Таблиця 1.12.2 - Коефіцієнти Р^ і Pz
Вид зварювання при діаметрі зварювального дроту d, мм |
Положення шва |
Коефіцієнт |
Значення коефіцієнтів Р^і (Зг при нормальних режимах зварювання і катетах швів, мм |
|||
|
|
|
3...8 |
9...12 |
14...16 |
Понад 16 |
Автоматичне при d = 3...5 |
В човник |
Рг |
1,1 |
0,7 |
||
|
|
Pz |
1,15 |
1,0 |
||
|
Нижнє |
Рг |
ІД |
0,9 |
0,7 |
|
|
|
Pz |
1,15 |
1,05 |
1,0 |
|
Автоматичне та напівавтоматичне при d - 1,4...2 |
В човник |
Рг |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
|
|
|
Pz |
1,05 |
1,0 |
||
|
Нижнє, горизонтальне, вертикальне |
Рг |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
|
|
|
Pz |
1,05 |
1,0 |
||
Ручне, напівавтоматичне дротом суцільного перерізу при d < 1,4 або порошковим дротом |
В човник, нижнє, горизонтальне, вертикальне, стельове |
Рг |
0,7 |
|||
|
|
Pz |
1,0 |
Розміри зварного шва повинні відповідати вимогам 1.12.1.5. Відстань s між ділянками переривчастого зварного шва (рисунок 1.12.3), як правило, не повинна перевищувати одного із значень:
150 мм, 10fmin - у стиснутому елементі, 16fmin - у розтягнутому елементі (fmin - товщина найтон- шого елемента у з'єднанні). У конструкціях 4-ї групи відстань s допускається збільшувати в 1,5 раза.
а
При накладенні переривчастого кутового шва необхідно передбачити ділянку шва на кінцях з'єднуваних елементів (рисунок 1.12.3); довжина lwl такої ділянки шва в елементах складеного перерізу повинна бути не меншою за 0,75Ь, де b - ширина вужчої із з'єднуваних пластин.
а - у напустковому з'єднанні; 6-у тавровому з'єднанні Рисунок 1.12.3 - Схема переривчастих кутових зварних швів
Товщина пробкового шва повинна бути: не меншою за товщину t просвердленого або прорізаного елемента, але не більшою за 16 мм; не меншою за 0,1/, 0,45d чи 0,45Ь, де d - діаметр отвору, lib - довжина і ширина прорізу. При цьому діаметр отвору d і ширина прорізу b повинні задовольняти нерівності відповідно d > t + 8 мм і b > t + 8 мм. Відстань між центрами отворів чи поздовжніми осями прорізів повинна бути не меншою за Ad або АЬ. Розрахунковий переріз шва допускається приймати таким, що дорівнює площі отвору чи прорізу.
Розподіл розрахункового зусилля, що діє у комбінованому з'єднанні між фрикційним і зварним з'єднаннями, допускається приймати пропорційно до їх несучої здатності або приймати, що фрикційне з'єднання сприймає частку зусилля, обумовлену дією постійного навантаження, а зварне - змінного. Застосування інших болтових з'єднань у комбінованих з’єднаннях не допускається.
N
<1, (1.12.1)
tlwKyJc
де t- найменша з товщин елементів у з'єднанні;
lw - розрахункова довжина стикового шва, що дорівнює його геометричній довжині за вирахуванням 21. У випадку, коли кінці шва виведені за границі етика, розрахункова довжина шва приймається такою, що дорівнює його геометричній довжині.
При розрахунку зварних стикових з'єднань елементів із сталі з відношенням Ru / уи > Ry, експлуатація яких можлива і після досягнення металом границі текучості, а також із сталі з границею текучості Ryn > 440 Н/мм2 у формулі (1.12.1) замість Rwy слід приймати Rmi/yu.
Розрахунок зварних стикових з'єднань виконувати не потрібно за умов застосування зварювальних матеріалів відповідно до додатка Ж, забезпечення повного провару з'єднуваних елементів та виконання контролю якості з'єднань при розтягу фізичними методами.
Р / Kf
- при —-—-— < 1 - у площині наплавленого металу 0,45PZJ^„
N
<1; (1.12.2)
Ку Ус
Р А/ ,
- при —-—-— > 1 - у площині металу межі сплавлення 0.45Р zRu„
N
<1;(1.12.3)
де lw- розрахункова довжина кутового шва, що дорівнює його сумарній геометричній довжині
за вирахуванням двох катетів шва 2Ауабо 1 см на кожну неперервну ділянку шва; р;ір, - коефіцієнти, значення яких приймаються за таблицею 1.12.2.
- у площині наплавленого металу
М
<1;(1.12.4)
WjK/Ус
- у площині металу межі сплавлення
М <1,(1.12.5)
WzKz'fc
де Wf і Wz - моменти опору розрахункових перерізів кутових швів у зварному з'єднанні відповідно за металом шва і за металом межі сплавлення.
