До початку сторінка 12 з 26
Оптимум росту для B.cereus 30 ºС однак, спори його можуть проростати в широкому інтервалі температур – від (3-5) до 70 ºС і давати ріст при (6-55) ºС (близько 4%), а при температурі (12-39) ºС досить інтенсивне зростання дають усі штами даного мікроорганізму. B.сеrеus здатний давати ріст у широкому інтервалі рН від 4 до 12,5 і найбільше інтенсивно від 7 до 9,5. Досить стійкий він до дії повареної солі, цукру, коптильних препаратів. Поварена сіль затримує розмноження цього мікроорганізму лише при 10-15% змісті.
B.cereus легко і швидко утворює спори. Вміст спор вже в 2-добовій культурі складає до 50% від загального числа клітин даного мікроорганізму. При цьому спори B.cereus мають досить високу температурну стійкість і можуть виживати не тільки при звичайних методах технологічної обробки їжі (варіння, обсмажування, кип'ятіння), але і при стерилізації молока і консервів.
Критеріями діагностики захворювань, викликаних B.cereus, є: виявлення B.cereus у підозрюваному продукті харчування в кількості більш ніж 105 у 1 г; виявлення B.сereus у випорожненнях, блювотних масах або промивних водах шлунку в кількості 102-103 у 1 г/см3; виявлення B.cereus у випорожненнях більшості потерпілих при розслідуванні отруєння; виявлення B.cereus при спорадичних захворюваннях у випорожненнях потерпілого тільки в гострий період захворювання з наступним зникненням цього мікроорганізму з кишкового вмісту до моменту видужання.
15.2. Бактеріологічні дослідження
Другий день Вивчають морфологію колоній, що виросли, мікроскопію мазків, пофарбованих за Грамом, і підраховують типові колонії. Штами B.cereus на середовищі Никодемуса утворюють великі білі розпластані колонії зі злегка порізаними краями, оточені широкою зоною білого рівномірного матового коагулянту або подвійною зоною – коагулянт і просвітління. На сольовому поліміксиновому агарі з 2,3,5-ТТХ вони утворюють яскраво рубінові колонії на тлі широкої зони глибокого рівномірного білого коагуляту; колонії з перших годин росту – округлі, опуклі, надалі (24–48 годин) розпластані на поверхні агару з порізаними краями. На кров’яному агарі колонії розпластані, зернисті, з широкою зону гемолізу.
Для визначення B.cereus у досліджуваному об'єкті, кількість типових колоній, що вирослі на чашках, множать на відповідне розведення і виражають у перерахунку на 1 г/см3 досліджуваного об'єкта.
Пересівають 3 – 5 колоній на скошений агар з наступною інкубацією 18 – 24 години при температурі (30 – 37) ºС.
Третій день Вивчають характер росту на скошеному агарі, морфологію культур, що виросли, у пофарбованих за Грамом препаратах і перевіряють чистоту культури. Мікроскопія висячої або роздавленої краплі для встановлення рухливості виділеної культури. B.сereus, у відмінності від B.аnthracis, рухливі. Посів на диференційний ряд, що включає: арабінозу, ксилозу, крохмаль, маніт. Інкубація протягом 18-24 годин при температурі (30-37) ºС. Пересів на глюкозо-пептонний бульйон (інкубація 48 годин при температурі (30–37) ºС для наступної постановки реакції на ацетилметилкарбінол.
Четвертий день Ідентифікація виділених культур по диференційному ряду і кров'яному агару.
П'ятий день Постановка реакції на ацтилметилкарбінол. Позитивна реакція відзначається у вигляді рожевого забарвлення через 2-24 години інкубації при (37±1) ºС. Остаточний облік реакції через 24 години.
Характерним для B. cereus є гемолітична активність, позитивна реакція на лецитиназу й ацтилметилкарбінол, рухливість і відсутність здатності ферментувати маніт (таблиця 29).
