де І- геометрична довжина колони, окремої її ділянки абовисота поверху;
р- коефіцієнти розрахункової довжини.
Допускається визначати коефіцієнт розрахункової довжини колони постійного за довжиною перерізу та окремої ділянки ступінчастої колони лише для такої комбінації розрахункових навантажень, яка характеризується найбільшим значенням повздовжнього стискального зусилля у колоні та на окремій її ділянці, і одержані значення коефіцієнта р використовувати для інших комбінацій навантажень.
При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон (стояків) рам необхідно розрізняти розкріплені (невільні) і нерозкріплені (вільні) рами. У першому випадку вузли кріплення ригелів до колон закріплені від горизонтальних переміщень у площині рами; у другому випадку - не закріплені від таких переміщень.
Рами з жорстким спряженням ригелів і колон та жорстким защемленням колон у фундаментах, що розкріплені у своїй площині елементами жорсткості (системою в'язей, стінками, жорсткими дисками покриттів і перекриттів та іншими конструкціями), слід вважати невільними, якщо жорсткість на зсув розкріпленої елементами жорсткості рами не менше ніж у 6 разів перевищує відповідну жорсткість рами без розкріплювальних елементів жорсткості.
Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стояків) постійного по довжині перерізу з пружними закріпленнями кінців слід визначати за формулами, наведеними у таблиці С2 додатка С.
Таблиця 1.9.7 - Коефіцієнти розрахункової довжини стояків
Таблиця 1.9.8 - Формули для визначення коефіцієнта розрахункової довжини колон рам
Схема рами |
Коефіцієнт у формулах (1.9.3) - (1.9.7) |
Коефіцієнт ц |
|
|
Р ... |
п |
|
Вільні рами |
hlh I cl 1
0,38
(1.9.3)
ц = 2 11 +
p = 0
N , А/ і N s1 4 Js2
fc(»l +n2) k +1
4І J,
■ *4 (-2 *
с
*
hh
S'? w
hh
n +0,56 и+0,14
(1.9.4)
p = <
Nj Nj' N Js1 4 s2
к(щ +n2) A: +1
k+l
; (1.9.5)
Ц =
к+1
(1.9.6)
4. |
о |
|
Jc |
-г |
О |
N
ТІ
.N
JS1 |
Js2 |
О |
Jс |
Jc |
О mmjt |
|
+ |
О |
Нижній поверх Щр+Рі) к(щ+п2)
Верхній поверх k(pl+p2) 2k(nl+n2)
Середній поверх k{pY+p2) к(щ+п2)
k+l
к+1
Уjo,68p(p +0,9) (п +0,08) +0,1и
при п > 0,2 (р +0,63 )-/п +0,28
^jpn(p +0,9) +0,1п
При п < 0,2 (р+0,68)Л/«+0,22
Схема рами |
Коефіцієнт у формулах (1.9.3) - (1.9.7) |
Коефіцієнт р |
|
р п |
|
|
Невільні рами |
|
%
#>-4-
Цо—°
Jc
м
Аі
т-
Аі
si
Js2
Верхній поверх
0,5(pi+p2) «1+«2
Середній поверх
0,5(р,+р2) °>5(«і +«2)
Нижній поверх Рі+р2 0,5(и,+и2)
|і+0,46(р-Ьл)+0,18рл j 1+0,93(р +п)+0,71рп
J- О
С ■
(1.9.7)
И = .
Ji2
Jii
J(1, Is2 > 1,і, 1,2 - моменти інерції розрахункових перерізів ригелів, які прилягають відповідно до верхнього і нижнього кінців колони, що перевіряється;
Іс, Іс - відповідно момент інерції розрахункового перерізу і геометрична довжина колони, яка перевіряється; /), /2 - прольоти рами; к - кількість прольотів;
hlh
hh
hlh
hh
fc
_ *sl с
> Pi
; p 2
і «2
hh
Примітка 1. Для крайньої колони вільної багатопрольотної рами коефіцієнт ц слід визначати при значеннях р і п, прийнятих як для колон однопрольотної рами.
Примітка 2. Для однопрольотної багатоповерхової рами при обчисленні р2 і п2 у формулах (1.9.5) - (1.9.7) слідприйматир? =-0.
(1.9.8)
IfcT
•V
>0,7,
де ц - коефіцієнт розрахункової довжини колони, що перевіряється, обчислений за формулами (1.9.3) і (1.9.4) таблиці 1.9.8;
Іс, Nc - відповідно момент інерції перерізу і поздовжнє стискальне зусилля у найбільш навантаженій колоні розглядуваної рами;
^h ~ відповідно сума розрахункових поздовжніх зусиль і моментів інерції перерізів (' усіх колон розглядуваної рами і не більше ніж чотирьох сусідніх рам (по дві з
кожного боку розглядуваної рами); при цьому всі поздовжні зусилля слід визначати для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень, за якої в колоні, що перевіряється, виникає розрахункове поздовжнє зусилля Nc.
