10.2.6 Якщо використовуються газові калорифери, відстань між газовим балоном і калорифером має бути не менша 1,5 м, а від балона до електропроводів, розеток і вимикачів — не менша 1 м.

10.2.7 Внутрішні штукатурні роботи треба виконувати з інвентарних риштовань або пересувних столиків, що встановлюються на суцільні настили, на перекриття чи підлогу.

10.2.8 Для сушіння Штукатурки й опалення приміщень треба передбачати газові пальники інфрачервоного випромінювання тільки заводського виготовлення, які мають паспорти заводу-виготовника із зазначенням року випуску та порядкового номера, обладнані автоблокуванням, що припиняє подачу газу під час гасіння пальника.

10.2.9 Відстань від найбільш віддаленого місця сушіння до вузла приєднання до газопроводу або балона має не перевищувати 30 м. При більшій відстані установки від газової мережі необхідно прокладати тимчасовий газопровід з стальних труб, а приєднання до нього здійснювати гнучкими шлангами.

10.2.10 Відстань від газового випромінювача пересувної чи стаціонарної установки до спалимих конструкцій має бути не менша 1,0 м, до важкоспалимих — 0,7 м, неспалимих — 0,4 м.

10.2.11 Кількість робітників для обслуговування пересувних і на-півстаціонарних установок з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання на об'єкті треба визначати з урахуванням місцевих умов (наприклад, для пересувних установок — один робітник на секцію житлового будинку чи на поверх при наявності монтажних прорізів між секціями; для напівстаціонарних установок — один робітник на одну установку).

10.3 Малярні роботи

10.3.1 У проекті виконання опоряджувальних робіт мають бути враховані вимоги ГОСТ 12.3.035.

10.3.2 ПВР має передбачати виконання малярних робіт готовими шпаклівками, ґрунтовками, фарбами або напівфабрикатами (олійними фарбами, концентратами, брикетами, сумішами).

10.3.3 Для виконання малярних робіт усередині приміщень треба передбачати надійну природну і штучну вентиляцію.

У разі застосування нітрофарб проектується витяжна вентиляція, що забезпечує не менш як дворазовий обмін повітря протягом години. При цьому виконання робіт з використанням вогню, а також обладнання, що спричиняє іскроутворення, забороняється.

10.3.4 Пофарбування фасадів речовинами, що містять токсичні розчинники або виділяють шкідливу для здоров'я пару, допускається тільки в холодний час року, при температурі плюс 4 °С і нижчій.

10.3.5 Організація виконання робіт має виключати перебування робітників більш як 4 години в закритих свіжопофарбованих приміщеннях.

10.3.6 Проектуючи виконання малярних робіт із застосуванням органічних розчинників, треба передбачати світильники у вибухобезпечному виконанні та винесення вимикаючих пристроїв у вибухобезпечне місце.

10.3.7 У ПВР має бути передбачене пофарбування будівельних конструкцій, а також технологічного устаткування до встановлення їх у проектне положення.

Пофарбування конструкцій і обладнання, встановлених у проектне положення, має зводитися тільки до пофарбування стиків і тих місць, де шар фарби порушений у процесі монтажу.

10.3.8 Подача матеріалів до місця роботи має передбачатися механізованим способом у бідонах чи флягах.

10.3.9 Вибираючи фарбувальні речовини для покриття різних поверхонь, визначаючи їх токсичність, слід керуватися СНиП 3.04.01-87 Изоляционные и отделочные покрития.

10.4 Склярські роботи

10.4.1 Перенесення і встановлення стекол розміром більших ніж 1 х 1,5 м і склоконструкцій передбачається за допомогою ручних чи механічних вакуум-присосів.

10.4.2 Горизонтальне переміщування стекол, скловиробів і обгороджувальних конструкцій із світлопрозорих матеріалів у межах робочої зони має здійснюватися за допомогою самохідних або ручних візків, спеціально для цього призначених.

10.4.3 Для скління стулок вітражів і рам мають передбачатися спеціальні столи або верстати, а для монтажу світлопрозорих панелей — горизонтальні й поворотні стенди, що споруджуються за проектом.

10.4.4 Для зберігання світлопрозорих панелей, засклених стулок вітражів і рам до подачі їх на місце встановлення треба передбачати спеціальні касети.

10.4.5 Встановлювати на місце світлопрозорі панелі стінової огорожі треба знизу вгору.

10.4.6 ПВР має встановити послідовність заповнення світлових прорізів стулками вітражів і рам, а також світлопрозорими панелями.

10.4.7 На період скління ліхтарів і вікон верхнього освітлення місця, над якими виконуватимуться склярські роботи, слід обгороджувати або охороняти, а під місцем скління робити суцільний захисний настил.

