Якщо
проаналізувати розподіл
профзахворювань і профотруєнь по
областях України впродовж
останніх років, то їх питома вага у
Херсонській області становить
щорічно в середньому 0,4%. Звичайно,
рівень профзахворюваності нижчий,
ніж на Донеччині,
Дніпропетровщині чи Луганщині,
але сказати, що такий показник є
наслідком створення на
підприємствах області належних
умов праці, важко.
Про роботу
санітарно-епідеміологічної
служби Херсонської області,
проблеми, з якими доводиться
стикатися, нашому власному
кореспондентові Сергію КОЛЕСНИКУ
розповіла завідувачка відділу
гігієни праці Херсонської
обласної
санітарно-епідеміологічної
станції Н. Кубриш.
Під контролем державної
санітарно-епідеміологічної
служби Херсонської області —
майже 3 тис. промислових і
сільськогосподарських
підприємств різних форм власності
(загальна кількість працюючих —
151,5 тис. осіб, у тому числі 49,2 тис.
жінок). При цьому кількість
об’єктів нагляду з року в рік
збільшується. Тому значно
збільшується навантаження
спеціалістів з гігієни праці,
яких, крім того, ще й катастрофічно
не вистачає. Це є основною
причиною недостатнього контролю
за умовами праці на підприємствах
області.
У 2007 р. в області було
зареєстровано 44 випадки
професійних захворювань, що
становить 2,9 випадку на 10 тис.
працюючих. Якщо порівняти цей
показник з позаминулорічним, то
він збільшився практично у 2 рази.
Негативну роль у цьому зіграв
груповий нещасний випадок, який
стався на Чаплинському
багатогалузевому комбінаті
комунальних підприємств, де
отруїлося 14 осіб,
з них троє померло, а також
профзахворювання працівників на
Херсонській
каналізаційно-насосній
станції.
Загалом майже дві третини
підприємств, підконтрольних
обласній СЕС, є промисловими
підприємствами недержавних форм
власності, які останнім часом
активізували свою виробничу
діяльність. Але на більшості з них
зношені основні фонди, там
використовують застарілі
технології, санітарно-технічне
устаткування. Деякі підприємства
з метою економії коштів
закуповують устаткування, яке вже
вичерпало нормативний термін
експлуатації. Досить часто воно не
відповідає чинним в Україні
санітарним і екологічним вимогам,
а також нормативно-правовим актам
з охорони праці. Умови праці на 44%
промислових підприємств не
відповідають
санітарно-гігієнічним вимогам,
хоча там працюють майже 19%
працівників, зайнятих в основних
галузях промисловості, у тому
числі 20% жінок.
Треба зазначити, що багато
керівників підприємств мало
обізнані з питаннями промислової
гігієни або взагалі не
усвідомлюють їх значення. Вони не
мають поняття про кількість осіб,
зайнятих у шкідливих умовах праці,
не володіють об’єктивними даними
про фактичний стан умов праці, не
забезпечують періодичний
лабораторно-інструментальний
контроль шкідливих виробничих
факторів. Таке ставлення до
санітарного законодавства було
виявлено під час перевірки
Скадовського морського
торговельного порту, де раніше
умови праці були набагато кращими,
ніж тепер. «Новоспечені»
роботодавці взагалі не виділяють
коштів на поліпшення умов праці
найманих працівників, хворі
працівники не можуть собі
дозволити взяти листок
непрацездатності — бояться
втратити роботу. Практично на
жодному з перевірених приватних
підприємств не оснащені пункти
охорони здоров’я. Незадовільно
забезпечуються працівники ЗІЗ,
або якщо вони і є, то неякісні.
Під час перевірок у разі виявлення
порушень санітарного
законодавства деякі керівники
посилаються на результати
атестації робочих місць за
умовами праці. Та давайте
поглянемо правді в очі: по-перше,
атестація проводиться один раз на
п’ять років, по-друге, за
результатами атестації необхідно
розробляти, а потім і
забезпечувати виконання
комплексних заходів щодо
покращання умов праці. Але якщо
вони і розробляються, то далеко не
скрізь виконуються. По-третє,
рідко, але все ж іноді
«проскакують» випадки проведення
атестації лабораторією, яка не має
підготовлених спеціалістів, а
відповідно і дозволу на
проведення замірів.
Досить часто доводиться мати
справу з ситуацією, коли
працівники, щоб отримати
підвищену пенсію або заробітну
плату, приховують під час
проходження медичних оглядів
деякі небезпечні для організму
розлади здоров’я або ж досить
тривалий час працюють на роботах,
які їм забороняється виконувати
за станом здоров’я. А в результаті
— в кращому випадку професійне
захворювання, а в гіршому —
летальний наслідок. Хто винен у
цьому? В першу чергу, здавалося б,
сам робітник, але ж де тоді якість
медичних оглядів, яка їх роль у
системі збереження здоров’я
працюючих?
За кількісними показниками у 2007 р.
