Страница 8: ДБН В«2.6-163:2010. Сталеві конструкції норми проектування, виготовлення і монтажу (32644)

б)при відношенні а / hej> 0,8 перевірку місцевої стійкості стінки за формулою (1.5.39) слід виконувати двічі:

• при значенні асг, обчисленому за формулою (1.5.40), з урахуванням вимог 1.5.5.4 і при такому значенні Оіос>сг, для обчислення якого за формулою (1.5.41) при визначенні коефіцієнтів q і с2 замість розміру я необхідно прийняти розмір flj = 0,5я при 0,8 <a/hej< 1,33 та а1 = 0,67 hej при a/hej> 1,33;
• при значеннях асг і a/0CjCr> обчислених залежно від фактичного відношення я / hej (якщо a/hej> 2,0, у розрахунку слід приймати a/hej= 2,0); при цьому коефіцієнт с^у формулі (1.5.40) слід визначати за таблицею 1.5.4.

Таблиця 1.5.5 - Значення коефіцієнта с1

Таблиця 1.5.6 - Значення коефіцієнта с2

Значення критичних місцевих нормальних напружень а/оссг слід визначати за формулою (1.5.41), де:

Cj - коефіцієнт, що приймається за таблицею 1.5.5 залежно від відношень а / hej(ax / hej) і значення р =l,04/gy lhgj (тут величину /еуслід визначати відповідно до вимог 1.5.2.2);

с2 - коефіцієнт, що приймається за таблицею 1.5.6 залежно від відношень а / hef (а{ / hej) і значення 5, що обчислюється за формулою (1.5.43); для балок з болтовими фрикційними поясними з'єднаннями слід приймати 8 = 10.

Значення критичних дотичних напружень тсг в усіх випадках слід обчислювати за фактичними геометричними розмірами відсіку.

1. Місцеву стійкість стінок балок 1-го класу асиметричного двотаврового перерізу (з більш розвинутим стиснутим поясом), укріплених тільки основними поперечними ребрами жорсткості, слід вважати забезпеченою, якщо умова (1.5.39) буде виконана з урахуванням таких змін:

• при визначенні значень критичних місцевих напружень асг у формулах (1.5.40) і (1.5.43) замість значення И^спід приймати подвоєну висоту стиснутої зони стінки 2hc;
• при відношенні а / (2hc) > 0,8 і наявності місцевих нормальних напружень (ст(ос Ф 0) необхідно

виконувати дві перевірки, вказані у 1.5.5.5, приймаючи hej= 2hc при визначенні ссг за таблицею 1.5.4 і асг за формулою (1.5.40).

Значення критичних дотичних асг і критичних місцевих нормальних напружень аІ0С сг слід визначати за фактичними геометричними розмірами відсіку стінки.

1. Місцеву стійкість стінок балок 1 -го класу асиметричного двотаврового перерізу (з більш розвинутим розтягнутим поясом), укріплених тільки основними поперечними ребрами жорсткості, при одночасній дії нормальних а і дотичних напружень т за відсутності місцевих нормальних напружень (ст/ос Ф 0) слід вважати забезпеченою, якщо виконується умова

> СТ™

(1.5.44)

1. a+-ja2 +4р2 1<1,

а„ Ус ^J

Де

ccrRy

cr X2 ’

Kw

тут 0 '<з2 - нормальні напруження відповідно стиску і розтягу у небезпечних точках перерізу

стінки, які визначаються за формулою (1.5.37) і приймаються в розрахунок зі своїми знаками;

т і хсг - відповідно дотичні і критичні дотичні напруження, що визначаються за формулами (1.5.38) і (1.5.42);

ссг - коефіцієнт, що визначається за таблицею 1.5.7 залежно від значення а.

Таблиця 1.5.7 - Значення коефіцієнта ссг

1. Місцеву стійкість стінок балок 2-го і 3-го класів двотаврового і коробчастого перерізів, симетричних відносно обох головних осей, переріз яких виконаний зі сталі однієї марки, та бісталевих балок за відсутності у розрахунковому перерізі місцевого нормального напруження (аІ0С = 0) слід вважати забезпеченою, якщо значення умовної гнучкості стінки Xw не перевищує значення граничної умовної гнучкості стінки т, що визначається за таблицею 1.5.8. Тут значення середніх дотичних напружень т слід приймати таким, що дорівнює т = Q / Aw, а значення є необхідно обчислювати за формулами:

- для балок, переріз яких виконаний зі сталі однієї марки

0,29

є =

(1.5.45)

^0,0833-(с1х -1)(а/ +0,167) ’

де с1д. - коефіцієнт, який визначається за формулою (1.5.36); є - відносна лінійна деформація стиснутого пояса балки;

- для бісталевих балок

є = 1+(1,3-0,2а/)(с1г -1)(1.5.46)

де с1г - коефіцієнт, що визначається за формулами:

М

сь = „у абоеіг=fW>(1.5.47)

W R у

V V хп w J с

де рг і сгх - коефіцієнти, що визначаються відповідно до 1.5.2.8.

