1. Ділянки трубопроводів надземного прокладання протяжністю менше допускається нерезервувати.
  2. Ділянки трубопроводів теплових мереж, що прокладені у тунелях та прохідних каналах,допускається не резервувати.
  3. При підземному прокладанні теплових мереж у непрохідних каналах і при безканальномупрокладанні має бути передбачено резервування подачі теплової енергії споживачам за рахунокспільної роботи джерел теплової енергії, а також улаштування перемичок між тепловими мережамисуміжних джерел теплової енергії.

7.6 Живучість систем теплопостачання

  1. Мінімальне подавання теплоносія теплопроводами, розташованими в неопалювальнихприміщеннях та ззовні, в під'їздах, сходових клітках, на горищах тощо, повинно бути достатнім дляпідтримання температури води протягом усього ремонтно-відновлювального періоду після відмовине нижче З °С.
  2. Проект системи теплопостачання повинен включати розроблення заходів щодо живучостітих її елементів, які при відмовах системи будуть знаходитись у зоні руйнівного впливу мінусовихтемператур навколишнього природного середовища, зокрема забезпечення:

-циркуляції мережної води в тепловій мережі до і після ЦТП;

  • спуску мережної води із систем теплоспоживання споживачів, розподільних теплових мереж, транзитних та магістральних теплопроводів;
  • прогрівання та заповнення теплових мереж та систем теплоспоживання споживачів під час та після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт;
  • захисту безканальних теплопроводів від додаткового навантаження за можливих підтоплень;
  • тимчасового використання, за можливості, пересувних джерел теплової енергії.

7.7 Централізовані системи теплопостачання доцільно проектувати водяними. Проектування парових централізованих систем теплопостачання допускається за наявності техніко-економічного обґрунтування, що затверджене у встановленому порядку.

7.8 Водяні теплові мережі доцільно проектувати у двотрубному виконанні з одночасним подаванням теплової енергії на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Проектування однотрубних та багатотрубних (більше двох труб) теплових мереж допускається за наявності техніко-економічного обґрунтування, що затверджене у встановленому порядку.

7.9 Допускається проектувати в однотрубному виконанні надземні теплові мережі, які транспортують у відкритих системах теплопостачання мережну воду в одному напрямку, при довжині транзиту не більше . При довжині транзиту більше та за відсутності резервного підживлення систем теплопостачання від інших джерел теплової енергії проектом мають бути передбачені два (більше двох - за потреби) паралельних трубопроводи.

7.10 Безпосередній водорозбір мережної води споживачем у закритих системах теплопостачання не допускається.

7.11 У відкритих системах теплопостачання допускається тимчасове підключення споживачів гарячого водопостачання через водоводяні теплообмінники у ІТП абонентів (за закритою системою) за умов відповідності якості води у водопровідній мережі вимогам ГКД 34.20.507.

7.12 Для обслуговування систем теплопостачання повинна бути передбачена відповідна ремонтно-експлуатаційна база згідно з нормативними документами, що затверджені у встановленому порядку.

8 ПІДЖИВЛЕННЯ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ, ЗБИРАННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ КОНДЕНСАТУ

8.1 Підживлення теплових мереж

8.1.1 Розрахункову погодинну витрату води для визначення потужності системи водопідготовки та відповідного обладнання для підживлення системи теплопостачання слід приймати:

  • у закритих системах теплопостачання - 0,75 % фактичної місткості води в трубопроводах теплових мереж та приєднаних до них системах опалення і вентиляції будівель. При цьому для ділянок теплової мережі завдовжки більше від джерел теплової енергії без розподілу теплоносія розрахункову витрату води слід приймати 0,5 % місткості води в цих трубопроводах;
  • у відкритих системах теплопостачання - яка дорівнює розрахунковій середній витраті води на гаряче водопостачання з коефіцієнтом 1,2 та збільшеної на 0,75 % фактичної місткості води в трубопроводах мережі та приєднаних до них системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання будівель. При цьому для ділянок теплової мережі завдовжки більше від джерела теплової енергії без розподілу теплоносія розрахункову витрату води слід приймати 0,5 % місткості води в цих трубопроводах;
  • для відокремленої теплової мережі гарячого водопостачання за наявності баків-акумуляторів - яка дорівнює розрахунковій середній витраті води на гаряче водопостачання з коефіцієнтом 1,2; за відсутності баків - за максимальною витратою води на гаряче водопостачання, збільшеною (в обох випадках) на 0,75 % фактичної місткості води в трубопроводах мережі та приєднаних до неї системах гарячого водопостачання будинків.

