4.5. Якщо при проведенні розслідування харчове отруєння не підтвердилося, про це негайно повідомляють вищі інстанції державної санепідслужби.
4.6. У випадку, коли при проведенні розслідування харчового отруєння було встановлено, що на продукцію (харчовий продукт, продовольча сировина, супутні матеріали, обладнання тощо), яка спричинила виникнення отруєння, видано позитивний Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, то про встановлений факт негайно повідомляється МОЗ України і Головним державним санітарним лікарем України призначається повторна державна санітарно-епідеміологічна експертиза, що підтверджує або визначає недійсним результат попередньої експертизи.
У випадку коли Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи визнається недійсним, про це інформуються установи та заклади державної санепідслужби, а також при необхідності відповідні контролюючі органи (Держспоживстандарт, митна служба, служба веретинарної медицини та інші за належністю).
4.7. По завершенню розслідування харчового отруєння відповідні матеріали (акти, результати лабораторних досліджень, донесення, пояснювальні записки працівників харчових об`єктів тощо) направляють в установленому порядку до вищої інстанції санітарно-епідеміологічної служби не пізніше 30 діб з дня виникнення харчового отруєння, або у терміні, що визначаються відповідним наказом головного державного санітарного лікаря.
5. Реєстрація та облік
5.1. Екстрені повідомлення реєструються в Журналі реєстрації екстрених повідомлень про харчові та професійні отруєння (ф. 361/0 затв. наказом МОЗ України від 11.07.2000 р. № 160).
5.2 Кожний підтверджений розслідуванням випадок харчового отруєння, в тому числі і побутові з кількістю потерпілих менше 5-ти осіб і легким перебігом захворювання, підлягає обліку в Журналі реєстрації харчових отруєнь (ф. 360/0, затв. наказом МОЗ України від 11.07.2000 р. № 160).
5.3. Журнали мають бути прошнуровані, сторінки пронумеровані і скріплені печаткою та підписом головного лікаря установи держсанепідслужби.
6. Звітність
6.1. Дані про харчові отруєння вносяться до форми № 18 (річна) державної статистичної звітності (таблиця № 9)
6.2. У пояснювальній записці до форми надається аналіз харчових отруєнь за звітний період, а також прийняті у цих випадках заходи та санкції (результати справ, переданих у прокуратуру тощо).
6.3. В аналізі відображають причини отруєнь та їх зв’язок з окремими видами продуктів. Випадки отруєнь, що пов’язані з підприємствами і установами, а також, що виникли в домашніх умовах, аналізують окремо.
6.4. На основі представлених матеріалів МОЗ України складає аналіз харчових отруєнь за звітний рік.
7. Відповідальність
7.1. Фахівці органів, установ і закладів державної санепідслужби, закладів та установ охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування несуть відповідальність за своєчасність та об’єктивність проведення розслідування спалаху та прийняття відповідних заходів.
7.2. Суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні та юридичні особи усіх форм власності, які займаються розробленням, виробництвом, транспортуванням, зберіганням, ввезенням, а також реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані відшкодовувати споживачам шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини.
7.3. У разі якщо епідемія чи спалах захворювання виникли з вини встановленої юридичної або фізичної особи, витрати з Державного бюджету України та місцевих бюджетів на локалізацію та ліквідацію зазначених епідемії чи спалаху інфекційної хвороби можуть бути відшкодовані за рахунок винної особи в порядку, встановленому законом.
8. МЕТОДИ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
8.1. Загальні положення
1. При проведенні мікробіологічних досліджень під час розслідування харчових отруєнь обов’язковою умовою є комплексно паралельне дослідження матеріалів від потерпілих, осіб що можуть розглядатися як можливе джерело зараження, продуктів та сировини, що підозрюється, та об’єктів довкілля.
2. Для уніфікації досліджень, порівнянності результатів доцільно в процесі роботи використовувати поживні середовища, системи для ідентифікації мікроорганізмів промислового виготовлення.
3. Хід досліджень повинен бути таким, щоб максимально прискорити видачу відповіді. При цьому використовують усі доступні методи експрес та прискореної діагностики, включаючи молекулярно-генетичні.
4. При одночасному направленні зразків і проведенні досліджень у двох лабораторіях для одержання порівняльних результатів обов'язкове використання того самого методу в обох лабораторіях.
5. Культури мікроорганізмів, що виділені від потерпілих, носіїв та з об’єктів довкілля негайно направляються для підтвердження до СЕС вищого рівня управління (Кримська республіканська, обласні, Київська Севастопольська міські, Центральна на водному транспорті), які одразу після отримання результатів, направляють їх до Центральної СЕС МОЗ України для підтвердження та подальшого вивчення.
При неможливості остаточної ідентифікації культур на місцях їх також негайно направляють в СЕС вищого рівня управління, а ті в свою чергу, у визначеному порядку в Центральну СЕС МОЗ України для ідентифікації.
