Страница 6: НПАОП 15.8-1.27-02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів (32396)

Конструкція вікон та дверей у таких приміщеннях повинна виключати можливість іскроутворення.

1. Підлоги у приміщеннях, де застосовуються або містяться у напівфабрикатах кислоти, луги або інші агресивні рідини (дріжджові відділення, приміщення для миття тари, матриць, приготування миючих розчинів, приміщення зарядної станції тощо), повинні бути стійкими до впливу цих речовин та мати ухил для стікання.
2. 1. У разі розміщення підлог суміжного приміщення на різних горизонтальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 2 градусів.
   2. 1. Двері основних виходів з приміщень повинні відчинятися у бік виходу, мати самозачинні пристрої, у робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів у дверних прорізах не допускається. Над дверима має бути вивішена табличка з написом «Вихід».
      2. Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу, бруду та горючих відходів. Строк очищення встановлюється технологічними регламентами або інструкціями.
   3. Складські будівлі
   4. 1. Склади, в тому числі навіси, естакади, відкриті складські площадки загального призначення (готової продукції, сировини, напівфабрикатів та матеріалів) повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85*, СНиП 2.09.03-85, СНиП 2.01.02-85* та розділу 7.10 Правил пожежної безпеки в Україні.
      2. Склади для зберігання балонів, заповнених газами, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском та Правил безпеки систем газопостачання України.
      3. Приміщення та площадки для зберігання ЛЗР повинні задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.
      4. Покрівля металевих, залізобетонних резервуарів для зберігання сировини, матеріалів, продуктів повинна мати огородження.
      5. Площа віконних прорізів в приміщеннях сховищ повинна бути мінімальною, але не менше площі, визначеної розрахунком димовидалення у випадку пожежі. У разі відсутності в приміщеннях сховищ віконних прорізів необхідно передбачати шахти димовидалення у відповідності з вимогами СНиП 2.04.05-91.
      6. У приміщеннях складів безтарного зберігання борошна, цукру, відділеннях розмелу цукрового піску у цукрову пудру, приміщеннях мішкоочищувальних машин та інших приміщеннях категорії Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинні передбачатися легкоскидальні конструкції (вікна, ліхтарі) загальною площею не менше

23

0.03 м на 1 м приміщення.

1. Конструктивне виконання навіса рампи необхідно передбачати з негорючих матеріалів.
2. 1. Дверні прорізи для вантажних потоків повинні перевищувати габарити навантажених транспортних засобів, що використовуються, не менше ніж на 0.2 м по висоті і 0.6 м — по ширині до кожної сторони. Мінімальні дверні прорізи для вантажних потоків повинні бути шириною не менше 1.95 м і висотою — не менше 2.4 м.
   2. 1. Двері складських приміщень повинні відчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах (окрім складів безтарного зберігання цукру).

Верхні ролики підвісних дверних прорізів повинні бути обладнані огородженням уздовж напрямних рейок, які виключають падіння дверей у разі виходження роликів з напрямних рейок.

Двері вибухопожежонебезпечних складських приміщень (складів безтарного зберігання борошна, цукру тощо) повинні мати фіксацію у відчиненому положенні і відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85*.

1. Підлоги складських приміщень повинні мати тверде, рівне покриття, що забезпечує безперешкодне переміщення транспортних засобів.
2. 1. Підлоги складів і площадок для зберігання кислот і лугів повинні бути виготовлені з матеріалів, стійких до впливу кислот і лугів (кислотостійкі плити, вініпласт тощо).
   2. 1. Окремі несуцільні перекриття, площадки і верхні конвеєрні галереї складів повинні мати поручні відповідно до вимог п.5.1.14. цих Правил.
      2. Ширина пандусів для проїзду наземних транспортних засобів повинна не менше ніж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусів необхідно приймати не більше 16 градусів при розміщенні їх в закритих приміщеннях і не більше 10 градусів — при розміщенні назовні.
      3. Складські приміщення, в залежності від їх площі та виду матеріалів, які зберігаються, повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння у відповідності з нормами, наведеними у додатку 3 Правил пожежної безпеки в Україні.
      4. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2.1*2.4 м, а також пороги з пандусом висотою не менше 0.15 м для запобігання розливу рідини у разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів.
      5. Для кожного складу повинні бути опрацьовані, затверджені роботодавцем підприємства інструкції з безпечного зберігання та проведення робіт на складі, складений опис всіх матеріалів, сировини, продуктів.

Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки (цілісність, герметичність, наявність маркування).

1. У разі зберігання цукру необхідно користуватися вимогами Тимчасового положення щодо заходів пожежної безпеки для місць зберігання цукру.
2. 1. Зберігання хімічних речовин, реактивів, вибухопожежонебезпечних матеріалів повинно здійснюватись з дотриманням вимог Порядку сумісного зберігання речовин та матеріалів, що містяться у додатку 4 Правил пожежної безпеки в Україні.
   2. 1. Приймання та зберігання сировини слід виконувати, як правило, безтарним засобом. У разі надходження сировини у тарі переміщення та складування його повинно виконуватися електронавантажувачами або засобами малої механізації.
      2. Застосування навантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння і автокарів для робіт усередині приміщень, залізничних вагонів та контейнерів не дозволяється.
      3. Тара для зберігання речовин та матеріалів повинна відповідати вимогам нормативних актів.
   3. Адміністративні і побутові будівлі та приміщення
   4. 1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
      2. Галузеві нормативи по забезпеченню санітарно-побутовими приміщеннями, обладнанням та санітарні характеристики процесів наведені у додатку 2.
      3. Площі та обладнання санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, сушіння, обезпилення, обігріву, охолодження, вбиралень, умивальних, пристроїв питного водопостачання тощо) повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
      4. В гардеробних кількість відділень в шафах та гачків вішалок для домашнього та спеціального одягу необхідно приймати рівною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу — чисельності у двох суміжних змінах.
      5. У разі облікової чисельності працюючих на підприємстві до 50 чоловік допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.
      6. У гардеробних, окрім відокремлених гардеробних для вуличного одягу, необхідно передбачати комори спецодягу, вбиральні, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентарю, місця для чищення взуття, сушіння волосся.
      7. Кількість душових, умивальників та спеціальних побутових улаштувань необхідно приймати за чисельністю працюючих в зміні або частини цієї зміни, що одночасно закінчує роботу.
      8. Вбиральні у багатоповерхових побутових, адміністративних та виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі.

