де І- геометрична довжина колони, окремої її ділянки абовисота поверху;

р- коефіцієнти розрахункової довжини.

  1. При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон (стояків) значення поздовжніх сил в елементах системи слід приймати, як правило, для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень, для якої виконується перевірка стійкості колон (стінок) та елементів їх перерізів відповідно до вимог розділів 1.4 і 1.6 цих Норм.

Допускається визначати коефіцієнт розрахункової довжини колони постійного за довжиною перерізу та окремої ділянки ступінчастої колони лише для такої комбінації розрахункових навантажень, яка характеризується найбільшим значенням повздовжнього стискального зусилля у колоні та на окремій її ділянці, і одержані значення коефіцієнта р використовувати для інших комбінацій навантажень.

При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон (стояків) рам необхідно розрізняти розкріплені (невільні) і нерозкріплені (вільні) рами. У першому випадку вузли кріплення ригелів до колон закріплені від горизонтальних переміщень у площині рами; у другому випадку - не закріплені від таких переміщень.

Рами з жорстким спряженням ригелів і колон та жорстким защемленням колон у фундаментах, що розкріплені у своїй площині елементами жорсткості (системою в'язей, стінками, жорсткими дисками покриттів і перекриттів та іншими конструкціями), слід вважати невільними, якщо жорсткість на зсув розкріпленої елементами жорсткості рами не менше ніж у 6 разів перевищує відповідну жорсткість рами без розкріплювальних елементів жорсткості.

  1. Коефіцієнти розрахункової довжини ц колон (стояків) постійного за довжиною перерізу слід визначати залежно від умов закріплення їх кінців і виду навантаження. Для деяких випадків опорного закріплення і виду навантаження значення коефіцієнта ц наведені в таблиці 1.9.7.

Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стояків) постійного по довжині перерізу з пружними закріпленнями кінців слід визначати за формулами, наведеними у таблиці С2 додатка С.

Таблиця 1.9.7 - Коефіцієнти розрахункової довжини стояків

  1. Коефіцієнти розрахункової довжини ц колон постійного за довжиною перерізу у площині вільних і невільних рам при жорсткому спряженні ригелів з колонами і при однаковому завантаженні розміщених в одному рівні вузлів слід визначати за формулами таблиці 1.9.8.

Таблиця 1.9.8 - Формули для визначення коефіцієнта розрахункової довжини колон рам

Схема рами

Коефіцієнт у формулах (1.9.3) - (1.9.7)

Коефіцієнт ц

Р ...

п

Вільні рами

hlh I cl 1

0,38

(1.9.3)

ц = 2 11 +

p = 0

N , А/ і N s1 4 Js2

fc(»l +n2) k +1

4І J,

■ *4 (-2 *

с

*

hh

S'? w

hh

n +0,56 и+0,14

(1.9.4)

p = <

Nj Nj' N Js1 4 s2

к(щ +n2) A: +1

k+l

; (1.9.5)

Ц =

к+1

(1.9.6)

4.

о

Jc

О

N

ТІ

.N

JS1

Js2

О

Jc

О

mmjt

+

О

Нижній поверх Щр+Рі) к(щ+п2)

Верхній поверх k(pl+p2) 2k(nl+n2)

Середній поверх k{pY+p2) к(щ+п2)

k+l

к+1

Уjo,68p(p +0,9) (п +0,08) +0,1и

при п > 0,2 (р +0,63 )-/п +0,28

^jpn(p +0,9) +0,1п

При п < 0,2 (р+0,68)Л/«+0,22

Схема рами

Коефіцієнт у формулах (1.9.3) - (1.9.7)

Коефіцієнт р

р п

Невільні рами

%

#>-4-

Цо—°

Jc

м

Аі

т-

Аі

si

Js2

Верхній поверх

0,5(pi+p2) «1+«2

Середній поверх

0,5(р,+р2) °>5(«і +«2)

Нижній поверх Рі+р2 0,5(и,+и2)

|і+0,46(р-Ьл)+0,18рл j 1+0,93(р +п)+0,71рп

J- О

С ■

(1.9.7)

И = .

Ji2

Jii

J(1, Is2 > 1,і, 1,2 - моменти інерції розрахункових перерізів ригелів, які прилягають відповідно до верхнього і нижнього кінців колони, що перевіряється;

Іс, Іс - відповідно момент інерції розрахункового перерізу і геометрична довжина колони, яка перевіряється; /), /2 - прольоти рами; к - кількість прольотів;

hlh

hh

hlh

hh

fc

_ *sl с

> Pi

; p 2

і «2

hh

Примітка 1. Для крайньої колони вільної багатопрольотної рами коефіцієнт ц слід визначати при значеннях р і п, прийнятих як для колон однопрольотної рами.