10.4.8 Зони, небезпечні для руху людей під час скління або монтажу ліхтарів, мають бути обладнані добре видимими попереджувальними сигналами.

10.5 Облицьовувальні роботи

10.5.1 Для обробки каменю в межах будівельного майданчика треба передбачати окремі обгороджені місця.

10.5.2 Облицьовувати зовнішні поверхні великорозмірними виробами треба із застосуванням засобів механізації.

Плити і деталі масою понад 50 кг мають транспортуватися на робоче місце і встановлюватися в проектне положення тільки за допомогою підйомних механізмів і пристроїв.

10.5.3 Якщо зовнішні стіни облицьовуються плитами одночасно з кладкою зовнішніх стін із внутрішніх риштовань, мають бути встановлені надійні анкери для кріплення монтажних поясів робітників.

11 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо покрівельних робіт

11.1 Проектуючи виконання покрівельних робіт, треба враховувати вимоги ГОСТ 12.3.040.

11.2 У ПВР мають бути передбачені заходи захисту робітників від падіння з покрівлі, від опіків гарячими мастиками або технологічним обладнанням, падіння окремих предметів і впливу токсичних речовин.

11.3 У ПВР мають бути визначені місця для закріплення запобіжних поясів під час виконання покрівельних робіт на краю даху з похилом до 20 градусів, на дахах з похилом понад 20 градусів чи поблизу відкритих прорізів за відсутності огорожі.

11.4 Під час виконання покрівельних робіт на даху з похилом понад 20 градусів необхідно передбачати переносні трапи і місця їх кріплення.

11.5 Для виконання покрівельних робіт на карнизних спусках, риштаках, димарях, парапетах тощо, а також для підвішування во-до-стічних лійок і труб необхідно передбачати застосування помостів, випускних риштовань, колисок.

Місця розташування на даху рулонних, штучних, сипких, рідких матеріалів і тари мають бути показані в технологічній карті із зазначенням заходів запобігання їх падінню, ковзанню, витіканню або здуванню вітром.

11.6 Проектуючи покрівельні роботи із застосуванням гарячих бітумних мастик, необхідно керуватися вимогами підрозділу 9.

11.7 Виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, снігопаду, зливи, грози, вітру силою 6 балів і більше забороняється.

11.8 Для заготовляння покрівельних картин, елементів водостічних труб та інших виробів у ПВР мають передбачатися спеціальні місця. Виконання цих робіт безпосередньо на даху забороняється.

11.9 Проектуючи покрівельні роботи на скляних покрівлях, треба передбачати під місцем робіт установлення суцільного дощаного, брезентового або іншого захисту від падіння скла та інших предметів.

11.10 Щоб запобігти доступу людей у зону можливого падіння матеріалів, інструмента, тари та стікання мастик, необхідно передбача- ти влаштування тимчасових огорож будівель, на яких виконуються покрівельні роботи.

12 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо монтажних робіт

12.1 Загальні положення

12.1.1 Монтажні роботи необхідно виконувати відповідно до ПВР або технологічних карт, що розробляються в установленому порядку і пропонують такі рішення щодо безпечних умов праці:

— організацію робочих місць і проходів;

— послідовність технологічних операцій;

— способи забезпечення стійкості змонтованих конструкцій;

— розташування і зони дії монтажних механізмів;

— способи і засоби безпечної роботи монтажників.

12.1.2 У проекті виконання монтажних робіт мають бути показані проходи, проїзди, огорожі зон, небезпечних для перебування людей, місця встановлення попереджувальних написів і сигналів.

12.1.3 Послідовність монтажу збірних конструкцій повинна забез-

печувати стійкість і геометричну незмінність змонтованих конструкцій на всіх стадіях монтажу та міцність монтажних з'єднань.

12.1.4 Конструкції, що не мають достатньої просторової жорсткості, до початку піднімання і монтажу треба підсилювати тимчасовими зв'язками. Конструкції тимчасових зв'язок і спосіб їх установлення визначаються ПВР.

12.1.5 Стропування монтажних елементів треба виконувати інвентарними вантажозахватними пристроями, що передбачаються технологічною картою чи ПВР.

12.1.6 Використовувати випуски робочої арматури змонтованих конструкцій для анкерування тимчасових розтяжок під час монтажу збірних елементів забороняється.

12.1.7 Послідовність виконання робіт має виключати можливість зняття тимчасових зв'язок, розтяжок, кондукторів та інших монтажних пристроїв до остаточного закріплення елементів, що монтуються, постійними зв'язками.