У разі чисельності працюючих на двох суміжних поверхах 30 чоловік або менше вбиральні слід розміщувати на одному поверсі з найбільшою чисельністю працюючих.

У разі чисельності працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи.

Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь, конструкторських бюро, приміщеннями для учбових занять, громадського харчування, пунктів здоров’я, культурного обслуговування та громадських організацій.

1. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловіків і жінок при чисельності працюючих в зміні не більше 15 чоловік.
2. 1. Вхід у вбиральню повинен передбачатися через тамбур з дверима, які самозачиняються.
   2. 1. Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до вбиралень, місць куріння, приміщень для обігріву або охолодження, напівдушів, пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не більше 75 м, а від робочих місць на промплощадці підприємства — не більше 150 м.
      2. Приміщення для особистої гігієни жінок слід розміщувати у вбиральнях із розрахунку 75 чоловік на одну установку. В цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.
      3. Для прання спецодягу на виробничих підприємствах або групі підприємств слід передбачати пральні з відділеннями хімічного очищення.
      4. Експлуатація пралень повинна відповідати вимогам Правил охорони праці при експлуатації пралень і лазень і ГОСТ 12.2.084-93.
      5. У пральнях необхідно передбачати приміщення для ремонту спецодягу за розрахунком 9 м2 на одне робоче місце.
      6. Допускається розміщення прального цеху вище першого поверху при умові застосування пральних машин і центрифуг завантажувальною масою не більше 25 кг.
      7. Приміщення приймання, зберігання і сортування білизни пральних і сушильно-прасувальний цех повинні мати природне освітлення.
      8. Для прибирання приміщень приймання білизни, прального цеху, приготування пральних розчинів і душових слід передбачати поливні крани з холодною і гарячою водою.
      9. Відведення стічної води від пральних цехів слід передбачати лотками або трубами у загальний збірний приямок, обладнаний гідравлічними затворами і знімними кришками.
      10. Тиск пари для пральних машин повинен бути 2-3 кгс/см2, для сушильних машин — 6-8 кгс/ см2, для приготування мильно-лужного розчину — не більше 2 кгс/см2.
      11. У пральному і сушильно-прасувальному цехах, відділенні приготування пральних розчинів слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію зі штучним збуджуванням. Подачу повітря у пральному і сушильному відділеннях слід передбачати у верхню зону з направленням повітря у робочу зону.
      12. Сушильно-прасувальні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
      13. Витяжне вентиляційне обладнання місцевих відсмоктувачів повинно бути зблоковане з відповідним виробничим устаткуванням.
      14. В приміщеннях з вологим і мокрим режимами улаштування ніш у зовнішніх стінах для розміщення нагрівальних приладів не допускається.
      15. У пральнях повинно бути заземлення електроустаткування відповідно до вимог ПУЕ.
      16. Проводи електромереж силових струмоприймачів пральних цехів і приміщень для приготування розчинів повинні бути з мідною жилою у пластмасовій ізоляції та прокладатися у підлозі в оцинкованих водогазопровідних трубах. Кінці труб повинні бути виведені не менше ніж на 0.3 м вище рівня підлоги і надійно загерметизовані від проникнення вологи до труб.
      17. У разі чисельності працюючих у зміну більше 200 чоловік необхідно передбачати їдальню, яка працює на напівфабрикатах; до 200 чоловік — їдальню- роздавальню.

У разі чисельності працюючих у зміну менше 30 чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УЛАШТУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯ
2. Загальні вимоги
3. Природне та штучне освітлення території підприємства, виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 і ПУЕ.

Освітлення виробничих, адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Норми освітленості у разі штучного освітлення на робочих поверхнях наведені у додатку 6.

1. Усі виробничі та допоміжні приміщення з тривалим перебуванням у них людей повинні мати природне освітлення.
2. Освітлювальні мережі повинні вибиратися з урахуванням їх призначення, умов навколишнього середовища, класу вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень, ділянок, зон згідно з додатком 3.

Електричне освітлення, що монтується у вибухопожежонебезпечних зонах виробничих та допоміжних приміщень, повинно відповідати вимогам розділів 7.3 і 7.4 ПУЕ, в інших приміщеннях — розділів 2.1 і 6.1 ПУЕ.

1. У виробничих приміщеннях повинні застосовуватися дві системи штучного освітлення:

система загального освітлення;

система комбінованого освітлення, при якій у зонах розміщення робочих місць крім загального освітлення використовується додаткове місцеве освітлення.

1. Як джерела штучного освітлення повинні застосовуватися люмінісцентні лампи і лампи розжарювання.
2. Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму.
3. У приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їх встановлення допускається застосовувати напругу не вище 220 В.
4. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга:

• в приміщеннях без підвищеної небезпеки — не вище 220 В;
• в приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних — не вище

42 В.

Світильники з люмінісцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умови недоступності їх струмопровідних частин для випадкових доторкань.

У приміщеннях вологих, особливо вологих та жарких застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції.

1. Місцеве освітлення повинно мати індивідуальні вимикачі.

Освітлювальна арматура для місцевого освітлення шаф, пультів з