паяння дозволяється не раніше, ніж через 2 години після закінчення зарядки; батареї, що працюють за методом постійної підзарядки, слід за 2 години до початку робіт перевести в режим розряджання;

до початку робіт приміщення слід провентилювати протягом 2 годин;

під час паяння приміщення має безперервно вентилюватися;

місце для паяння слід відгородити від решти батареї вогнестійкими щитами;

для запобігання отруєнню свинцем та його сполуками слід вжити спеціальних застережних заходів і визначити режим роботи відповідно до інструкцій з експлуатації і ремонту акумуляторних батарей.

  1. У кожному акумуляторному приміщенні мають бути:
  • скляний або фарфоровий кухоль з носиком (або глечик) місткістю 1.5-2 л для приготування електроліту і доливання його в посудини;
  • нейтралізуючий 5% розчин питної соди для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенції (одна частина на вісім частин води) для лужних батарей.
    1. На всіх посудинах з електролітом, дистильованою водою і нейтралізуючими розчинами слід зробити відповідні написи (вказати назву речовин).
      1. Обслуговування акумуляторних батарей повинні проводити спеціально підготовлені працівники з групою електробезпеки III.
      2. Забороняється курити в акумуляторному приміщенні, входити до нього з вогнем, користуватись електронагрівальними приладами, апаратами і інструментами, що можуть креснути іскрою.
      3. На дверях акумуляторного приміщення слід зробити написи: «Акумуляторна», «Вогненебезпечно», «Забороняється курити» і вивісити відповідні знаки безпеки про заборону користування відкритим вогнем.
      4. Акумуляторне приміщення слід завжди замикати на замок. Особам, які оглядають ці приміщення і працюють в них, ключі видаються на загальних підставах на час роботи або огляду.
      5. Під час роботи з кислотою і лугом необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту: костюм (грубошерстний — для кислоти і бавовняний — для лугу), гумові чоботи чи калоші, гумовий фартух, захисні окуляри і гумові рукавички. Грудки їдкого лугу слід подрібнювати в спеціально відведеному місці, попередньо загорнувши їх в мішковину.
  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ В ЛАБОРАТОРІЯХ ПІДПРИЄМСТВ

17.1.Заводська лабораторія повинна розташовуватися ізольовано від виробничих приміщень. Цехова лабораторія розташовується безпосередньо у приміщенні цеху.

  1. Будівлі (приміщення) лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будівлею підприємства. Допускається вхід до лабораторії улаштовувати з боку виробничої території за умови, що лабораторія відділена від адміністративної будівлі глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні.
  2. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками, що попереджають стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій, окрім загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання (кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря у разі відчинених стулок витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с, а у разі робіт з їдкими, отруйними та з неприємним запахом речовинами — не менше 1.0 м/с.
  3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза витяжною шафою.
  4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин (ефір, ацетон тощо), якщо їх місткість перевищує 1 літр, не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повинні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення (склад).
  5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабораторним устаткуванням промислового виготовлення.
  6. Лабораторне устаткування (витяжні шафи, столи, автоклави тощо) повинно бути забезпечене підведенням газу, води, електроенергії та пари у відповідності з правилами, нормами, інструкціями тощо.
  7. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах повинні розміщуватися біля передніх бортів столів та встановлюватися таким чином, щоб виключалась можливість випадкового відкривання кранів.
  8. Газовий трубопровід у кожному робочому приміщенні повинен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістралі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні приміщень.
  9. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна проводитись не рідше одного разу на місяць.
  10. У разі виявлення витікання газу до приміщення лабораторії необхідно негайно перекрити запірний вентиль, а приміщення провітрити. До повного провітрювання приміщень лабораторії вмикати нагрівальні та освітлювальні прилади не дозволяється.
  11. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт, пов’язаних з застосуванням відкритого полум’я, повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. Під час роботи з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття.
  12. ЛЗР та ГР повинні зберігатись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику, оснащеному щільною кришкою, стінки та дно якого викладені негорючим матеріалом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі віддалік від проходів та нагрівальних приладів.
  13. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені гранично допустимі норми наявності хімреактивів, що повинні бути відображені в інструкції.
  14. Для миття великої кількості хімічного лабораторного посуду повинно бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташоване, по можливості, у центрі лабораторії та обладнане столами для миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для видалення шкідливих та дуже пахучих речовин.
  15. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби.
  16. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші, спеціальні автоматичні піпетки та шприци.

Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння.

  1. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільною тканиною, у спеціально відведеному місці.
  2. Під час переливання кислот, що димлять, розчинів аміаку, а також приготування розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі.
  3. Рідини із температурою кипіння понад 100 оС повинні нагріватися на електронагрівальних приладах (колбонагрівачах).
  4. У разі нагрівання ЛЗР у кількості більше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливанню їх у випадку аварій.
  5. Не дозволяється виливати ЛЗР та ГР до каналізації.

Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари, в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення.