12.1.8 Встановлення постійних і тимчасових зв'язок жорсткості й стійкості елементів, що монтуються, треба передбачати одночасно з монтажем цих елементів. У ПВР даються вказівки про порядок приймання змонтованих конструкцій. При цьому мають бути безпечні підходи для огляду і перевірки вузлів, ферм, а також перевірки якості швів зварних з'єднань опорних столиків.

12.1.9 Забороняється виконання монтажних робіт на висоті у відкритих місцях при силі вітру 6 балів і більше, а також під час ожеледиці, великого снігопаду, дощу, грози. Монтаж вертикальних глухих панелей треба припиняти при силі вітру 5 балів.

12.2 Монтаж збірних залізобетонних і стальних конструкцій

12.2.1 Спосіб підняття колон треба обирати залежно від маси колон і типу застосовуваного крана.

12.2.2 Тимчасове закріплення колон висотою до 12 м у стаканах фундаментів передбачається за допомогою кондукторів, при висоті колон понад 12 м у площині найменшої жорсткості - розтяжками, а в іншій площині — кондукторами і клинами.

12.2.3 Балки, ригелі й ферми прольотом 12 м і більше треба встановлювати за допомогою траверс.

12.2.4 Для забезпечення стійкості елементів до встановлення зв'язок і плит покриття чи перекриття треба передбачати тимчасове закріплення балок, ригелів, ферм і плит.

12.2.5 Для встановлення і тимчасового закріплення елементів, розстропування, зварювання і зарівнювання швів монтажники мають бути забезпечені риштованнями або колисками.

12.2.6 Монтаж стінових панелей і заповнення швів розчином треба виконувати з піднімальних колисок або риштовань, розташованих з внутрішнього боку стіни.

Заповнення вертикальних швів пружними синтетичними прокладками або мастиками, а також розшивання вертикальних і горизонтальних швів розчином та обмазування їх мастиками треба виконувати з колисок і риштовань, розташованих з зовнішнього боку стіни.

12.2.7 Монтаж плит покриття і перекриття передбачається в такому порядку: перша плита в ході монтажу — з риштовань або колисок, наступні — з установленої і закріпленої плити. При цьому монтажники мають прикріплюватися карабіном запобіжного пояса до монтажних петель або спеціально встановленого страхувального каната.

12.2.8 Для пересування робітників по покрівлі під час монтажу треба передбачати проходи не вужчі 0,6 м з поручнями по обидва боки висотою 1,1 м. Для підіймання робітників на змонтовані перекриття через кожних 120 м передбачаються маршові сходи або підвісні драбини.

12.2.9 Змонтовані міжповерхові (покрівельні) перекриття будівель до початку наступних робіт необхідно обгороджувати.

12.2.10 Монтаж конструкцій кожного наступного поверху (ярусу) багатоповерхового будинку треба починати тільки після надійного закріплення всіх конструкцій попереднього поверху (ярусу).

12.2.11 Стальні колони, які встановлюють на фундаменти, до звільнення від гака крана треба закріплювати анкерними болтами.

12.2.12 У колонах висотою до 15 м з вузькими башмаками, які закріплені в фундаментах чотирма або двома анкерними болтами, до розкріплення колон зв'язками, крім затягання анкерних болтів, треба встановлювати розтяжки в площині найменшої стійкості.

12.2.13 Для переходу монтажників від однієї конструкції до іншої треба застосовувати драбини, перехідні мости і трапи.

Перехід по стальних фермах, ригелях і балках дозволяється тільки при наявності встановленого стального страхувального каната на висоті 1,5 м від настилу. Натяг каната треба контролювати величиною прогину в середині прольоту, яка має бути не менша ніж 0,5 % довжини прольоту.

Не допускається використання дроту як страхувального каната.

12.2.14 Для монтажу корпусу резервуара із заводських рулонованих заготовок треба передбачати застосування стрілового крана разом з трьохопорним стояком, що має привод пересування. Під час розгортання рулону передбачається підстраховування послабленими стропами, що закріплені на гаку стрілового крана.

12.2.15 Корпус резервуара в процесі монтажу (полистовим способом) після складання чотирьох поясів має бути розкріплений розтяжками для забезпечення його стійкості під час вітрового навантаження. Для цього необхідно визначити кількість розтяжок у ярусі, номери ярусів, де потрібно встановити розтяжки, способи їх кріплення до стінки резервуарів та конструкцію якорів.

У місцевостях, що зазнають дії сильних вітрів, розтяжки треба ставити після складання другого пояса.

Обв'язувальний кутик (кільце жорсткості) має бути змонтований і закріплений відразу після встановлення верхнього пояса стінки.

12.2.16 На весь час випробувань резервуара треба встановити межі небезпечної зони радіусом не меншим від двох діаметрів резервуара, всередині якої не допускається перебування людей, що не мають відношення до випробувань. Розпочинати випробування слід тільки після обвалування.