---

- при влаштуванні по двошаровому перекриттю з дерев'яних балок і дощок - суцільний настил нижнього шару з дощок товщиною, що визначається проектом.

6.8.3.3 Лаги потрібно укладати поперек напрямку світла з вікон, а у приміщеннях з визначеним напрямком руху людей (коридори) - поперек проходу з тим, щоб дошки лицьового покриття лежали вздовж напрямку руху.

Відстань між осями лаг повинна бути прийнята за проектом, але не повинна перевищувати таких величин: при товщині лаг 40 мм - 0,7...0,8 м; при товщині 50 мм -0,9...1,0 м і при товщині 60 мм - 1,0...1,2 м.

Лаги потрібно стискати між собою впритул зі зміщенням стиків суміжних лаг не менше як на 0,5 м. Стики лаг слід розміщувати на стовпчиках. Вирівнювання лаг підставленням під них дерев'яних клинців або підкладок не допускається.

6.8.3.4 Для запобігання утворенню капілярної вологи в елементі підлоги і загни­ванню дерев'яних виробів поверхня стовпчиків гідроізолюється. На гідроізоляції вла­штовують гідрофобізовані дерев'яні прокладки, а на них - лаги і дошки покриття підлоги.

6.8.3.5 Настилати підлогу з дощок потрібно за допомогою стискачів. При цьому першу дошку слід укладати гребенем до стіни, а при влаштуванні підлоги з дощок паркетним способом - пазом до стіни і кожну наступну дошку слід притискати до раніше укладеної.

6.8.3.6 Після укладання підлоги її поверхню стругають, потім встановлюють плін­туси, галтелі, вентиляційні решітки. Останні слід встановлювати згідно з проектом, але не менше двох на кожні 15...20 м² підлоги.

6.8.3.7 Метод та технологія опорядження і захисту поверхні підлоги, тонування деревини, просочення захисними розчинами, натирання мастиками або фарбування передбачається проектом реставрації.

6.8.3.8 Необхідно зберігати автентичне опорядження підлоги. Для повністю відновленої підлоги її оздоблення повинно відповідати характеру історичної будівлі.

6.8.4 Підлоги з паркету

6.8.4.1 При проведенні реставраційних робіт використовуються такі види паркетних підлог:

- шпунтові — з дощок товщиною ЗО...35 мм і шириною 10...16 см, з'єднаних між собою в шпунт;

- палубні - з планок твердої деревини шириною 6...10 см і довжиною 1,5...1,8 м;

- планкові (звичайні) - з планок твердої деревини товщиною 15...30 мм, шириною З...10 см, довжиною 15...60 см зі шпунтами і гребінцями;

- щитовий (художній) паркет - паркетні клепки, приклеєні на щити;

- французький набірний - з клейової фанери;

- спеціальний.

6.8.4.2 При влаштуванні підлоги з паркету потрібно дотримуватися вимог, що вка­зані в проекті реставрації пам'ятки, технологічних картах і суворо дотримуватися тех­нології і методів виконання робіт на кожній операції.

6.8.4.3 Проектом потрібно визначати рисунок настилання паркету: ялинкою, косою ялинкою, прямим та розгорнутим квадратами або різними простими і складними візе­рунками - прямим, килимом тощо. Незалежно від виду рисунка для кожного при­міщення потрібно скласти план укладання і розкладання паркету.

6.8.4.4 Технологічний процес улаштування підлоги з паркету складається з таких основних операцій: підготовка основи, приготування і нанесення клею, формування покриття паркету і витримка його під тиском.

6.8.4.5 Основою під паркетну підлогу повинні слугувати: дощаний настил (чорна підлога) на дерев'яних лагах; деревно-волокнисті плити, спеціальні монолітні і збірні стяжки.

6.8.4.6 Паркетні клепки до основи потрібно кріпити цвяхами або приклеювати спе­ціальною мастикою.

6.8.4.7 При проведенні реставраційних робіт із підготовки основи потрібно ви­конувати такі операції:

- видалити циклею або стамескою зруйновані паркетні клепки (паркетини);

- видалити залишки клею з основи (у разі, коли стара паркетна клепка придатна для подальшого використання, то з її поверхні також потрібно зняти залишки клею);

- з поверхні деревини усунути дефекти у вигляді вдавлень, подряпин, тріщин, отворів від сучків, сколів, відривів волокон, щоб отримати рівну і гладку поверхню.

Жорсткість основи повинна відповідати 8-му класу.

6.8.4.8 Клепки паркету мають бути без тріщин, білизни, сучків тощо і мати вологість 7...9 %.

6.8.4.9 При влаштуванні підлоги з паркету вологість основи повинна бути: для стяжок - не вище 5 %, для деревно-волокнистих плит - не вище 12 %.

