Страница 7: ДСТУ IEC/ISO 31010:2013. Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику (62225)

• — використовувані чи вироблювані матеріали та їхня хімічна активність;

• застосовуване устатковання;

• середовище функціювання;

• розташовання;

• взаємодії між складниками системи тощо.

Може бути проведено якісне аналізування наслідків небажаної події та їхньої ймовірності для того, щоб ідентифікувати ризики для подальшого загального оцінювання.

РНА треба актуалізувати на стадіях проектування, конструювання та випробовування для того, щоб виявляти будь-які нові небезпечні чинники і, за потреби, провадити коригування. Отримані резуль­тати можна подавати різними способами, наприклад у формі таблиць і деревоподібних схем.

Вихідні дані:

• перелік небезпечних чинників і ризиків;

• рекомендації у формі схвалення пропозицій, рекомендованих засобів контролювання, техніч­них вимог до проекту або запитів щодо більш докладного загального оцінювання.

Переваги:

• можливість використовування за наявності обмеженої інформації;

• дає змогу розглядати ризики на ранній стадії життєвого циклу системи.

Обмеженості:

— РНА дає змогу отримувати лише попередню інформацію; він не є всеохопним і не забезпечує докладною інформацією стосовно ризиків і способу, у який можна якнайкраще їм запобігати.

HAZOP — це акронім словосполучення «дослідження небезпечних чинників і працездатності» (HAZard and OPerability study). Це метод структурованого та систематизованого дослідження планова­них або наявних продукції, процесу, процедури чи системи. Він дає змогу ідентифікувати ризики для персоналу, устатковання, довкілля та/або цілей організації. Від дослідницької групи очікують також вироблення, в усіх можливих випадках, рішення щодо обробляння конкретного ризику.

HAZOP — якісний метод, базований на використанні керувальних слів, за допомогою яких форму­люють питання, щоб визначити, якою мірою завдання проектування чи умови функціювання може бути не досягнено на кожному етапі проекту, процесу, процедури чи системи. Зазвичай дослідження здійснює багатодисциплінарна група під час кількох засідань.

Метод HAZOP подібний до методу FMEA в тому, що він дає змогу ідентифікувати види відмов про­цесу, системи чи процедури, їхні причини та наслідки. Відмінність полягає в тому, що група розглядає небажані результати та відхили від передбачуваних результатів і станів, а потім діє у зворотному по­рядку, розглядаючи можливі причини та види відмов, тоді як FMEA починається з ідентифікування видів відмов.

Метод HAZOP було спочатку розроблено для аналізування систем хімічного виробництва, але потім його поширили й на інші типи систем і складних процесів. До них належать, зокрема, механічні й елект­ронні системи, процедури, системи програмного забезпечення. Його навіть було застосовано до органі­заційних змін і юридичного опрацювання та критичного аналізування контрактів.

Процес HAZOP може стосуватися всіх видів відхилів від проектного задуму внаслідок недоскона­лості проекту, складників, запланованих процедур і дій персоналу.

Його широко використовують у межах критичного аналізування проекту програмного забезпечен­ня. У разі застосування до контролю критичних для безпеки засобів і до комп’ютерних систем він може бути відомий як CHAZOP (Control HAZards and OPerability Analysis — аналізування небезпечних чинників і працездатності засобів керування чи Computer HAZard and OPerability Analysis — аналізування небез­печних чинників і працездатності комп’ютерних систем).

Дослідження HAZOP зазвичай провадять на стадії докладного проектування, коли є повна схема передбачуваного процесу, але ще може бути внесено зміни до проекту. Однак його можна провадити в межах послідовного підходу із застосуванням керувальних слів на кожній стадії докладного проекту­вання. Дослідження HAZOP можна також провадити на стадії функціювання, але на цій стадії внесен­ня необхідних змін може бути пов’язане зі значними витратами.

Визначальні вхідні дані для дослідження HAZOP — це поточна інформація про систему, процес або процедуру, що підлягають критичному аналізуванню, а також ціль проекту та технічні характерис­тики проектованого об’єкта. Вхідні дані можуть охоплювати: кресленики, документи технічних вимог, тех­нологічні карти, логічні діаграми і блок-схеми керування процесом, компонувальні кресленики, проце­дури фуукціювання й технічного обслуговування, а також процедури аварійного реагування. Якщо до­слідження HAZOP не пов’язано з технічними засобами, вхідними даними можуть бути будь-які документи, які описують функції та елементи досліджуваних системи чи процедури. Наприклад, вхідними даними можуть бути організаційні діаграми та посадові інструкції, проект контракту чи навіть проект процедури.

У межах HAZOP розглядають проект і технічні умови (специфікації) досліджуваних процесу, про­цедури чи системи, критично аналізують кожну їхню частину, щоб виявити, які відхили від передбаче­ного функціювання можуть виникнути, і визначити потенційні причини та можливі наслідки певного відхи- лу. Цього досягають систематичним досліджуванням того, як кожна частина системи, процесу чи про­цедури реагуватиме на змінення в основних параметрах, використовуючи належні настановні слова. Можна адаптувати настановні слова щодо конкретних системи, процесу чи процедури або використо­вувати узагальнені слова, які охоплюють усі види відхилів. У таблиці В.1 наведено приклади наста­новних слів, загальновживаних стосовно технічних систем. Аналогічні слова, зокрема «надто рано», «надто пізно», «надто багато», «надто мало», «надто довгий», «надто короткий», «неправильний на­прямок» або «неправильний об’єкт», «неправильна дія» можна використовувати для ідентифікування видів людських помилок.

