«Зрозуміти чужий біль можна тільки
у тому випадку, коли відчуєш цей
біль сам» — такі слова у телефонній
розмові сказала мені дочка
потерпілої на виробництві
працівниці, почувши про те, що
судове засідання, пов’язане з
розглядом позовної заяви одного з
відділень виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань в
Луганській області про визнання
нещасного випадку не пов’язаним з
виробництвом, у черговий раз
відкладено.
Півтора року по цій справі
теруправління Держгірпромнагляду
по Луганській області в судовому
порядку доводить правильність
зроблених комісією висновків про
визнання нещасного випадку
пов’язаним з виробництвом.
Сьогодні — це найдовший судовий
розгляд, в якому теруправління
виступає як відповідач.
Одним із завдань регіонального
органу з нагляду за охороною праці
є організація розслідування аварій
та нещасних випадків, які
підлягають спеціальному
розслідуванню.
За результатами спеціального
розслідування (п. 51 Порядку
розслідування та ведення обліку
нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на
виробництві) складаються акти за
формами Н-5 і Н-1 стосовно кожного
потерпілого, нещасний випадок з
яким визнано таким, що пов’язаний з
виробництвом, або за формою НПВ в
іншому випадку. Примірники актів
підписуються головою і всіма
членами комісії. У разі незгоди із
змістом актів член комісії
письмово викладає окрему думку, яка
додається до акта і є його
невід’ємною частиною, про що
зазначається в акті за формою
Н-5.
Керівник органу
Держгірпромнагляду, який призначив
комісію, має розглянути та
затвердити примірники актів за
формами Н-5 і Н-1 (чи за формою НПВ)
впродовж доби після надходження
матеріалів спеціального
розслідування (п. 53 Порядку).
Здавалось би, спеціальне
розслідування нещасного випадку
проведено, матеріали розслідування
оформлені і потерпілий чи члени
його сім’ї можуть звернутися до
робочого органу Фонду соціального
страхування від нещасних випадків,
бо вони мають право на одержання
страхових виплат. Проте за окремими
матеріалами розслідування
нещасних випадків усе тільки
починається: позовні заяви, в яких
позивачем виступають робочі органи
Фонду, судові засідання та зусилля
теруправління у судовому порядку
довести законність прийнятого
комісією рішення щодо кваліфікації
нещасного випадку.
28.03.2006 р. на одному з підприємств м.
Сєверодонецька стався нещасний
випадок зі смертельним наслідком.
Під час судово-токсикологічного
дослідження у крові потерпілого
було виявлено етиловий спирт.
Комісія у процесі розслідування
нещасного випадку встановила, що
справді потерпілий під час
обідньої перерви вживав спиртні
напої. Проте не тільки не був
відсторонений бригадиром (який
обідав з потерпілим та іншими
членами бригади, що документально
підтверджено), але й допущений
після обідньої перерви до роботи на
висоті 22 м. Піднімаючись драбиною
на дах будівлі, потерпілий втратив
рівновагу і впав на бетонне
покриття. Помер у машині швидкої
допомоги по дорозі в лікарню.
Безперечно, п’яний працівник — це
потенційний порушник правил
безпеки, що створює загрозу як
власному здоров’ю та життю, так і
здоров’ю оточуючих.
Комісія, яка проводила спеціальне
розслідування, визнала нещасний
випадок пов’язаним з виробництвом,
за результатами розслідування було
складено акти за формами Н-5 і Н-1.
Проте представник відділення
виконавчої дирекції Фонду в м.
Сєверодонецьку не погодився з
результатами розслідування, подав
окрему думку, а в подальшому й
позовну заяву до Господарського
суду Луганської області.
На підставі позовної заяви
відділення виконавчої дирекції
Фонду висновки комісії про
кваліфікацію нещасного випадку
розглядалися у судовому порядку.
