Страница 19: ДБН В«2.6-163:2010. Сталеві конструкції норми проектування, виготовлення і монтажу (32644)

Болти класів точності В і С у монтажних з'єднаннях цих конструкцій допускається застосовувати для кріплення:

• прогонів, елементів ліхтаря, в'язей по верхніх поясах ферм (за наявності в'язей по нижніх поясах або жорсткій покрівлі), вертикальних в’язей між фермами і ліхтарями, а також елементів фахверку;
• в'язей по нижніх поясах ферм за наявності жорсткої покрівлі (залізобетонних чи армованих плит з ніздрюватих бетонів, сталевого профільованого настилу тощо);
• кроквяних і підкроквяних ферм до колон і кроквяних ферм до підкроквяних за умови передачі вертикального опорного тиску через столик;
• розрізних балок кранових колій між собою, а також для кріплення їх нижнього пояса до рядових колон (за винятком колон в'язевого блока);
• балок робочих площадок, які не підлягають дії динамічних навантажень;
• другорядних конструкцій.

1. Для перерозподілу згинальних моментів в елементах рамних систем допускається застосування у вузлах спряження ригелів із колонами сталевих накладок, що працюють у пластичній стадії. Накладки слід виготовляти зі сталей з границею текучості до 345 Н/мм2. Зусилля в накладках слід визначати при мінімальній границі текучості a ^ min = Ryn і максимальній границі текучості a)-,max =Ryn +100 н/мм2.

Накладки, що працюють у пластичній стадії, повинні мати стругані або фрезеровані поздовжні кромки.

1. При проектуванні висотних будівель і споруд, а також споруд, монтаж яких здійснюється великими блоками, рекомендується передбачати різноманітні монтажні пристрої-лови- телі (напрямні), фіксатори тощо, необхідні для полегшення наведення монтажних блоків на розташовані нижче конструкції, а також допоміжні монтажні деталі (вушки, столики тощо) для навішування монтажних пристроїв.
2. Додаткові вимоги до проектування конструкцій при ремонті, підсиленні і реконструкції
3. Загальні положення
4. Проектне рішення слід приймати на підставі спеціального обстеження конструкцій і висновку про їх технічний стан згідно з вказівками ДБН 362-92.
5. При розробленні проекту реконструкції сталевих конструкцій будівель і споруд слід виявляти резерви несучої здатності конструкцій, що підлягають зберіганню, а також застосовувати конструктивні рішення, які забезпечують можливість здійснювати роботи, як правило, без зупинки виробничого процесу.
6. При розробленні проекту ремонту, реконструкції шляхом підсилення або зміни умов роботи конструкцій, що підлягають зберіганню, слід забезпечити їх працездатний стан.

Конструкції, які перебувають в обмежено працездатному стані, при забезпеченні необхідного контролю допускається не підсилювати на період від проведення обстеження до завершення ремонту, реконструкції.

1. Для конструкцій, які були запроектовані за раніше чинними нормами і технічними умовами, допускається не здійснювати перевірочний розрахунок у випадках, якщо за період експлуатації не менше ніж 15 років у них не виник фізичний знос, дефекти і пошкодження, а також не змінились умови подальшої експлуатації, не змінились навантаження і впливи, а при їх зміні не збільшились зусилля в основних елементах.
2. При підсиленні конструкцій необхідно передбачати конструктивні рішення і методи виконання робіт, що забезпечують плавне включення елементів і конструкцій підсилення у сумісну роботу з конструкціями, що підлягають зберіганню. У необхідних випадках слід використовувати штучне регулювання зусиль і тимчасове розвантаження конструкцій.
3. Заміна окремих конструкцій допускається, як правило, тільки у випадках, коли їх підсилення неможливе або економічно недоцільне.
4. Розрахункові характеристики сталі і з'єднань
5. Оцінку якості матеріалу сталевих конструкцій слід виконувати за даними заводських сертифікатів або за результатами випробувань зразків згідно з вказівками ДБН 362.
6. Вибір визначуваних при випробуваннях показників, відбір проб для хімічного аналізу та зразків для механічних випробувань і визначення їх кількості слід виконувати згідно з вказівками ДБН 362.