І
1 - площина наплавленого металу (металу шва); 2 - площина металу межі сплавлення Рисунок 1.12.4 - Поперечний розріз кутового шва із зазначенням умовних площин руйнування
- у площині наплавленого металу
(1.12.6)
- у площині металу межі сплавлення
(1.12.7)
де х і у - координати точки зварного з'єднання, яка найбільш віддалена від центра ваги О цього з'єднання (рисунок 1.12.5); lfx, Ijy - момент інерції розрахункового перерізу кутового шва у зварному з'єднанні за металом шва відносно його головних осей х - хі у-у,
Izx, IZy - те саме за металом межі сплавлення.
<1,
с
(1.12.8)
де ту і тг - дотичні напруження в небезпечній точці розрахункового перерізу кутового шва у
зварному з'єднанні відповідно у площині наплавленого металу і у площині металу межі сплавлення, що визначаються за формулою
У
Рисунок 1.12.5 - Розрахункова схема зварного з'єднання з кутовими швами
Ns =008d2Rwun ;(1.12.10)
Nt =рdtRun ,(1.12.11)
де d - діаметр точкового шва у площині з'єднуваних елементів, що приймається згідно з ГОСТ 14776; при застосуванні способу зварювання, який не регламентований ГОСТ 14776, значення d слід узгоджувати і приймати в установленому порядку;
Р =1,1 - при зварюванні елементів однакової товщини;
Р = 1,9 - при зварюванні елементів з різними товщинами, що відрізняються у два і більше разів (при меншій різниці у товщинах значення коефіцієнта необхідно приймати за лінійною інтерполяцією);
t - товщина найтоншого елемента у з'єднанні.
Допускається кріпити елементи одним болтом.
Болти класів точності В і С у багатоболтових з'єднаннях слід застосовувати для конструкцій із сталі з границею текучості до 390 Н/мм2.
Таблиця 1.12.3 - Вимоги до розміщення болтів
Характеристика відстані та границя текучості з’єднуваних елементів |
Відстань між болтами при розміщенні болтів |
1. Відстань між центрами отворів для болтів у будь-якому напрямку: |
|
а) мінімальна: |
|
при Rv„ < 390 Н/мм2 |
2d |
при Rv„ > 390 Н/мм2 |
3d |
б) максимальна в крайніх рядах при розтягу та стиску за відсутності кутиків, розташованих вздовж кромки елементів з’єднання |
8d або 12f |
в) максимальна в середніх рядах, а також у крайніх рядах за наявності кутиків, розташованих вздовж кромки елементів з’єднання: |
|
при розтягу |
16d або 24f |
при стиску |
12d або 18t |
Характеристика відстані та границя текучості з’єднуваних елементів |
Відстань між болтами при розміщенні болтів |
2. Відстань від центра отвору для болта до краю елемента |
|
а) мінімальна вздовж лінії дії зусилля: |
|
при Rv„ < 390 Н/мм2 |
1,5 d |
при Rv„ > 390 Н/мм2 |
2,5 d |
б) те саме впоперек лінії дії зусилля: |
|
при обрізаних кромках |
1,5 d |
при прокатних кромках |
1,2d |
в) максимальна |
4d або 8t |
г) мінімальна у фрикційному з’єднанні при будь-якій кромці і будь-якому напрямку зусилля |
1,3 d |
3. Відстань мінімальна між центрами отворів вздовж лінії дії зусилля для болтів, розміщених у шаховому порядку |
и + 1,5 d |
d - діаметр отвору для болта; t - товщина найтоншого зовнішнього елемента; и - відстань між рядами отворів впоперек лінії дії зусилля. Примітка 1. Діаметр отворів слід приймати: для болтів класу точності A- d = dдля болтів класів точності В і С в конструкціях опор повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільних пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ) - d = dy + 1 мм, у решті випадків - d = dy + 3 мм. Примітка 2. В одноболтових з'єднаннях елементів ґратки (розкосів, стояків і розпірок, окрім тих, що постійно працюють на розтяг, при товщині елемента до 6 мм із сталі з границею текучості до 390 Н/мм2 і просвердлених отворах відстань /] від краю елемента до центра отвору вздовж лінії дії зусилля допускається приймати від 1,5d до 1,35d без допуску в сторону зменшення при виготовленні елементів, про що необхідно зазначити у проекті. Примітка 3. При розміщенні болтів у шаховому порядку на відстанях не менших за вказані у поз. 3 площу поперечного перерізу елемента нетто Ап слід визначати з урахуванням ослаблення його отворами, розміщеними у розрахунковому перерізі елемента, який орієнтується впоперек лінії дії зусилля. У з'єднаннях, в яких болти працюють переважно на розтяг, слід, як правило, застосовувати болти класів точності В і С або високоміцні. |