ДБН В.1.1-5-2000. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах частина ii. будинки і споруди на просідаючих грунтах


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

{БУДИНКИІСПОРУДИНАПІДРОБЛЮВАНИХ

ТЕРИТОРІЯХ І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ

ДБН В.1.1-5-2000

Видання офіційне

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України

Київ 2000

дбн B.1.1-5-2000 Будинки і споруди на підроблюваних територіях

І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ Частина І. БУДИНКИ і СПОРУДИ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ Частина II. БУДИНКИ і СПОРУДИ НА ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ

Частина ІНДІБКДержбуду України (д-р техн.наук

розроблена:С.М.Клєпіков,кандидатитехн.наукГ.М.Григор'єв,

І.В.Матвєєв - керівники теми, кандидати техн.наук І.М.Ткаченко, А.І.Кісіль,

І.О.Розенфельд, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина, І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, Є.С.Маніскевич, О.М.Романов);

Донецьким ПромбудНДІпроектом Укрбуду (д-р техн. наук О.О.Петраков, кандидати техн.наук Ю.Л.Бучинський, Є.М.Баришпольський, Г.В.Афанасьєв, Г.Р.Розенвассер);

Донбасцивільпроектом Держбуду України (інженери М.О.Травкін,

В.Г.Решетов, Е.Л.Ємельянова, С.К.Савченко);

КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.І.Хорунжий);

ВНДМІ Російської Академії наук (кандидати техн.наук Р.А.Муллер, Г.О.Решетов, д-р техн.наук (В.М.Земисєв );

Інститутом проблем комплексного освоєння надр Російської Академії наук (д-р техн. наук М.А.Іофіс);

УкрНДМІ Національної Академії наук України (кандидати техн.наук І.Ф.Озеров, В.Р.Шнеєр, інженери

А.В. Шептенко, С.А.Свєтницький);

Донецькпроектом Держбуду України (інженери М.С.Ляшенко, О.О.Мамчиць, Л.В.Пономаренко);

Луганськцивільпроектом Держбуду України (інж. В.О.Целовальников);

Науково-проектним центром «Містобудівництво та архітектура» (д-р архітектури В.Ф.Макухін);

МакНДІ Міністерства вугільної промисловості України (канд. техн. наук

О.І.Касилов, інженери Є.О.Яковенко, В.М.Кочерга);

Держбудом України (інженери А.Б.Крищук,Л.Т.

Красовський ).

НДІБК Держбуду України (д-р техн. наук

С.М.Клєпіков, кандидати техн. наук І.В.Матвєєв,

Частина II розроблена :

Г.М.Григор'єв, - керівники теми, кандидати техн. наук І.М.Ткаченко,

І.О.Розенфельд, A.I. Кісіль, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина,

І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, інж. Д.Ю.Калінчук;

КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.П. Гудков, інж. В.А.Селезньов);

AT НДІБВ (інженер А.Ф.Заворотній);

Запоріжцивільпроектом Держбуду України (інженери П.Л.Заглада,

В.П.Нужний),

Держбудом України (інженери А.Б.Крищук, Л.Т.Красовський).

Внесені:

Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) Держбуду України.

Підготовлені доУправліннямпромисловоїзабудови,інженерної

інфра-затвердження:структуритазахистутериторійДержбудуУкраїни.

Затверджені:

наказом Держбуду України від 30.12.99 p. № 314 і введені в дію з 1 липня 2000 p.

З введенням в дію ДБН В. 1.1-5-2000 втрачають чинність на території України: СНиП 2.01.09-91 / Госстрой СССР; РСН 227-88 / Госстрой УССР; РСН 297-78 / Госстрой УССР; РСН 340-86 / Госстрой УССР; РСН 232-88 / Госстрой УССР; РСН 349-88 / Госстрой УССР.

Частини І і II видані окремими книжками.

ЧАСТИНА ІІ

БУДИНКИ І СПОРУДИ НА ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ

Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах Частина II. Будинки і

споруди на просідаючих грунтах

ДБН В.1.1-5-2000 Частина II.На заміну СНиП 2.01.09-91 (в частині вимог до проектування

на просідаючих грунтах), РСН 297-78 / Госстрой УССР; рСн 340-86 / Госстрой УССР;

РСН 232-88 / Госстрой УССР;

РСН 349-88 / Госстрой УССР

Дані норми поширюються на проектування будинків і споруд, які зводяться на просідаючих грунтах, в тому числі в сейсмічних районах.

Вимоги даних норм не поширюються на проектування будинків і споруд, які будуються на територіях із зсувними явищами, а також на біогенних, насипних, намивних, набухаючих, закарстованих, алювіальних та інщих слабких грунтах.