Позивач наполягав на тому, що
«відповідно до вимог п. 18 Порядку не
визнаються пов’язаними з
виробництвом нещасні випадки, що
сталися з працівниками у разі
підтвердженого відповідним
медичним висновком алкогольного,
токсичного чи наркотичного
сп’яніння, не зумовленого
виробничим процесом, яке стало
основною причиною нещасного
випадку». Викладаючи свої докази у
позовній заяві з посиланням на п.18
Порядку, а також цитуючи на
судовому засіданні зміст
зазначеного пункту, представник
Фонду чи то через незнання, чи то
навмисно поставив крапку після
слова «випадку», хоча насправді у
цьому пункті є суттєве продовження.
А саме — «...за відсутності
технічних та організаційних причин
його настання».
У процесі розслідування комісія
встановила, що вживання алкоголю
потерпілим — не єдина причина
нещасного випадку. Мали місце й
організаційні причини.
Відповідно до Переліку обставин, за
яких настає страховий випадок
державного соціального
страхування громадян від нещасного
випадку на виробництві та
професійного захворювання,
затвердженого постановою Кабінету
Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112,
нещасний випадок вважається
страховим при отриманні
працівником травми чи інших
ушкоджень внаслідок погіршення
стану його здоров’я, крім випадків,
коли основною причиною події стало
алкогольне чи наркотичне
сп’яніння потерпілого, не
зумовлене виробничим процесом, що
підтверджено медичним висновком, і
якщо цього працівника до нещасного
випадку було відсторонено від
роботи згідно з порядком,
визначеним правилами внутрішнього
трудового розпорядку.
У цьому нещасному випадку бригадир
відповідно до вимог галузевої СУОП
на підприємствах Мінпромполітики,
затвердженої наказом Міністерства
промислової політики від 17.02.2004 р. №
73, а також відповідно до вимог
посадової інструкції зобов’язаний
був не допускати працівника, який
перебував у стані алкогольного
сп’яніння, до виконання робіт і
повідомити про це безпосереднього
керівника. Проте він цього не
зробив.
За цими мотивами Господарський суд
Луганської області, а потім і
Луганський апеляційний
господарський суд залишили без
задоволення позовні вимоги Фонду
про визнання нещасного випадку не
пов’язаним з виробництвом.
Подібне було і з нещасним випадком,
допущеним у січні 2006 р. 16.01.2006 р. в
одній з установ м. Первомайська
стався нещасний випадок, в
результаті якого загинув працівник
охорони. Двоє сторожів установи на
порушення затвердженого графіка
цілодобових чергувань самовільно
без узгодження з безпосереднім
керівником змінили зміни
чергувань. Потерпілий,
відчергувавши цілу добу 15.01.2006 р.,
став до цілодобового чергування і
16.01.2006 р. Він спав, коли в середині
робочого дня у приміщенні сталась
пожежа, в результаті якої він
загинув. Згідно з довідкою бюро
судово-медичної експертизи,
смерть потерпілого настала в
результаті шоку внаслідок опіку
тіла і кінцівок. В його крові було
виявлено алкоголь.
Цілком можливо, що за належного
контролю з боку безпосереднього
керівника за додержанням графіка
чергування сторожами трагедії
можна було б уникнути. Завідувачка
господарської частини установи
підтвердила, що повинна була
впродовж робочого дня контролювати
роботу сторожів. Повинна була, але
не робила цього. Тут мали місце
організаційні причини нещасного
випадку.
Комісія, з’ясувавши обставини та
причини, а також встановивши осіб,
які допустили порушення
законодавства про охорону праці,
визнала нещасний випадок
пов’язаним з виробництвом.
І в даному випадку член комісії —
представник відділення виконавчої
дирекції Фонду висловив свою
особисту окрему думку про незгоду з
висновками розслідування, а
правильність прийнятого комісією
рішення теруправлінню довелося
доводити у судовому порядку.
Доводи позивача — відділення
виконавчої дирекції Фонду в
Луганську — нещасний випадок не
може бути пов’язаним з
виробництвом, оскільки потерпілий
перебував у стані алкогольного
сп’яніння, а відповідно до п. 18
Порядку не визнаються пов’язаними
з виробництвом нещасні випадки, що
сталися з працівником у разі
підтвердженого медичним висновком
алкогольного сп’яніння, не
зумовленого виробничим
процесом.
Фонд знову ввів суд в оману і
поставив, цитуючи п. 18 Порядку,
крапку замість коми.