Примітка. При проектуванні реконструкції котелень питому норму витрати води на підживлення теплової мережі допускається приймати за фактичними витратами.

8.1.2 Для відкритих і закритих систем теплопостачання слід передбачати додаткове аварійне підживлення хімічно непідготовленою та недеаерованою водою, витрата якої дорівнює 2 % місткості води в трубопроводах теплової мережі та приєднаних до них системах опалення, вентиляції та системах гарячого водопостачання для відкритих систем теплопостачання.

За наявності декількох окремих теплових мереж, які відходять від колектора джерела теплової енергії, аварійне підживлення допускається визначати тільки для найбільшої за об'ємом теплової мережі.

Для відкритих систем теплопостачання аварійне підживлення слід забезпечувати тільки з систем господарсько-питного водопостачання.

8.1.3 Об'єм води в системах теплопостачання (за відсутності даних щодо фактичного об'єму води) допускається приймати на 1 МВт розрахункового теплового навантаження при закритій системі теплопостачання, на 1 МВт - при відкритій системі та на 1 МВт середнього навантаження - при відокремлених мережах гарячого водопостачання.

8.1.4 Для відкритих систем теплопостачання, а також для відокремлених теплових мереж на гаряче водопостачання слід установлювати баки-акумулятори хімічно підготовленої та деаерованої підживлювальної води розрахунковою місткістю, що дорівнює десятикратній середньо-погодинній витраті води на гаряче водопостачання.

8.1.5 У закритих системах теплопостачання на джерелах теплової енергії потужністю 100 МВт та більше слід установлювати баки запасу хімічно підготовленої і деаерованої підживлювальної води місткістю З % місткості води в системі теплопостачання. Схема включення баків запасу повинна забезпечувати безперервне оновлення води у баках. Внутрішня поверхня баків повинна бути захищена від корозії.

Для джерел теплової енергії потужністю менше 100 МВт необхідність застосування баків запасу підживлювальної води визначають за розрахунками проекту. Кількість баків незалежно від системи теплопостачання приймають не менше двох з 50 % від розрахункової місткості.

8.1.6 Розміщення баків-акумуляторів гарячої води допускається як на джерелі теплової енергії, так і в центральному тепловому пункті (ЦТП). При цьому на джерелі теплової енергії слід установлювати баки-акумулятори ємкістю не менше 25 % від загальної розрахункової місткості баків.

8.1.7 У централізованих системах теплопостачання з транзитними тепломагістралями будь-якої протяжності від джерела теплової енергії до районів теплоспоживання допускається використання цих тепломагістралей як акумулюючої ємкості.

8.1.8 При розміщенні групи баків-акумуляторів поза територією джерела теплової енергії територію слід огороджувати загальним земляним валом заввишки не менше . Обвалована територія повинна вміщати об'єм найбільшого бака та мати відвід води в систему дощової каналізації.

8.1.9 Установлювати баки-акумулятори гарячої води в житлових кварталах не допускається.

Відстань від баків-акумуляторів гарячої води до межі житлових кварталів повинна бути не

меншою . При цьому на ґрунтах І типу просідання відстань, крім того, повинна бути не менше глибини шару просідаючого ґрунту.

Баки-акумулятори, розташовані поза територією джерел теплової енергії, слід захищати від доступу сторонніх осіб огорожею заввишки не менше .

8.1.10 Баки-акумулятори, гарячої води безпосередньо у споживачів слід передбачати в системах гарячого водопостачання промислових підприємств для вирівнювання змінного графіка споживання води об'єктами, які мають зосереджену короткочасну витрату води на гаряче водопостачання.

Баки-акумулятори на об'єктах промислових підприємств при співвідношеннях середнього теплового навантаження на гаряче водопостачання до максимального теплового навантаження на опалення менше 0,2 не встановлюють.

8.1.11 Для зменшення втрат мережної води та відповідно теплової енергії при планових або вимушених опорожнениях теплопроводів допускається використання в теплових мережах спеціальних баків-накопичувачів, місткість яких визначають за об'ємом води в теплопроводах між запірною арматурою та найбільшим діаметром теплопроводів.