Таблиця 29
Диференціація B. cereus з B. anthracis та іншими аеробними споровими сапрофітами
Назва
Диференційні тести
Гемолітична активність
Лецитиназна активність
Ацетилметил-карбінол
Рухливість
Арабіноза
Ксилоза
Крохмаль
Маніт
B. cereus
+
+
+
+
-
-
+
-
B. antracis
–
–
+
-
-
-
+
–
B. mycoides
+
+
+
+
-
-
+
–
B. megaterium
+
–
–
+
±
±
+
±
B. subtilis
+
+
–
+
+
+
+
+
B. pumilis
+
+
+
+
+
-
16. БАКТЕРІЇ РОДУ STAPHYLOCOCCUS
16.1. Загальні положення
Стафілококи належать до широко розповсюджених в природі мікроорганізмів. За класифікацією Берджи вони відносяться до родини Micrococcaceae роду Staphylococcus, що включає 27 видів, з них декілька патогенних для людей: S.aureus, S. epidermidis, S.saprophyticus.
Стафілококи – грампозитивні мікроорганізми сферичної форми, що діляться більше ніж у двох площинах, мають фермент каталазу, що відрізняє їх від мікроорганізмів інших родів родини Micrococcaceae, які не мають цього ферменту.
Здатність деяких стафілококів коагулювати цитратну плазму крові під впливом ферменту коагулази визначає їх патогенність.
Позитивна реакція плазмокоагуляції є показником патогенності стафілококів і, одночасно, є показником потенційної їх ентеротоксичності. Роль ентеротоксигенних стафілококів у етіології харчових стафілококових токсикозів загальновизнана і в даний час не викликає сумнівів. При цьому інвазія життєздатних бактерій не обов’язкова, хоча може передумовити або супроводжувати інтоксикацію. Така особливість пояснює можливу відсутність живих стафілококів інкримінованому продукті і зумовлює негативний результат бактеріологічного дослідження.
Будучи факультативними аеробами, стафілококи добре ростуть на різних субстратах. Розмножуються вони однаково добре як у продуктах, багатих вуглеводами, так і в продуктах, багатих білками, не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду, кольору і смаку харчового продукту. Пов’язувати стафілококові інтоксикації з певним видом харчових продуктів у даний час не представляється можливим. Практично варто вважати, що будь-який харчовий продукт може бути причиною цих захворювань, або то молочні, м'ясні продукти, кондитерські вироби, продукти рослинного походження або різні консервовані продукти.
Харчові продукти, що викликають стафілококові інтоксикації, звичайно бувають значно забруднені золотистими (коагулазопозитивними) стафілококами. У грамі такої їжі виявляються сотні тисяч, мільйони стафілококів.
Стафілококи стійкі до дії фізичних і хімічних факторів: добре витримують висушування і дію прямого сонячного світла. У рідкому середовищі стафілококи переносять нагрівання при температурі 70 ºС протягом години, а при температурі 80 ºС протягом 10 хв.
Температурний оптимум 37 ºС, температурні межі розмноження відзначаються в широкій зоні від 6,6 ºС до 45 ºС .
Стафілококи дуже стійкі до хлористого натрію, що знаходиться в продуктах, при концентрації NaCl рівної 7-10% ще спостерігається їх розмноження.
Цукор не перешкоджає розмноженню стафілококів, і лише концентрація його більш 60% є затримуючим чинником їх росту.
Продуктом життєдіяльності S.aureus є ентеротоксин, особливістю якого, у порівнянні із бутулінічним, є його висока терморезистентність. Ентеротоксин витримує автоклавування при 120 ºС протягом 20 хв. Зниження терморезистентності ентеротоксину пов'язане з рН середовища. Так, при рН 4,5 нагрівання на киплячій бані протягом 40 хв. знижує активність ентеротоксина в 10 разів, а при рН 3,0 ентеротоксин цілком руйнується.
Встановлено, що фільтрати культур S.aureus, що викликали харчові інтоксикації, являють собою комплекс різних білкових речовин, специфічних поліпептидів, що містять антигенно різні типи ентеротоксинів.
В даний час відомо вже 6 типів стафілококових ентеротоксинів, що позначені буквами латинського алфавіту А, В, С, D, E, F.
Однак, техніка одержання очищених ентеротоксинів, необхідних для виготовлення антиентеротоксичних сироваток, пов'язана з великими методичними труднощами і дотепер ці сироватки є тільки в деяких високоспеціалізованих лабораторіях.
