---

4.5 Для організації виконання проектних робіт призначається науковий керівник проекту, який організовує розробку відповідної проектної документації та здійснює авторський нагляд за проведенням робіт.

Ведення авторського нагляду є обов'язковим.

4.6 Розроблена науково-проектна документація розглядається на науково-мето­дичних радах і затверджується відповідним державним органом збереження пам'яток.

Документація щодо пам'ятки національного значення затверджується централь­ним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

4.7 Науково-проектна документація на реставрацію пам'ятки чи її окремих еле­ментів, пов'язана з конструктивними рішеннями, переплануванням пам'ятки, прилеглої території чи комунікацій, підлягає обов'язковій державній експертизі в установленому законодавством порядку.

4.8 Один примірник затвердженої науково-проектної документації обов'язково пе­редається в архів (центр документації) відповідного державного органу збереження пам'яток для постійного зберігання.

4.9 Роботи з консервації пам'ятки можуть бути превентивними (запобіжними) або стабілізуючими, тобто визначатися наявністю такого технічного стану пам'ятки, коли з'являється загроза її збереженню, мають місце ознаки деформації і наслідки руйнівної дії, нерідко аварійного характеру.

Роботи з консервації дозволяється проводити одночасно на всій споруді або на окремих її частинах. Об'єктом консервації можуть бути окремі конструктивні частини (перекриття, стіни, фундаменти тощо), елементи декоративного опорядження і художні твори (скульптура, живопис та ін.).

4.10 При проведенні реставраційних робіт потрібно дотримуватися основного пра­вила: очищати поверхні від забруднень і нашарувань, які не мають самостійної архі­тектурної та історичної цінності; відтворювати і поновлювати первинні елементи кон­струкції, деталі декору, що пошкоджені або втрачені за час існування пам'ятки.

4.11 Ремонтні роботи на пам'ятках визначаються завданням фізичного збереження пам'ятки в існуючому вигляді, забезпеченням її функцій та експлуатації і не повинні зачіпати історичної субстанції, конструктивних і декоративних елементів пам'ятки.

4.12 Проведення відбудовних робіт (відновлення мурувань) передбачає відтво­рення втрачених конструкцій чи архітектурних елементів, їх слід здійснювати з ви­користанням історичної документації та матеріалів, сумісних з первинними, із до­триманням достовірних розмірів, масштабу та кольору.

4.13 Роботи на пам'ятках дозволяється виконувати за наявності дозволу, що ви­дається державними органами охорони пам'яток відповідного рівня.

Дозвіл на проведення робіт на пам'ятці видається після розгляду і затвердження проектно-кошторисної документації.

4.14 Спеціальні види досліджень із вивчення пам'ятки, що можуть порушити її збережений вигляд (влаштування зондажів, шурфів, розкопів, інженерних фізико-хімічних та інших досліджень), допускається проводити за наявності відповідного рі­шення (дозволу) державного органу охорони пам'яток.

4.15 Для забезпечення ефективної організації і якості ведення реставраційних робіт на кожний об'єкт реставрації потрібно розробляти організаційно-технологічну доку-ментацію, дотримуючись встановленого порядку її розробки, узгодження та затверд­ження.

Основними складовими організаційно-технологічної документації повинні бути:

- проект організації робіт (ПОР);

- проект виконання робіт (ПВР);

- набір розроблених для даного конкретного об'єкта технологічних схем на вико­нання технологічних процесів;

- заходи із забезпечення якості робіт;

- заходи із забезпечення охорони праці та навколишнього середовища

- графіки виконання робіт.

4.16 Роботи з реставрації пам'ятки без розробки в повному обсязі проектної та організаційно-технологічної документації не дозволяються, за винятком протиаварійних робіт, для ведення яких розробляється тільки необхідна документація.

4.17 До початку реставраційних робіт на об'єкті та забезпечення їх якості потрібно проводити інструктаж з бригадами та окремими робітниками.

4.18 Всі роботи на пам'ятках повинні виконувати реставраційні майстерні та ор­ганізації, котрі мають відповідні державні дозволи (ліцензії) та атестованих виконавців необхідної кваліфікації з дотриманням вимог всіх правил виконання робіт та технічної документації.

