---

Вміст карбонату магнію, у відсотках, обчислюють за формулою

(18)

де V - кількість 0,5Н розчину гідрату оксиду натрію, насиченого

тимолфталеїном, яка використана на осадження магнію, мл;

- титр 0,5Н розчину гідрату оксиду натрію, насиченого

тимолфталеїном, виражений в г MgCO₃;

G - маса наважки, г.

Вміст карбонату кальцію, у відсотках, обчислюють за формулою

ДСТУ Б В.2.7-109-2001 С.24

, (19)

де V₁ - кількість 1Н розчину соляної кислоти, яка взята для розкладання

наважки, мл;

V₂ - кількість 1Н розчину гідрату оксиду натрію, яка використана на

нейтралізацію надлишку кислоти, мл;

V₃ - кількість 0,5Н розчину гідрату оксиду натрію, насиченого

тимолфталеїном, яка використана на титрування магнію, мл;

К₁ - поправка до титру 1Н розчину соляної кислоти;

К₂ - поправка до титру 0,5Н розчину гідрату оксиду натрію;

К₃ - поправка до титру 0,5Н розчину гідрату оксиду натрію, насиченого

тимолфталеїном;

5 - кількість карбонату кальцію, яка відповідає 1 мл 1Н розчину

соляної кислоти, помножена на 100;

G - маса наважки, г.

6.11 Визначення фракційного складу

Суть методу полягає у визначенні вмісту породи, що виходить за межі вста­новлених розмірів.

6.11.1 Для визначення фракційного складу карбонатної породи викорис­товують:

- ваги з похибкою зважування не більше 1 г;

- набір сит з круглими отворами діаметром від 1 до 5 мм та від 5 до 180 мм.

6.11.2 Визначення фракційного складу карбонатних порід

Пробу, відібрану і підготовлену за 5.7-5.10, просіюють через сита з розмірами отворів, які відповідають верхній і нижній границям фракції, що випробовується, і зважують.

Вміст породи, що виходить за границі фракції, обчислюють за формулами:

(20)

(21)

де X₁ - кількість породи, у відсотках, яка складається із більших кусків ніж

розмір фракції;

X₂ - кількість породи, у відсотках, яка складається із менших кусків ніж

розмір фракції;

G - маса проби, яку брали для визначення, кг;

G₁ - маса породи з розміром кусків більшим за верхню границю фракції, кг;

G₂ - маса породи з розміром кусків меншим за нижнюю границю фракції,кг.

ДСТУ Б В.2.7-109-2001 C.25

6.12 Визначення вологості

Для проведення випробування використовують:

- сушильну шафу;

- ваги з похибкою зважування не більше 0,01 г.

Пробу масою за 5.7 поміщають у попередньо висушений посуд і зважують.

Потім висушують у сушильній шафі при температурі 105-110°С. Витягують із сушильної шафи, охолоджують у ексикаторі і зважують.

Висушування повторюють до постійної маси. Час контрольного висушуван­ня – 30хв.

Вологість (W), у відсотках за масою, обчислюють з точністю до 0,1 % за фор­мулою

(22)

де G - маса проби у стані природної вологості, г;

G₁ - маса проби у сухому стані, г.

Вологість породи визначають як середнє арифметичне результатів випробу­вання двох проб.

Перерахунок маси у стані природної вологості на масу у сухому стані (G₂), в тоннах, виконують за формулою

(23)

де G - маса породи у стані природної вологості, т;

W - вологість породи, у відсотках за масою.

6.13 Границю міцності при стиску карбонатної породи визначають як середнє арифметичне результатів випробувань п'яти зразків у відповідності з ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0).

6.14 Вміст у породі пилуватих, мулистих і глинистих часток методом відмулювання, глини в грудках та зерен пластинчастої (лещадної) чи голчастої форми визначають за ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0).

6.15 Визначення розтріскуваності при нагріванні

Розтріскуваність карбонатної породи при нагріванні визначають шляхом випробування трьох кусків фракції від 40 до 80 мм. Куски породи поміщають у муфельну піч, попередньо нагріту до 150-200°С, нагрівають до 800°С і витримують при цій температурі 1 год. Потім зразки виймають і оглядають. Наявність тріщин у кусках визначають візуально. Якщо після нагрівання в двох кусках появились тріщини чи зразки зруйнувались, то порода не витримала випробування на розтріскуваність.

ДСТУ Б В.2.7-109-2001 C.26

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Карбонатні породи поставляють навалом залізничним, водяним та авто­мобільним транспортом згідно з правилами навантаження та перевезення ванта­жів, що затверджені у встановленому порядку.