Масове неприйняття чи нерозуміння
працівниками Фонду в Луганську та
Луганській області норми,
встановленої п. 18 Порядку, а саме —
«за відсутності технічних та
організаційних причин його
настання», не стало підставою для
задоволення позову про визнання
нещасного випадку не пов’язаним з
виробництвом.
Господарський суд Луганської
області своєю постановою відмовив
відділенню Фонду у задоволенні
позову, зазначивши, що відповідно
до вимог п. 18 Порядку «не визнаються
пов’язаними з виробництвом
нещасні випадки, що сталися з
працівниками у разі підтвердженого
відповідним медичним висновком
алкогольного, токсичного чи
наркотичного сп’яніння, не
зумовленого виробничим процесом,
яке стало основною причиною
нещасного випадку за відсутності
технічних та організаційних причин
його настання».
У наведених випадках, як бачимо,
справедливість перемогла.
Залишається навести перелік
технічних та організаційних причин
нещасних випадків, які мають бути
присутніми, з тим, щоб нещасний
випадок міг бути пов’язаний з
виробництвом. Його наведено в
Класифікаторі (додаток 3 до
Порядку).
Згідно з Класифікатором причин
нещасного випадку, до технічних
причин належать:
конструктивні недоліки,
недосконалість, недостатня
надійність засобів виробництва;
конструктивні недоліки,
недосконалість, недостатня
надійність транспортних засобів;
неякісна розробка або відсутність
проектної документації на
будівництво, реконструкцію
виробничих об’єктів, будівель,
споруд, обладнання, устаткування
тощо; неякісне виконання
будівельних робіт; недосконалість
технологічного процесу, його
невідповідність вимогам безпеки;
незадовільний технічний стан
виробничих об’єктів, будинків,
споруд, території, засобів
виробництва, транспортних засобів;
незадовільний стан виробничого
середовища (перевищення гранично
допустимих концентрацій (рівнів)
небезпечних та шкідливих
виробничих факторів) та інші.
До організаційних причин
належать:
незадовільне функціонування,
недосконалість або відсутність
системи управління охороною праці;
недоліки під час навчання
безпечних прийомів праці, у тому
числі: відсутність або неякісне
проведення інструктажу, допуск до
роботи без навчання та перевірки
знань з охорони праці; неякісна
розробка, недосконалість
інструкцій з охорони праці або їх
відсутність; відсутність у
посадових інструкціях визначення
функціональних обов’язків з
питань охорони праці; порушення
режиму праці та відпочинку;
відсутність або неякісне
проведення медичного обстеження
(профвідбору); невикористання
засобів індивідуального захисту
через незабезпеченість ними;
виконання робіт з відключеними,
несправними засобами колективного
захисту, системами сигналізації,
вентиляції, освітлення тощо;
залучення до роботи працівників не
за спеціальністю (професією);
порушення технологічного процесу;
порушення вимог безпеки під час
експлуатації обладнання,
устаткування, машин, механізмів
тощо; порушення вимог безпеки під
час експлуатації транспортних
засобів; порушення правил
дорожнього руху; незастосування
засобів індивідуального захисту
(за їх наявності); незастосування
засобів колективного захисту (за їх
наявності); порушення трудової і
виробничої дисципліни, у тому числі
невиконання посадових обов’язків,
вимог інструкцій з охорони праці та
інші.
* * *
Страховим експертам з охорони
праці, керівникам робочих органів
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків треба розуміти,
що за обставин, викладених вище,
нещасні випадки мають
пов’язуватися з виробництвом без
зволікань з їхнього боку, без
судової тяганини. У цьому випадку
перебування потерпілого в стані
алкогольного сп’яніння (вживання
алкоголю) має кваліфікуватися як
порушення ним трудової дисципліни.
І не більше...
Для того, щоб уникнути трагедій,
матеріальних збитків, необхідно
вживати всіх заходів. Але якщо
нещасний випадок усе-таки стався,
всі зацікавлені і фізичні, і
юридичні особи повинні діяти і
вирішувати питання по
справедливості, за Законом.
Н. ШКОДА, головний
спеціаліст-юрисконсульт
теруправління Держгірпромнагляду
по Луганській області
