7.4.43. З метою недопущення виникнення пожежі необхідно забезпечити спостереження за місцем проведення вогневих робіт протягом 3-х годин після їх закінчення.
7.4.44. У кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися від електромережі, шланги від’єднуватися і звільнятися від горючих рідин і газів.
Після закінчення робіт уся апаратура та обладнання повинні бути прибрані у спеціально відведені приміщення (місця).
7.5. Робота в електроустановках
7.5.1. Під час виконання експлуатаційних і ремонтних робіт в електроустановках слід додержуватися вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 і цього підрозділу.
7.5.2. До робіт в електроустановках допускають осіб, які пройшли інструктаж і навчання безпечних методів праці, перевірку знань правил безпеки і інструкцій з виконуваних робіт.
Роботи в електроустановках повинні виконувати тільки працівники, які мають відповідну даній роботі групу з електробезпеки і не мають медичних протипоказань.
7.5.3. Роботи в електроустановках поділяють на:
роботи, які виконуються при повному знятті напруги з усіх струмоведучих частин електроустановки;
роботи, які виконуються при частковому знятті напруги у відкритій електроустановці або в електроустановці, розташованій в окремому приміщенні, де знято напругу тільки з тих приєднань або ділянок, на яких виконуються роботи;
роботи, які виконуються без зняття напруги віддалік від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, при яких виключене випадкове наближення працюючих людей і використовуваного ними оснащення до струмоведучих частин на небезпечну відстань і немає потреби у заходах для запобігання такому наближенню.
7.5.4. На підприємстві повинні бути розроблені і затверджені роботодавцем переліки робіт у діючих електроустановках, які виконують з оформленням наряду - допуску.
У наряді-допуску вказують місце роботи, час початку і закінчення роботи, умови безпечного проведення роботи, склад бригади та осіб, відповідальних за безпеку робіт.
Форма наряду - допуску наведена у додатку 4 ДНАОП 0.00 - 1.21-98.
7.5.5. У переліках для кожної виконуваної роботи вказують кваліфікаційну групу виконавця з електробезпеки.
7.5.6. Роботи в електроустановках можуть проводитися також за усним розпорядженням головного інженера підприємства.
7.5.7. Розпорядження на провадження робіт має разовий характер і діє протягом не більше однієї доби.
За розпорядженням можуть провадитися:
роботи без зняття напруги віддалік від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, тривалістю не більше однієї зміни;
роботи, спричинені виробничою необхідністю, тривалістю до 1 години;
роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до 1000 В, трива-лістю не більше однієї зміни.
7.5.8. Для забезпечення безпеки виконання робіт в електроустановках, які проводяться зі зняттям напруги, здійснюють такі технічні заходи:
відключення установки (частини установки) від джерела живлення;
знімання запобіжників;
від’єднання кінців живильних ліній, що забезпечує неможливість помилкового подавання напруги до місця роботи;
накладення заземлень (вмикання заземлювальних ножів або накладення переносних заземлень);
встановлення знаків безпеки і відгородження частин електроустановок, що залишаються під напругою;
огородження робочого місця і встановлення попереджувальних знаків безпеки.
7.5.9. Зняття напруги виконують так, щоб виділені для проведення робіт ділянки електроустановки з усіх боків були відділені від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.
7.5.10. Відсутність напруги в електроустановках перевіряють покажчиками напруги, справність яких контролюють перед застосуванням.
7.5.11. Накладення заземлень безпосередньо на струмоведучі частини, на яких проводиться робота, потрібне у тому разі, коли ці частини можуть опинитися під наведеною напругою або на них може бути подана напруга небезпечного значення від стороннього джерела.
7.5.12. Місця накладення заземлень слід вибирати так, щоб заземлення були відділені видимим розривом від струмоведучих частин даного приєднання, які знаходяться під напругою.
7.5.13. Заземленню підлягають усі металеві конструкції. Опір заземлювального пристрою, призначеного тільки для захисту від статичної електрики з урахуванням малих розрядних струмів, складає 100 Ом.
7.5.14. На приводах розмикачів, відділювачів, вимикачів навантаження тощо, за допомогою яких відключають напругу в електроустановках, вивішують плакат „Не вмикати – працюють люди”, а якщо напруга відключена для допуску на повітряні лінії електропередавання– плакат „Не вмикати - робота на лінії”.