  1. Речовини, які легко віддають свій кисень, не можна нагрівати, розтирати, змішувати з ГР, оскільки це може призвести до самозаймання та вибуху.
  2. Нагрівання ЛЗР у лабораторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані, встановленій на електроплитці з закритою спіраллю.
  3. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-Па. В лабораторії дозволяється установлювати електропечі опору (сушильні, муфельні шафи тощо) тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів на такі, що виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі.

Для вмикання приладів, які споживають струм більше 10 А, повинна бути передбачена самостійна лінія.

  1. Експлуатація нагрівальних і сушильних лабораторних приладів повинна відповідати таким вимогам:
  • муфельні і тігельні печі, електроплитки, електричні бані, електросушильні печі і інше устаткування слід ставити на столах, які обшиті металевими листами з негорючою прокладкою;
  • електронагрівальні прилади повинні бути розташовані від стін на відстані не менше ніж 0.25 м;
  • до однієї штепсельної розетки дозволяється підключати електроприлади загальною потужністю не більше ніж 0.8 кВт;
  • електроприлади потужністю більше ніж 0.8 кВт слід живити безпосередньо від електромережі. Постачання від штепсельних розеток не дозволяється.
  1. Центрифуги повинні бути надійно закріплені на фундаменті або на столі, споряджені запобіжним кожухом і заземлені.

Під час роботи верхня кришка центрифуги повинна бути зачинена і надійно закріплена гайкою. Число обертів не повинно перевищувати вказаних у паспорті машини.

  1. Під час роботи з автоклавами слід керуватися Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
  2. Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях з

припливно-витяжною вентиляцією.

  1. Автоклав повинен бути обладнаний:
  • запірною арматурою на трубопроводах, що підводять і відводять пару чи воду в автоклав і з автоклаву;
  • швидкодійним затвором, що забезпечує герметичніть і надійність кріплення кришки до корпусу;
  • блокуванням, що виключає можливість вмикання автоклава під тиск у разі неповністю закритої кришки і можливості відкривання кришки за наявності залишкового тиску в автоклаві більшого ніж 0.0049 МПа (0.05 кгс/см2);
  • запобіжним клапаном, встановленним на патрубку, безпосередньо приєднаному до автоклава (конструкція запобіжного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана в робочому стані шляхом примусового відкривання його під час роботи автоклава, яке повинно проводитися кожну зміну);
  • краном для продування і контролю відсутності тиску в автоклаві перед його відкриванням;
  • місцевими приладами (манометром, термометром) для вимірювання тиску, температури в автоклаві.
  1. Не допускається відкривати кришку автоклава, який знаходиться під тиском. Спочатку необхідно понизити тиск у автоклаві до атмосферного, охолодити воду до 50 оС.
  2. Лабораторна тістомісильна машина повинна мати пристрій для надійного закріплення діжі, знімну кришку з електроблокуванням, яке забезпечує неможливість роботи машини зі знятою кришкою, а також повинна бути заземлена.

Виймання тіста з діжі і чищення місильної машини повинно проводитися після повної зупинки місильного органу.

  1. У конструкції лабораторної електропечі повинен передбачатися паровідвідний канал з засувкою, приєднаний до системи витяжної вентиляції. Піч повинна бути заземлена.

Під час роботи електропечі дверцята, крізь які саджають вироби у піч, повинні бути зачинені. Спостереження за процесом випікання необхідно проводити тільки крізь оглядове вікно.

  1. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з рекомендаціями, що наведені у додатку 3 Правил пожежної безпеки в Україні.

Додаток 1 Обов ’язковий

Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва

Найменуванн я приміщень, виробництв

Найменуванн я професій

Кате

горії

робі

т

Холодний період року

Теплий період року

Температура, °С

Відносна

вологість,%

Швидкість руху, м/с

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

Опти-

мальн

а

Допустима

Оп-

ти

ма-

льн

а

До- пус- тиман а постій- них і непо- стій- них ро-бо- чих місцях

Оп-ти- ма- льна,н е більше

До- пус- тиман а постій- них і непо- стій- них ро-бо- чих місцях, не більше

Опти-

мальн

а

Допустима

Оп-

ти-

маль

-на

До- пус- тиман а постій- них і непо- стій- них ро-бо- чих місцях

Оп-ти- ма- льна,н е більше

До- пус- тиман а постій- них і непо- стій- них ро-бо- чих місцях

на

постій

-них

робо

чих

місця

х

на

непо

стій-

них

ро

бо-

чих

міс

цях

на

постій

-них

робо

чих

місця

х

на

непос

тійни

х

робо

чих

місця

х

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1. Основне виробництво

Виробництво

хлібобулочних

виробів

Склад

безтарного

зберігання

борошна

Оператор

установки

безтарного

зберігання

сировини

ІІа

19-21

17-23

15-24

40

60

75

0.2

0.3

21-23

18-27

17-29

40-60

65 — при 26°С

0.3

0.4-0.2

Склад тарного зберігання

Комірник

Іб

21-23

20-24

17-25

40

60

75

0.1

0.2

22-24

21-28

19-30

40-60

60 — при

0.2

0.3-0.1