Примітка 2. Для однопрольотної багатоповерхової рами при обчисленні р2 і п2 у формулах (1.9.5) - (1.9.7) слідприйматир? =-0.

  1. Коефіцієнти розрахункової довжини ц колон (стояків) 1-го ярусу однопрольотних і багатопрольотних рам допускається визначати відповідно до таблиці С.З додатка С.
  2. При відношенні Н IB >6,0 (де Н - повна висота вільної багатоповерхової рами, В - ширина або загальний прольот рами) повинна бути перевірена загальна стійкість рами в цілому як консольного стрижня наскрізного перерізу, защемленого на опорі.
  3. При нерівномірному навантаженні верхніх вузлів колон у вільній одноповерховій рамі і наявності жорсткого диска покриття або горизонтальних розпірок, розташованих по верху усіх колон і спрямованих із площини рами, коефіцієнти розрахункової довжини найбільш навантаженої колони у площині рами слід визначати за формулою

(1.9.8)

IfcT

•V

>0,7,

де ц - коефіцієнт розрахункової довжини колони, що перевіряється, обчислений за формулами (1.9.3) і (1.9.4) таблиці 1.9.8;

Іс, Nc - відповідно момент інерції перерізу і поздовжнє стискальне зусилля у найбільш навантаженій колоні розглядуваної рами;

^h ~ відповідно сума розрахункових поздовжніх зусиль і моментів інерції перерізів (' усіх колон розглядуваної рами і не більше ніж чотирьох сусідніх рам (по дві з

кожного боку розглядуваної рами); при цьому всі поздовжні зусилля слід визначати для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень, за якої в колоні, що перевіряється, виникає розрахункове поздовжнє зусилля Nc.

  1. Коефіцієнти розрахункової довжини р окремих ділянок ступінчастих колон у площині рами рекомендується визначати згідно з додатком Т.

При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини р для ступінчастих колон рам одноповерхових промислових будівель допускається:

  • не враховувати впливу ступеня завантаження і жорсткості сусідніх колон;
  • для багатопрольотних рам (з кількістю прольотів два і більше) за наявності жорсткого диска покриття або горизонтальних поздовжніх і поперечних в'язей із розпірками, розташованими по верху всіх колон, які забезпечують просторову роботу каркаса будівлі, визначати розрахункові довжини колон як для стояків, нерухомо закріплених у рівні вузлів спряження з ригелем рами.
  1. При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон рамних систем згідно з
  2. - 1.9.3.8 допускається враховувати вплив характеру деформування системи під навантаженням відповідно до додатка С.
  3. Розрахункові довжини колон у напрямку з площини рами рекомендується, як правило, приймати такими, що дорівнюють відстані між вузлами закріплення колони від горизонтальних переміщень із площини рами (опорами колон, підкранових балок і підкроквяних ферм, вузлами кріплення елементів в'язей і ригелів тощо). Розрахункові довжини допускається визначати на підставі розрахункової схеми, яка враховує фактичні умови закріплення колон.
  4. Розрахункову довжину гілок плоских опор транспортерних галерей рекомендується приймати такою, що дорівнює:
  • у поздовжньому напрямку галереї (з площини опори) - висоті опори (від низу бази до осі нижнього пояса ферми або балки), помноженій на коефіцієнт ц, визначений як для стояків постійного за довжиною перерізу залежно від умов закріплення їх кінців;
  • у поперечному напрямку галереї (в площині опори) - відстані між центрами вузлів; при цьому повинна бути перевірена загальна стійкість опори в цілому як консольного стрижня наскрізного перерізу, защемленого в основі.
  1. Граничні гнучкості елементів
  2. Гнучкість елемента X = lej/ і, як правило, не повинна перевищувати значень граничної гнучкості Хи, які наводяться у таблиці 1.9.9 - для стиснутих елементів і в таблиці 1.9.10 - для розтягнутих елементів.
  3. Для елементів конструкцій, які відповідно до 1.1.3.6 відносяться до категорії за призначенням В (див. таблицю В.1 додатка В) у будівлях і спорудах І та II класів відповідальності згідно з ДБН В.1.2-14, а також для всіх елементів конструкцій у будівлях і спорудах III класу відповідальності допускається збільшувати значення граничної гнучкості на 10%.

