Таблиця 2.5.3 - Граничні величини радіуса кривизни і стріли прогину

Радіус кривизни р і стріла прогину f

Ескіз

Вісь

Прокат

при виправленні

при

гнутті

X

X

505

258

х - х

Листова і смугова сталь універсальна та смугова сталь (шаблеподібність)

2005

4005

у-у

800b

45 Ь,

90&і

х - х

720/7,

360Ьх

Кутик

45 Ь,

90fo,

у-у

360/7,

720/7,

50 h

25 h

ґ ♦

А

і

У

х—

У

<

х - х

200h

400h

Швелер

45 Ь

90 Ь

У-У

360b

720Ь

50Й

25 h

X - X

200h

400/1

Двотавр

50й

25 b

У-У

200Ь

400fc

СЗ

60 d

Труба

30d

1 - довжина погнутої частини; 5 - товщина листа; bih- ширина і висота профілю; d - діаметр труби. Примітка 1. Виправлення універсальної і смугової сталі нагріванням опуклої сторони полум’ям газового пальника дозволяється робити при будь-якій стрілі шаблеподібності.

Примітка 2. Мінімальний радіус кривизни при гнутті листових деталей, що сприймають статичне навантаження, може бути прийнятий 12,55.

Примітка 3. Формули для визначення стріли прогину/при виправленні і гнутті сталі дійсні при довжині хорди, що не перевищує 1,5р.

  1. Виправлення сталі повинно виконуватися способами, що виключають утворення вм'ятин, забоїн та інших пошкоджень на поверхні сталі.

Радіус кривизни р деталей у розрахункових елементах при виправленні та згинанні в холодному стані на вальцях і пресах не повинен бути меншим, а стріла прогину/не повинна бути більшою за граничні величини, наведені у таблиці 2.5.3.

  1. Обробка деталей зі сталі класу до С345 включно в гарячому стані (тиском) повинна виконуватися після нагрівання до температури 900... 1000 °С, а зі сталей класу С390 і С440, що поставляються в нормалізованому стані, - до температури 900...950 °С; обробка повинна припинятися за температури не нижче за 700 °С. Швидкість охолодження деталей після закінчення обробки повинна виключати загартування, жолоблення, появу тріщин і надривів. Термічно покращену сталь нагрівати до температури вище за 700 °С забороняється. Забороняється виправлення сталі шляхом наплавлення валиків дуговим зварюванням.
  2. При гнутті деталей з вуглецевої сталі на кромкозгинальних пресах внутрішні радіуси заокруглення повинні бути не меншими за 1,21 - для конструкцій, що сприймають статичне навантаження, і 2,51 - для конструкцій, що сприймають динамічне навантаження, тут 1 - товщина сталі. Для деталей, виконаних з низьколегованої сталі, граничні розміри внутрішніх радіусів заокруглення приймають на 50% більшими ніж для вуглецевої сталі. Внутрішні радіуси заокруглень для деталей, виконаних зі сталі класу С440, повинні бути не меншими за Зі. У деталях з низьколегованої сталі класу до С440 включно до згинання слід простругати кромки, що перетинають лінії згину, і видалити задирки.
  3. Різання і обробка кромок
  4. Різання профільного прокату можна виконувати фрикційними та абразивними пилками, зубчастими пилками, ручним і машинним термічним різанням без наступної механічної обробки торців деталей. Ці способи обробки допустимі для будь-яких марок сталі і будь-яких умов експлуатації конструкцій.
  5. Різання листового прокату можна виконувати на прес-ножицях і гільйотинних ножицях, машинах для зарубки, у штампах, ручним і машинним термічним різанням.
  6. Різання листового прокату на гільйотинних ножицях, машинах для зарубки і штампах забороняється виконувати при виготовленні деталей з будь-яких сталей для:
  • конструкцій груп І і II згідно з 1.1.3.6, що працюють на розтяг, поздовжні кромки яких після складання і зварювання залишаються вільними, у тому числі стикових накладок;
  • фасонок кроквяних і підкроквяних ферм, прольотних будівель транспортерних галерей, а також фасонок інших конструкцій групи І згідно з 1.1.3.6.
  1. Можливе застосування без обмежень різання на гільйотинних ножицях, машинах для зарубки та в штампах з наступною механічною обробкою кромок на величину, не меншу за 0,21, тут 1 - товщина листового прокату.
  2. В інших випадках, за винятком вище викладених, різання на гільйотинних ножицях, машинах для зарубки та в штампах слід допускати без обмежень.
  3. Кромки деталей, виконаних з низьколегованої сталі класу до С390 включно і термічно покращеної вуглецевої сталі, що не підлягають зварюванню або не повністю проплавляються при зварюванні, після ручного кисневого різання підлягають механічній обробці (струганню, фрезеруванню, обробці абразивним кругом тощо). Кромки деталей зі сталі класу С440 підлягають струганню або фрезеруванню.