Вимоги цих норми є обов'язковими для органів державного нагляду і управління, контролю та експертизи, місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, юридичних і фізичних осіб, які здійснюють проектування та будівництво будинків і споруд на просідаючих грунтах.

Основні терміни, визначення і позначення деформацій основ будинків і споруд, які складені просідаючими грунтами, та перелік нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведені в додатку 1.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах у сейсмічних районах потрібно враховувати вимоги СНіП ІІ-7 і додатково вимоги даних норм.
  2. При проектуванні будинків і споруд для зведення на просідаючих грунтах слід, як правило, застосовувати методи будівництва, що повністю або частково усувають несприятливі дії деформацій просідання (прорізання товщ палями або глибокими фундаментами, ліквідацію властивостей просідання грунтів основи шляхом їх ущільнення і закріплення тощо). Поряд з цим необхідно передбачати заходи захисту, які включають:
  • раціональну забудову територій, що дозволяє надавати перевагу майданчикам із більш сприятливими умовами будівництва;
  • вертикальне планування території, яка забудовується, для запобігання можливого накопичення атмосферних і талих вод і забезпечення швидкого їх відведення і скид у каналізацію або за межі території, яка підлягає забудові;
  • передбудівельну інженерну підготовку будівельних майданчиків, яка знижує або усуває нерівномірні деформації основи і враховує можливість зміни рельєфу місцевості, рівня підземних вод тощо;

- комплексні (загальномайданчикові та внутрішньооб'єктні) водозахисні заходи.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.2

За неможливості здійснення будівництва з допомогою методів, що повністю виключають вплив деформацій просідання на будинки та споруди, слід передбачати:

  • конструктивні та архітектурно-планувальні заходи захисту, що забезпечують міцність і тривалу експлуатаційну придатність будинків і споруд і запобігають їх пошкодженню в процесі експлуатації;
  • заходи, що забезпечують нормальну безаварійну експлуатацію зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж, ліфтів та іншого інженерного обладнання при прояві нерівномірних деформацій основи;
  • заходи, що компенсують і ліквідують нерівномірне осідання і крени будинків і споруд з допомогою різних методів їх вирівнювання.

Виконання зазначених засобів захисту повинно забезпечувати необхідні експлуатаційні якості будинків і споруд у залежності від їх призначення і групи капітальності, а можливі відхилення не повинні перевищувати величин, регламентованих діючими нормами і стандартами, які допускаються за умовами експлуатації та усуваються при проведенні ремонтних робіт.

  1. Проекти будинків і споруд, розроблені для звичайних грунтових умов будівництва, не можуть використовуватися для будівництва на просідаючих грунтах з неусунутою або з частково усунутою просадочністю без перевірки їх конструкцій розрахунком і переробки у відповідності з вимогами даних норм.
  2. Принципово нові конструктивні вирішення будинків і споруд, а також способи підготовки їх основ і влаштування фундаментів на просідаючих грунтах можуть використовуватись у масовому будівництві тільки після позитивних результатів їх експериментальної перевірки в натурних умовах та апробування у практиці проектування, будівництва та експлуатації.
  3. До складу проектної документації слід включати розділ "Технічна експлуатація будинків" (ТЕ), який передбачає попередження порушень експлуатаційної придатності об'єкта у період терміну його служби, а також забезпечення безперервної роботи інженерного обладнання.

Розділ ТЕ повинен містити паспорт об'єкта і вказівки щодо:

-прийняття в експлуатацію збудованого об'єкта, у тому числі проведення peгулярних оглядів несучих та огороджувальних конструкцій;

-систематичного контролю стану водонесучих внутрішніх та зовнішніх мереж і водомістких споруд;

-спостереження за вологістю грунтів основи у приміщеннях з "мокрими" технологічними процесами, а також у місцях вводів і випусків водонесучих комунікацій;

  • виконання за необхідності робіт з виправлення кренів або нерівномірних осідань будинку або споруди і його ремонту.

До акту прийняття і передачі в експлуатацію завершеного будівництвом будинку чи споруди повинна додаватись виконавча геодезична зйомка відміток реперів на об'єкті та прилеглій до нього території забудови.

