Страница 24: ДБН В«2.6-163:2010. Сталеві конструкції норми проектування, виготовлення і монтажу (32644)

1. Контроль якості і розташування монтажних отворів, просвердлених в елементах конструкцій по кондукторах, проводиться:

а)перевіркою, після контрольного складання з вивіркою будівельного підйому усіх монтажних отворів калібром, діаметр якого на 1 мм менший за проектний діаметр отвору. При цьому калібр повинен пройти не менше ніж у 85% отворів кожної групи.

У випадку, якщо калібр проходить менше ніж у 85% отворів кожної групи, а також у випадку недотримання вимог 2.9.10, виконується повторне контрольне складання з інших елементів даної конструкції. Якщо при повторному контрольному складанні якість отворів не буде задовольняти висунуті вище вимоги, кондуктори, за якими оброблялися ці монтажні отвори, підлягають виправленню,'а всі конструкції, виготовлені з застосуванням цих кондукторів, підлягають загальному складанню для виправлення дефектних отворів способами, передбаченими для заводських отворів. Конструкції, в яких монтажні отвори виправлені, повинні мати індивідуальне маркування відправних елементів;

б)перевіркою складальними кондукторами, пристроями (фіксаторами) або спеціальними контрольними шаблонами, що дозволяють контролювати взаємне розташування отворів одночасно в декількох монтажних вузлах.

1. Приймання розсвердлених отворів при загальному складанні конструкцій виконується до їх розбирання. Задирки на краях отворів повинні бути вилучені без зняття фасок.
2. Ґрунтування і фарбування
3. Усі сталеві конструкції повинні бути поґрунтовані і пофарбовані на підприємстві-вироб- нику відповідно до вказівок проекту.
4. При ґрунтуванні і фарбуванні слід виконувати такі вимоги:

а) перед ґрунтуванням сталеві конструкції повинні бути очищені від забруднень і знежирені;

б) ґрунтування може виконуватися тільки після перевірки якості очищення сталевих конструкцій, а нанесення фарбувальних матеріалів - після перевірки якості ґрунтування; при виконанні робіт слід дотримуватися технології, що наведена в нормативних документах і технічних умовах на матеріали, які застосовуються;

в) у конструкціях не підлягають ґрунтуванню і фарбуванню зони монтажного зварювання на ширину 100 мм по обидві сторони від шва, а також поверхні, обумовлені в кресленнях, і контактні поверхні монтажних з'єднань на високоміцних болтах;

г) ґрунтування і фарбування слід проводити при плюсовій температурі навколишнього повітря і конструкцій (не нижче 5 °С); нанесення ґрунтовок і фарбувальних матеріалів при мінусовій температурі допускається при застосуванні матеріалів і методів проведення робіт, що забезпечують належну якість ґрунтування і фарбування;

д) частини сталевих конструкцій, що підлягають бетонуванню, не ґрунтуються, не фарбуються, а покриваються цементним молоком;

е) рулоновані конструкції слід ґрунтувати на заводі-виробнику ґрунтом, який швидко висихає;

ж) ґрунтовки і покривні матеріали повинні наноситися рівними шарами без пропусків і патьоків; товщина шарів визначається технологічними інструкціями;

з) при ґрунтуванні і фарбуванні пневматичними розпилювачами стиснене повітря повинно бути очищене від вологи, масел і пилу та відповідати вимогам ГОСТ 9.010.

1. Конструкції, виготовлені в польових майстернях за температури зовнішнього повітря нижчої 5 °С, дозволяється ґрунтувати та фарбувати в процесі монтажу за температури 5 °С і вище.
2. Башмаки колон, у яких бетон не включений в роботу споруди, можуть бути поґрунтовані і пофарбовані.
3. Поверхні конструкцій перед покриттям гарячим цинкуванням або алюмінізацією повинні бути оброблені методом травлення або підлягати дробометальній чи піскоструминній обробці колотим чавунним дробом.
4. 3 метою запобігання утворенню тріщин у цинкових і алюмінізованих покриттях у процесі експлуатації їх товщина не повинна перевищувати 250 мкм.

Рекомендована товщина покриттів у залежності від товщини металу для сталей із вмістом кремнію до 0,07% і в межах від 0,12% до 0,4% наведена в таблиці 2.11.4.