Таблиця 1.5.8 - Значення граничної умовної гнучкості стінки Xuw

1. Стінки балок слід укріплювати основними поперечними ребрами жорсткості:

• у балках 1-го класу - на ділянці довжини балки, в розрахункових перерізах якої значення умовної гнучкості стінки Xw перевищує 3,2 за відсутності рухомого навантаження, прикладеного до пояса балки, або 2,2 - за наявності такого навантаження;
• у балках 2-го і 3-го класів - за будь-яких значень умовної гнучкості стінки на ділянці довжини балки, в розрахункових перерізах якої враховується розвиток обмежених пластичних деформацій, а на інших ділянках - як для балок 1-го класу.

Поперечні ребра жорсткості, як правило, слід встановлювати у місцях прикладення значних нерухомих зосереджених навантажень та в опорних перерізах балок.

Відстань між поперечними ребрами, як правило, не повинна перевищувати 2/іеупри Xw > 3,2 і 2,5/г^при Xw < 3,2.

Для балок 1-го класу допускається перевищувати ці відстані до значення 3hej за умови, що забезпечена місцева стійкість стінки, а загальна стійкість балки є забезпеченою виконанням вимог

1. а або 1.5.4.4 б. В останньому випадку значення ХиЬ не повинно перевищувати значення, обчисленого за формулою (1.5.30).

У стінці балки, підкріпленій тільки основними поперечними ребрами жорсткості, ширина їх виступної частини Ьг повинна бути не меншою за hw / 30 + 25 мм - для двостороннього ребра жорсткості, і не меншою за hw /24 + 40 мм - для одностороннього; товщина ребра жорсткості tr повинна бути не меншою за 2br ^jRу / Е.

У разі підкріплення стінки балки односторонніми поперечними ребрами жорсткості, виконаними з одиночних кутиків, які приварюються до стінки по перу, момент інерції такого ребра, обчислений відносно осі, що збігається з найближчою до ребра гранню стінки, повинен бути не меншим ніж для двостороннього ребра.

1. Поперечне ребро жорсткості, розміщене у місці прикладення до верхнього пояса зосередженого навантаження, слід перевіряти розрахунком на стійкість: двостороннє ребро - як центрально стиснутий стояк, а одностороннє - як стояк, стиснутий з ексцентриситетом, що дорівнює відстані від серединної площини стінки до центра ваги розрахункового перерізу стояка. При цьому у розрахунковий переріз стояка слід включати переріз ребра жорсткості і смуги стінки завширшки 0,65tw^jEI Rv з кожної сторони ребра, а розрахункову довжину стояка приймати такою, що дорівнює розрахунковій висоті стінки hef
2. Якщо місцева стійкість стінок балок 1-го класу при дії нормальних напружень сг від згину не забезпечена, а також при значеннях умовної гнучкості стінки Xw >5,5^Ry la (тут ст -

нормальні напруження у стиснутому поясі балки) стінки таких балок допускається укріплювати поздовжнім ребром жорсткості, що встановлюється додатково до основних поперечних ребер відповідно до вимог додатка Р, де наведені також вимоги щодо встановлення проміжних поперечних ребер жорсткості.

1. При значеннях умовної гнучкості стінки Xw > 5,5^Ry /ст балки симетричного двотаврового перерізу допускається проектувати як балки 2-го класу з гнучкими (нестійкими) стінками за спеціальною методикою.
2. Ділянку стінки балки в опорному перерізі слід розраховувати на втрату загальної стійкості як центрально стиснутий стояк, навантажений опорною реакцією.

У разі підкріплення стінки балки опорними ребрами з шириною виступної частини Ьг у розрахунковий переріз цього стояка слід включати переріз опорних ребер і смуги стінки завширшки не більше ніж 0,65 tw ^Е/ Ry з кожної сторони ребра.

За відсутності опорних ребер, як правило, у прокатних балках розрахунковим перерізом стояка є смуга стінки завширшки: b - при розрахунку на міцність; b + 0,3h - при розрахунку на загальну стійкість (рисунок 1.5.4 в).