Типові етапи дослідження HAZOP:

• • призначення особи, наділеної необхідними відповідальністю та повноваженнями для проведення дослідження HAZOP і для забезпечення того, щоб усі дії, що випливають з дослідження, було виконано;

• визначення цілей і сфери дослідження;

• установлення набору ключових слів або настановчих слів, доречних для дослідження;

• формування групи з HAZOP. Ця група зазвичай є багатодисциплінарною. У складі групи мають бути проектанти й експлуатаційники з відповідною технічною компетентністю, щоб оцінювати наслідки відхилів від задуманого чи фактичного проекту. До складу групи рекомендовано залучати осіб, які не пов'язані безпосередньо з проектом або системою, процесом чи процедурою, підданих критичному ана­лізуванню;

• збирання необхідної документації.

У межах технічного семінару дослідницька група виконує:

• розділення системи, процесу чи процедури на дрібніші елементи, на підсистеми, підпроцеси чи піделементи, щоб забезпечити предметніше критичне аналізування;

• погоджування призначеності проекту для кожної підсистеми, кожного підпроцесу чи піделемента і потім для кожного їхнього об’єкта, послідовно застосовуючи настановчі слова, щоб теоретично при­пустити можливі відхили, які матимуть небажані результати;

• погоджування причини та наслідків у кожному випадку, щодо якого ідентифіковано небажаний результат, і виробляння пропозицій щодо можливого способу їх обробляння, щоб запобігти їх виник­ненню чи пом’якшити наслідки, якщо вони є;

• документування обговорення й погодження конкретних дій з обробляння ідентифікованих ризиків.

Таблиця В.1 — Приклад можливих настановчих слів HAZOP

Кінець таблиці В.1

Протоколи засідань групи з HAZOP із записами щодо кожного пункту критичного аналізування. Тре­ба, щоб вони охоплювали: використовуване настановне слово, відхили, можливі причини, дії з розв’я­зання ідентифікованих проблем і особу, відповідальну за виконання дій.

У разі будь-якого відхилу, що його неможливо усунути, треба оцінити ризик, пов’язаний с цим відхилом.

Аналізування методом HAZOP має такі переваги:

• є засобом систематичного та ретельного досліджування системи, процесу чи процедури;

• передбачає формування багатодисциплінарної групи із залученням осіб, які мають досвід прак­тичної роботи, і тих, які здатні виконувати дії з обробляння ризиків;

• уможливлює генерування рішень і дій щодо обробляння ризиків;

• застосовне до широкого спектра систем, процесів і процедур;

• дає змогу явно розглядати причини та наслідки людських помилок;

• забезпечує письмове протоколювання процесу, який можна використовувати для демонстру­вання належної старанності.

Аналізування методом HAZOP має такі обмеженості:

• докладне аналізування може потребувати багато часу і, тому, дорого коштувати;

• докладне аналізування вимагає високого рівня документування чи специфікування системи чи процесу, або процедури;

• може бути зосереджено здебільшого на пошуку докладних рішень, а не на критичному роз­гляді основоположних припущень (однак ці прояви може бути зменшено за поетапного підходу);

• обговорення може бути зосереджено на подробицях проекту, а не на ширших чи зовнішніх питаннях;

• обмежено (ескізним) проектом і призначеністю проекту, а також сферою застосування та ціля­ми, запропонованими групі;

• процес значною мірою спирається на фаховий досвід проектувальників, яким може бути важко залишатися достатньо об’єктивними у виявленні проблем у їхніх проектах.

ІЕС 61882 Hazard and operability studies (HAZOP studies) — Application guide (Дослідження небез­печних чинників і працездатності (дослідження HAZOP). Настанови щодо застосування).

Аналізування небезпечних чинників і критичні точки контролю (НАССР) надає структуру для іден­тифікування небезпечних чинників і запроваджування засобів контролювання на рівні всіх важливих час­тин процесу, щоб запобігати небезпечним чинникам і підтримувати якість, надійність і безпечність про­дукції. Ціль НАСОР — забезпечити зведення до мінімуму ризиків за допомогою саме засобів контро­лювання протягом усього процесу, а не інспекційного контролювання кінцевої продукції.

НАССР було розроблено, щоб гарантувати якість харчових продуктів у межах космічних програм NASA. Зараз цей метод застосовують організації, які виконують роботу у межах ланцюга виробництва та реа­лізації харчового продукту, щоб контролювати ризики, пов’язані з фізичними, хімічними чи біологічними за-брудниками харчових продуктів. Його було також поширено на виробництво фармацевтичної продукції та засоби медичної призначеності. Принцип ідентифікування елементів, що можуть впливати на якість продукції, та визначання точок процесу, у яких можна здійснювати моніторинг критичних параметрів і конт­ролювати небезпечні чинники, може бути узагальнено стосовно інших технічних систем.

Застосування НАССР починають з розглядання основної технологічної схеми чи схеми процесу, а також інформації про небезпечні чинники, які можуть впливати на якість, безпечність або надійність продукції чи на результат процесу. Інформація стосовно небезпечних чинників, відповідних ризиків, а також способів, у які можна їх контролювати, — це вхідні дані для НАССР.

НАССР ґрунтується на таких семи принципах:

• ідентифікування небезпечних чинників і пов’язаних з ними запобіжних заходів;

• визначання точок процесу, у яких небезпечні чинники можна контролювати чи усувати (критич­них точок контролю чи КТК);

• установлення критичних меж, необхідних для контролювання небезпечних чинників (для забез­печення контролю небезпечного чинника треба, щоб кожна КТК відповідала певній кількості конкретних параметрів);

• здійснення моніторингу критичних меж щодо кожної КТК у визначені проміжки часу;

• установлення коригувальних дій на випадок, коли процес виходить за встановлені межі;

• установлення методик перевіряння;

• запровадження ведення протоколів і методик документування для кожного етапу.