Викривлення від зварювання при перевірці стійкості елементів при центральному стиску і стиску зі згином допускається враховувати введенням додаткового коефіцієнта умов роботи

Ус,ad =0-8-

Перевірку на міцність елементів, для яких згідно з 1.14.3.10 допускається приймати один розрахунковий опір, окрім розрахунку за формулами (1.5.10), (1.5.11) і (1.5.19), допускається виконувати на повний розрахунковий опір без урахування напружень, які існували до підсилення, а при перевірці стійкості стінок допускається використовувати додатковий коефіцієнт умов роботи

Ус,ad =0’8-

  1. Розрахунок на міцність елементів конструкцій, які підсилюються методом збільшення перерізів, слід виконувати за формулами:

а) для центрально-розтягнутих симетрично підсилюваних елементів - за формулою (1.4.1);

б) для центрально-стиснутих симетрично підсилюваних елементів

N

<1,

(1.14.3)

АКуУмУс

де удг = 0,95 - при підсиленні без використання зварювання;

Удг = 0,95—0,25ad / Ry - при підсиленні з використанням зварювання;

в)для несиметрично підсилюваних центрально-розтягнутих, центрально-стиснутих і позацентрово стиснутих елементів

ґ

М,

1

(1.14.4)

<1,

у+-

І,

КуУмУс

N Мх — +—-

A Iv

де ум =0,95-для конструкцій категорії за призначенням А; ум =1,0-для конструкцій категорії за призначенням Б і В за таблицею В1 додатка В; при N !{ARy) >0,6 слід приймати у м -yN, тут yN слід визначати, як у формулі (1.14.3).

У формулі (1.14.4) необхідно приймати абсолютні значення розрахункових внутрішніх зусиль N, Мх і Му. Моменти інерції перерізу Іх і Іу слід визначати відносно головних осей підсиленого перерізу.

  1. Допускається не підсилювати існуючі сталеві конструкції, виконані з відхиленням від вимог 1.12.1.5, 1.12.1.10, 1.12.2.2, 1.13.2.1, 1.13.3.1, 1.13.3.3, 1.13.3.6, 1.13.6.1, 1.13.6.4, 1.13.14.1 і вимог до конструкцій за умови, що:
  • відсутні пошкодження елементів конструкцій, викликані цими відхиленнями;
  • виключені зміни у несприятливу сторону умов експлуатації конструкцій;
  • несуча здатність і жорсткість обумовлені розрахунком з урахуванням вимог 1.14.3.2,1.14.3.4, 1.14.3.8;
  • виконуються заходи щодо запобігання руйнуванню конструкцій від утомленості, на які поширюються вказівки розділу 11 цих Норм.

При виконанні цих умов для перевірок стійкості центрально-стиснутих елементів допускається приймати криву стійкості типу "б" замість кривої типу "с".