7.2 При навантажуванні, вивантажуванні, транспортуванні і зберіганні, кар­бонатних порід повинні вживатися заходи щодо запобігання їх забрудненню сторонніми домішками і предметами та забрудненню навколишнього середовища.

7.3 Подрібнені на камінь і щебінь карбонатні породи зберігають окремо за фракціями.

8 ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА (ПОСТАЧАЛЬНИКА)

Підприємство-виготовлювач (постачальник) гарантує відповідність карбо­натної породи вимогам даного стандарту при дотриманні умов транспортування та зберігання.

Гарантійний термін - 6 місяців від дня відвантаження.

ДСТУ Б В.2.7-109-2001 C.27

ДОДАТОК А

(рекомендований)

Форма журналу

приймального контролю карбонатних порід

А. 1. Обкладинка журналу

________________________________________________________________________________

(кар'єр, підприємство, фірма)

ЖУРНАЛ

приймального контролю карбонатних порід

Початий ______________________

Закінчений ____________________

Всього аркушів_________________

А.2. Результати приймального контролю карбонатних порід

Примітка 1. У графі 5 наводять висновки щодо віднесення породи до певного виду та класу за результатами контролю, а також відмітку про приймання чи бракування даної партії.

Примітка 2. У графі 6 має бути підпис відповідальної особи за технічний контроль у кар'єрі чи на підприємстві-виготовлювачі.

ДСТУ Б В.2.7-109-2001 С.28

Ключові слова: стандарт, карбонатні породи, камінь, щебінь, вап­няк, мергель, крейда, фракційний склад, технічні вимоги, вимоги без­пеки, правила приймання, метода контролю.

ДСТУ Б В.2.7-109-2001

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

=============================================================================

Строительные материалы

ПОРОДЫ КАРБОНАТНЫЕ

ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ИЗВЕСТИ

Технические условия

Издание официальное

Госстрой Украины

Киев 2001

ДСТУ Б В.2.7-109-2001

Предисловие

1 РАЗРАБОТАН

Техническим комитетом по стандартизации "Строительные материалы"

2 ВНЕСЕН

Отделом инновационной политики, нормирования и стандартизации

Госстроя Украины

3 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Госстроя Украины от 31.08.2001 № 170

4 НА ЗАМЕНУ

ОСТ 21-27-76 "Породы карбонатные для производства строительной извести"

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично вос­произведен, тиражирован и распространен как официальное издание без разрешения Госстроя Украины

ДСТУ Б В.2.7-109-2001

Содержание

1 Область применения 1

2 Нормативные ссылки 2

3 Технические требования 5

4 Требования безопасности и охраны окружающей природной

среды 7

5 Правила приемки 8

6 Методы контроля 10

7 Транспортирование и хранение 26

8 Гарантии изготовителя (поставщика) 26

Приложение А

Форма журнала приемочного контроля карбонатных пород 27

ДСТУ Б В.2.7-109-2001 С.1

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

==========================================================================

Строительные материалы

Породы карбонатные для производства извести

Технические условия

Будівельні матеріали

Породи карбонатні для виробництва вапна

Технічні умови

Building materials

The carbonate's rokcs for production of lime

Specifications

____________________________________________________________________________________

Дата введения 2002-01-01

1 ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ

Настоящий стандарт распространяется на карбонатные породы: известняк, мел, мергель известняковый или мелоподобный, состоящие, в основном, из угле­кислого кальция или углекислого кальция и магния и измельченные на камень и щебень, используются для производства извести.

Условное обозначение при заказе должно состоять из буквенного обозначе­ния камня (щебня) К(Щ), карбонатной породы: известняка (В), мела (К), мергеля известнякового (MB), мергеля мелоподобного (МК), вида и класса породы и обоз­начения настоящего стандарта.

Пример условного обозначения камня из известняка средней твердости I класса: K-B-CT-I ДСТУ Б В.2.7-109-2001.

Обязательные требования к качеству карбонатных пород, обеспечивающие их безвредность и безопасность для населения и к охране окружающей природной среды изложены в 3.1; 3.3; 3.4; 3.7; 3.8; 3.9; 4; 5; 6 и 7.2.

Стандарт пригоден для целей сертификации.

____________________________________________________________________________________

Издание официальное

ДСТУ Б В. 2.7-109-2001 С.2

2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ

В этом стандарте есть ссылки на такие нормативные документы:

ДСТУ Б В.2.7-109-2001 С.3