Кромки деталей, що приторцьовуються незалежно від способів різання сталі, підлягають струганню або фрезеруванню.

  1. Механічна обробка виконується на глибину, що забезпечує видалення дефектів поверхні кромок, але не менше ніж на 2 мм; поверхні кромок не повинні мати надривів і тріщин. При обробці абразивним кругом сліди зачищення повинні бути спрямовані уздовж кромок.

Кромки деталей, виконаних з вуглецевої сталі класу С235, після ручного кисневого різання повинні бути очищені та не мати розшарування та задирок, що перевищують 1 мм.

  1. Кромки деталей після машинного кисневого і плазмово-дугового різання, що не підлягають зварюванню або неповністю проплавляються при зварюванні, за шорсткістю поверхні різання повинні відповідати другому класу згідно з ГОСТ 14792 та у всіх випадках не мати нерівностей, що перевищують 0,3 мм.

Величина неперпендикулярності кромок, що з'єднуються, встановлюється за третім класом ГОСТ 14792, але не більше 2 мм.

Кромки деталей, виконаних з низьколегованої сталі, що працюють на розтяг, а також кромки всіх розрахункових деталей у конструкціях, що безпосередньо сприймають динамічні або вібраційні навантаження і не відповідають за шорсткістю поверхні різання вищевказаним вимогам, підлягають механічній обробці відповідно до вказівок 2.6.3 і 1.12.4. Окремі місця з висотою нерівностей, що перевищує 0,3 мм, а також вириви, які не призводять до відхилень розмірів деталей за межі допусків у кількості не більше ніж один на 1 м довжини різання, допускається виправляти плавним зачищенням.

У конструкціях, що працюють на статичне навантаження, допускається виправляти кромки з вихватами зварюванням за спеціальною технологією з наступним зачищенням місць виправлення.

  1. Кромки деталей усіх товщин, які виконані з низьколегованої сталі і працюють на розтяг, та з вуглецевої сталі товщиною понад 10 мм, кромки фасонок ферм, виконаних з усіх марок сталей, а також кромки всіх розрахункових деталей у конструкціях, що сприймають динамічні навантаження, після різання на ножицях підлягають механічній обробці відповідно до вказівок
  2. і 1.12.4.

Інші кромки після різання на ножицях не повинні мати нерівностей, задирок і завалів, що перевищують 0,3 мм, а також не повинні мати тріщин.

  1. За температури навколишнього повітря нижче -15 °С кисневе різання кромок деталей, виконаних з низьколегованої сталі, що підлягають подальшій механічній обробці, слід робити з підігрівом металу в зоні різання до +100 °С.
  2. При обробці кромок під зварювання допускається застосування різання (без подальшої обробки) способами, що забезпечують дотримання допусків на розміри і форму підготовки кромок, при цьому відхилення прямолінійних кромок від проектного положення обмежуються допусками на зазори згідно з ГОСТ 5264, ГОСТ 8713 і ГОСТ 14771.

Скоси по товщині на кінцях розтягнених деталей (при з'єднанні деталей різної товщини) у конструкціях, що сприймають динамічне навантаження, не повинні мати після механічної обробки виступів і пошкоджень поверхні, орієнтованих у поперечному напрямку відносно лінії дії зусилля. Рекомендується обробляти ці скоси фрезеруванням. Нерівності і пошкодження поверхні в деталях, що утворилися після поперечного стругання, повинні бути згладжені абразивною обробкою вздовж лінії дії зусилля.

  1. На деталі основних елементів конструкцій, наведених у кресленнях, наносяться фарбою або тавруванням номери плавок.
  2. Гострі кромки деталей і елементів конструкцій, котрі в подальшому мають бути пофарбовані або захищені від корозії шляхом нанесення захисних покриттів (алюмінування, цинкування тощо), повинні бути притуплені не менше ніж на 1 мм.

2.7 Складання

  1. Складання конструкцій можна виконувати тільки з виправлених деталей і елементів, очищених від задирок, бруду, масел, іржі, вологи, льоду та снігу.

При складанні конструкцій і елементів не повинна допускатися зміна їх форми, не передбачена технологічним процесом, а при кантуванні і транспортуванні - їх залишкове деформування.