2 ВИМОГИ ВИГОТОВЛЕННЯ 2.1 Загальні положення

  1. Положення цього розділу регламентують загальні вимоги до виготовлення і контролю якості сталевих будівельних конструкцій та чинні для всіх підприємств, які займаються виготовленням сталевих конструкцій, а також наглядових органів для:
  • затвердження при розробленні конструкторської і технологічної документації;
  • здійснення контролю якості при виготовленні сталевих конструкцій.
  1. Вимоги цього розділу можуть бути використані для сертифікації продукції, у тому числі обов'язкової.
  2. Вимоги цього розділу не поширюються на конструкції зі сталі класу С440 - С590, що підлягають безпосередньому впливу вібраційних або динамічних навантажень.
  3. Сталеві конструкції зі сталей класу до С390 включно, що зводяться або експлуатуються в кліматичних районах з розрахунковою температурою до - 40 °С, слід виготовляти за плюсової температури.
  4. Для сталей класу до С390 включно за температури нижче -25 °С, а для сталі марки С440 - за температури нижче 0 °С забороняються ударні впливи при виготовленні, а також різання на ножицях і продавлювання отворів.
  5. При виготовленні та прийманні сталевих конструкцій, окрім вимог цього розділу, слід керуватися відповідними додатковими правилами для окремих видів споруд, наведених в нормативних документах на ці споруди.
  6. Положення цього розділу не поширюються на конструкції, виготовлення і приймання яких повинно проводитися за правилами, регламентованими Держпромтехнаглядом України.
  7. Вимоги до конструкторської документації, контроль якості
  8. Уся конструкторська документація, яка надходить до підприємства, має бути розглянута і проаналізована з метою виявлення помилок та перевірки технологічності складання.
  9. Сталеві конструкції повинні виготовлятися відповідно до креслень стадії КМД (конструкції металеві деталювальні), розроблених за робочими кресленнями стадії КМ (конструкції металеві).
  10. При розробленні креслень стадії КМД слід враховувати вимоги, обумовлені технологією монтажних робіт (членування на відправні елементи, вказівки щодо загального та контрольного складання, укомплектування деталями для складання, установки та зварювання на монтажі тощо), і технологічні можливості підприємства-виробника.
  11. Організація, що розробляє креслення стадії КМД, несе відповідальність за відповідність їх кресленням стадії КМ, за розрахункову міцність усіх заводських і монтажних з'єднань конструкцій, за правильність розмірів елементів конструкцій і ув'язування їх між собою, а також за виконання вимог, обумовлених технологією монтажних робіт. Відхилення від креслень стадії КМ, як правило, не допускаються. У разі потреби вони повинні бути погоджені з розробниками креслень стадії КМ.
  12. При виготовленні сталевих конструкцій повинен бути забезпечений контроль за виконанням вимог проектної документації, технологічних карт, проекту виконання робіт.

Контроль повинен здійснюватися при:

  • виготовленні деталей;
  • складанні конструкцій (або відправних марок) під зварювання або з'єднання болтами;
  • зварюванні або постановці болтів;
  • загальному або контрольному складанні;
  • попередньому напруженні конструкцій;
  • підготовці поверхонь під ґрунтування;
  • підготовці поверхонь під фарбування;
  • ґрунтуванні і фарбуванні;
  • нанесенні захисних покриттів;
  • випробуванні конструкцій.
  1. Якість і марки матеріалів, які відповідно до проекту застосовують при виготовленні конструкцій, повинні задовольняти вимоги стандартів та технічних умов і засвідчуватися сертифікатами або паспортами заводів-постачальників. Допускається засвідчувати якість і марки матеріалів лабораторними випробуваннями відповідно до вимог, встановлених стандартами.
  2. Вхідний контроль, зберігання металопрокату, зварювальних, лакофарбових матеріалів і металовиробів
  3. Увесь сталевий прокат і гнуті профілі (далі - "сталь") повинні бути перевірені на відповідність його чинним стандартам або технічним умовам, розсортовані, замарковані, розкладені за профілями, марками та плавками і перед подачею у виробництво виправлені, очищені від окалини, іржі, масел, вологи, снігу, льоду та інших забруднень, а також захищені від корозії ґрунтовкою, що дозволяє виконувати зварювання.
  4. Усі матеріали слід зберігати відповідно до вимог ДБН Г.1-4.
  5. При надходженні прокату до виробника слід перевіряти:
  • кількість за теоретичною вагою;
  • сортамент і марки сталей;
  • клейма/бірки підприємств-постачальників;
  • наявність видимих тріщин, раковин, розшарувань, закатів, загальних деформацій, які перевищують граничні значення, наведені у нормативних документах на прокат.

За наявності відхилень від вимог нормативних документів слід складати рекламаційний акт.

  1. Вагу металоконструкцій слід визначати за теоретичною вагою, яка обчислюється за кресленнями проекту стадії КМ. Для уточнення ваги конструкції за робочими кресленнями стадії КМД визначену попередньо вагу необхідно збільшити на 3%. Отриману вагу слід збільшити на 1%, врахувавши у такий спосіб вагу зварних швів. Для складних (індивідуального виготовлення) конструкцій дозволяється фактичну вагу зварювальних швів визначати за розробленими деталюваль- ними кресленнями стадії КМД.

До загальної ваги металоконструкцій за необхідності може бути додана вага монтажних пристосувань і вага для упаковки і транспортування конструкцій.

