Страница 27: ДБН В«2.6-163:2010. Сталеві конструкції норми проектування, виготовлення і монтажу (32644)

М -0,9kPd,(3.7.2)

де к - середнє значення коефіцієнта закручування, наведене для кожної партії болтів у

сертифікаті підприємства-виробника або таке, що визначається при виконанні робіт за допомогою контрольних приладів;

Р - розрахункове зусилля натягу болта, наведене в технічній документації;

d- номінальний діаметр болта.

Можливе відхилення фактичного моменту закручування від моменту, що обчислюється за формулою (3.7.2), у більшу сторону на величину до 10% від значення моменту закручування.

1. Зазор між контактними поверхнями фланців, що стикуються, у місцях розташування болтів не допускається. Щуп завтовшки 0,1 мм не повинен проникати в зону радіусом 40 мм від осі кожного болта.
2. Якість виконання фланцевих з'єднань слід перевіряти шляхом післяопераційного контролю. Контролю підлягають:

• якість підготовки (розконсервування) болтів;
• якість підготовки контактних поверхонь фланців;
• відповідність встановлюваних болтів, гайок, шайб вимогам стандартів на вироби, а також вимогам, наведеним у технічній документації;
• наявність шайб під гайками і головками болтів;
• довжина частини болта, що виступає над гайкою;
• наявність клейма монтажника, що здійснив складання з'єднання.

1. Контроль зусилля натягу слід виконувати для всіх болтів тарованими динамометричними ключами і проводити його не раніше ніж через 8 год після виконання натягу всіх болтів; при цьому зусилля у болтах повинні відповідати значенням, вказаним в таблиці 3.7.4.1.

1. Документація, що пред'являється при прийманні робіт, повинна містити сертифікати або документи заводу-виробника, що засвідчують якість сталі фланців, болтів, гайок і шайб, документи заводу-виробника щодо контролю якості зварних з'єднань фланців, відомості про контроль за виконанням монтажних з'єднань.
2. Перед складанням з'єднань болти, гайки і шайби повинні бути підготовлені. Підготовка виробів повинна включати:

• очищення від бруду й іржі;
• прогин нарізки відбракованих болтів і гайок;
• нанесення мастила.

1. Підготовлені металеві вироби до з'єднання слід зберігати в закритих ящиках не більше 10 діб. При перевищенні цього терміну металеві вироби повинні бути оброблені повторно.
2. Під головку болта і гайки необхідно встановити по одній шайбі.
3. Допускається при різниці між номінальними діаметрами отвору і болта, що не перевищує 4 мм, установка однієї шайби тільки під елемент (гайку або головку болта), обертання якогозабезпечує натяг болта. При цьому, частина стрижня болта, яка виступає за межі гайки, повинна мати не менше однієї нитки нарізки.
4. Забороняється закріплення гайок шляхом забивання нарізки болта або приварення їх до стрижня болта.
5. Спеціальні монтажні з'єднання
6. Основною галуззю застосування спеціальних монтажних з'єднань (СМЗ) є закріплення огороджувальних конструкцій будівель і споруд. В окремих випадках допускається застосування СМЗ для закріплення конструкцій, які одночасно виконують огороджувальні та несучі функції (діафрагми жорсткості, мембранно-каркасні конструкції тощо).
7. До спеціальних монтажних з'єднань (СМЗ) слід відносити:

• пристрілку високоміцними дюбелями;
• установку самонарізних і самозасвердлюваних гвинтів;
• сумісну пластичну деформацію кромок;
• контактне точкове зварювання;
• електрозаклепки;
• фальцювання поздовжніх кромок.

1. Типи СМЗ наведені в таблиці 3.7.5.1. Основні конструктивні форми СМЗ представлені на рисунку 3.7.5.1.

