3.54. При виправленні, доведенні деталей до необхідної форми вручну необхідно користуватися прокладкою, щоб на поверхні деталей не було ум'ятин від молота або молотка.
3.55. На листоправильних і листозгинальних машинах (вальцях) повинна працювати бригада з трьох чоловік; один з них повинен невідлучно знаходитися біля пускового пристрою й уважно стежити за роботою вальців, виконуючи команду бригадира.
3.56. Необхідно стежити, щоб матеріал, що проходить через вальці, не упирався в що-небудь за вальцями.
3.57. Не допускається поправляти матеріал, що піддається згинанню (виправленню) на ходу вальців.
3.58. Не можна ставати і спиратися ліктем на вальцюємий матеріал і дозволяти це робити іншим.
3.59. Не слід підтримувати руками заготовки під час згинання (виправлення).
3.60. Не дозволяється пропускати через вальці матеріал, що не відповідає паспортним даним верстата. Величину зазору між валками треба встановлювати в залежності від марки матеріалу, товщини і ширини заготовки відповідно до номограми, що знаходиться на вальцях.
3.61. При вальцюванні довго мірного матеріалу, підтримуваного краном, необхідно зупиняти вальці в тому випадку, коли відстань від струбцини до найближчого валка зменшиться до одного метра і тільки після перестановки струбцин на безпечну відстань продовжувати вальцювання.
3.62. При підтримуванні вальцюємого матеріалу краном слід стежити, щоб кран рухався зі швидкістю руху вальцюємого матеріалу. Не допускати, щоб стропи натягалися косо.
3.63. Не можна підмінювати стропальника і не подавати команду крановику, якщо цьому не навчені.
3.64. Не дозволяється направляти вальцюємий матеріал між верхнім і нижнім валками, використовуючи для цього важіль (вагу).
3.65. Не треба нахилятися близько до валків, не заглядати в них, остерігатися захвату одягу і рукавиць валками при їх роботі.
3.66. Прокладки слід встановлювати після того, як зупиняться вальці.
3.67. Не допускається при зупинці листа (заготовки) у валках підправляти його при працюючих вальцях, слід підняти валки й усунути причину зупинки.
3.68. Не дозволяється видаляти окалину і сміття з валків на ходу вальців. Це слід робити в наступній послідовності:
- зупинити вальці;
- за допомогою щітки або мітелки з довгою рукояткою змести окалину і сміття;
- при необхідності цю операцію повторити після провертання валків вхолосту без натиску валка на валок.
3.69. Слід оглядати вальці перед кожним їх пуском.
3.70. Готові деталі (листи) необхідно складувати на спеціально відведених місцях або укладати в контейнери. Не залишати їх у робочій зоні навколо устаткування.
3.71. Прибирання преса і штампа, а також змащення механізмів преса варто робити тільки при виключеному електромоторі і при повній зупинці плунжера в крайнім верхнім положенні.
3.72. Прибирання іншого устаткування потрібно робити тільки при виключеному електродвигуні після повної зупинки всіх обертових частин.
3.73. При ремонті, чищенні і змащенні необхідно відключити устаткування від електромережі й біля пускових пристроїв вивісити плакат: «Не включати! Працюють люди!».
3.74. Устаткування обов'язково відключається в наступних випадках:
- ідучи від устаткування навіть на короткий час;
- при тимчасовому припиненні роботи;
3.75. Не слід допускати на своє робоче місце сторонніх осіб і без дозволу майстра не довіряти устаткування іншому робітникові.
3.76. Не допускається переодягатися біля працюючого устаткування.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
Після закінчення роботи згинальник зобов'язаний:
4.1. Прибрати пристосування, інструмент і прокладки, що застосовувалися в роботі, на призначене для них місце або здати в інструментальну комору.
4.2. Готові деталі скласти на відведене для них місце.
4.3. Упорядкувати робочі частини матриці, пуансона й іншого устаткування.
4.4. Подати команду мотористу гідропреса, щоб він опустив плунжер преса з пуансоном на матрицю, виключити прес і залишити його в такому положенні.
4.5. Погасити нагрівальну піч перекриттям вентиля на трубопроводі підведення пального до печі.
4.6. Закрити вентиль на повітряній магістралі, від'єднати шланг від пневматичного штовхальника, а штовхальник відвести на призначене для нього місце.