Таблиця 2.11.4 - Рекомендована товщина покриттів

1. При гарячому цинкуванні і алюмінізації на поверхні конструкцій допускають: дрібні крупинки гартцинку (діаметром не більше 2 мм), дрібні напливи цинку, що не перешкоджають з'єднанню елементів у місцях примикань, а також матові плями, сірий тон, невеликі ділянки кольору мінливості за відсутності пошкодження цинкового покриття, нерівномірну поверхню, що виникла під час складування і зберігання, пористість, невеликі темні продукти корозії цинку і алюмінію.
2. Під час цинкування або алюмінізації металовиробів і деталей з нарізними з'єднаннями^ зовнішнє різьблення слід нарізати з мінусовим допуском на величину цинкового шару, а внутрішнє різьблення - після цинкування.
3. Дозволено електрозварювання оцинкованих і алюмінізованих конструкцій за спеціальною технологією з наступним очищенням і фарбуванням зон зварювання силікатними лакофарбовими матеріалами.

2-11.6 Оцинковані і алюмінізовані конструкції, призначені для експлуатації в ґрунті, повинні бути додатково покриті товстошаровими матеріалами на бітумній основі.

1. У разі необхідності тривалої експлуатації оцинкованих і алюмінізованих конструкцій в середньо і сильно агресивних середовищах вони повинні бути додатково пофарбовані.
2. Розміри конструкцій, що підлягають гарячому цинкуванню або алюмінізації, повинні бути погоджені з підприємством-виробником і відповідати розмірам ванн для травлення і цинкування.
3. Маркування, приймання і відвантаження
4. Виготовлені конструкції повинні бути замарковані відповідно до технічної документації.
5. Виготовлені конструкції повинні бути прийняті відділом технічного контролю (ВТК) підприємства-виробника до ґрунтування та підготовки для цинкування або алюмінізації. Приймання якості ґрунтування, фарбування чи цинкування слід проводити додатково після їх виконання.
6. Відхили від проектних лінійних розмірів відправних елементів конструкцій і від проектної геометричної форми не повинні перевищувати величин, наведених у таблиці 2.7.1.
7. Шорсткість поверхні після стругання, фрезерування та свердління повинна бути не грубішою ніж для третього класу чистоти поверхні згідно з ГОСТ 2789.
8. Підприємство-виробник сталевих конструкцій після закінчення всього замовлення або окремих його частин повинен видавати сертифікати на виготовлені сталеві конструкції.
9. Виступні частини конструкцій, що транспортуються, повинні бути підкріплені, а місця монтажних з'єднань захищені від забруднення.
10. Оброблені (фрезеровані) торці, що передають зусилля, і поверхні тертя шарнірів і інших механічних деталей, а також поверхні кочення опорних частин повинні бути змащеними. Окрім того, отвори для шарнірів повинні бути захищені дерев'яними заглушками.

З ВИМОГИ МОНТАЖУ

Вимоги даного розділу поширюються на виконання і приймання робіт, що виконуються під час монтажу (демонтажу) сталевих конструкцій при будівництві і реконструкції підприємств, будівель і споруд загального призначення.

1. Загальні положення
2. Монтаж і демонтаж сталевих конструкцій мають здійснювати організації незалежно від форм власності і належності, що мають необхідні ліцензії відповідно до чинного законодавства України.
3. Усі роботи з монтажу, демонтажу і реконструкції будівель та споруд із металевих конструкцій належить виконувати відповідно до затвердженого проекту виконання робіт (ПВР), для будівель та споруд із масою металевих конструкцій до 100 т - згідно з технологічними картами.
4. Під час виконання монтажних та демонтажних робіт слід дотримуватись відповідних стандартів, будівельних норм та правил з організації будівельного виробництва і охорони праці та промислової безпеки в будівництві, правил пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт, а також вимоги органів державного нагляду.
5. У проекті виконання робіт (ПВР) поряд із загальними вимогами ДБН А.3.1-5 мають бути передбачені:

• послідовність монтажу;
• заходи, що забезпечують необхідну точність монтажу, в тому числі геодезичні заходи;
• просторова геометрична незмінюваність конструкцій у процесі їх укрупнювального складання та встановлення в проектне положення;
• стійкість конструкцій та частин будівлі (споруди) в процесі зведення;
• ступінь укрупнення конструкцій з урахуванням вантажопідйомності механізмів;
• безпечні умови праці.

