1. Прихватки, призначені для з'єднання складальних деталей, повинні розміщуватися в місцях розташування зварних швів.

Розміри перерізу прихваток повинні бути мінімально необхідними для забезпечення розплавлювання їх при накладанні швів проектного перерізу. Довжина прихваток у конструкціях, виконаних зі сталей кладу до С390 включно, повинна бути не меншою ніж 50 мм, відстань між прихватками - не більшою 500 мм, а в конструкціях, виконаних зі сталі класу С440, - відповідно 100 і 400 мм при катеті шва прихватки, який приймається не більше половини катета шва зварного з'єднання.

Прихватки для складання конструкцій повинні бути виконані із застосуванням тих самих зварювальних матеріалів і такої самої якості, що й основні шви зварних з'єднань.

На деталях, виготовлених зі сталей класу до С390 включно, дозволяється виконання прихваток поза місцями розташування швів для тимчасового скріплення деталей у процесі їх обробки > (пакетного свердління, гнуття тощо). Ці прихватки після виконання свого призначення повинні бути вилучені, а місця їх розміщення зачищені.

У зварних з'єднаннях, що виконуються автоматами і напівавтоматами, складальні прихватки виконуються електродами, що забезпечують задану міцність з дотриманням вимог, що висуваються до постійних зварних з'єднань.

  1. Форми кромок і розміри зазорів при складанні зварних з'єднань, а також вивідних планок повинні відповідати величинам, зазначеним у ГОСТ 5264, ГОСТ 8713 і ГОСТ 14771 на шви зварних з'єднань, а в конструкціях зі сталі класу С440 - відповідати спеціальним вказівкам у кресленнях.

Усі місцеві уступи і зосереджені нерівності на складальних деталях, що перешкоджають щільному їх з'єднанню, слід до складання усувати плавним зачищенням за допомогою абразивного круга.

  1. Пакети з деталей під болтові з'єднання повинні бути щільно стягнуті болтами, а отвори в пакетах - суміщені складальними пробками.

Щільність стяжки пакета при складанні перевіряється щупом товщиною 0,3 мм, який не повинен проходити всередину між складеними деталями більше ніж на 20 мм, і простукуванням болтів контрольним молотком вагою 0,5 кг. Болти при цьому не повинні тремтіти або переміщуватися.

Зазор між деталями в з'єднаннях, для яких проектом передбачене щільне припасування, не повинен перевищувати 0,3 мм. При цьому щуп такої самої товщини не повинен проходити між приторцьованими поверхнями деталей.

Обушки парних кутиків, що лежать в одній площині, не повинні бути зміщені один відносно іншого більше ніж на 0,5 мм у границях вузлів і прикріплень і більше ніж на 1 мм на інших ділянках.

  1. Загальне складання конструкцій повинно виконуватися шляхом послідовного з'єднання всіх елементів конструкції або окремих її частин. При цьому, повинно бути виконано припасування всіх з'єднань, включаючи розсвердлювання монтажних отворів і встановлення фіксуючих пристроїв. На всіх відправних елементах має бути проставлено індивідуальне маркування і нанесені риски.
  2. Контрольне і загальне складання конструкцій з монтажними болтовими з'єднаннями повинно виконуватися на підприємстві-виробнику, якщо це обумовлено в проектній документації; при цьому, якість виконання груп отворів у цих з'єднаннях повинна відповідати вимогам нормативної документації на монтаж конструкцій.

Контрольне складання конструкцій виконується також за вимогою технологічної документації виробника конструкцій під час періодичного контролю й випробування.

  1. Загальне складання конструкцій, у тому числі негабаритних просторових конструкцій, монтаж яких здійснюється блоками, виконується за наявності цієї вимоги в проектній документації.
  2. На заводі слід виконувати загальне складання наступних конструкцій у випадках, не обумовлених вимогами 2.7.7 і 2.7.8:
  • колон загальною масою понад 20 т, підкранових балок прольотом понад 18 м, кроквяних і підкроквяних ферм прольотом понад 36 м, негабаритних ферм, підкраново-підкроквяних ферм прольотом 24 м і більше;
  • веж (площинами) посекційно з пристикуванням кожної секції до загального кондуктора;
  • загальне складання башт прямокутного поперечного перерізу виконувати площинами із пристикуванням кожної площини до загального кондуктора;
  • конічних частин труб;
  • негабаритних бункерів;
  • конструкцій транспортерних галерей - у межах одного конструктивного елемента (ферми, опори);
  • листових конструкцій, при загальному складанні яких одночасно повинно бути зібрано не менше трьох царг.
  1. Кожен перший і, в подальшому, кожен десятий екземпляр однотипних конструкцій, виготовлених в кондукторах, повинен проходити контрольне складання, в процесі якого проводиться перевірка відповідності виготовлених конструкцій технічній документації.