Для елементів конструкцій повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільних пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ) зазначене збільшення не допускається.

Таблиця 1.9.9 - Граничні гнучкості при стиску

Елементи конструкцій

Гранична гнучкість_ стиснутих елементів Х„

1 Пояси, опорні розкоси і стояки, що передають опорні реакції:

а)плоских ферм, структурних конструкцій і просторових конструкцій із труб або парних кутиків заввишки до 50 м

б)просторових конструкцій з одиночних кутиків, а також просторових конструкцій із труб і парних кутиків заввишки понад 50 м

180-60а 120

2 Елементи, окрім зазначених у поз. 1 і 7:

а)плоских ферм, зварних просторових і структурних конструкцій із одиночних кутиків, просторових і структурних конструкцій із труб і парних кутиків

б)просторових і структурних конструкцій із одиночних кутиків з болтовими з'єднаннями

210-60а 220 - 40а

3 Верхні пояси ферм, не закріплені у процесі монтажу (граничну гнучкість після завершення монтажу слід приймати за поз.1)

220

Елементи конструкцій

Гранична гнучкість_ стиснутих елементів Х„

4 Основні колони

180 - 60а

5 Другорядні колони (стояки фахверка, ліхтарів тощо), елементи ґратки колон, елементи вертикальних в'язей між колонами (нижче балок кранових колій)

210-60а

6 Елементи в'язей, окрім зазначених у поз. 5, а також стрижні, призначені для зменшення розрахункової довжини стиснутих елементів, та інші ненавантажені елементи, окрім зазначених у поз. 7

200

7 Стиснуті і навантажені елементи просторових конструкцій таврового і хрестового перерізу, що підлягають дії вітрових навантажень, при перевірці гнучкості у вертикальній площині

150

а =—коефіцієнт, який приймається не меншим ніж 0,5 (у необхідних випадках замість ф слід застосувати фе).

q>ARyyc

Таблиця 1.9.10 - Граничні гнучкості при розтягу

Елементи конструкцій

Гранична гнучкість розтягнутих елементів Хи при дії на конструкцію навантажень

динамічних, прикладених безпосередньо до конструкції

статичних

від кранів (див. прим. 5) і залізничних поїздів

1 Пояси і опорні розкоси плоских ферм (включаючи гальмові ферми) і структурних конструкцій

250

400

250

2 Елементи ферм і структурних конструкцій, окрім зазначених у поз. 1

350

400

300

3 Нижні пояси балок і ферм кранових колій

-

-

150

4 Елементи вертикальних в'язей між колонами (нижче кранової колії)

300

300

200

5 Інші елементи в'язей

400

400

300

6 Пояси і опорні розкоси стояків і траверс, тяги траверс опор лінії електропередачі, відкритих розподільних пристроїв і контактних мереж транспорту

250

-

-

7 Елементи опор ліній електропередачі, відкритих розподільних пристроїв і контактних мереж транспорту, окрім зазначених у поз. 6 і 8

350

-

-

8 Елементи просторових конструкцій таврового і хрестового перерізів (а в тягах траверс опор ліній електропередачі - з одиночних кутиків), що підлягають впливу вітрових навантажень, при перевірці гнучкості у вертикальній площині

150

-

-

Примітка 1. У конструкціях, що не підлягають динамічним впливам, гнучкість розтягнутих елементів слід перевіряти лише у вертикальних площинах.

Примітка 2. Для елементів в'язей, у яких прогин під дією власної ваги не перевищує 11 150, при дії на конструкцію статичних навантажень допускається приймати Хи = 500.

Примітка 3. Гнучкість розтягнутих попередньо напружених елементів не обмежується.

Примітка 4. Для розтягнутих елементів, в яких може змінюватись знак зусилля, граничну гнучкість слід приймати як для стиснутих елементів, при цьому з'єднувальні прокладки в елементах складеного перерізу необхідно встановлювати з кроком, що не перевищує 40г.

Примітка 5. За наявності мостових опорних кранів груп режимів роботи 7К (у цехах металургійних виробництв) і 8І< значення граничної гнучкості слід приймати відповідно до ГОСТ 25546.

Примітка 6. Для нижніх поясів балок ферм кранових колій при кранах груп режимів роботи IK - 6К допускається приймати Хи = 200.

Примітка 7. До динамічних навантажень, прикладених безпосередньо до конструкції, належать навантаження, які приймаються в розрахунках на витривалість або з урахуванням коефіцієнтів динамічності.