2.4 Підготовка металопрокату, зварювальних і лакофарбових матеріалів

2.4.1 Виправлення прокату в залежності від профілю необхідно виконувати, як правило, у холодному стані. Гранично-допустимі значення прогинів після холодного виправлення наведені в таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1 - Гранично-допустимі значення прогинів після холодного виправлення

Граничний прогин, що допускається, мм

Нейтральна вісь

Ескіз

Профіль

V

х - х

400h

Сталь листова, універсальна, смугова, квадратна

у-у

800b

Ь,

кутикова

ч—

Ьг у

х- х

720Ьх

У-У

720Ьі

х- х

400h

Гнутозварні профілі

У-У

ть

X - X

400d

Труби, круг

У-У

400d

X- X

ти

Швелери

У-У

720b

х - х

400/і

Двотаври

у-у

400Ь

Примітка. І - довжина відрізка елемента з прогином одного знака.

  1. Допускається виправлення сталі місцевим нагріванням полум'ям газових пальників, при цьому температура зони нагрівання не повинна перевищувати 800 °С - для гарячекатаних і нормалізованих сталей, 650 °С - для термічно покращених сталей.
  2. Після виправлення прокат повинен відповідати наступним вимогам:
  • не мати тріщин і розшарувань; при цьому допускається наявність місцевих вм'ятин по товщині та ширині прокату на глибину, що не перевищує подвоєної величини мінусового допуску для даного виду прокату, передбаченого відповідними ГОСТ чи ТУ, але в усіх випадках не більше ніж 1 мм - за товщиною прокату та 3 мм - за габаритними розмірами поперечного перерізу;
  • розбіжність площини перерізів профільного прокату не повинна перевищувати відповідних допусків, установлених ДСТУ чи ТУ для даного виду прокату;
  • граничні прогини профільного прокату по всій довжині елемента не повинні перевищувати 0,001/ < 10 мм, а прогини місцевого скривлення - 1 мм на ділянці елемента довжиною 1,0 м;
  • площинність листового прокату повинна відповідати ГОСТ 19903.
  1. Перед застосуванням лакофарбові матеріали повинні бути доведені до параметрів, установлених технологічним регламентом і НТД на конкретний матеріал.
  2. Розмічання, намічання, виготовлення шаблонів і кондукторів, виправлення і згинання
  3. Розмічання слід виконувати за допомогою рулеток, що відповідають точності другого класу згідно з ГОСТ 7502, і лінійок вимірювальних металевих згідно з ДСТУ 427. При розмічанні необхідно враховувати припуски на механічну обробку й усадку від зварювання за вказівками, наведеними у таблиці 2.5.1.

Таблиця 2.5.1 - Припуски на механічну обробку й усадку від зварювання

Призначення припуску

Характеристика припуску

Розмір припуску, мм

При ручному кисневому різанні листового прокату для товщини сталі, мм:

5...25

4,0

28...50

5,0

50... 100

6,0

На ширину різання

При машинному кисневому і полум’яно-дуговому

різанні листового прокату для товщини сталі, мм: 5...25

3,0

28...50

4,0

50...100

5,0

При ручному кисневому різанні профільного прокату

4,0

На фрезерування торців

На кожен торець, що фрезерують

5,0

На кожну оброблювану кромку:

На стругання та

- при різанні на гільйотинних ножицях і кисневому

фрезерування кромок

ручному різанні

5,0

- при різанні на газорізальних машинах

3,0

Стикові шви (усадка перпендикулярно до стику): - листовий прокат товщиною, мм: до 16

1,0

до 40

2,0

На усадку при зварюванні

понад 40

3,0...4,0

- профільний прокат:

- кутики, швелери, труби, балки з висотою стінки, мм: 400 і менше

1,0

понад 400

1,5

поздовжні кутові шви, на кожен 1 м шва

1,0

2.5.2 Кондуктори для свердління отворів слід виготовляти зі сталі, при цьому запресовані втулки повинні бути загартовані. Кондуктори мають бути виготовлені з точністю, наведеною в таблиці 2.5.2.

Таблиця 2.5.2 - Точність виготовлення кондукторів

Найменування параметра

Граничний відхил, мм

Внутрішній діаметр втулок

+ 0,15

Відстань між центрами двох сусідніх втулок, у тому числі по діагоналі

+ 0,25

Відстань між будь-якими втулками в групі, у тому числі по діагоналі

±0,35

Відстань між групами отворів

± 1,0