Страница 21: НПАОП 15.8-1.27-02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів (32396)

Забороняється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає хоча б одній із перелічених вимог або електроінструмент з простроченою датою періодичної чергової перевірки.

1. Безпосередньо перед початком роботи необхідно перевірити:

• відповідність напруги і частоти струму електричної мережі до напруги і частоти струму електродвигуна електроінструмента, зазначених в таблиці (паспортних даних);
• надійність закріплення робочого виконувального інструмента (свердел, абразивних кругів, дискових пил, ключів-насадок тощо).
• 1. Електроінструмент, який живиться від електромережі, слід обладнувати незнімним гнучким кабелем (шнуром) зі штепсельною вилкою.

Незнімний гнучкий кабель електроінструмента класу І повинен мати жилу, яка з’єднує заземлювальний затискач електроінструмента із заземлювальним контактом штепсельної вилки.

Кабель в місці введення до електроінструмента класу І слід захищати від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу.

Трубку слід закріплювати в корпусних деталях електроінструмента, вона повинна виступати з них на довжину не менше п’яти діаметрів кабелю. Закріплення трубки на кабелі поза інструментом забороняється.

1. Напруга електроінструмента повинна бути не віще 380/220 В у приміщенні без підвищеної небезпеки; не вище 42 В у приміщенні з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних (під час роботи всередині силосів, бункерів, у газоходах і топках печей та інших ємкостях — не вище 12 В).
2. 1. Доступні для доторкання металеві деталі електроінструмента класу I, які можуть опинитися під напругою, у випадку пошкодження ізоляції, повинні бути з’єднані із заземлюючим затискачем.

Електроінструмент класів II і III не заземлюють.

Заземлення корпусу електроінструмента слід здійснювати спеціальною жилою живильного кабелю, яка не може одночасно бути провідником робочого струму. Використовувати с цією метою нульовий робочий провід забороняється.

Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлюючий контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджальне замикання заземлюючого контакту під час ввімкнення та більш запізнене розмикання його під час вимикання.

1. Конструкція штепсельних вилок електроінструмента класу III повинна унеможливлювати з’єднання їх з розетками на напругу понад 42 В.
2. 1. Корпуси розподільчих трансформаторів безпеки, знижувальних трансформаторів та перетворювачів частоти мають бути заземлені або занулені відповідно до вимог розділу 1.7 ПУЕ.

Вторинну обмотку знижувальних трансформаторів без роздільних обмоток слід заземлювати.

Не допускається заземлення вторинної обмотки трансформаторів або перетворювачів частоти з роздільними обмотками.

1. У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах в умовах обмеженої можливості переміщення і виходу з них дозволяється працювати електроінструментом класів І і II за умови, якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від автономної двигун-генераторної установки, розподільчого трансформатора безпеки або перетворювача частоти із роздільними обмотками, а також електроінструментом класу III. При цьому джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) слід розміщувати поза вказаними посудинами, а вторинне коло джерела не слід заземлювати.
2. 1. Забороняється підключати електроінструмент напругою до 12 В до електричної мережі загального користування через автотрансформатор, резистор або потенціометр.

Забороняється натягати, перекручувати та перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструмента з тросами, кабелями та рукавами газозварки.

1. Забороняється працювати електроінструментами, які не захищені від дії крапель або бризок і не мають знаків відзнаки (крапля в трикутнику або дві краплі), в умовах дії крапель і бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду, дощу.

Працювати таким електроінструментом поза приміщеннями дозволяється лише сухої погоди, а під час снігопаду чи дощу — під навісом на сухій землі або настилі.

1. Переносний електроінструмент, який застосовується в пожежонебезпечних зонах, повинен мати ступінь захисту оболонок не менше 1Р44.
2. 1. Забороняється працювати електроінструментом, у якого закінчився строк періодичної перевірки, а також у разі виникнення хоча б однієї із таких несправностей:

пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю або його захисної трубки;

ненадійна робота вимикача;

пошкодження кришки вимикача;

іскріння щіток на колекторі, що супроводжується круговим вогнем на його поверхні;

витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів;

поява диму або специфічного запаху, характерного для ізоляції, що горить;

поява підвищеного шуму, стукоту, вібрації;

зіпсування або поява тріщин в корпусній деталі, рукоятці, захисному огородженні;

пошкодження робочої частини інструмента;

зникнення електричного зв’язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.