4.7. Упорядкувати робоче місце. Не залишати неприбраними проводи тимчасового освітлення, переносні світильники, матеріали, незакріплені деталі.
4.8. Оглянути устаткування. Про всі замічені під час роботи несправності повідомити майстру і записати в книгу здачі устаткування. Попередити змінника про замічені несправності.
4.9. Про закінчення роботи і відхід повідомити майстру.
4.10. В роздягальні необхідно зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і прибрати у відведене місце для збереження, окреме від місця збереження повсякденного одягу й особистих речей. Прийняти душ і надягти повсякденний одяг.
4.11. При одержанні під час роботи навіть незначних травм або при нездужанні варто звернутися в медпункт із метою запобігання можливих захворювань або ускладнень.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. У процесі виконання роботи важливо запобігти виникнення аварійної ситуації.
Ознаками можливих аварійних ситуацій можуть служити:
- займання, виникнення пожежі при виконанні вогневих робіт (електро- і газозварювання, газорізання) поблизу легкозаймистих або горючих матеріалів;
- загазованість приміщень (поява стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості, посилення серцебиття);
- відключення електроенергії (обрив проводів живлення, несправності заземлення й інші ушкодження електроустаткування);
- раптова поява в корпусі устаткування відчутного електричного струму;
- мимовільна зупинка устаткування або поломка;
- раптове падіння вантажів, удар предметів, що рухаються, та інше.
5.2. При виникненні пожежі на місці виконання робіт згинальнику слід ліквідувати її в початковій стадії, використовуючи первинні засоби пожежегасіння (ПЗП): вогнегасники, внутрішні пожежні крани, бочки з водою, шухляди з піском, стаціонарні установки пожежегасіння й інші.
Якщо ліквідувати пожежу власними силами і наявними ПЗП не вдається, необхідно:
- повідомити по телефону про пожежу в пожежну охорону. При цьому повідомити місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, про наявність людей у районі пожежі і своє прізвище;
- повідомити про пожежу чергового або вахтового, керівника робіт;
- по можливості до прибуття пожежних вжити заходів по локалізації вогнища пожежі й евакуації людей і організувати зустріч пожежної команди.
5.3. При появі стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості згинальнику слід виявити, чи працює приточно-витяжна вентиляція і при її працездатності прийняти міри по ліквідації ушкоджень.
У випадку неможливості відновлення роботи вентиляції слід припинити роботу, довести до відома керівника робіт і діяти відповідно його вказівкам.
При виявленні високої загазованості приміщень слід вивести з приміщень людей, надати потерпілим першу допомогу і викликати швидку допомогу. Сповістити про це керівнику робіт і залишити приміщення у відповідності зі схемою евакуації.
5.4. При раптовому вимиканні електроенергії та електроосвітлення не можна пересуватися в темряві до включення аварійного або основного освітлення. Після включення аварійного освітлення згинальнику слід виявити причину порушення (обрив проводів живлення, несправності заземлення та інші ушкодження), довести до відома керівника робіт.
При несправності електроустаткування не можна намагатися самому усунути несправність. Необхідно викликати електромонтера.
5.5. При раптовій появі в корпусі устаткування відчутного електричного струму згинальнику слід припинити роботу, виключити устаткування і довести до відома керівника робіт.
При виникненні короткого замикання слід відключити штатну електроапаратуру і повідомити черговому електрику і керівнику робіт. Не дозволяється самостійно виконувати роботу по ремонту електроустаткування.
5.6. При поломці чи мимовільній зупинці устаткування згинальнику слід виключити устаткування, припинити роботу, повідомити керівника робіт і діяти відповідно до його вказівок, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.
5.7. При виході з ладу контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматики блокувальних пристроїв необхідно припинити роботу, відключити устаткування і викликати наладчика по ремонту засобів автоматики. Про це повідомити керівника робіт.
5.8. При розриві трубопроводів і шлангів гідравліки, стиснутого повітря, систем пари згинальнику необхідно припинити подачу штатної арматури, повідомити про аварію керівнику робіт і приступити до ліквідації аварії, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.
5.9. У випадку раптового припинення дії вентиляції в замкнутому і важкодоступному судновому приміщенні необхідно негайно припинити роботу, повідомити про те, що трапилося, керівнику робіт і залишити приміщення.
5.10. При виявленні несправності риштувань (підмостків) або порушення працюючими на них правил безпеки необхідно повідомити про це керівнику робіт.
