Страница 14: НПАОП 15.8-1.27-02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів (32396)

• вантажники чоловічої статі — масою не більше50 кг;
• для жінок згідно з вимогами Граничних норм піднімання та переміщення важких речей жінками:
• у разі чергування з іншою роботою (до двох разів за годину) — 10 кг;
• у разі піднімання та переміщення постійно на протязі робочої зміни — 7 кг.
• сумарна маса вантажу, що переміщується жінками на протязі кожної години робочої зміни не повинна перевищувати :
• з робочої поверхні — 350 кг;
• з підлоги — 175 кг.
• 1. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи
  2. 1. На території підприємства повинні передбачатись вантажно- розвантажувальні та складські майданчики, які відповідають наступним вимогам:
• місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливових вод;
• місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з чинними санітарними нормами;
• на майданчиках для укладання вантажів повинні бути позначені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах;
• рампи, естакади та інші вантажно-розвантажувальні майданчики повинні бути обладнані по периметру колесовідбійними пристроями, що запобігають з’їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів;
• рампи з боку під’їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусами для обмеження заднього ходу автомобіля.
• 1. Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів.

Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1 градусу.

1. У разі проектування нових підприємств по виробництву хліба і макаронних виробів слід передбачати влаштування рампи для вивантаження сировини у тарі висотою
2. м, а на діючих підприємствах висота рампи повинна бути на одному рівні з підлогою складського приміщення.
3. 1. Для вантаження хліба ширина автомобільної платформи до завантажувального зубця у разі перевезення контейнерів електронавантажувачами повинна бути не менше 6 м, у разі перевезення вагонеток і контейнерів вручну — 4 м; для вантаження макаронних виробів ширина автомобільної платформи повинна бути не менше 3.6 м, залізничної — 6 м.
   2. 1. Висота рампи експедиції у разі лоткового засобу відпускання хліба повинна бути 0.65 м, у разу контейнерного — 1.2 м. Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту у разі відпускання макаронних виробів повинна бути 1.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Допускається, при обгрунтуванні, улаштування зрівнювальних платформ висотою 0.2 м від поверхні вантажно- розвантажувального майданчика.
      2. Платформи для залізничного транспорту повинні бути висотою 1.4 м від рівня головки рейки з навісами шириною не менше 4 м. Для забезпечення відчиняння дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87.
   3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті
   4. 1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися відповідно до Правил охорони праці на автомобільному транспорті та Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті.
      2. Під час укладання, підіймання, переміщення вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені, а також прийняті заходи, що виключають можливість некерованого переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його елементу.
      3. У разі розміщення транспортних засобів на вантажно-розвантажувальному майданчику відстань між транспортними засобами, що стоять один за одним, повинна бути не менше 1.0 м, а поміж тими, що стоять поряд, — не менше 1.5 м. Якщо транспортні засоби установлюються для навантаження або розвантаження поблизу будівлі, між будівлею і бортом транспортного засобу повинен дотримуватися інтервал не менше 0.8 м, при цьому повинен бути установлений відбійний брус.
      4. Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції, що встановлюються на автомобільному транспорті, повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка.
      5. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів, які не мають дверної рейки, повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0.005 м.
      6. Вагони та автомобілі, встановлені під завантаження (розвантаження), повинні бути поставлені на гальмо.
      7. Під час відчинення чи зачинення дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поручні. Під час відчинення двері слід тягнути на себе, а під час зачинення — тільки від себе.
      8. Вантажі (окрім баласту, який вивантажується для шляхових робіт) повинні знаходитись від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії на відстані: у разі висоти штабеля до 1.2 м — не менше 2,0 м, у разі більшої висоти штабеля — не менше 2,5 м.
   5. Вантаження та розвантаження сировини, твердого та рідкого палива, допоміжних матеріалів, готової продукції, сипких та штучних вантажів
   6. 1. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинно забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке положення вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та приймальних пристроїв.
      2. Для перенесення ЛЗР, ГР і шкідливих хімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції. ЛЗР, що затарені в скляні бутелі, повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик або дерев’яні обрешітки. Переносити бутелі слід тільки удвох.
      3. Під час навантаження та розвантаження палива не дозволяється користуватись відкритим вогнем, курити.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
5. 1. Загальні вимоги
   2. 1. Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.2.062-81* і ГОСТ12.2.124-90.
      2. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0.07 МПа, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
      3. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів.
      4. Компресорне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81* та Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.
      5. Холодильні фреонові установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок.

Холодильні аміачні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.

1. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80*.
2. 1. Заточувальні та шліфувальні верстати, їх будова та експлуатація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.009-80*.
   2. 1. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів, вантажних електричних візків, ручних та електричних талів, лебідок, змінних вантажозахоплювальних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
      2. Ліфти, скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.
      3. Деревообробне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.093.
      4. Виробниче устаткування повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання у разі використання окремо чи у складі агрегатів, ліній, систем.
      5. Вимоги та заходи безпеки, що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування, систем та елементів конструкції, а також концентрації парів та інших шкідливих речовин, що виділяються, рівні шуму, вібрації у числових значеннях повинні вказуватись у стандарті, технічних умовах на машину, устаткування у розділі Вимоги безпеки.

В експлуатаційній документації апаратів та машин, що працюють з виділенням шкідливих газів, пилу та що мають відсмоктувачі безпосередньо в конструкції, повинні міститись вказівки щодо необхідного об’єму повітря, що відсмоктується від них.

1. Деталі та складальні одиниці, куповані вироби або такі, що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні, повинні відповідати вимогам цих Правил.
2. 1. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Паспорт повинен зберігатися до списання устаткування.
   2. 1. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів.
      2. Устаткування, що встановлюється вперше, а також після тривалої зупинки та ремонту може стати до роботи тільки після приймання його комісією підприємства, призначеною за наказом роботодавця.
      3. Пуск устаткування до роботи після нетривалої зупинки може бути здійснений після перевірки його справності за дозволом начальника зміни (бригадира.)
      4. Забороняється експлуатація несправного устаткування.
      5. Не допускається застосування на просіювачах плоскопасових передач. Рух від електродвигуна до просіювального вузла повинен передаватися через муфту, редуктор або (як виняток) через клинопасову передачу.
      6. У приводах подрібнювально-розмельного устаткування не допускається використання плоскопасових передач. Використання клинопасових передач допускається у разі улаштування надійного заземлення для зняття електричних зарядів.
      7. Розмельне, подріблювальне устаткування, в якому використовується вибухо- та пожежонебезпечні речовини, повинно мати протиаварійні пристрої:клапани, автоматичні системи придушування вибуху, системи викидання продуктів вибуху тощо.
   3. Основні елементи конструкції устаткування
   4. 1. Технологічне і транспортне устаткування, яке є джерелом конвекційного тепла (хлібопекарні печі, сушарки, жиророзтоплювачі, обшпарювальні і заварювальні машини, трубопроводи пари, гарячої води тощо), повинно бути теплоізольоване. Температура зовнішної поверхні не повинна перевищувати 45 0С.

Ізоляція повинна бути стійкою до дії вологи та такою, що не горить.

Нагрівання корпусів підшипників під час роботи устаткування не повинно

о

перевищувати 60 С.

Устаткування з примусовим охолодженням повинно мати блокувальний пристрій, який виключає його пуск при відсутності холодоагента.

1. Устаткування або частини його, що є джерелами виділення вологи, газів та пилу, повинні бути у конструктивному відношенні укритими та герметизованими; герметичність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей, обертових валів тощо повинна забезпечуватись за допомогою ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинно мати вбудовані місцеві відсмоктувачі або пристрої для уловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря, що викидається до атмосфери. За можливості, ці процеси повинні бути автоматизовані та здійснюватись без участі у них людей.
2. 1. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування.
   2. 1. Конструкція виробничого устаткування (установок безтарного зберігання і транспортування борошна, зважування і підготовки борошна до виробництва, приготування цукрової пудри тощо) повинна виключати накопичення зарядів статичної електрики.
      2. Виробниче устаткування, у якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження, порушення послідовності робіт механізмів, спад напруги в електричній мережі, а також тиску у пневмо- або гідросистемі нижче допустимих граничних значень, повинно мати відповідні запобіжні пристрої та блокування.
      3. Під час встановлення вимірювальних приладів, апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи, що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру.
      4. Система мащення складальних одиниць та механізмів, розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування, повинна бути автоматичною або дистанційною.
      5. Конструкція машин, апаратів, посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони під час їх заповнення, добавлення компонентів, під час руху робочих механізмів та продукту, що обробляється.
      6. Складальні одиниці устаткування, які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування, повинні бути обладнані стопорними пристроями, які виключають можливість їх самочинного переміщення.

Конструкція кришок до машин, апаратів і ємкостей повинна виключати їх самочинне падіння. Кут відчинення повинен становити не менше двох радіан або кришки повинні бути обладнані фіксатором положення «Відчинено». Застосовувати для цієї мети гачки, дріт тощо не дозволяється.