ті'

2 2‘

З’

г

Л<

а - фрагмент конструкції покриття зі сталевим профільованим настилом і схема дії сил на опорах (1 - з'єднання в середній ділянці; 2 і 3 - з'єднання відповідно вздовж поздовжніх і поперечних полиць; 4 - з'єднання в місці закінчення поздовжніх і поперечних полиць); б - схема з'єднань вздовж поздовжніх полиць (1 і Т - при розташуванні полиць з напуском у нижньому і верхньому положеннях відповідно для утеплених і холодних покриттів; 2 і 2' - простий стоячий і лежачий фальці; 3 і 3' — варіанти подвійного фальця); в - елементи, стояки до зсуву (1 і 1' - на високоміцних дюбелях; 2 - на контактному зварюванні; 2' - на дуговому зварюванні); г - фрагмент тришарової стінової панелі на самозасвердлюваних гвинтах

Рисунок 3.7.5.1 - Конструктивні форми СМЗ

1. Для застосування СМЗ при з'єднанні деталей (елементів) у пакет необхідно, щоб товщина принаймні однієї деталі (елемента) становила приблизно 1 мм.
2. Для самонарізних і самозасвердлюваних гвинтів тимчасовий опір сталі опорного елемента, що допускається, не повинен перевищувати 450 Н/мм2.

Товщина елемента, який приєднується, визначається довжиною стрижня гвинта і може досягати 230 мм, наприклад, для тришарових стінових панелей.

Товщина опорного сталевого елемента для самонарізних гвинтів діаметром d - 5...6 мм обмежується граничною величиною, яка складає (2,0...3,0)d.

1. Комбіновані заклепки застосовують переважно для з'єднання поздовжніх полиць тонкостінних елементів. Сумарна товщина t елементів для з'єднань на комбінованих заклепках при довжині корпусу заклепки 8... 10 мм обмежується значенням 5 мм. При значних монтажних зазорах, наявності прокладок і більшому значенні t слід застосовувати заклепки з довжиною корпусу 12... 16 мм.
2. Для виконання з'єднань на самонарізних гвинтах і комбінованих заклепках рекомендується застосовувати:

• самонарізні гвинти з діаметром стрижня 6 мм;
• шайби металеві для болтів М6;
• неметалеві ущільнювачі або східчасті ущільнювачі для гвинтів;
• заклепки комбіновані завдовжки 8, 10 і 12 мм;
• машини свердлувальні;
• шуруповерти електричні для загвинчування металевих виробів із нарізкою до 6 мм;
• свердла для утворення отворів відповідно до таблиці 3.7.5.2.

Таблиця 3.7.5.2 - Виконання з'єднань на самонарізних гвинтах і комбінованих заклепках