1. Електроінструмент підлягає періодичній перевірці не рідше одного разу на 6 місяців. До періодичної перевірки входять:

зовнішній огляд;

перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хвилин;

вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 500 В протягом 1 хвилини за умови ввімкненого вимикача, в цьому разі опір ізоляції має бути не менше 1 МОм;

перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу I).

1. У електроінструмента вимірюється опір обмоток і струмовідного кабелю відносно корпусу та зовнішніх металевих деталей; у трансформаторів — між первинною і вторинною обмотками та між кожною з обмоток і корпусом.
2. 1. Справність кола заземлення перевіряється за допомогою пристрою на напругу не більше 12 В, один контакт якого підключається до заземлювального контакту штепсельної вилки, а другий — до доступної для дотику металевої деталі електроінструмента (наприклад, до шпинделя). Електроінструмент вважається справним, якщо пристрій показує наявність струму.
   2. 1. Після капітального ремонту електроінструмента чи ремонту його електричної частини він підлягає випробуванню у такому обсязі і послід овності:

• перевірка правильності складання зовнішнім оглядом та триразовим вмиканням і вимиканням вимикача у підключеного на номінальну напругу електроінструмента, в цьому разі не має бути відмов пускання і зупинення;
• перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу безпеки I);
• випробування ізоляції на електричну міцність;
• обкатка у робочому режимі не менше 30 хвилин.
• 1. На корпусах електроінструмента слід зазначити інвентарні номери, а також дати наступних перевірок, а на знижувальних та розподільчих трансформаторах безпеки, перетворювачах частоти та захисно-вимикальних пристроях — інвентарні номери і дати наступних вимірювань опору ізоляції.
  2. Засоби захисту, які використовуються під час роботи з

електроустаткуванням

1. Відповідальність за своєчасне забезпечення персоналу та комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту у відповідності з нормами комплектування, за організацію правильного зберігання та створення необхідного резерву, своєчасне проведення періодичних оглядів та випробувань, вилучення непридатних засобів та за організацію обліку засобів захисту покладається на керівників цеху, служби, підстанції, дільниці мережі, майстра дільниці, у віданні якого знаходяться електроустановки або робочі місця, а у цілому на підприємстві — на його роботодавця або уповноважену ним за наказом посадову особу.
2. 1. Всі електрозахисні засоби та пристрої, що знаходяться в експлуатації, за винятком килимків, підставок, плакатів та знаків безпеки, повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з кількох частин, загальний для нього номер потрібно ставити на кожній частині. Засоби захисту, що перебувають в індивідуальному користуванні, також повинні бути зареєстровані в журналі обліку та утримування засобів захисту з зазначенням дати видачі та підписом особи, яка їх отримала.
   2. 1. Під час експлуатації засоби захисту повинні підлягати періодичним та позачерговим (що проводяться після ремонту) випробуванням.
      2. Періодичність випробувань засобів захисту:

• гумові діелектричні рукавиці — один раз на 6 місяців;
• гумові діелектричні боти — один раз на 36 місяців;
• гумові діелектричні калоші — один раз на 12 місяців;
• слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками — один раз на 12 місяців;
• покажчики напруги — один раз на 12 місяців.
• 1. Розподільні пристрої напругою до 1000 В повинні бути укомплектовані такими засобами захисту:
• ізолююча штанга — за місцевими умовами;
• покажчик напруги — 2 одиниці;
• ізолюючі кліщі — 1 одиниця;
• діелектричні рукавиці — 2 пари;
• діелектричні калоші — 2 пари;
• ізолююча підставка або діелектричний килимок — за місцевими умовами;
• захисні окуляри — 1 пара;
• переносні заземлювачі — за місцевими умовами
• вогнегасники — за нормативами.
• 1. В електроустановках допускається застосування діелектричних бот та калош.
  2. 1. Встановлювати накладки на струмопровідні частини, якщо в їх конструкції не передбачені ізолюючі рукоятки та тримачі, необхідно із застосуванням засобів захисту.
     2. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми, які знаходяться у складському запасі, необхідно зберігати у сухому приміщенні.
     3. Ізолюючі штанги та кліщі слід зберігати в умовах, що виключають їх прогинання та дотик до стін, покажчики напруги та електровимірювальні кліщі — в футлярах або чохлах.
     4. Засоби захисту, як інвентарні, повинні знаходитись на трансформаторних підстанціях, в розподільних пунктах, а також видаватись для індивідуального користування.
     5. Засоби захисту, які знаходяться в експлуатації, розміщують у спеціально відведених місцях, як правило, біля входу до приміщення, а також — на щитах керування. В місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг, кліщів, переносних заземлювачів, плакатів, знаків безпеки, а також шафи, стелажі для рукавиць, ботів, калош, рукавичок, захисних окулярів тощо.
  3. Вимоги безпеки до акумуляторних установок
  4. 1. Експлуатація акумуляторних установок повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
     2. Вибір електронагрівальних пристроїв, світильників, електродвигунів вентиляції і електропроводок для основних і допоміжних приміщень кислотних акумуляторних батарей, а також встановлення і монтаж вказаного електрообладнання повинні проводитися відповідно до вимог розділу 7.3 ПУЕ.
     3. Приміщення кислотних акумуляторних батарей повинно бути:
• розміщено якомога ближче до зарядних пристроїв і розподільного щита постійного струму;
• ізольовано від попадання до нього пилу, випарувань і газу, а також від проникнення води крізь перекриття;