4.19 Інженерно-технічні працівники (майстри, виконроби), що безпосередньо ке­рують роботами, повинні мати відповідний рівень підготовки та дозвіл і дотримуватись вимог та правил цих Норм. Вони повинні забезпечувати на об'єкті реставрації виконання повного обсягу робіт і всієї виконавчої документації: журналів ведення робіт, журналів спеціальних видів робіт, актів на приховані роботи, дотримуватись проектної доку­ментації з системи управління якістю тощо.

4.20 Робітники, зайняті на реставраційних роботах, повинні мати високий про­фесійний рівень кваліфікації, досвід виконання реставраційних робіт та досконало володіти всіма навиками виконання технологічних процесів.

4.21 Забороняється проводити земляні роботи навколо споруд і в районі їх місце­знаходження без спеціального дозволу. Не допускається пошкодження невивченого археологічного матеріалу.

4.22 При виконанні кожного технологічного процесу слід користуватися техноло­гічними картами-схемами, які визначають технологію, організацію й економіку складних ремонтно-реставраційних процесів і містять обов'язкові правила виконання того або іншого виду робіт і є невід'ємною складовою частиною проекту виконання робіт.

У технологічних схемах повинні бути вказані: методи виконання робіт; розбивка об'єкта реставрації по висоті на яруси, в плані - на захватки; розміщення машин, механізмів і шлях руху транспорту; послідовність і тривалість процесів; особливості виконання реставраційних робіт у зимових умовах та правила техніки безпеки.

Технологічна послідовність виконання робіт залежить від конструктивних особли­востей пам'ятки і прийнятих методів їх проведення і повинна встановлюватись ПВР.

4.23 Розробка ПОР і ПВР покладається на підрядну організацію і узгоджується з замовником, технологічні схеми - на проектні, науково-дослідні установи та науково-технологічні підрозділи реставраційної галузі.

При розробці ПВР для реставрації пам'яток слід враховувати організаційні і технологічні процеси: розбирання та знесення різного роду прибудов і окремих частин, що не мають історичної цінності; проведення бурових та вибухових робіт; улаштування нових, замість зруйнованих, фундаментів або їх підсилення на окремих ділянках; заміна конструктивних елементів стін, перекриттів, даху, покрівлі тощо, які втратили екс­плуатаційні якості; прокладка комунікацій і трубопроводів під дорогами та спорудами, тощо.

4.24 Поставку матеріалів, виробів і деталей на об'єкт пам'ятки слід здійснювати відповідно до календарного плану-графіка виконання робіт, узгодженим із усіма суб­підрядними організаціями, що беруть участь у реставраційних роботах на пам'ятці.

4.25 До початку основних робіт із реставрації пам'ятки слід здійснити необхідні заходи з підготовки: організувати ремонтно-реставраційний майданчик; розмістити замовлення на матеріали, вироби і деталі; укомплектувати відповідно до ПВР і тех­нологічною схемою необхідний для виконання робіт професійний робочий колектив і штат відповідальних інженерно-технічних працівників; залучити до участі в роботі спе­ціалістів з науково-технологічних підрозділів реставраційної сфери.

4.26 Перед початком робіт з реставрації або знесення прибудов, що не мають історичної цінності, слід перенести всі геодезичні знаки, частини пам'ятки, що зна­ходяться в аварійному стані, закріпити захисними огороджувальними конструкціями та підготувати необхідні засоби механізації і транспорту. Повітряні мережі необхідно встановлювати так, щоб вони не заважали руху транспорту.

4.27 Заходи щодо організації ремонтно-реставраційного майданчика необхідно здійснювати відповідно до ПОР. Проект повинен включати: будівельний генеральний план об'єкта реставрації із зазначенням основних і допоміжних споруд, шляху транс­портування матеріалів і виробів; розміщення складів зберігання матеріалів і деталей, місць монтажу риштування і встановлення засобів механізації (крани, підіймачі, розчинні вузли тощо); схеми розташування тимчасових мереж електро- та водопос­тачання і використання існуючих мереж. Будгенплан повинен бути затверджений влас­ником пам'ятки, що реставрується.

За необхідності будгенпланом може передбачатися найбільш раціональне роз­міщення мінімальної кількості збірно-розбірних або пересувних споруд: контора на­чальника дільниці, виконавця робіт, тимчасові ремонтні майстерні з виготовлення окремих деталей для проведення реставраційних робіт; пересувні ремонтно-рестав­раційні майстерні тощо.

4.28 Освітлення території робочих місць повинно відповідати вимогам охорони праці.