1. Дюбельні з'єднання виконуються пристрілкою пістолетами або ударами пневмоім- пульсного молотка.
2. До керівництва роботами і виконання дюбельних з'єднань можуть бути допущені фахівці, які пройшли навчання, підтверджене відповідним посвідченням.
3. При виконанні робіт слід дотримуватись вимог інструкцій з експлуатації монтажних інструментів, які регламентують порядок введення їх в експлуатацію, правила експлуатації, технічного обслуговування, вимоги безпеки, зберігання, обліку і контролю піротехнічних пістолетів і монтажних патронів до них.
4. Перед початком роботи належить виконати контрольну пристрілку із зовнішнім оглядом і оцінкою якості з'єднання для уточнення потужності пострілу.
5. Відстань від осі дюбеля до краю опорного елемента повинна бути не меншою 10 мм в будь-якому напрямку.
6. За необхідності встановлення поряд двох дюбелів мінімальна відстань між ними визначається умовою розташування сталевих шайб впритул одна до одної.
7. Встановлений дюбель повинен щільно притискувати шайбу до закріплюваної деталі, а цю деталь - до опорного елемента. При цьому циліндрова частина стрижня дюбеля не повинна виступати над поверхнею сталевої шайби. Щільність притиснення перевіряють візуально при операційному (перевіряються усі дюбелі) і приймальному (дюбелі перевіряються вибірково у кількості, яка складає не менше 5 % від загальної кількості дюбелів у з'єднанні) контролі дюбелів.
8. Фальцеві з'єднання, які утворюються сумісною пластичною деформацією тонкостінних елементів вздовж поздовжніх полиць, застосовуються при виготовленні захисних конструкцій як на фасадах будівель, так і на покрівлі. Основна перевага фальцевих з'єднань - герметичність, що досягається за рахунок неперервності поздовжнього шва і використання клямерів, що є своєрідними закладними елементами.
9. Для виконання фальцевого з'єднання використовують профілі, що формуються плющенням із рулонної оцинкованої сталі товщиною 0,5... 1,0 мм як на місці монтажу (в цьому випадку довжина профілю дорівнює довжині скату покрівлі або висоті фасаду), так і з заводських заготовок мірної довжини зі спеціально підготовленими поздовжніми кромками.
10. Клямери, закріплені на елементах каркаса або прогонах з кроком 0,7... 1,5 м, фальцюються одночасно з виконанням шва. Конструкції клямерів мають як жорстке, так і рухоме у напрямку шва кріплення, що допускає температурну деформацію профілю.
11. Монтаж профілів виконується рядами на всю довжину фасаду або скату покрівлі з установкою клямерів з кроком 0,7... 1,5 м після кожного змонтованого ряду. Після укладання наступного ряду необхідно добитися повного суміщення кромок суміжних профілів і встановити прихватки з використанням ручних фальцювальних кліщів до виконання машинного загортання фальця.
12. Випробування конструкцій
13. Номенклатура конструкцій будівель і споруд, які підлягають випробуванню, має бути наведена в технічній документації.
14. Методи, схеми і програми проведення випробування мають бути наведені в технічній документації. Порядок проведення випробування слід розробляти в спеціальному ПВР.
15. Випробовувані конструкції, що перебувають під навантаженням, забороняється обстукувати, а також проводити їх ремонт і виправлення дефектів.
16. Виявлені в ході випробування дефекти слід усунути, після чого випробування повторити або продовжити. За наслідками випробувань повинен бути складений акт.
17. Приймання змонтованих сталевих конструкцій повинно проводитись із здійсненням післяопераційного контролю монтажних робіт на стадіях, наведених в 3.1.8, а саме:

• проміжне приймання - прихованих робіт;
• приймання змонтованих конструкцій усієї споруди або її частини - під виконання подальших будівельно-монтажних робіт;
• остаточне приймання - повністю змонтованих конструкцій усієї будівлі чи споруди при здачі об'єкта в експлуатацію.

1. Проміжному прийманню прихованих робіт підлягають:

• фундаменти і місця обпирання сталевих конструкцій і різні деталі, що бетонуються і закладаються;
• інші конструкції, проміжне приймання яких обумовлене в технічній документації.

1. Приймання прихованих робіт, а також змонтованих конструкцій під виконання подальших будівельно-монтажних робіт проводиться за актами, що складаються відповідальними представниками замовника, проектної, будівельної і монтажної організацій.
2. Приймання монтажною організацією фундаментів і місць обпирання сталевих конструкцій під виконання монтажних робіт повинно проводитись для окремих просторово-жорстких секцій споруди до початку монтажу конструкцій. При прийманні слід перевіряти відповідність розмірів і положення опорних поверхонь, спеціальних опорних пристроїв і анкерних болтів проектним розмірам і положенням з урахуванням допустимих відхилів, наведених у таблиці 3.9.1.
3. Приймання будівельною організацією і замовником змонтованих сталевих конструкцій всієї споруди або окремих її просторово-жорстких секцій повинно здійснюватись після остаточного закріплення конструкцій відповідно до проекту. Приймання конструкцій проводиться до їх фарбування, що виконується під час монтажу. Фарбування конструкцій під час монтажу повинно бути оформлене окремим актом.
4. Документація, яка пред'являється при прийманні змонтованих сталевих конструкцій, повинна містити:

а) креслення сталевих конструкцій (за наявності робочі креслення стадії КМ і деталювальні креслення стадії КМД);

б) заводські сертифікати на поставлені сталеві конструкції;

в) документи про узгодження відхилень від технічної документації, які були допущені при виготовленні і монтажі; при цьому, узгоджені відхилення від технічної документації повинні бути нанесені монтажною організацією на кресленнях, що пред'являються під час здачі робіт;