До обсягу контрольного складання однотипних конструкцій повинні входити всі елементи і деталі, виготовлені з застосуванням усього комплекту кондукторів. Кількість влаштованих повномірних складальних болтів і пробок повинна бути не більшою 30% від кількості отворів у групі, у тому числі пробок - не більше трьох.

Періодичність контрольного складання конструкцій, виготовлених в кондукторах, може бути іншою, якщо це передбачено в технічній документації.

  1. Для однотипних масових конструкцій, виготовлених на спеціалізованих виробництвах в кондукторах, слід проводити (якщо інше не обумовлено технічною документацією) контрольні складання за такою нормою: кожна п'ятдесята конструкція та не менше однієї від кожної виготовленої партії, обсяг якої становить менше 50 шт. Контрольному складанню підлягає також кожна перша конструкція.
  2. Зварювання
  3. Зварювання сталевих конструкцій слід здійснювати за розробленим на підприємстві технологічним процесом, оформленим у вигляді проекту виконання робіт (ПВР), технологічних карт тощо, у яких повинні враховуватися особливості і стан виробництва. Зварювання безпосередньо на будівництві рекомендується здійснювати за проектом виконання зварювальних робіт (ПВЗР).
  4. Устаткування для зварювання повинно забезпечувати можливість ефективного виконання зварних з'єднань за технологічним регламентом. Стабільність параметрів режиму, заданого в технологічному регламенті, що забезпечується устаткуванням, повинна оцінюватися при операційному контролі процесу зварювання.
  5. Механічні властивості металу зварних з'єднань повинні відповідати наступним вимогам:
  • тимчасовий опір металу шва повинен бути не нижче ніж тимчасовий опір основного металу;
  • твердість металу шва - не вище ніж 35 HV - для конструкцій 1-ї групи згідно з 1.1.3.4, і 400 HV - для конструкцій інших груп;
  • ударна в'язкість - KCV'20 < 29 Дж/см2;
  • відносне видовження - не нижче 16%.
  1. Зварювання наскрізних конструкцій, номенклатура яких визначається додатковими правилами для окремих видів споруд, дозволяється виконувати за загальними вказівками без спеціально розробленої технологічної документації.
  2. Зварювання необхідно виконувати при стабільному режимі, встановленому технологічним процесом. Допускаються відхилення сили струму в розмірі ±5% та відхилення напруги дуги в розмірі ±5%. Режим зварювання слід підбирати так, щоб коефіцієнт форми провару шва складав: blh> 1,3 - для кутового шва (рисунок 2.8.1 а) і b/h> 1,5 - для стикового однопрохідного шва (рисунок 2.8.1 б).
  3. При зварюванні особливо відповідальних і спеціальних конструкцій (категорій А, В згідно з ДБН В.1.2-14) біля шва зварного з'єднання повинен бути проставлений номер або знак зварника, що виконав цей шов. Номер або знак проставляється на відстані, не меншій 4 см від границі шва, якщо немає інших вказівок у технологічній документації.

1

-с*>■

^—V

І

1 1

' ч-

І

Г1

а - кутового шва; б - стикового однопрохідного шва Рисунок 2.8.1 - Форма провару зварних з'єднань

  1. При використанні металопрокату, який не підлягав консервації, поверхні, що проплавляються, і прилеглі до них зони металу завширшки не менше 20 мм, а також кромки листів у місцях примикання вивідних планок перед складанням повинні бути очищені до чистого металу з видаленням конденсаційної вологи. За наявності на конструкціях іржі, бруду тощо безпосередньо перед зварюванням очищення повинне бути повторене. Продукти очищення не повинні залишатися в зазорах між складеними деталями.
  2. Зварювання сталевих конструкцій повинне виконуватися після перевірки правильності їх складання. Виконання кожного валика багатошарових швів зварних з'єднань допускається після очищення попереднього валика, а також прихваток від шлаку і бризок металу. Ділянки шарів шва з порами, раковинами і тріщинами повинні бути вилучені до накладення наступного шару.
  3. При двосторонньому зварюванні швів стикових зварних з'єднань, а також кутових і таврових зварних з'єднань з обробленими кромками з наскрізним проплавленням необхідно перед виконанням шва зі зворотної сторони очистити корінь шва до чистого бездефектного металу. В процесі виконання автоматичного і напівавтоматичного зварювання при вимушеній перерві в роботі зварювання дозволяється відновити після очищення кінцевої ділянки шва довжиною 50 мм і кратера від шлаку; цю ділянку і кратер слід цілком перекрити швом.
  4. Надання кутовим швам увігнутого профілю і плавного переходу до основного металу, а також виконання стикових швів без підсилення, якщо це передбачається технічною документацією, повинно, як правило, здійснюватися шляхом добору режимів зварювання та відповідним розташуванням зварюваних деталей. Механічна обробка швів виконується способами, що не залишають на їх поверхні зарубин, надрізів та інших дефектів.
  5. Початок і кінець шва стикового зварного з'єднання, а також шва кутового і таврового зварного з'єднання, виконаного автоматом, повинні виводитися за межі зварюваних деталей на початкові і вивідні планки. Ці планки видаляються кисневим різанням після закінчення зварювання. Місця, де були встановлені планки, слід зачищати. Запалювати дугу і виводити кратер на основний метал конструкції за межі шва забороняється.
  6. Відхили розмірів перерізу швів зварних з'єднань від проектних, що допускаються, не повинні перевищувати величин, зазначених у ГОСТ 5264, ГОСТ 8713 і ГОСТ 14771, а в конструкціях зі сталі класу С440 - відповідно до вказівок, наведених у технічній документації.