1. Виконання подальших будівельно-монтажних робіт дозволяється починати лише після повного закінчення всіх робіт зі складання, зварювання, встановлення болтів на даній (попередній за черговістю монтажу) секції або поверсі при зведенні багатоповерхової споруди.
2. Дані про виконання будівельно-монтажних робіт слід у ході їх виконання заносити до журналів робіт із монтажу будівельних конструкцій, зварювальних робіт, антикорозійного захисту зварних з'єднань, замонолічування монтажних стиків і вузлів, виконання монтажних з'єднань на болтах з контрольованим натягом, а також фіксувати під час монтажу конструкцій їх положення на геодезичних виконавчих схемах.
3. Під час монтажу повинен бути забезпечений контроль за виконанням правил цього розділу, робочих креслень, ПВР та технологічних карт із занесенням результатів контролю у журнали проміжного приймання робіт, а також у виконавчу документацію.
4. Контроль повинен здійснюватися на стадіях монтажу та приймання робіт при:

• виготовленні деталей;
• складанні елементів і конструкцій під зварювання або встановлення болтів;
• зварюванні і постановці болтів;
• загальному або контрольному складанні;
• попередньому напруженні конструкцій;
• укрупнювальному складанні та встановленні;
• випробуванні конструкцій.

1. Контроль якості здійснюється лінійним інженерно-технічним персоналом.

Якість і марки матеріалів, що використовуються під час монтажу конструкцій відповідно до проекту, повинні задовольняти вимоги відповідних стандартів і технічних умов та засвідчуватись сертифікатами або паспортами заводів-постачальників; допускається засвідчувати якість і марки лабораторними випробуваннями відповідно до вимог, встановлених стандартами.

1. Деформовані конструкції слід виправляти. Правлення може бути виконане без нагріву пошкодженого елемента (холодне правлення) або з попереднім нагрівом (правлення в гарячому стані) термічним або термомеханічним методом. Холодне правлення конструкцій необхідно проводити способами, що виключають утворення вм'ятин, вибоїн та інших пошкоджень на поверхні прокату.

Холодне правлення допускається лише для плавно деформованих елементів.

1. Для роботи за низьких температур необхідно застосовувати монтажне та слюсарне обладнання, придатне для експлуатації в цих умовах відповідно до чинних нормативно-технічних вимог.
2. При виконанні монтажних робіт забороняються ударні дії на зварні конструкції, виготовлені зі сталей з границею текучості:

• до 390 МПа (40 кгс/мм2) включно - за температури нижче -25 °С;
• понад 390 МПа (40 кгс/мм2) - за температури нижче ±0 °С.

1. Транспортування, зберігання і подавання до монтажу
2. Перевезення та тимчасове складування конструкцій (виробів) у зоні монтажу слід виконувати відповідно до вимог стандартів на ці конструкції (вироби), ПВР та технологічних карт.
3. Для нестандартизованих конструкцій (виробів) слід дотримуватися таких вимог:

• конструкції повинні знаходитися, як правило, в положенні, що відповідає проектному, а за неможливості виконання цієї умови - в положенні, зручному для транспортування і передавання до монтажу за умови забезпечення їх міцності та стійкості;
• конструкції повинні обпиратися на інвентарні підкладки та прокладки прямокутного перерізу, що розташовуються в місцях, зазначених у проекті на виконання робіт;
• конструкції повинні бути надійно закріплені від перекидання, поздовжнього та поперечного зсуву, взаємних ударів одна об одну або об конструкцію транспортних засобів;
• заводське маркування повинно бути доступним для огляду;
• дрібні деталі для монтажних з'єднань слід прикріплювати до відправних елементів або відправляти одночасно з конструкціями в тарі, забезпеченій бирками із зазначенням марок деталей та їх кількості, ці деталі слід оберігати від прямої дії атмосферних опадів.

1. Усі конструкції на складі повинні бути:

• розсортованими за об'єктами, марками та черговістю монтажу;
• оглянуті (при цьому виявлені пошкодження повинні бути усунуті);
• підготовлені до монтажу (очищені від бруду та іржі, опорні частини змащені, облаштовані монтажними пристосуваннями; на елементи конструкцій нанесені риски осей, центрів ваги, позначені місця стропування).

1. Розвантаження і зберігання конструкцій, а також їх транспортування повинні проводитися без пошкодження конструкції і фарбування. Скидання конструкцій з транспортних засобів забороняється.
2. Під час укладання конструкцій на складі і на транспортні засоби повинні виконуватися наступні вимоги:

• конструкції повинні бути укладені на підкладки, відстань між якими повинна виключати утворення залишкових деформацій;
• ферми і балки, а також завальцьовані листи слід зберігати у вертикальному положенні.