Допускається не виконувати випробування металу зварних конструкцій, призначених для експлуатації, при напруженнях в них, що не перевищують 165 Н/мм2, за умови, що розрахункова температура і показник групи S, обчислений згідно з додатком В, задовольняють обмеження, наведені в таблиці 1.14.1. При цьому показник групи слід збільшувати на 1 бал, якщо конструкція має корозійний знос понад 10 %, і на 2 бали, якщо порушені вимоги 1.12.1.7, 1.14.2.2.

Таблиця 1.14.1

1. Розрахункові опори зварних з'єднань конструкцій, що підлягають зберіганню, слід призначати з урахуванням марки сталі, зварювальних матеріалів, видів зварювання, положення швів і засобів їх контролю, застосованих у конструкціях. За відсутності встановлених нормами необхідних даних допускається приймати:

- для кутових швів - Rwj= Rwz = 0,44 Run; (3у = 0,7 і pz =1,0, приймаючи при цьому ус = 0,8;

- для розтягнутих стикових швів - RWy = 0,55 Ry в конструкціях, виготовлених до 1972 p., і Rwy = 0,85 Ry - після 1972 р. Допускається уточнити несучу здатність зварних з'єднань за результатами випробувань зразків, відібраних із конструкції згідно з вказівками ДБН 362-92.

1. Розрахункові опори зрізу і розтягу болтів, а також зминанню елементів, що з'єднуються болтами, слід визначати відповідно до вказівок 1.3.6. Якщо неможливо встановити клас міцності болтів, то значення розрахункових опорів одноболтових з'єднань слід приймати: Rbs =150 Н/мм2 і Rbt =160 Н/мм2.
2. Розрахункові опори заклепкових з'єднань слід приймати за таблицею 1.14.2.

Якщо у виконавчій документації відсутні вказівки про спосіб утворення отворів і матеріал заклепок, а встановити їх за наявними даними неможливо, розрахункові опори заклепкових з'єднань необхідно приймати за таблицею 1.14.2, як для з'єднань на заклепках групи С із сталі марки Ст2.

Розрахунки заклепкових з'єднань слід виконувати відповідно до 1.12.2.9, приймаючи Rbs = Rrs; Rbp = Rrp, Rbt = Rrt Ab = Abn = Ar = 0,785d?; yb = 1,0; db = dr, де dr - діаметр заклепки, Ar - площа

перерізу заклепки.

Таблиця 1.14.2 - Розрахункові опори заклепкових з'єднань

1. Підсилення конструкцій
2. Конструкції, що експлуатуються при додатній температурі і виготовлені з киплячої низьковуглецевої сталі, а також з інших сталей, у яких за результатами випробувань значення ударної в'язкості є нижчими за регламентовані (таблиця Д1 додатка Д), можуть не підлягати підсиленню або заміні за умови, що напруження в елементах із цих сталей не будуть перевищувати значень, що були до ремонту і реконструкції. Рішення про використання, підсилення чи заміну цих конструкцій, експлуатація яких буде відрізнятися від вказаних умов, слід приймати на підставі спеціального дослідження.
3. Розрахункову схему конструкції, споруди чи будівлі в цілому слід приймати з урахуванням особливостей їх дійсної роботи, у тому числі з урахуванням фактичних відхилень геометричної форми, розмірів перерізів, умов закріплення і виконання вузлів спряження елементів.

Перевірочні розрахунки елементів конструкцій та їх з'єднань слід виконувати з урахуванням виявлених дефектів і пошкоджень, встановлених кількісних показників корозійного зносу, фактичних умов спряження і обпирання. Розрахунок елементів допускається виконувати за деформованою схемою, приймаючи при цьому коефіцієнт умов роботи ус = 1,0 для поз. 3,6 і 7, а) за таблицею 1.1.1.

1. Конструкції, що не задовольняють вимоги розділів 1.4—1.7, 1.10, 1.12, 1.13.7. 1.13.8, а також вимоги ДСТУ Б В. 1.2-3 щодо обмеження вертикальних прогинів, які забезпечують нормальну експлуатацію технологічного і підіймально-транспортного устаткування, повинні бути, як правило, підсилені чи замінені, за винятком випадків, указаних в цьому розділі.

Відхилення від геометричної форми, розмірів елементів і з'єднань від номінальних, які перевищують допустимі відхилення відповідно до правил виконання і приймання робіт, але не перешкоджають нормальній експлуатації, можуть не усуватися за умови забезпечення несучої здатності конструкцій і виконання вимог 1.14.3.2.