7.5.15. Роботи на струмоведучих частинах електроустановок повинні виконуватися бригадою у складі не менше 2-х людей з застосуванням основних електрозахисних засобів (ізолюючі штанги, ізолюючі та електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавиці, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками) і додаткових засобів електрозахисту (калоші і килимки, переносні заземлення, ізолюючі підставки і накладки, огороджувальні пристрої, плакати безпеки).
7.6. Роботи на висоті
7.6.1. Під час виконання експлуатаційних і ремонтних робіт на висоті слід додержуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.10.2003 № 190, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24.10.2003 за № 970 / 8291
(далі - ДНАОП 0.00-5.28-03), а також вимог цього підрозділу.
7.6.2. Електромонтажні роботи на висоті необхідно виконувати відповідно до Інструкції з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт на висоті, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за № 618/5809 ( далі - ДНАОП 0.00-5.26-01).
7.6.3. Роботи на висоті та верхолазні роботи відносять до робіт підвищеної небезпеки і виконують за нарядом-допуском під контролем безпосереднього керівника робіт з додержанням заходів, які забезпечують безпечне виконання робіт.
7.6.4. Для забезпечення безпеки під час виконання робіт на висоті і верхолазних робіт слід використовувати ССЗ відповідно до ДНАОП 0.00-5.28-03.
7.6.5. Перед початком проведення верхолазних робіт на вантовому переході магістрального аміакопроводу через водну перешкоду працівники повинні:
пройти інструктаж, вивчити документи, що регламентують технологію виконання верхолазних робіт (технологічну карту провадження верхолазних робіт, схему стропування, наряд-допуск тощо);
оглянути необхідні для роботи інструменти, обладнання, а також ССЗ з занесенням результатів огляду до журналу за формою, наведеною у ДНАОП 0.00-5.2-03;
надіти спецодяг, захисну каску, скласти інструмент, матеріали та пристрої у транспортувальний рюкзак і за вказівкою відповідального приступити до виконання верхолазних робіт.
7.6.6. Під час виконання верхолазних робіт слід керуватися технологічними картами провадження робіт.
Форма технологічної карти наведена у додатку 6.
7.6.7. Огляд конструкцій вантових переходів через водні перешкоди допускається проводити без оформлення наряду - допуску, але з оформленням технологічної карти безпечного проведення верхолазних робіт і занесенням результатів огляду до журналу рапортів.
Форма журналу рапортів наведена у додатку 7.
7.6.8. Ремонтні роботи на вантових переходах (верхолазні) слід виконувати з оформленням наряду - допуску за формою, наведеною у додатку 1.
7.6.9. Не дозволяється робота на висоті під час туману, грози, дощу, ожеледиці і вітру силою 6 балів (12 м/с) і більше.
7.6.10. Подавати будь-які предмети працюючому на висоті слід тільки за допомогою мотузки. Предмет, який необхідно підняти нагору, прив’язують до середини мотузки, один кінець якої тримає працівник, що перебуває нагорі, а другий – той, що перебуває внизу, щоб запобігти розхитуванню предмета. Дрібні предмети слід піднімати у тарі (відро, ящик) з заповненням нижче борту на 100 мм.
7.6.11. Підняті нагору матеріали і вироби слід негайно закріпити або скласти таким чином, щоб уникнути перекидання або падіння.
7.6.12. Після закінчення верхолазних робіт необхідно оглянути інструмент, обладнання, ССЗ і передати їх на зберігання відповідальній особі.
7.7. Вимоги до безпеки під час роботи з електроінструментом,
переносними електричними світильниками
7.7.1. Під час роботи з електроінструментом і переносними електричними світильниками слід виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.21-98 і цього підрозділу.
7.7.2. Електроінструмент за умовами безпеки підрозділяють на класи:
І – електроінструмент, у якого всі деталі, що знаходяться під напругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт.
ІІ – електроінструмент, у якого всі деталі знаходяться під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію. Цей електроінструмент не має пристрою заземлення.
Номінальна напруга для електроінструментів класів І і ІІ та постійного струму повинна бути не більше 220 В; 380 В –для інструмента змінного струму.
ІІІ – електроінструмент з номінальною напругою не більше 42 В, у якого ні внутрішні, ні зовнішні кола не знаходяться під іншою напругою. Електроінструмент класу ІІІ призначений для живлення від безпечної наднизької напруги.