6. Порядок поводження з культурами мікроорганізмів визначений “Положением о порядке учета, хранения, обращения, отпуска и пересылки культур бактерий, вирусов, риккетсий, грибов, простейших, микоплазм, бактерийных токсинов, ядов биологического происхождения”.
7. Результати лабораторних досліджень (попередні та кінцеві) видаються у встановлені терміни на офіційних бланках лабораторії, що досліджувала матеріал. Терміни видачі результатів лабораторних досліджень обумовлені методиками їх проведення.
8. Вірусологічні дослідження проводяться відповідно до чинної нормативної документації на методи досліджень.
8.2. Порядок первинного посіву матеріалу, що надійшов на дослідження
Перший день
Для дослідження щільних харчових продуктів на наявність сальмонел та шигел (м’ясо, ковбаса, вінегрети, сир тощо) роблять наважки по і засівають у селенітовий бульйон по Лейфсону або магнієве середовище та у жовчний бульйон у співвідношенні 1:4, тобто на наважки беруть 100 см3 середовища збагачення.
Рідкі та напіврідкі продукти (молоко, перші страви, тощо) засівають у середовища збагачення у кількості 25 см3, використовуючи селенітове та магнієве середовища подвійної концентрації.
Паралельно продукти також засівають на елективні середовища (Ендо, Плоскірева та вісмут-сульфітний агар).
Для досліджень на умовно-патогенні мікроорганізми роблять розведення харчових продуктів у 0,1% пептонній воді (ПВ) починаючи з 10-1 до 10-10.
З розведень 10-1 до 10-8 по 0,1 см3 висівають у середовище Кеслер та на поверхню добре підсушених чашок із середовищем Ендо для дослідження на наявність ешеріхій.
З розведень 10-1 до 10-6 по 0,1 см3 на середовище Плоскірева та у конденсаційну воду свіжоскошеного агару за методом Шукевича для дослідження на наявність бактерій роду Proteus.
З розведень 10-3 та 10-4 по 0,1 см3 на сольовий поліміксиновий агар з 2,3,5-ТТХ для виявлення B. cereus.
З розведень 10-1 до 10-6 по 0,1 см3 – на середовище Байрд-Паркер або жовточно-сольовий агар для дослідження на наявність золотистого стафілокока. З розведень 10-1 до 10-7 по 0,1 см3 – на Ентерококагар для виявлення ентерококів.
Продукти моря, а також кулінарні вироби з м’яса та овочів у кількості 25- засівають в 100 см3 1% ПВ з 3% NaCl (1-е середовище збагачення). При цьому, стерильно взяту наважку продукту твердої консистенції перед посівом гомогенізують з невеликою кількістю 1% ПВ з 3% NaCl. Співвідношення досліджуваного продукту і 1% ПВ з 3% NaCl повинно дорівнювати 1:4.
Посіви з першим середовищем збагачення інкубують у термостати при (37??1)??С 6 годин.
Через 6 годин матеріал з поверхні 1-го середовища збагачення за допомогою петлі діаметром , переносять у 10 см3 ПВ з 3% NaCl (2-ге середовище збагачення) і залишають до ранку при кімнатній температурі. Також роблять висів на лужний агар та бакагар Плоскірева.
Паралельно нерозведені харчові продукти у співвідношенні 1:10 засівають у 6,5% і 10% сольові бульйони та 1% цукровий бульйон.
При дослідженні харчових продуктів, що містять великі кількості солі (оселедець, кільки і тощо) посіви у сольові середовища не роблять. Також не роблять посіви у цукровий бульйон продуктів з великим вмістом цукру (крем, морозиво і тощо).
Кров засівають у 10-20% жовчний бульйон або середовище Раппопорт у співвідношенні 1:10.
Сечу (осад після центрифугування) засівають на чашки з диференційно-діагностичними середовищами та у середовища збагачення.
Випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунку, пунктат запальних вогнищ засівають на чашки з диференційно-діагностичними середовищами та у середовища збагачення. Для виявлення сальмонел та шигел нативний матеріал сіють на середовища Ендо, Плоскірева та вісмут-сульфітний агар та у селенітовий бульйон, (магнієве середовище, жовчний бульйон) у співвідношенні 1:4. Якщо випорожнення рідкі, то використовують середовища збагачення подвійній концентрації.
Для досліджень на наявність умовно-патогенних мікроорганізмів роблять розведення з 10-1 до 10-10.
Для виявлення стафілококів матеріал висівають з 10-1 до 10-7 розведень по 2 краплі на жовточно-сольовий агар або середовище Байрд-Паркер, а також нативний матеріал у 1% цукровий бульйон та 6,5% і 10% сольові бульйони у співвідношенні 1:10.
Для виявлення ешеріхій висів роблять з 10-1 до 10-6 на середовище Ендо по 0,1 см3.