1. Допускається не підсилювати елементи конструкцій, якщо:

• їх горизонтальні переміщення і вертикальні прогини перевищують граничні значення, встановлені ДСТУ Б В.1.2-3, але не перешкоджають нормальній експлуатації, виходячи з технологічних вимог;
• їх гнучкість перевищує граничні значення, регламентовані в розділі 1.9 цих Норм, але вони мають викривлення, що не перевищують граничних значень, установлених правилами виконання і приймання робіт, і зусилля в елементах не зростатимуть у процесі подальшої експлуатації, а також у тих випадках, коли можливість використання таких елементів перевірена розрахунком або випробуванням.

1. При підсиленні конструкції допускається враховувати можливість попереднього напруження й активного регулювання зусиль у них, у тому числі за рахунок зварювання, зміни конструктивної і розрахункової схеми, а також розглядати пружно-пластичну роботу сталі, роботу тонкостінних елементів і обшивок конструкцій у закритичній стадії згідно з чинними нормами.
2. Конструктивні заходи з підсилення і методи їх виконання повинні передбачати заходи щодо зниження небажаних додаткових деформацій у процесі підсилення. Несуча здатність конструкцій у процесі виконання робіт із підсилення повинна бути забезпечена розрахунком з урахуванням послаблення розрахункових перерізів додатковими отворами під болти та несприятливого впливу зварювання.

У необхідних випадках у період підсилення конструкція повинна бути повністю або частково розвантажена.

1. У конструкціях груп Б, В відповідно до додатка В, які експлуатуються в неагресивному або слабоагресивному середовищах, для забезпечення сумісної роботи деталей підсилення та існуючої конструкції допускається застосовувати переривчасті флангові зварні шви.

В усіх випадках застосування кутових зварних швів слід, як правило, призначати мінімально необхідні катети. Допускається кінцеві ділянки швів проектувати з катетом більшим ніж катет проміжних ділянок, і визначати їх розміри розрахунком.

1. При підсиленні елементів конструкцій допускається застосовувати комбіновані з'єднання: заклепкові з фрикційними; заклепкові з болтовими, болти мають бути класу точності А.
2. В елементах конструкцій категорій за призначенням А, Б чи В згідно з додатком В, що підлягають при підсиленні нагріванню внаслідок зварювання, розрахункове напруження не повинне перевищувати значень відповідно 0,2Ry; 0,4Ry чи 0,8Ry.

Напруження ст^ слід визначати від навантажень, що діють при підсиленні для непідсиленого перерізу, з урахуванням фактичного стану конструкцій (послаблення перерізу, викривлень елемента тощо).

При перевищенні зазначених напружень необхідне розвантаження конструкцій або підведення тимчасових опор.

1. При розрахунку елементів конструкцій, підсилених за допомогою збільшення перерізу, слід, як правило, враховувати різні розрахункові опори матеріалів конструкції та підсилення. Допускається приймати один розрахунковий опір, що дорівнює меншому з них, якщо вони відрізняються не більше ніж на 15%.
2. При розрахунку на стійкість елементів при центральному стиску і стиску зі згином допускається приймати для підсилення перерізу в цілому приведене значення розрахункового опору, що обчислюється за формулою

Ryj,f -Яу4К ,(1.14.1)

де Ry - розрахунковий опір основного металу, що визначається згідно з вимогами 1.14.2.2;

К- коефіцієнт, який обчислюється за формулою

R

R

R

R

уа

уа

уа

уа

К =

-1

АІ

R

KRy

У

(1.14.2)

де Rya- розрахунковий опір металу підсилення;

А, І- відповідно площа і момент інерції непідсиленого перерізу елемента відносно осі,

перпендикулярної до площини перевірки стійкості;

Ай, Іа - те саме підсиленого перерізу в цілому.

1. Розрахунок на міцність і стійкість елементів, підсилених способом збільшення перерізів, слід, як правило, виконувати з урахуванням напружень, які існували в елементі в момент підсилення (з урахуванням розвантаження конструкції). При цьому, необхідно враховувати початкові викривлення елементів, зміщення центра ваги підсиленого перерізу і викривлення, викликані зварюванням.