- легко доступно для обслуговуючого персоналу.

Окрім того, приміщення акумуляторних батарей не слід розташовувати поблизу джерел вібрації і тряски.

1. Вхід до приміщення акумуляторних батарей повинен здійснюватися крізь тамбур. Улаштування входу з побутових приміщень не допускається.
2. 1. При приміщеннях акумуляторних батарей повинна бути окрема кімната для зберігання кислоти, приладдя і для приготування електроліту площею не менше 4 м2.
   2. 1. Зберігання та транспортування кислот та лугів повинні виконуватись відповідно до вимог п.п. 6.2.18 та 11.5.21 цих Правил.
      2. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів повинні передбачатися пристрої для їх вимкнення у разі появи зворотного струму.
      3. У приміщенні акумуляторних батарей один світильник повинен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення.
      4. Відстань від акумуляторів до опалювальних приладів повинна бути не менше ніж 0.75 м. Ця відстань може бути зменшена при умові встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів, що виключають місцеве нагрівання акумуляторів.
      5. Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бути не менше ніж 0.8 м з напругою вище 65 В до 250 В у період нормальної роботи (не заряду) і 1 м — з напругою вище 250 В.
      6. Приміщення акумуляторних батарей, у якому проводиться заряд акумуляторів з напругою більше 2.3 В на елемент, повинно бути обладнане стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією.
      7. Для акумуляторної батареї слід передбачати блокування, яке не допускає проведення заряду батареї з напругою більше 2.3 В на елемент у разі вимкнення вентиляції.
      8. В акумуляторних приміщеннях, що мають припливно-витяжну вентиляцію, останню слід вмикати перед початком зарядки і вимикати після видалення газу, але не раніше ніж через 1.5 години після закінчення заряджання.
      9. Вентиляційна система приміщень акумуляторних батарей повинна обслуговувати тільки акумуляторні батареї і кислотну. Викид газів повинен проводитися крізь шахту, яка вища даху будівлі не менше ніж на 1.5 м. Шахта повинна бути захищена від попадання до неї атмосферних опадів. Включення вентиляції до димоходів або до загальної системи вентиляції будівлі не дозволяється.
      10. Відсмоктування газів повинно проводитися як з верхньої, так і з нижньої частин приміщення з боку, протилежного припливу свіжого повітря.

Якщо стеля має виступаючі конструкції або ухил, повинна бути передбачена витяжка повітря відповідно з кожного відсіку або з верхньої частини простору під стелею.

1. Підлога приміщень акумуляторних батарей повинна бути суворо горизонтальною, на бетонній основі з кислотостійким покриттям (керамічні кислотостійкі плитки із заповненням швів кислотостійким матеріалом або асфальт).
2. 1. У разі встановлення стелажів на асфальтовому покритті повинні бути застосовані опорні площадки з міцного кислотостійкого матеріалу. Встановлення стелажів безпосередньо на асфальтове покриття не допускається.
   2. 1. Усередині приміщень акумуляторних батарей і кислотної, а також біля дверей цих приміщень має бути влаштований плінтус із кислотостійкого матеріалу.
      2. Паяти пластини в акумуляторному приміщенні допускається за таких умов: роботи слід виконувати за нарядом;