16.2. Бактеріологічні дослідження
Другий день 1. Переглядають посіви на чашках з жовточно-сольовим агаром (ЖСА) або середовищем Байрд-Паркер і з окремих типових колоній готують препарати, фарбують їх за Грамом і мікроскопують. Колонії S.aureus на ЖСА мають форму правильних дисків від 2 до 4 мм у діаметрі, з рівними краями і помірно опуклою поверхнею оточені зоною лецитиназної активності. Колонії не прозорі і пофарбовані в колір пігменту, утвореного мікробами (від білого до оранжево-жовтого кольору). На середовищі Байрд-Паркер колонії S.aureus круглі, випуклі, середнього розміру, чорного кольору блискучі із зоною лецитиназної активності
При виявленні грампозитивних коків для подальшого вивчення роблять відсів чистих культур на скошений агар, інкубують при (37±1) ºС 18 – 24 години.
2. При відсутності росту на ЖСА, підозрілих на S.aureus колоній, роблять висів із середовищ збагачення на сектори щільних середовищ. Із сольових бульйонів проводять висів на МПА з глюкозою або з кров'ю, з цукрових бульйонів на ЖСА.
Третій день 1. Проводять підрахунок колоній стафілококів, що виросли при первинному посіві продукту, на ЖСА (або середовищі Байд-Паркер), і роблять перерахунок їх числа на 1 г/см3. Кількісний облік стафілококів, що виросли при посіві матеріалу від хворих, не роблять.
2. Перевіряють у мазках, пофарбованих за Грамом, чистоту культур на скошеному агарі і визначають їх патогенність у реакції плазмокоагуляції.
Реакція плазмокоагуляції Для постановки реакції плазмокоагуляції (РПК) використовують комерційний препарат, який представляє собою ліофілізовану під вакуумом плазму кролячу цитратну в скляній ампулі. Вміст ампули розчинити в 1 або 2 см3 стерильного 0,9% розчину хлориду натрію і розвести із розрахунку 1:5 тим же розчином.
По 0,5 см3 плазми, розведеної 1:5, внести в стерильні пробірки з пробками і по одній петлі досліджуваної добової агарової культури, ретельно розтерти у плазмі. Одну пробірку з плазмою залишають незасіяною, як контроль. Пробірки поміщають у термостат при (37±1) ºС. Облік результатів проводять згідно інструкції до препарату через 3 – 18 – 24 години.
Ступінь коагулювання плазми відзначають знаками «+».
РПК вважають позитивною, починаючи з 2+ до 4+. При реакції на 2+ утвориться невеликий компактний згусток, у той час як у реакції на 1+ згусток дифузійний. З метою прискорення дослідження для РПК замість добових агарових культур можна застосовувати 2–3-годинні бульйонні культури, додаючи їх по 2 краплі до 0,5 см3 розведеної плазми. Облік результатів коагуляції плазми в даному випадку проводять у терміни від 30 хвилин до 2 – 4 годин.
При відсутності коагулазопозитивних стафілококів при первинному посіві на щільні середовища, вивчають колонії, виділені із середовищ збагачення, як описано в розділі “Третій день”.
Для оцінки результатів дослідження на S.aureus при харчових отруєннях вказується кількісне обсіменіння ними харчових продуктів, що у цих випадках виражається в сотнях тисяч і більш на 1 г продукту.
Кількісний облік коагулазопозитивних стафілококів у харчових продуктах служить непрямим показником наявності в них ентеротоксинів. Цей показник варто використовувати враховуючи, у кожному конкретному випадку, характер харчового продукту, технологію його приготування, спосіб і час зберігання.
Орієнтовними критеріями можуть бути:
рівень контамінації стафілококами підозрюваного продукту 105 КУО/см3;
рівень контамінації матеріалу від потерпілих (блювотні маси, промивні води шлунку, випорожнення) 103 КУО/см3.
Належність виділених стафілококів до S.aureus.
Ідентичність штамів стафілококів, ізольованих з матеріалу від потерпілих, з підозрюваних продуктів та від джерела (хворий, носій).
Примітка: Такі кількісні критерії є провідними для бактеріологічної діагностики харчових токсикоінфекцій і не є обов’язковими в разі встановлення етіології харчової інтоксикації.
В даний час при стафілококових інтоксикаціях серологічні реакції з кров'ю потерпілих не ставлять.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?