8.2 Збирання та повернення конденсату

8.2.1 Системи збирання та повернення конденсату до джерела теплопостачання, як правило, передбачають закритими, при цьому надлишковий тиск у баках-збірниках конденсату повинен бути не нижчим 0,005 МПа.

Відкриті системи збирання та повернення конденсату допускається використовувати при витраті конденсату, що підлягає поверненню, менше 10 т/год та відстані до джерела теплопостачання до .

8.2.2 Повернення конденсату від споживачів слід здійснювати за рахунок надлишкового тиску за конденсатовідвідниками, а при недостатньому тиску - за рахунок установлення для одного або групи споживачів баків збору конденсату та насосів для його перекачування.

8.2.3 Повернення конденсату конденсатовідвідниками через загальну мережу допускається застосовувати при різниці тиску пари перед конденсатовідвідниками не більше 0,3 МПа.

При поверненні конденсату насосами кількість насосів, що подають конденсат у загальну мережу, не обмежується.

Паралельна робота насосів та конденсатовідвідників, які відводять конденсат від споживачів пари в загальну конденсатну мережу, не допускається.

8.2.4 Напірні конденсатопроводи слід розраховувати за максимальною погодинною витратою конденсату, виходячи з умов роботи трубопроводів повним поперечним перерізом при всіх режимах повернення конденсату та запобігання конденсатопроводів від спорожнення при перервах у подачі конденсату. Тиск у мережі конденсатопроводів за всіма режимами слід приймати надлишковим.

Конденсатопроводи від конденсатовідвідників до баків збирання конденсату слід розраховувати з урахуванням утворення пароводяної суміші.

8.2.5 Питомі втрати тиску на тертя в конденсатопроводах після насосів слід приймати не більше 100 Па/м.

Конденсатопроводи після конденсатовідвідників слід розраховувати за різницею між тиском за конденсатовідвідниками та тиском у баку збирання конденсату (або в розширювальному баку) з урахуванням висоти підйому конденсату.

Еквівалентну шорсткість внутрішньої поверхні конденсатопроводів слід приймати .

8.2.6 Місткість баків збирання конденсату, встановлених у теплових мережах, на теплових пунктах споживачів слід приймати не менше 10-хвилинної максимальної витрати конденсату. Кількість баків при цілорічній роботі слід приймати не менше двох місткістю 50 % кожний; при сезонній, а також при максимальній витраті конденсату до 5 т/год допускається встановлювати один бак.

При контролі якості конденсату кількість баків приймають, як правило, не менше трьох із місткістю кожного, що забезпечує за часом проведення аналізу конденсату за всіма необхідними параметрами, але не менше 30-хвилинного максимального надходження конденсату.

8.2.7 Подачу насосів для перекачування конденсату слід визначати за максимальною погодинною витратою конденсату.

Напір насосів слід визначати за величиною втрати тиску в конденсатопроводі з урахуванням висоти підйому конденсату від насосної до баків збирання конденсату.

Напір насосів, що подають конденсат у загальну мережу, слід визначати з урахуванням умов їх паралельної роботи при всіх режимах повернення конденсату.

Кількість насосів кожної насосної слід приймати не менше двох, один з яких є резервним.

8.2.8 Скидання конденсату в системи дощової або побутової каналізації допускається після охолодження його до температури плюс 40 °С. При скиданні в систему виробничої каналізації з постійними стоками конденсат допускається не охолоджувати.

8.2.9 Конденсат, який повертається від споживачів до джерела теплової енергії, повинен відповідати вимогам правил технічної експлуатації електричних станцій та мереж.

Температура конденсату, що повертається, в закритих системах є не нормованою. Повернення конденсату з температурою нижче 95 °С для відкритих систем допускається за обґрунтування.

8.2.10 У системах збирання та повернення конденсату слід передбачати використання його теплової енергії для власних потреб підприємства.

9 ТЕПЛОНОСІЇ ТА ЇХ ПАРАМЕТРИ

9.1 У системах централізованого теплопостачання для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання житлових, громадських і виробничих будівель як теплоносій слід приймати воду.

Слід також перевіряти можливість використання води як теплоносія для технологічних процесів.

Застосування для підприємств єдиного теплоносія пари для технологічних процесів, опалення, вентиляції та гарячого водопостачання допускається за техніко-економічного обґрунтування.

9.2 Розрахункову температуру мережної води в подавальному трубопроводі теплових мереж приймають, як правило, такою, що дорівнює температурі води на виході з джерела теплопостачання за його паспортними даними.