Страница 2: ДСТУ 4444:2005. Субпродукти кролів (33978)

Повітря робочої зони повинне відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам — згідно з ГОСТ 12.1.005.

1. Природне та штучне освітлення повинне відповідати СНиП 11-4 [12].
2. 1. Контролювання вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони потрібно проводити — згіднозГОСТ 12.1.005, рівня шуму — згіднозГОСТ 12.1.050, рівня вібрації — згіднозГОСТ 12.1.012, мікроклімату — згідно з ДСН 3.3.6.042 [11].
   2. Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1,004,
3. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
4. 1. Стічні води після обробляння субпродуктів повинні підлягати очищанню та відповідати СанПиН 4630 [13].
   2. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [14]
   3. Охороняють ґрунти від забруднювання побутовими та промисловими відходами згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [15].
5. МАРКУВАННЯ
6. 1. Транспортне маркування здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням на один з торцевих боків транспортної тари маніпуляційного знака «Вантаж, що швидко псується».
   2. Маркування транспортної тари
   3. 1. Маркують транспортну тару нанесенням на одну з торцевих сторін тари штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання, з зазначанням:

• назви субпродуктів, їх термічного стану;
• кількості паковальних одиниць (для розфасованих продуктів);
• маси нетто, г;
• харчової та енергетичної цінності (калорійності) (додаток Б);
• кінцевого терміну реалізації та дати виготовляння, терміну придатності до споживання;
• умов зберігання;
• позначення цього стандарту;
• назви та адреси виробника і місця виготовляння.

У кожну одиницю транспортної тари (ящик тощо) з розфасованими субпродуктами вкладають сумарний чек із зазначанням кількості упаковок, маси нетто, дати виготовляння. За відсутності сумарного чека перераховані реквізити зазначають на етикетці.

1. Марковання спожиткової тари
2. 1. На спожитковій тарі (пакетах, лотках, коробочках тощо) з субпродуктами безпосередньо або на етикетках, які розміщують на цій тарі, потрібно зазначати таку інформацію:

• назву субпродуктів, їх термічний стан;
• масу нетто;
• харчову та енергетичну цінність (калорійність!) (додаток Б);
• дату виготовляння та термін придатності до споживання;
• умови зберігання;

~ позначення цього стандарту;

• назву та адресу виробника і місце виготовляння;
• штрих-коду EAN — згідно з ДСТУ 3147;
• 1. Дозволено не наносити транспортне марковання на обігову тару з продукцією, яка призначена для місцевого реалізування в торговельній мережі та підприємствах ресторанного господарства, за обов’язкової наявності етикетки з реквізитами, зазначеними у 8.2.1.
  2. Познака субпродуктів у разі замовлення:

Печінка кролів. Охолоджена. ДСТУ 4444:2005.

9 ПАКУВАННЯ

1. Субпродукти випускають розфасованими і ваговими.

Субпродукти фасують масою від 500 г до 2000 г із зазначанням маси кожної паковальної одиниці.

1. Кожну порцію розфасованих субпродуктів пакують у таку спожиткову тару:

• лотки та коробочки із полімерних матеріалів та полістиролу для м'ясних продуктів, згідно з чинними нормативними документами, які герметично обтягують плівкою целюлозною, згідно з ГССТ 7730, плівкою поліетиленовою — згідно з ГОСТ 10354, плівкою полімерною, що дозволена для контакту з харчовими продуктами Центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я України і за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
• пакети із поліетиленової харчової плівки — згідно з ГОСТ 10354, краї пакетів повинні бути термозапаяні;
• плівку багатошарову термозсідальну та пакети з неї, дозволені дпя контакту з харчовими продуктами Центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я України і за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Дозволено використання іншої спожиткової тари та інших паковальних матеріалів для паковання субпродуктів кролів вітчизняного та закордонного виробництва, дозволених для контакту з харчовими продуктами Центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України і за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або згідно з чинними нормативними документами на паковальні матеріали та тару.

Розфасовані субпродукти пакують в пакети з матеріалів, які зазначені вище. У цьому разі маса нетто кожної паковальної одиниці не повинна перевищувати 10 кг.

Граничні мінусові відхили маси порцій від зазначеної в маркованні повинні відповідати рекомендаціям Р 50-056 [16] та наведені у таблиці 5.

Таблиця 5 — Маса нетто та допустимі відхили для паковальної одиниці субпродуктів кролів

Номінальне значення маси продукції в паковальній одиниці, г

Значення фаниці допустимих відхилів від номінального значення

г

%

15,0

Від 500 до 1000 включ.