7.7.3. До роботи з електроінструментом допускають осіб не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання, перевірку знань з безпечного виконання робіт з застосуванням електроінструмента та інструктаж з охорони праці, а також мають відповідну групу з електробезпеки.
7.7.4. До роботи з електроінструментом класу І у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями допускаються працівники з ІІ групою електробезпеки, а у приміщеннях без підвищеної небезпеки – з І групою.
7.7.5. Доступні для дотику металеві деталі електроінструмента класу І, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, повинні бути з’єднані з заземлювальним затискачем.
7.7.6. Електроінструмент класів ІІ і ІІІ не заземлюють.
7.7.7. Заземлення корпусу електроінструмента виконують за допомогою спеціальної жили живильного кабелю, яка не повинна водночас бути провідником робочого струму.
Використовувати з цією метою нульовий провідник не дозволяється.
7.7.8. Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлювальний контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджаюче замикання заземлювального контакту під час включення і більш пізнє розмикання його під час виключення.
7.7.9. Конструкція штепсельних вилок електроінструмента класу ІІІ повинна робити неможливим з’єднання їх з розетками на напругу більше 42 В.
7.7.10. Відповідальних осіб за збереження, видачу й перевірку елек-троінструмента роботодавець повинен призначати наказом.
7.7.11. Під час видачі електроінструмента відповідальна особа за його збереження і справність у присутності працівника повинна перевірити:
комплектність і надійність кріплення деталей;
справність деталей корпусу, рукоятки та кришок щіткотримачів, наявність захисних кожухів та їх справність (зовнішнім оглядом);
надійність роботи вимикача;
задовільну роботу на холостому ході.
В електроінструмента класу I перевіряють справність кола заземлення між його корпусом і заземлювальним контактом штепсельної вилки.
Не дозволяється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає переліченим вимогам або з простроченою датою періодичної перевірки.
7.7.12. Спецодяг працівника не повинен мати звисаючих зав’язок. Довге волосся повинне бути прибране під шапочку. Підлога у зоні роботи з електроінструментом повинна бути сухою, чистою, без сторонніх предметів.
7.7.13. Під час роботи з електроінструментом класу І застосування засобів індивідуального захисту (діелектричних рукавиць, калош, килимків тощо) є обов’язковим, у такому разі, якщо:
тільки один електроінструмент одержує живлення від роздільного транс-форматора безпеки;
електроінструмент одержує живлення від перетворювача струму з окремими обмотками;
електроінструмент одержує живлення через захисно-вимикальний пристрій.
7.7.14. У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працюючих електричним струмом необхідно застосовувати діелектричні рукавиці, а у приміщеннях зі струмопровідними підлогами – також і діелектричні калоші або килимки.
7.7.15. Не дозволяється вилучати стружку або ошурки під час роботи електроінструмента. Стружку і ошурки слід вилучати спеціальними крючками або щітками після повної зупинки електроінструмента.
7.7.16. У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах в умовах обмеженої можливості пересування і виходу з них дозволяється працювати з електроінструментом класів І і ІІ за умови, що тільки один електроінструмент живиться від автономної моторгенераторної установки, роздільного трансформатора безпеки або перетворювача частоти з окремими обмотками, а також з електроінструментом класу ІІІ. У цьому разі джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) треба розміщувати поза вказаними посудинами, а вторинне коло джерела живлення не треба заземлювати.
7.7.17. Під час перенесення електроінструмента з одного робочого місця на інше, а також під час перерви в роботі і після її закінчення електро-інструмент обов’язково повинен бути відключений від мережі штепсельною вилкою.
7.7.18. Не дозволяється продовження роботи з електроінструментом у разі появи ознак його несправності або якщо працюючий з ним раптом відчув хоча б слабку дію електроструму: в обох випадках робота повинна бути негайно припинена, а несправний електроінструмент зданий для перевірки і ремонту.
7.7.19. Переносні ручні електричні світильники повинні мати захисну сітку, крючок для підвішування і шланговий провід з вилкою; сітка повинна бути закріплена на рукоятці гвинтами або хомутами. Патрон повинен бути вмонтований в корпус світильника так, щоб струмопровідні частини патрона і цоколя лампи були недоступні для дотику.