6.8.4.10 Настилання паркету потрібно виконувати після підготовки основи по ви­рівняній і знепиленій поверхні при температурі повітря в приміщенні не нижче 10 °С і його вологості не більше 60 %. Горизонтальність основи потрібно перевірити за до­помогою контрольної двометрової рейки і рівня. Просвіт між рейкою і основою не повинен перевищувати 2 мм.

6.8.4.11 Опорядження підлоги з паркету складається з трьох основних операцій:

стругання, циклювання і натирання воском (мастикою) або покриття лаком:

- стругання - виконується при допомозі паркетно-стругальної машини, електро­рубанка і циклювальної машини;

- циклювання - кінцеве зачищення циклювальною машиною, в особливих ви­падках - вручну. Перед циклюванням підлогу очищають від пилу;

- натирання - розбризкування рідко розведеної пасти на поверхню з розтиранням її пензлем або щіткою, а після висихання - натирання жорсткими щітками.

Паркет не дозволяється мити і залишати тривалий час ненатертим. Очищають його вологою тирсою, ганчірками і щітками. Очищений паркет натирають воском або пастою не менше одного разу на місяць.

6.8.4.12 При реставрації паркету необхідно визначити хімічний склад старого оздоб­лювального матеріалу, щоб використати аналогічний склад. Якщо це неможливо, то замінник має бути близьким за своїм складом та сумісним з історичним матеріалом.

6.8.5 Художній паркет

6.8.5.1 При реставрації набірного художнього паркету у першу чергу необхідно в лабораторних умовах визначити склад клею. Для приклеювання нових клепок або шашок потрібно використовувати той же клей, що застосовувався раніше. Якщо це неможливо, його потрібно замінити клеєм, сумісним з історичними матеріалами, що має хорошу адгезію і високу водостійкість.

6.8.5.2 Для реставрації застосовують такі клеї: кістковий, міздряний, риб'ячий, осетровий, казеїновий, желатин, синтетичний тощо.

6.8.5.3 Рекомендується застосовувати такі захисні матеріали для художнього паркету:

- оліфу - висихаючу олію, яка утворює тверді та еластичні плівки при окисленні повітрям (лляна, конопляна, тунгова, перилова, ойтисикова та ін.);

- природні смоли - спирторозчинні (шелак, сандарак, каніфоль) та маслорозчинні (бурштин, копал, сандарам, шаланські);

- шелак - утворюється внаслідок життєдіяльності комах, які переробляють сік тропічних рослин;

- сандарак- смола дерев шпилькових порід, що ростуть у Африці і Австралії, має вигляд твердих зерен світло-жовтого кольору;

- каніфоль (гарпіус)- отримують зі смол хвойних дерев. У чистому вигляді каніфоль не застосовують для приготування лаків;

- природні лаки - розчини плівкоутворюючих речовин у розчинниках, здатні при нанесенні їх на поверхню утворювати, при визначених умовах, тверде прозоре або матове покриття з доброю адгезією до матеріалу;

- олійні лаки - на основі природних смол у висихаючих оліях. Як основні компоненти використовуються лляна і конопляна олія, в яку додають копалові смоли або каніфоль;

- бджолиний віск - очищений від механічних домішок;

- лаки на синтетичній основі - кремнійорганічні, акрилатні, фталеві тощо;

- розчинники - скипидар, уайт-спірит та ін.

6.8.5.4 Спочатку згідно з проектним рисунком виконують набірні роботи насухо, підбираючи і припасовуючи клепки і шашки різних порід дерева, різного розпилу і кольору та вкарбовують в них, за необхідності, деревину іншого кольору. Потім паркетні клепки та шашки наклеюють на підготовлені щити.

6.8.5.5 Інтарсія (інкрустація) - це вкарбовування, врізання в поверхню основи вставок із різних порід деревини. З багатьох засобів інтарсії найбільш розповсюджений тип геометричних вставок. Спочатку складають ескіз орнаменту в натуральну величину. Орнамент будується на комбінації різних геометричних фігур (трикутників, ромбів, трапецій, квадратів, паралелограмів та ін.), різних порід деревини і видів розпилів.

6.8.5.6 Маркетрі - набір з тонкого дерев'яного матеріалу (пластинок) для мозаїчного рисунка.

6.8.5.7 Протравлювання і фарбування різних порід дерева застосовуються для надання певного забарвлення, яке не е характерним для даної породи деревини.

6.8.5.8 Для художнього паркету лаги укладають у вигляді обриштування.

6.8.5.9. Рекомендується художній паркет стругати і циклювати вручну і натирати очищеним воском.

6.8.6 Підлоги з керамічних плиток та з плит або шашки (бруківки) природного каменю

6.8.6.1 Рисунок підлоги повинен бути визначений проектом, який має враховувати автентичний рисунок і історичний характер будівлі. Складні рисунки потрібно вико­нувати за розпланувальними кресленнями.