  1. Граничні відхили геометричних розмірів деталей, що передаються на складання під зварювання, не повинні перевищувати граничних відхилів, наведених у проектній документації. У випадку, коли в проектній документації граничні відхили не наведені, слід дотримуватися вимог, наведених у таблиці 2.7.1.

Таблиця 2.7.1 - Граничні відхили розмірів

Ескіз

Величина граничного відхилу, мм

Вид граничного відхилу

1. Відхили форми та лінійних розмірів перерізів елементів

Двотаврові і таврові перерізи: - відхил по висоті Н

±3,0

н

Зсув стінки щодо осі полиці:

  • неперпендикулярність полиці а
  • неперпендикулярність полиці с

< 0,5tCT, tCT - товщина стінки 0,01 В, В - ширина полиці

н

0,01 Н < fCT

0,05 Н < tCT

  • стріла прогину стінки балки, не підкріпленої поперечними ребрами жорсткості/
  • те саме, укріпленої ребрами жорсткості

f

н

Двохстінчасті балки коробчастого перерізу:

  • відхил висоти Н
  • відхил ширини В
  • неперпендикулярність полиць с
  • стріла прогину стінок/

±3,0

±3,0

± 0,015В < fCT, fCT - товщина стінки ±0,015 H<tCT

Вид граничного відхилу

Ескіз

Величина граничного відхилу, мм

± 0,75 fCT, товщина стінки труби ±0,01 D

± 0,02D

Трубчасті перерізи:

  • відхил зовнішнього периметра труби від теоретичного розміру Р = JlD, де D - діаметр труби
  • овальність перерізу труби в місцях, підкріплених ребрами жорсткості Dj
  • те саме, у місцях, не підкріплених ребрами жорсткості

  1. Відхили розмірів елементів з болтовими з’єднаннями

±3,0 ± 5,0

Фрикційні, зрізні та фрикційно-зрізні при: І < 6000 мм L > 6000 мм

Фланцеві з’єднання:

  • відхил довжини елемента L за наявності компенсаційних прокладок
  • неперпендикулярність фланця щодо осі елемента а
  • місцева нещільність робочої поверхні фланця

0...5.0

0,0007В,

В - габарит перерізу елемента 0,3

3. Відхил розмірів L елементів з монтажними з’єднаннями:

  • стиковими зварними
  • на накладках

0...5,0

0,..10,0

±5,0

±3,0 0,0007В,

В - габарит перерізу 0,3

4. Відхил розмірів Н елементів, що передають опорні зусилля через торці:

  • відхил по висоті стояків і колон, що монтуються в один і два яруси
  • те саме, у три яруси і більше
  • неперпендикулярність торців щодо розміру перерізу торця
  • неплощинність опорної поверхні

н

ш

а

  • відстань Я від опорної плити стояка, колони до опорної поверхні столиків, консолей, траверс тощо
  • неперпендикулярність а опорної поверхні столиків, консолей, траверс щодо осі колон (по ширині опорної поверхні Bj)

±3,0

д

н

0,00 lBj

±2,0

±5,0

  • відхил висоти балки НБ від верхнього пояса до опорної поверхні при передачі зусилля через торці опорних ребер
  • те саме, через опорні плити

Н

±5,0

L

5. Ферми з передачею зусиль через торцеві опорні ребра:

- відхил Н від опорної поверхні

ребра до зовнішньої поверхні верхнього

пояса

± 10,0

± 5,0 ± 3,0

Відхил лінійних розмірів елементів наскрізних конструкцій:

  • відхил довжини L складальних одиниць за наявності в монтажних з’єднаннях прокладок при зварному з’єднанні з накладками;
  • відхил висоти на опорі:
  • у стиках
  • в інших місцях

В

Розцентрування елементів решіток щодо осі пояса е:

  • для конструкцій із труб, прямокутних профілів, двотаврів і швелерів, стояків і колон
  • розцентрування відносно вертикальної

осі

  • те саме, для конструкцій із парних кутників і таврів

± 10,0 ±5,0

0,04В, В - габарит перерізу

0,03 В

0,001 н

0,001 L

6. Гранично-допустимі прогини елементів у площині та з площини по довжині L і висоті Н

7. Відхил с вузлових фасонок наскрізних конструкцій і фасонок для приєднання в’язей, балок тощо

С

±5,0

0,25 tn

tp - товщина ребра ± 10,0

8. Зсув ребер і діафрагм жорсткості при передачі зосереджених навантажень у траверсах колон, опорних вузлах балок, рамних вузлах тощо Зсув і відхил від проектної осі ребер жорсткості і діафрагм, що забезпечують стійкість стінки