1,5

»

Понад 1000 до 2000

15,0

»2000до10000»

1. Для паковання субпродуктів вагових використовують:

• мішки паперові — згідно з ГОСТ 2226, мішки поліпропіленові — згідно з чинними нормативними документами, мішки вкладиші з комбінованого матеріалу вітчизняного та закордонного виробництва, що дозволені Центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами;
• тару з накривками (лотки, тазики, відра), виготовлену з неіржавкої сталі або інших корозійностійких матеріалів вітчизняного та закордонного виробництва, які дозволені Центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами;
• ящики з гофрованого картону для продукції м'ясної та молочної промисловості — згідно з ГОСТ 13513, ящики з гофрованого картону для консервів, пресервів і харчових рідин — згідно з ГОСТ 13516, ящики з неіржавкого металу вітчизняного та закордонного виробництва, ящики, відра, тазики з полімерних матеріалів вітчизняного та закордонного виробництва, що дозволені Центральним органом виконавчої влади є сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами або згідно з чинними нормативними документами (на тару вітчизняного виробництва).

1. Транспортна тара для паковання з субпродуктами (розфасованих та вагових) повинна бути чиста, суха, без стороннього запаху і мати накривку. Перед пакуванням дно та стінки тари вистилають пергаментом — згідно з ГОСТ 1341, підпергаментом — згідно з ГОСТ 1760, плівкою целюлозною — згідно з ГОСТ 7730 та іншими паковальними матеріалами, дозволеними Центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України для контакту з харчовими продуктами. За відсутності накривки дозволено накривати субпродукти зверху паковальними матеріалами, які зазначені вище.

У кожну одиницю тари пакують субпродукти однієї назви, однієї дати виготовлення і оформлені одним документом про якість.

1. Субпродукти, заморожені у вигляді блоків, пакують у транспортну тару окремо за назвами Тара повинна відповідати вимогам, зазначеним у 9.3.

Дозволено, за узгодженням із замовником, вантажити блоки із субпродуктів у транспортну тару в первинному пакованні (в якому їх заморожували) та складати у транспортну тару блоки із субпродуктів різних назв.

Маса нетто упакованих субпродуктів (розфасованих, вагових, заморожених блоками) в одиниці транспортної тари повинна бути не більша ніж 25 кг.

Маса брутто однієї паковальної одиниці повинна бути не більша ніж ЗО кг

1. Додаткові вимоги до паковання субпродуктів можна коригувати під час укладання договору або контракту.
2. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
3. 1. Правила транспортування
   2. 1. Субпродукти транспортують всіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що швидко псуються, чинних на даному виді транспорту, а в пакетованому вигляді — згідно з ГОСТ 24597 та ГОСТ 26663.

Дозволено, за узгодженням із замовником, транспортувати блоки у пакетованому вигляді або на піддонах у первинному пакованні (в якому їх заморожували).

1. Правила зберігання
2. 1. Охолоджені субпродукти зберігають у камерах холодильників за температури від О °С до 4 °С не більше 1 доби з моменту закінчення технологічного процесу.
   2. 1. Субпродукти, заморожені у вигляді блоків, зберігають у камерах холодильників за відносної вологості повітря від 85 % до 90 % та за температури мінус 12 °С не більше ніж 2 місяці та за температури мінус 18 °С не більше ніж 6 місяців з моменту закінчення технологічного процесу, з укладанням у штабелі, окремо за назвами.
3. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
4. 1. Відбір проб субпродуктів проводять згідно з гост 20235.0.
   2. Для визначання зовнішнього вигляду, кольору, запаху, якості паковання розфасованих субпродуктів, паковання та укладання сировини у блоки, розкривають кожну паковальну одиницю вибірки, виймають субпродукти та піддають органолептичному оцінюванню. Блоки попередньо розморожують за температури повітря від 18 °С до 22 °С.

Зовнішній вигляд, колір, якість паковання розфасованих субпродуктів та укладання сировини в блоки визначають візуально, а запах — органолептично.