в області підлягало періодичним
медоглядам 31,4 тис. осіб, у тому
числі 5,5 тис. жінок. Фактично
пройшли медогляд 30,5 тис. осіб, з
них — 5,3 тис. жінок. Незалежно від
умов праці щорічно проходять
медогляд особи віком до 21 року. Але
щодо якості таких медоглядів, то,
на жаль, похвастатись нічим. У всіх
лікарнях не у повному обсязі
проводяться обстеження функцій
зовнішнього дихання: спірограми
проводяться переважно за
показниками, а швидкість
максимального вдиху та видиху не
визначається через відсутність
або несправність
пневмотахометрів. Тим, хто
працюють в умовах впливу пилового
фактора, не проводиться
крупнокадрова флюорографія через
брак крупнокадрових флюорографів.
А саме внаслідок впливу пилу
розвивається більшість хронічних
патологій (силікоз, хронічний
бронхіт), що становить 63% від
загальної кількості хронічних
захворювань.
Високий вміст пилу (у тому числі
діоксиду кремнію) є наслідком
недосконалості технологій,
зношеності основних виробничих
фондів, відсутності надійних
засобів індивідуального та
колективного захисту або їх
низька ефективність. Найбільшу
кількість захворювань на
хронічний бронхіт і силікоз
зареєстровано на підприємствах
суднобудування, у ливарному
виробництві. При цьому
зберігається тенденція виявлення
пізнього силікозу у робітників
ливарного цеху ВАТ
«Південелектромаш» (м. Нова
Каховка).
Несвоєчасне виявлення
професійних патологій у хворих
внаслідок неякісних медичного
обслуговування та медоглядів є
одним з болючих питань на
Херсонщині, а це спричинює
неможливість професійної
реабілітації працівників. Через
руйнування цехової медичної
служби не здійснюються у динаміці
спостереження за станом здоров’я
працюючих, не виконується
комплекс
лікувально-профілактичних
заходів.
Варто зазначити, що відсутність
професійних патологій у
сільськогосподарській галузі, як
правило, не є свідченням належних
умов праці на таких підприємствах.
Це зазвичай є результатом знову ж
таки низької якості медичних
оглядів, які проходять працівники
підприємств. Прикро, але ще
трапляються факти, коли на деяких
підприємствах при підозрі щодо
профзахворювання (отруєння)
керівництво починає тиснути на
лікарів з метою приховування
дійсного діагнозу, а хворі
робітники, в свою чергу,
відмовляються від обстежень, бо це
пов’язано з рядом зрозумілих
причин.
Ситуація, що склалася з виявленням
професійних патологій у
Херсонській області, потребує
проведення комплексу заходів,
спрямованих на покращання
діагностики і запобігання
розвитку професійно зумовлених
захворювань. Важливе місце при
цьому належить
санітарно-гігієнічним заходам, в
основі яких лежить якісне
проведення попереднього і
поточного санітарного нагляду на
підприємствах. Серед
лікувально-профілактичних
заходів перспективним є подальший
розвиток профпатологічної служби
з укомплектуванням медичних
закладів спеціалістами різного
профілю, які мають додаткову
спеціалізацію за фахом
«профпатологія». Ці питання
потрібно вирішувати спільними
зусиллями органів санепідслужби,
виконавчої влади та місцевого
самоврядування, робочими органами
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань у Херсонській
області, обласним теруправлінням
Держгірпромнагляду.
І приклад таких позитивних зусиль
в області є. Радує той факт, що
завдяки спільним діям усіх
зацікавлених сторін кількість
захворювань на професійний
туберкульоз у медичних
працівників зменшилася більше ніж
утричі.
Обласною програмою поліпшення
стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища на 2008—2011
рр. передбачено проведення ряду
важливих і необхідних заходів.
Виконання програми перебуває на
постійному контролі.
В області здійснюються комплексні
перевірки підприємств з питань
охорони праці із залученням
представників усіх контролюючих
органів. Фахівці санепідстанції
постійно беруть участь у таких
перевірках.
Комісія Херсонської
облсанепідстанції з атестації
санітарних лабораторій
підприємств на право проведення
санітарно-гігієнічних досліджень
факторів виробничого середовища
та трудового процесу відповідно
до постанови Кабінету Міністрів
України від 01.08.92 р. № 442 щорічно
розглядає питання відповідності
цих лабораторій вимогам чинного
законодавства, кваліфікації
спеціалістів, що виконують
санітарно-гігієнічні дослідження.
Результати проведення
періодичних медичних оглядів
заслуховуються на оперативних
нарадах у центральних районних
лікарнях, на медичних радах,
санепіднарадах, нарадах з
представниками підприємств.
На жаль, одними перевірками
бажаних результатів не досягти, як
кажуть у народі: «хто лікується
дарма, той дарма лікується». Для
виконання запланованих
лікувально-профілактичних
заходів, поліпшення
санітарно-епідеміологічної
ситуації в регіоні потрібні кошти.
А це питання поки що «зависає».
Якщо за сім місяців поточного року
обласним управлінням виконавчої
дирекції Фонду для реалізації
програми було виділено 66,7 тис.
грн., то з обласного бюджету —
жодної гривні.
Залишається сподіватись, що
цьогорічний добрий врожай
зернових сприятиме покращанню
фінансового стану
сільськогосподарських
підприємств, інших організацій,
діяльність яких пов’язана з
сільськогосподарським
виробництвом, а також місцевих
бюджетів, що дасть можливість
здійснити заплановані
асигнування.
На знімку:
завідувачка відділу гігієни праці
Херсонської обласної СЕС
Н. Кубриш.
Фото автора