6.8.6.2 При реставрації кам'яних підлог необхідно враховувати і дотримуватись вимог розділів із реставрації виробів та конструкцій з каменю цих Норм.

6.8.6.3 При підборі технології реставрації необхідно врахувати стан збереженості матеріалу і основні характеристики плитки (щільність, пористість, міцність, колір тощо), які повинні бути відображені в технологічній частині проекту.

6.8.6.4 На пам'ятці слід реставрувати плитку або блоки, якщо це можливо, а не їх заміну.

6.8.6.5 Якщо плитки сильно зруйновані і реставрація їх неможлива або вона не забезпечить виконання необхідних функцій, слід замінити окремі зруйновані елементи, а не всю підлогу.

6.8.6.6 Нова плитка повинна бути близькою за своїми характеристиками до автен­тичної.

6.8.6.7 Плитки укладаються по з'єднувальному шару-розчину, характеристики якого задаються технологічною частиною проекту.

6.8.6.8 Покриття з керамічних плиток або кам'яних плит потрібно виконувати при температурі повітря на рівні підлоги, основи, а також розчину не нижче 10 °С. Вимоги до вологості повітря і основи задаються технологічною частиною проекту і вказуються в технологічній карті.

6.8.6.9 Гідро-, тепло- і звукоізоляція, а також ухил стяжок повинні бути виконані відповідно з проектом.

6.8.6.10 Роботи з реставрації або ремонту підлоги з кам'яних плит потрібно ви­конувати в такій технологічній послідовності: виймання зруйнованих плит або шашок, очищення і промивання основи; сортування і підгонка плит; укладання плит насухо і підгонка кромки; нанесення на основу прошарку розчину для укладання; укладання плит за заданим рисунком; заливання швів розчином; шліфування підлоги; захист поверхні підлоги.

6.8.6.11 Підлоги з кам'яних плит дозволяється влаштовувати після того, коли в приміщенні пам'ятки відремонтовані і встановлені віконні і дверні коробки, прокладена прихована мережа електропроводки, завершені санітарно-технічні роботи, включаючи встановлення приладів.

6.8.6.12 Основою під дану підлогу можуть служити стяжки на традиційних для даної пам'ятки розчинах або спеціальних реставраційних розчинах (сумісних з автентичною субстанцією).

Застосування цементних розчинів для підготовки основи допускається тільки тоді, коли забезпечено захист елементів пам'ятки від замокання (дренаж, гідроізоляція тощо).

6.8.6.13 Розчин для прошарку повинен відповідати проекту і бути сумісним з ав­тентичною субстанцією і основою. Товщина даного прошарку задається проектом і повинна враховувати товщину плити або шашки.

6.8.6.14 Роботи з улаштування підлог із гранітних і мармурових плит виконуються в такій послідовності: перевірка геометричності форми плит, обрізування нерівних кро­мок, відколювання їх постільної сторони, піднесення до місця укладання, їх укладання, зарівнювання та шпаклювання швів.

6.8.7 Реставрація та заміна керамічних та кам'яних плит на великих ділянках площі

6.8.7.1 Підлогу з плит потрібно влаштовувати на передбаченому проектом рівні. Відмітку рівня чистої підлоги потрібно робити врівень з підлогами сусідніх приміщень та переносити її за допомогою будівельного водяного рівня, а у великих приміщеннях - за допомогою нівеліра.

6.8.7.2 Операції з настилання підлоги з гранітних і мармурових плит виконуються в такому порядку: встановлюють маяки, підбирають плити за кольором, укладають їх насухо і підганяють кромки, після чого наносять і розрівнюють розчин, укладають плити на розчин і вирівнюють їх до проектного положення.

Маяки встановлюють спочатку по кутах приміщення і в центрі, потім натягують шнур і за рівнем встановлюють додаткові маяки (якщо необхідно).

Можливе укладання плит на суху суміш, якщо проект (технологічна частина) до­пускають її застосування з наступним зволоженням.

6.8.7.3 Особливістю укладання покриттів з плит природного каменю є обов'язкове попереднє розкладання плит насухо, що дає змогу правильно підбирати суміжні плити і

точно витримувати заданий проектом рисунок. Нижній шар і тильну сторону плит потрібно зволожити для запобігання відсмоктуванню води з розчину прошарку.

6.8.7.4 У великих за площею приміщеннях покриття з плит потрібно укладати від центра приміщення в чотирьох або двох напрямках від розбивної осі. Для цього за встановленими маяками прокладають маякові шнури через центральну вісь примі­щення. В інших випадках укладання плит слід починати від стіни, протилежної вхідним дверям, а маяковий шнур натягувати вздовж стіни.

6.8.7.5 Розчин прошарку потрібно наносити смугами довжиною 1...1,5 м вздовж маякового шнура на 20...30 см ширше ряду плит, що укладаються. Розчин розрівнюють правилом по маяковому шнуру або інвентарних маякових рейках потрібної товщини.