Страница 12: НПАОП 15.8-1.27-02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів (32396)

11.16. Ремонт пакувальної тари

1. Сортування мішків слід проводити на спеціальних гратчастих аспіраційних

столах.

1. У приміщеннях ремонту тари повинна бути передбачена припливно-витяжна вентиляція.
2. Швацькі машини мають бути забезпечені запобіжними пристосуваннями, що виключають попадання рук під голку.
3. Ремонт дерев’яної тари
4. Ремонт дерев’яної тари повинен проводитися у ізольованому приміщенні.
5. Складування тари та заготівок слід виконувати на спеціально виділених

місцях.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ
2. 1. Загальні вимоги
   2. 1. Роботи, пов’язані з оглядом, очищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, в тому числі усередині ємкостей (силосів, бункерів, цистерн, резервуарів та іншого подібного устаткування, а також колекторів, тунелів, колодязів, приямків тощо), під час проведення яких існує або не виключена можливість виділення у робочу зону, визначену відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, вибухопожежо-небезпечних або шкідливих парів, газів і інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи у разі недостатнього вмісту у повітрі кисню (нижче 20% об’єму) повинні проводитись за нарядом-допуском відповідно до вимог інструкцій, які розроблені на основі цих Правил з урахуванням місцевих умов.
      2. На підприємстві у кожному цеху (виробництві) повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою відповідно до додатка 7.

У переліку повинні бути окремо вказані роботи, які:

• проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатками 8, 9, 10;
• проводяться без оформлення наряду-допуску з обов’язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно до додатка 11.
• 1. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється начальниками цехів (відділень, дільниць — у разі безцехової структури), узгоджується з виробничим (технічним) відділом, службою охорони праці і затверджується роботодавцем.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, не менше одного разу на рік, переглядатись і перезатверджуватись.

1. У переліку повинні бути вказані: цех (установка, відділення — у разі безцехової структури), місце і характер роботи, можливі шкідливі і небезпечні виробничі фактори під час її проведення, виконавці, основні заходи, що забезпечують безпеку робіт, які виконуються.
2. 1. Наряд-допуск підписується начальником цеху, де проводиться робота, узгоджується зі службою охорони праці (з реєстрацією у спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до додатка 10), а за необхідності — з суміжними цехами і затверджується роботодавцем.

Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках, які після затвердження передаються керівнику зміни.

Керівник зміни передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи.

Після виконання робіт з підготовки об’єкту обидва примірники підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку проведення робіт.

Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців.

Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідає за проведення цих робіт, і після їх закінчення зберігається у справах цеху не менше трьох місяців.

Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-допуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються.

1. У разі відсутності на підприємстві технічної можливості кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи можуть залучатись спеціалісти інших організацій, що повинні бути атестовані для проведення відповідних робіт, а також пройти інструктаж з охорони праці у відповідності з місцевими умовами виконання робіт на конкретному об’єкті.
2. 1. Список осіб, які можуть призначатись керівниками робіт за нарядами- допусками, і перелік таких робіт на підприємстві встановлюється роботодавцем.
   2. 1. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих робіт, послідовність їх

виконання, заходи безпеки, періодичність аналізів повітряного середовища і засоби

захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом- допуском, у бік їх збільшення.

1. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк, а умови і склад бригади не змінились, наряд-допуск може бути продовжено начальником цеху на чергову зміну.
2. 1. Роботи усередині ємкості
   2. 1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер і спостерігач). Перебування усередині ємкості дозволяється одній людині. У разі перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузків, наявність засобів зв’язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо.
      2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватися при температурі в ній не вище 30 °С. У разі виконання робіт з більш високою температурою повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).

Виконувати роботи усередині ємкості з температурою 50 °С і вище не допускається.

1. Роботи усередині ємкості повинні проводитися в денний час. У разі проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл роботодавця.
2. 1. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також вивішені плакати з попереджувальним написом «Не вмикати! Працюють люди!». Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій мають проводитися роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
   2. 1. Зняття кришки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкості від продукту.
      2. До початку роботи ємкості необхідно (у залежності від властивостей речовин, які знаходяться в ємкостях) промити, пропарити гострою парою, продути чистим повітрям, потім провести аналіз повітряного середовища на вміст шкідливих речовин. Результати аналізу повинні подаватися письмово.
      3. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
      4. Не дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими

газами.

1. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.
2. 1. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуара водою.

Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах.

1. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
2. 1. Шланговий протигаз з ретельно підігнаною шолом-маскою та відрегульованою подачею повітря працівник одягає безпосередньо перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за виконання робіт.
   2. 1. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування у разі наїзду транспортних засобів, переходу людей тощо.
      2. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну мотузку, довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає не менше 10 м.
      3. Рятувальну мотузку прив’язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної мотузки положення його тіла було б вертикальним — головою догори.

Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на мотузі роблять на відстані 0.5 м між собою.

1. У разі виявлення несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки тощо), а також у разі спроби працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
2. 1. У разі відсутності зорового зв’язку між працюючим і спостерігачем повинна бути встановлена система подавання умовних сигналів.
   2. 1. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублер зобов’язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. У разі необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
      2. Якщо під час роботи в ємкості працівник відчує слабування, він зобов’язаний негайно подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємкості.
      3. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
      4. Під час роботи усередині ємкості повинні застосовуватись світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В.

Вмикання і вимикання світильників повинно виконуватися поза ємкістю.

1. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватись за допомогою інструмента та інвентаря, які виключають іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.
2. 1. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91.
   2. 1. Вмикати до мережі електроінструмент, прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозволяється.
      2. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю, його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
      3. Вогневі роботи в ємкостях проводяться у разі повністю відкритих люках (лазах) та повітрообміну, який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.

У разі їх проведення оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах.

1. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється.
2. 1. Під час виконання зварювальних робіт, як усередині ємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена.

Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою, також мусить бути заземлене.

1. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту працівники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні проводитись під контролем спостерігача, який знаходиться назовні та має кваліфікаційну групу не нижче II.
2. 1. У разі виконання зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.
   2. 1. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0.5 секунд.

Під час перерв у роботі, а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.

1. У разі проведення зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, окрім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.

Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів.

1. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт.
2. 1. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
   2. Специфічні вимоги до проведення робіт у силосах та бункерах
   3. 1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) роботодавця у відповідності з вимогами підрозділу
3. цих Правил.
4. 1. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тросу, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості.
   2. 1. Виробничі силоси повинні мати пристосування для закріплення лебідок.
      2. Встановлену лебідку до пуску у роботу і щорічно слід піддавати технічному опосвідченню із записом про це у паспорті лебідки.
      3. Лебідки з ручним приводом повинні бути споряджені безпечним руків’ям. Швидкість опускання не повинна перевищувати 20 м/хв.