробиология. Под ред акад. РАМН В.И. Покровского и проф. О.К. Поздеева. – М.: ГООСТАР, 1998
Инструкция “О порядке расследования учета и проведения лабораторных исследований в учреждениях санитарно-эпидемиологической службы при пищевых отравлениях”. №1135-73 від 20.12.1973.
Инструкция по клинической и лабораторной диагностике кампилобактериоза №15-6/23.
Беляков В.Д., Яфаєв Р.Х. Епидемиология. – М.:Медицина, 1989. – 416 с.
Інфекційні хвороби /М.Б. Тітов, Б.А.Герсун, Л.Ю. Шевченко та ін.; 3-я ред.. М.Б.Тітова. – К: Вища шк., 1995. – 567 с.
Слободкин В.И. О современном подходе к составлению классификации пищевых отравлений. // Проблеми харчування – 2003. – №1. – С. 55-63.
Слободкін В.І., Шелкова Н.Г., Волянський А.Ю., Копича В.С., Волков Г.А., Кучма І.Ю., Волянський Ю.Л. Актуальні проблеми бактеріальних кишкових інфекцій, що перебігають на кшталт харчових отруєнь. // Інфекційні хвороби – 2003. – № 2. – С. 96-100.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?