Для виявлення бактерій роду Proteus висів роблять з 10-1 до 10-8 на середовище Плоскірева та у конденсаційну воду свіжоскошеного агару за методом Шукевича по 0,1 см3.
Для виявлення B.cereus висівають по 0,3 см3 з 10-1 на три чашки середовища Нікодемуса і на три чашки кров’яного агару та по 0,1 см3 з 102 на одну чашку середовища Нікодемуса та одну чашку кров’яного агару.
Для виявлення ентерококів висівають по 0,1 см3 з 10-1 до 10-5 розведень на Ентерококагар.
Для дослідження на наявність патогенних вібріонів 1-2 см3 (г) матеріалу засівають у 50 см3 1% ПВ з 3% NaCl (1-е середовище збагачення), на лужний агар та бакагар Плоскірева. Через 6 годин матеріал з поверхні 1-го середовища збагачення за допомогою петлі діаметром , переносять в 10 см3 ПВ з 3% NaCl (2-ге середовище збагачення) і залишають до ранку при кімнатній температурі. Також роблять висів на лужний агар та бакагар Плоскірева.
Якщо випорожнення доставлені в консерванті, краплю суспензії їх наносять на поверхню твердого середовища з краю чашки і ретельно розтирають стерильним скляним шпателем по всій поверхні середовища.
Дуоденальний вміст (жовч) засівають на чашки з диференційно-діагностичними середовищами та у флакони з м’ясо-пептонним бульйоном (МПБ) у співвідношенні 1:10. Рештки матеріалу поміщують у термостат разом з посівами.
При дослідженні секційного матеріалу шматочки органів, мезентеріальні вузли і відмиті від вмісту шматочки кишечнику ретельно подрібнюють з додаванням декількох см3 фізіологічного розчину. Після відстоювання суспензії надосадову рідину засівають піпеткою на щільні середовища й у середовища збагачення. Окремо проводять посів вмісту кишечнику і крові.
Матеріал висіяний на тверді поживні середовища ретельно втирають шпателем у поверхню середовища.
Всі посіви інкубують при (37??1) ºС протягом 18 – 24 год. Посіви на стафілокок та ентерокок інкубують до 48 год. при (37??1) ºС .
При дослідженні щільних харчових продуктів на наявність лістерій (м'ясо, сири, салати тощо) готують наважки в кількості (см3) і засівають у середовище збагачення у співвідношенні 1:5, тобто наважки на 100 см3 середовища збагачення. Як середовище збагачення можуть застосовуватись МПБ з 1% глюкози або МПБ з 1% глюкози та 2% гліцерину. Одночасно роблять посіви на поверхню добре підсушених чашок з диференційно-діагностичним середовищем – МПА з 1% глюкози та 2% гліцерину.
Рідкі та напіврідкі харчові продукти (молоко, супи та ін.) засівають у середовище збагачення у кількості 25 см3 і на диференційно-діагностичне середовище.
При проведенні досліджень з метою виявлення лістерій в матеріалі від постраждалих: кров в кількості 10 см3, спинномозкову рідину в кількості 2-5 см3 засівають на середовище збагачення у співвідношенні 1:10 та на щільне диференційно-діагностичне середовище.
З секційного матеріалу, шматочків внутрішніх органів тварин або птахів – роблять мазки-відбитки, фіксують, фарбують за Граммом і мікроскопують.
Матеріал розтирають у стерильний ступці з фізіологічним розчином і засіваються на середовище збагачення та диференційно-діагностичне середовище як харчові продукти.
Посіви поміщають в термостат при температурі (37±1) ºС на 18 – 24 години. Кров та спинномозкову рідину витримують в термостаті протягом 3 тижнів з висівами кожні 7-10 день на диференційно-діагностичне середовище та кров'яний агар.
Слід пам'ятати, що посіви на середовище збагачення робляться паралельно в 2 ємності, з яких одна вміщується в термостат, друга в холодильну шафу при температурі (4-6) ºС.
Методика посіву матеріалів для виявлення патогенних клостридій наведена у відповідних розділах.
9. БАКТЕРІЇ РОДУ SALMONELLA
9.1. Загальні положення
Серед збудників харчових токсикоінфекцій одне з провідних місць займають бактерії, що відносяться до роду Salmonella, родини Enterobacteriaceae. За даними ВООЗ існує понад 2500 серологічних типів сальмонел потенційно патогенних для людини та тварин; при цьому деякі з них мають множинні фаготипи.
За сучасною класифікацією род Salmonella складається з двох видів: S.enterica та S.bongori. Вид S.enterica поділяється на 6 підвидів: S. enterica, підвид enterica, S. enterica, підвид salamae, S. enterica, підвид arizonae, S. enterica, підвид diarizonae, S. enterica, підвид houtenae, S. enterica, підвид indica. Назви підвидів не є необхідними для ідентифікації і тільки серовари підвиду enterica мають назви.