Риски від абразивної обробки після видалення вивідних планок повинні бути орієнтовані вздовж кромок зварюваних деталей. Всі опіки на поверхні основного металу від зварювання повинні бути зачищені абразивним кругом на глибину, не меншу 0,5 мм.

Ослаблення перерізу при обробці зварних з'єднань (заглиблення в основний метал) не повинно перевищувати 3 % від товщини металу.^

Для видалення поверхневих дефектів з торця шва механічною обробкою дозволяється заглиблюватися в товщину металу на його вільній кромці з ухилом, що не перевищує 1:20, на величину0,02В, тут В - ширини листа, що зварюється, але не більше ніж на 8 мм із кожної сторони без підварювання. Після обробки торців швів необхідно закруглювати гострі грані.

  1. Ручне і напівавтоматичне дугове зварювання конструкцій, виконаних зі сталей класу до С440 включно, за температури сталі нижче зазначеної у таблиці 2.8.1, слід виконувати з попереднім підігрівом сталі до 120... 160 °С в зоні зварювання на ширину 100 мм з кожної сторони з'єднання.

Зварювання листових об'ємних конструкцій зі сталі товщиною понад 20 мм має виконуватися способами, що забезпечують зменшення швидкості охолодження: каскадом, гіркою, двостороннім зварюванням секціями.

Зварювання конструкцій, виконаних зі сталі класу С590, слід здійснювати за температури не нижче -15 °С при товщині сталі до 16 мм і не нижче 0 °С - при товщині сталі більше 16 мм до 25 мм. При більш низьких температурах зварювання сталі зазначених товщин необхідно виконувати з попереднім підігрівом до температури 120... 160 °С.

При товщині сталі понад 25 мм попередній підігрів слід виконувати в усіх випадках незалежно від температури навколишнього середовища.

Таблиця 2.8.1 - Ручне і напівавтоматичне дугове зварювання конструкцій зі сталей класу до С440 включно

Товщина сталі, мм

Мінімально допустима температура сталі, °С

вуглецевої

низьколегованої марок до С390 включно

Шви зварних з’єднань у конструкціях

наскрізних

листових об’ємних і суцільностінчастих

наскрізних

листових об’ємних і суцільностінчастих

До 16 (включно)

-30

-ЗО

-20

-20

Більше 16 до ЗО

-ЗО

-20

-10

±0

Більше ЗО до 40

-10

-10

±0

+5

Більше 40

±0

±0

+5

+ 10

  1. Автоматичне зварювання дозволяється проводити без підігріву у конструкціях, виготовлених:
  • з вуглецевої сталі завтовшки до ЗО мм, якщо температура сталі не нижча -ЗО °С, а при більших товщинах - нижчою за -20 °С;
  • з низьколегованої сталі завтовшки до 30 мм, якщо температура сталі не нижча -20 °С, а при більших товщинах - нижча -10 °С.
  1. Автоматичне зварювання за температури, нижчої за наведеної у 2.8.14, може виконуватися тільки на підвищених режимах, які забезпечують збільшену подачу тепла і уповільнюють процес охолодження.
  2. Електрошлакове зварювання конструкцій, виготовлених із вуглецевої і низьколегованої сталей, може виконуватися без обмеження температури сталі.
  3. За температури сталі, нижчої -5 °С, зварювання слід виконувати від початку до кінця шва без перерви, за винятком часу, необхідного на зміну електрода чи електродного дроту і зачищення шва в місці поновлення зварювання.