1. У випадку виникнення сумнівів щодо доброякісності субпродуктів (серця) проводять їх органолептичне аналізування згідно з ГОСТ 20235.0, за винятком печінки, легенів, нирок Щоб перевірити доброякісність останніх, їх піддають органолептичним дослідженням за зовнішнім виглядом, кольором, запахом і, за необхідності, проводять пробу варінням,
2. 1. Мікробіологічні випробовування субпродуктів на наявність L. Monocytogenes проводять за необхідності або за вимогою органів Державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду, та для самоконтролю згідно з ГОСТ 20235.1, ДСТУ ISO 6888-2, ГОСТ 20235.2, ДСТУ ISO 6888-1 та згідно з МВ [17] та МР [18].
   2. Готують проби для визначання токсичних елементів згідно з ГОСТ 26929, визначають масову частку показників: ртуті — згідно з ГОСТ 26927; миш’яку — згідно з ГОСТ 26930; міді — згідно з ГОСТ 26931; свинцю — згідно з ГОСТ 26932; кадмію — згідно з ГОСТ 26933; цинку — згідно з ГОСТ 26934; атомно-абсорбційний метод визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 30178.
   3. Визначають вміст мікотоксинів відповідно до МР № 2273 [19]. антибіотиків — згідно з МР № 3049 [20], гормональних препаратів — згідно з інструкцією за № 3202 [21], пестицидів — згідно з ДСанПІН 8.8.1.2.3.4-000 [8], вміст радіонуклідів визначають згідно з МУ 5778 [23] та МУ 5779 [24].
   4. Температуру охолоджених субпродуктів вимірюють скляними спиртовими термометрами в металевій оправі, згідно з ГОСТ 28498, з діапазоном вимірюваних температур від О °С до 100 °С і ціною поділки 1 °С. Межа допустимої похибки вимірювання ±1 °С.

Температуру заморожених субпродуктів вимірюють у центрі блока, для чого на половині його висоти роблять отвір і скляним спиртовим термометром у металевій оправі, згідно з ГОСТ 28498, з діапазоном вимірюваних температур від мінус 38 °С до О °С і ціною поділки 1 °С, визначають температуру в заданому діапазоні з допустимою похибкою вимірювання ±1 °С.

Дозволено використовувати напівпровідникові вимірники температури або інші прилади, що забезпечують зазначену вище точність вимірювань.

1. У кожній транспортній партії температуру вимірюють не менше ніж у трьох блоках, що відібрані з різних місць партії. За результат досліджень беруть середнє арифметичне значення

вимірювань.

1. Масу розфасованих субпродуктів визначають на вагах для статичного зважування третього класу точності або дискретних вагах — згідно з ГОСТ 29329, з дозволеною похибкою ± 0,1е.

Масу паковальних одиниць з розфасованими субпродуктами та вагових субпродуктів визначають зважуванням — згідно з ГОСТ 29329, на вагах для статичного зважування звичайного класу точності з дозволеною похибкою ± 1е від фактичної ваги.

1. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
2. 1. Субпродукти приймають партіями.

Партія — це будь-яка кількість субпродуктів однієї назви, вироблена за одну зміну та оформлена одним посвідченням про якість, яку супроводжують одним ветеринарним документом.

Кожну партію субпродуктів супроводжують документом, що підтверджує їхню якість та безпечність.

1. Для перевіряння відповідності якості субпродуктів вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.
2. 1. Приймальному контролюванню підлягає кожна партія субпродуктів за органолептичними показниками — зовнішній вигляд, запах, колір, температура; за якістю паковання та марковання; за масою порції та масою нетто паковальної одиниці.
   2. Оцінюють свіжість субпродуктів у разі виникнення сумнівів у їх свіжості.

Для контролювання якості субпродуктів з різних місць партії відбирають вибірку у кількості 10 % від партії, але не менше трьох паковальних одиниць.

1. Випробовування на наявність патогенних мікроорганізмів проводять за вимогою органів Державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду та для самоконтро- лювання за затвердженими методиками.
2. 1. Порядок та періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, радіонуклідів і пестицидів у субпродуктах встановлюють згідно з МР 4.4.4-108-2004 [24] і обов’язковим мінімальним переліком 549/9148 [5]. Періодичність контролювання гормональних препаратів — згідно з порядком, встановленим Державним санітарним наглядом центрального органу виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України. Періодичність контролювання, яке здійснює державна служба ветеринарної медицини передбачено Планом державного моніторингу.
   2. Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля, передбачені у розділах 6 та 7 цього стандарту, контролюють у порядку, встановленому органами Державного нагляду згідно з методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України,
3. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
4. 1. Виробник гарантує відповідність якості субпродуктів вимогам цього стандарту за умови дотримування правил транспортування та зберігання, зазначених у розділі 10.
   2. Термін придатності до споживання субпродуктів — згідно з 10.2.1 — 10.2,3 цього стандарту.