5.11. Для запобігання нещасних випадків при вантажно-підйомних роботах та транспортуванні металоконструкцій згинальнику слід переконатися у відсутності людей в небезпечній зоні, перевірити наявність і справність огороджень та попереджувальних надписів. При опусканні вантажів, вузлів набору і конструкцій та їх транспортуванні слід виконувати вимоги п.п. 3.10, 3.11 цієї Інструкції.
5.12. При оповіщенні по системі сигналізації й оповіщення (пожежній сигналізації, гучномовній, світловій і інших) про пожежонебезпечну ситуацію на судні або в цеху необхідно діяти відповідно до інструктажу в частині евакуації, проведеного керівником робіт.
При задимленості шляхів евакуації необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, з місцями збереження яких необхідно бути ознайомленим заздалегідь і бути навченим як ними користуватися.
Евакуюватися необхідно в напрямку, позначеному покажчиками.
5.13. При недотриманні працюючими вимог по забезпеченню безпечних умов праці і пожежної безпеки створюються передумови різних видів ураження людей: від вогню, токсичних продуктів у повітряному середовищі, диму, електричних розрядів, поранень, забитих місць, падіння з висоти й інших, впливу частин механізмів і устаткування, що рухаються й обертаються, переміщаються вантажопідйомними пристроями, деталями і виробами, і інше.
5.14. При нещасному випадку, що відбувся з Вами або поруч працюючими, необхідно повідомити керівника робіт, зробити самодопомогу або подати першу допомогу потерпілому. Подання першої медичної допомоги слід проводити у наступному порядку: заходи
5.14.1. При пораненнях із кровотечею до прибуття швидкої допомоги необхідно зупинити кровотечу шляхом накладення джгута або притиснення судини, що кровоточить, вище місця ураження. Місце накладення джгута попередньо обернути чистим рушником, бинтом або хусткою. Не можна рану торкати руками або промивати водою.
5.14.2. При переломах кінцівок слід укласти потерпілого на підлогу у зручне для потерпілого положення й очікувати лікаря.
При вивихах необхідно на ушкоджене місце накласти фіксуючу пов'язку або шину і при можливості доставити до лікаря.
5.14.3. При забитих місцях для зменшення болю необхідно покласти холодний компрес, при саднах і подряпинах місце навколо рани обробити йодом або забинтувати стерильним бинтом.
5.14.4. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії струму шляхом відключення живлення рубильником або відділення потерпілого від струмоведучих частин, використовуючи діелектричні предмети (сухий ціпок, ремінь, мотузка, сухий одяг).
При відтягуванні потерпілого слід братися за сухий одяг, не доторкаючись до оголених частин тіла, діяти одною рукою. Потім викликати швидку допомогу.
5.14.5. При термічних опіках слід негайно вжити заходів по припиненню впливу високої температури на потерпілого, зупинити людину, що біжить у палаючому одязі, палаючий одяг згасити водою, піском, накиданням щільної тканини, видалити тліючі частини одягу, накласти стерильну марлеву пов'язку, викликати лікаря.
5.14.6. При опіках кислотами і лугами місце опіку промити струменем води з-під крана або цебра, після чого звернутися в медпункт.
5.14.7. У випадку ураження ока світловим випромінюванням зварювальної дуги або влученням в очі сторонніх тіл слід відразу звернутися в медпункт.
5.14.8. У випадку ураження парами, газами, димом необхідно винести потерпілого на свіже повітря, а при зупинці дихання негайно почати штучне дихання до прибуття лікарської допомоги або відновлення дихання.
5.14.9. При непритомності слід укласти хворого на спину з опущеною головою, розстебнути комір, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обляпати обличчя холодною водою, поплескати по щоках, при необхідності зробити штучне дихання і викликати лікаря.
5.15. На місці події нещасного випадку слід зберегти до розслідування обставин, що привели до нещасного випадку, стан устаткування й обстановку, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю навколишніх працівників, не викликає аварію і не порушить хід виробничого процесу).
ДОДАТОК 1 Довідковий
ПЕРЕЛІК нормативних актів, на підставі яких розроблена Інструкція
1. ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, м. Київ,
«Основа», 1998 р.
2. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.02 р.
3. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів, т.
К4, м. Київ, «Основа», 1995 р.
4. ГОСТ 12.0.003.74 «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація».