  1. Паспорт на запроектований будинок або споруду додатково до встановлених основних показників повинен містити:
  • опис конструктивної схеми об'єкта та прийнятих у проекті заходів захисту від просідань основи, а в сейсмічних районах - спільних заходів захисту від просідань і сейсміки;

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.З

  • дані про величини і характер деформацій основи, на які розрахований і розроблений проект (у сейсмічних районах - дані про розрахункові сейсмічні дії);
  • величини навантажень, на які розраховувались конструкції будинку чи споруди;
  • вимоги до експлуатації об'єкта і вказівки щодо рекомендованих способів його вирівнювання, у випадку виникнення наднормативних нерівномірних осідань фундаментів або кренів із зазначенням заходів щодо забезпечення експлуатаційних характеристик технологічного обладнання;
  • схему вертикального планування території забудови із зазначенням шляхів поверхневого відведення і скиду атмосферних і талих вод;
  • схему розміщення нерухомих реперів із зазначенням їх абсолютних відміток;
  • схему зовнішніх і внутрішніх водонесучих мереж (водопроводу, каналізації та теплотрас) і місць розміщення запорних пристроїв на водоводах для швидкого відключення окремих трас або їх ділянок при аварії;
  • метод рекомендованого моніторингу із зазначенням параметрів, які підлягають контролю (осідань, кренів, відносних зміщень по горизонталі і вертикалі окремих частин споруди, наприклад, відсіків багатоповерхових будинків, елементів огорожі, конструктивних елементів та ін.).
  1. Проекти будинків і споруд, призначених для будівництва на територіях, що характеризуються наявністю декількох несприятливих інженерно-геологічних та гірничо-геологічних умов (просідання, підробка, сейсміка та ін.), слід розраховувати на дії деформаційних, силових, інерційних та інших факторів. При цьому враховувати дії та фактори слід в сполученнях згідно з вимогами цих норм, з використанням досвіду проектування та експлуатації в районі будівництва або в інших аналогічних за інженерно-геологічними, гірничо-геологічними та сейсмічними умовами регіонах.

Вибір будівельного майданчика, захист території і способи влаштування фундаментів повинні бути спрямовані на максимальне послаблення або виключення дії несприятливих факторів.

2 ВИХІДНІ І РОЗРАХУНКОВІ ДАНІ, КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ

БУДІВНИЦТВА

  1. До складу вихідних даних, необхідних для вибору інженерних рішень при проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах, включаються:
  • матеріали інженерно-геологічних та гідрогеологічних вишукувань на майданчику будівництва;
  • архітектурно-планувальні вирішення будинку або споруди, що проектується;
  • генплан ділянки будівництва;
  • ситуаційний план району будівництва;
  • схеми існуючих водонесучих комунікацій;
  • відомості про можливі засоби будівництва і підготовки основ, що застосовуються в районі будівництва;
  • дані про деформації існуючих будинків і споруд у районі забудови.
  1. При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах, крім загальноприйнятих вихідних даних для звичайних умов будівництва, які визначаються при природній вологості грунтів, згідно з якими визначаються їх сумісні деформації з основою (осідання So , нахили іо, різниця осідань суміжних фундаментів та деформації конструкцій) в залежності від розмірів та розташування локальних джерел можливого замочування грунтів основи з поверхні

ДБН В.1.1-5-2000 Ч.ІІ C.4

або при прогнозованому підйомі рівня підземних вод в межах території забудови, необхідно враховувати:

  • значення питомої ваги грунту g при його насиченні водою до ступеня вологості Sr 30,8 та з урахуванням зваженої дії води, які використовуються відповідно у зонах локального замочування та підйому рівня підземних вод, що прогнозується;
  • значення характеристик міцності грунтів - кута внутрішнього тертя j та питомого зчеплення с при Sr 30,8, внаслідок чого знижуються розрахунковий та граничний опори грунтів основи фундаментів у зоні замочування;
  • просадочність грунтів основи esl, яка визначається у діапазоні діючих сумарних напружень від власної ваги грунту і навантажень, які передаються системі фундаментів при їх замочуванні до Sr 30,8 ;
  • початковий тиск просідання грунтів psl при Sr 30,8 ;
  • нерівномірну стисливість основи, додаткові відносну різницю осідань фундаментів та крен будинку або споруди isi ,p внаслідок нерівномірних просідань грунту Ss| ,p від сумарних напружень, що виникають при дії навантажень системи їх фундаментів та поблизу розташованих об'єктів;
  • просідання поверхні основи ss| ,g від власної ваги грунту в межах товщі просідання Hsi на території забудови та спричинені нею додаткові викривлення (нахил земної поверхні isl ,g, в межах розрахункової довжини криволінійної ділянки r, що діють на конструкції;
  • відносні горизонтальні деформації розтягання або стиску поверхні грунтої товщі eu , спричинені просіданням від власної ваги грунту, які приводять до горизонтальних переміщень земної поверхні Usl в межах розрахункової довжини криволінійної ділянки r.
  • додаткові осідання поверхні основи s<j, спричинені деформаціями непросідаючих шарів грунту, якщо замочування призводить до зниження їх модулей деформації та додаткових кренів будинку або споруди.