При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини р для ступінчастих колон рам одноповерхових промислових будівель допускається:
Для елементів конструкцій повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільних пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ) зазначене збільшення не допускається.
Таблиця 1.9.9 - Граничні гнучкості при стиску
Елементи конструкцій |
Гранична гнучкість_ стиснутих елементів Х„ |
1 Пояси, опорні розкоси і стояки, що передають опорні реакції: а)плоских ферм, структурних конструкцій і просторових конструкцій із труб або парних кутиків заввишки до 50 м б)просторових конструкцій з одиночних кутиків, а також просторових конструкцій із труб і парних кутиків заввишки понад 50 м |
180-60а 120 |
2 Елементи, окрім зазначених у поз. 1 і 7: а)плоских ферм, зварних просторових і структурних конструкцій із одиночних кутиків, просторових і структурних конструкцій із труб і парних кутиків б)просторових і структурних конструкцій із одиночних кутиків з болтовими з'єднаннями |
210-60а 220 - 40а |
3 Верхні пояси ферм, не закріплені у процесі монтажу (граничну гнучкість після завершення монтажу слід приймати за поз.1) |
220 |
Елементи конструкцій |
Гранична гнучкість_ стиснутих елементів Х„ |
4 Основні колони |
180 - 60а |
5 Другорядні колони (стояки фахверка, ліхтарів тощо), елементи ґратки колон, елементи вертикальних в'язей між колонами (нижче балок кранових колій) |
210-60а |
6 Елементи в'язей, окрім зазначених у поз. 5, а також стрижні, призначені для зменшення розрахункової довжини стиснутих елементів, та інші ненавантажені елементи, окрім зазначених у поз. 7 |
200 |
7 Стиснуті і навантажені елементи просторових конструкцій таврового і хрестового перерізу, що підлягають дії вітрових навантажень, при перевірці гнучкості у вертикальній площині |
150 |
а =—коефіцієнт, який приймається не меншим ніж 0,5 (у необхідних випадках замість ф слід застосувати фе). q>ARyyc |
Таблиця 1.9.10 - Граничні гнучкості при розтягу
Елементи конструкцій |
Гранична гнучкість розтягнутих елементів Хи при дії на конструкцію навантажень |
||
|
динамічних, прикладених безпосередньо до конструкції |
статичних |
від кранів (див. прим. 5) і залізничних поїздів |
1 Пояси і опорні розкоси плоских ферм (включаючи гальмові ферми) і структурних конструкцій |
250 |
400 |
250 |
2 Елементи ферм і структурних конструкцій, окрім зазначених у поз. 1 |
350 |
400 |
300 |
3 Нижні пояси балок і ферм кранових колій |
- |
- |
150 |
4 Елементи вертикальних в'язей між колонами (нижче кранової колії) |
300 |
300 |
200 |
5 Інші елементи в'язей |
400 |
400 |
300 |
6 Пояси і опорні розкоси стояків і траверс, тяги траверс опор лінії електропередачі, відкритих розподільних пристроїв і контактних мереж транспорту |
250 |
- |
- |
7 Елементи опор ліній електропередачі, відкритих розподільних пристроїв і контактних мереж транспорту, окрім зазначених у поз. 6 і 8 |
350 |
- |
- |
8 Елементи просторових конструкцій таврового і хрестового перерізів (а в тягах траверс опор ліній електропередачі - з одиночних кутиків), що підлягають впливу вітрових навантажень, при перевірці гнучкості у вертикальній площині |
150 |
- |
- |
Примітка 1. У конструкціях, що не підлягають динамічним впливам, гнучкість розтягнутих елементів слід перевіряти лише у вертикальних площинах. Примітка 2. Для елементів в'язей, у яких прогин під дією власної ваги не перевищує 11 150, при дії на конструкцію статичних навантажень допускається приймати Хи = 500. Примітка 3. Гнучкість розтягнутих попередньо напружених елементів не обмежується. Примітка 4. Для розтягнутих елементів, в яких може змінюватись знак зусилля, граничну гнучкість слід приймати як для стиснутих елементів, при цьому з'єднувальні прокладки в елементах складеного перерізу необхідно встановлювати з кроком, що не перевищує 40г. Примітка 5. За наявності мостових опорних кранів груп режимів роботи 7К (у цехах металургійних виробництв) і 8І< значення граничної гнучкості слід приймати відповідно до ГОСТ 25546. Примітка 6. Для нижніх поясів балок ферм кранових колій при кранах груп режимів роботи IK - 6К допускається приймати Хи = 200. Примітка 7. До динамічних навантажень, прикладених безпосередньо до конструкції, належать навантаження, які приймаються в розрахунках на витривалість або з урахуванням коефіцієнтів динамічності. |