Для електропостачання необхідно використовувати існуючі мережі і постійні споруди електричного господарства. Тимчасові мережі високої та низької напруги на майданчику слід влаштовувати з повітряним прокладанням проводів з трансформа­торами на стовпах або використовувати інвентарні пересувні трансформатори.

4.29 Роботи з улаштування вводів санітарно-технічних комунікацій на пам'ятках необхідно завершувати після відтворення або реставрації фундаментів. Усі труби необ­хідно укласти до початку влаштування підлоги підвалу. Внутрішні санітарно-технічні і електромонтажні роботи слід виконувати у два етапи:

- прокладання труб та електропроводки, навішування радіаторів і встановлення електроізоляторів;

- встановлення санітарно-технічних і електротехнічних приладів (роботи викону­ються після побілки стель і облицювальних робіт, але до фарбування стін і виконання альфрейних робіт).

4.30 3 метою недопущення руйнування відкритого ґрунту земельного полотна нав­коло пам'ятки на реставраційно-ремонтному майданчику слід улаштовувати тимчасові під'їзні дороги із захисного покриття, яке в подальшому розбирається. Рух автотранс­порту по відкритому грунту навколо пам'ятки при проведенні реставраційно-ремонтних робіт забороняється.

4.31 При проведенні робіт на пам'ятках складаються акти стану окремих конст­рукцій, виробів, елементів, живопису, фресок, позолоти тощо, які є основою для роз­робки технології виконання робіт.

4.32 Виконання всіх видів робіт повинно супроводжуватись інспекційним на­глядом з боку місцевих (а в особливих випадках - державних) органів охорони пам'яток, що забезпечують контроль за виконанням умов, передбачених цими Нормами і вимог високоякісного виконання реставраційного завдання згідно з проектом.

4.33 При виконанні особливо відповідальних робіт, що вимагають спеціального нагляду і керівництва з боку досвідчених вчених і спеціалістів, органи охорони пам'яток та директивні органи зобов'язують організації, що виконують реставраційні роботи, забезпечувати постійний контроль за їх якістю.

4.34 Роботи на пам'ятках повинні здійснюватись при обов'язковому виконанні усіх положень затвердженої науково-проектної і кошторисної документації та з суворим дотриманням прийнятої технології.

4.35 Для якісного виконання всіх видів робіт на пам'ятках, дотримання конст­рукторських рішень та технології спеціалізовані проектні організації повинні здійс­нювати наукове керівництво і авторський нагляд .

4.36 Нагляд за виконанням робіт на пам'ятці потрібно фіксувати актами обсте­ження, записами у відповідних журналах у присутності представників організацій, що виконують роботи, та організації, в користуванні якої перебуває пам'ятка.

4.37 При порушенні умов чи технології виконання робіт орган нагляду або відповідна інспекція мають право частково або повністю забракувати неякісне виконані роботи відповідно до чинного законодавства.

4.38 В організації, яка здійснює реставраційні, консерваційні, відновлювальні, ремонтні та роботи, пов'язані з пристосуванням пам'яток для іншого використання, в обов'язковому порядку повинна бути розроблена система управління якістю.

4.39 Система розроблюється відповідно до стандартів з управління якістю:

-ДСТУ ISO-9000-1-95;

-ДСТУ ISO-9001-2001;

- ДСТУ ISO-9004-2001.

4.40 Відповідальність за якісне виконання реставраційних робіт покладається на лінійних працівників (майстрів, виконробів) та головного інженера підрядної орга­нізації.

4.41 Закінчення робіт на пам'ятках здійснюється прийманням-здаванням робіт комісією під головуванням представника органу охорони пам'яток за участю пред­ставників замовника і виконавця, головного архітектора проекту, органів охорони пам'яток, а за

необхідності - із залученням спеціалістів-експертів. Це оформляється відповідним актом згідно з розділом 7 цих Норм.

5 ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ

5.1 Основні вимоги до матеріалів, для реставрації і консервації пам'яток:

- їх сумісність (механічна, фізична, хімічна тощо) із стародавніми будівельними матеріалами;

- реверсивність (зворотність), здатність до видалення;

- відсутність шкідливої післядії (наслідків застосування) на пам'ятку.

5.2 Матеріали для реставраційних робіт на пам'ятці за своєю природою повинні бути подібними до автентичних матеріалів, їх фізико-технологічні характеристики ви­значаються технологічною частиною проекту на реставрацію.

Заміна цих матеріалів іншими допускається тільки за письмового погодження з замовником та розробником технологічної частини проекту і головним архітектором проекту.