---

- стан основ та фундаментів;

- стан покриття та покрівлі;

- стан мурування, металевих і дерев'яних конструкцій, підлог, зовнішнього та внутрішнього опорядження, архітектурного та художнього оформлення;

- наявність і стан теплотехнічних, сантехнічних та вентиляційних систем та облад­нання;

- наявність ізоляційних покриттів;

- отримання даних про стан прихованих конструкцій та їх основ;

- визначення технічного стану опорядження фасадів та інтер'єрів;

- інші елементи будівель (споруд) та їх систем, проектування та влаштування яких регламентується відповідними державними будівельними нормами України.

3.4.12 Спеціальні обстеження території, прилеглої до пам'ятки, рекомендується призначати у тих випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність та безпеку подальшої експлуатації пам'ятки.

3.4.13 Інженерні обстеження території, прилеглої до пам'ятки, повинні включати:

- інженерно-геологічні умови майданчика;

- топографію території пам'ятки;

- дані техногенних змін навколишнього середовища;

- наявність та характер ґрунтових вод, дані гідрогеології;

- стан конструкцій та споруд, що захищають пам'ятку від небезпечних геологічних процесів;

- вимощення та елементи благоустрою;

- вводи та випуски інженерних мереж;

- підземні несучі, огороджувальні та гідроізолюючі конструкції;

- наземні несучі та огороджувальні конструкції.

3.4.14 Роботи з обстеження території потрібно починати з оцінки рельєфу місцевості за ухилами. Слід проаналізувати вертикальне планування території і визначити ділянки, на яких застоюється дощова вода.

3.4.15 Для обстеження території, на якій розташована пам'ятка, потрібно корис­туватись топогеодезичною зйомкою М1:500 або М1:200 та фондовими інженерно-геологічними вишукуваннями.

3.4.16 При аналізі зелених насаджень потрібно визначити можливість впливу ко­реневої системи дерев, кущів та газонів на пам'ятку та інженерні комунікації. Окремо потрібно виділити дерева з шаблеподібними стовбурами ("п'яний ліс"), які визначають (засвідчують) проходження зсувних процесів на схилах, та дерева з оголеною коре­невою системою, сухі, суховершинисті.

3.4.17 На топографічних картах потрібно позначити зсувні та зсувонебезпечні те­риторії, використовуючи інженерно-геологічні висновки та результати візуальних оглядів спеціалістів; позначити території ярів, визначити їх активність; нанести яронебезпечні території, що прилягають до бортів ярів, а також території з карстопроваленнями; визначити і зафіксувати на картах активність карстів.

3.4.18 При проведенні інженерних обстежень потрібно оглянути всі водонесучі комунікаційні мережі, визначити стан комунікацій, оглядових колодязів та камер, проа­налізувати й оцінити стан дощової каналізації, її лотків, труб, дощоприймальних та оглядових колодязів, оголовків випуску зібраної води.

При цьому стан дренажних мереж (неглибоких і глибокого закладання) слід виз­начати за ефективністю їх роботи та наявності руху води. В організаціях, які займаються експлуатацією дренажних мереж, потрібно взяти довідку про їх експлуатаційні харак­теристики.

3.4.19 При обстеженні вимощення та покриття навколо пам'ятки потрібно візуально оцінити стан цих конструкцій; визначити загальний санітарний стан території, зафік­сувати місця захаращення побутовим сміттям, будівельними матеріалами.

3.4.20 На топографічній карті слід оконтурити місця поховань (захоронень) на території пам'ятки, щоб врахувати їх при проведенні будь-яких робіт на прилеглій до пам'ятки території.

3.4.21 Потрібно провести обстеження підвалів пам'ятки і визначити місця з під­вищеною вологістю підлоги та стін, наявність висолів, відшарування штукатурки, появи гриба та гнилизни, визначити причини вологості підвалів.

3.4.22 Разом із власником пам'ятки потрібно провести обстеження стану ринв та водостічних труб на даху споруди. Необхідно забезпечити відведення зібраної води в мережу дощової каналізації, не допускаючи попадання води під фундаменти.

3.4.23 При виконанні робіт з інженерного захисту пам'ятки слід застосовувати традиційні для місцевості будівельні матеріали.

Заходи (протизсувні, протиобвальні, протиерозійні, протикарстові, протипаводкові, лісомеліоративні та з пониженням рівня ґрунтової води) не повинні призвести до змін середовища, в якому знаходиться пам'ятка.

3.4.24 При визначенні параметрів водостоків потрібно розглядати всю водозбірну площу, що тяжіє до території пам'ятки, а не лише ту, що безпосередньо прилягає до пам'ятки.

При інженерному обстеженні обов'язково потрібно розглянути і вивчити вплив автомобільних, залізничних шляхів та об'єктів із динамічними технологіями на пам'ятку. За необхідності слід визначити пріоритетність пам'ятки і, відповідно, рекомендувати встановлення режиму руху транспорту та роботи об'єктів з динамічними процесами виробництва.

3.4.25 Протиерозійні заходи потрібно призначати виходячи з можливості ліквідації ярів і повернення схилам історично достовірного вигляду.

3.4.26 При складних гідрогеологічних умовах та великій кількості водонесучих ко­мунікацій на території об'єкта пам'ятки потрібно передбачати облаштування режимної гідрогеологічної мережі і вести постійний нагляд за рівнем ґрунтових вод.

3.5 Науково-технологічні дослідження

3.5.1 Науково-технологічні дослідження об'єктів та споруд пам'ятки слід проводити за спеціальною програмою (завданням) з метою визначення загального стану кон­струкцій, оздоблення і матеріалів пам'ятки, визначення кількісного та якісного складу ремонтно-реставраційних матеріалів, розробки технології реставрації, виявлення не­відкладних завдань та почерговості виконання реставраційних робіт.

3.5.2 Науково-технологічні дослідження пам'ятки рекомендується здійснювати за два етапи:

- перший етап - в обсягах, що забезпечують складання науково-обгрунтованих рішень для реставрації або для розробки ескізного проекту;

- другий етап - у процесі виконання реставраційних робіт.

3.5.3 При виконанні робіт першого етапу завданнями науково-технологічних дослід­жень є:

- визначення загального стану пам'ятки;

- визначення природи, складу та стану будівельних матеріалів на даній пам'ятці, моделювання їх поведінки в умовах, що склалися;

- визначення вологісного стану елементів і конструкцій та характеру замокань;

- дослідження стану навколишнього середовища пам'ятки (температура, вологість, повітрообмін, хімічний склад повітря тощо);

- виявлення джерел і механізмів можливих впливів на пам'ятку та її окремі еле­менти;

- визначення завдань консервації та реставрації пам'ятки;

- визначення черговості виконання реставраційних робіт на пам'ятці;

- розробка рекомендацій із проведення робіт.

3.5.4 При виконанні робіт другого етапу науково-технологічні обстеження потрібно проводити в процесі виконання реставраційних робіт і вирішувати конкретні завдання з дослідження та реставрації або консервації конструкцій, окремих частин або елементів пам'ятки та вносити необхідні корективи та доповнення до процесів реставрації.

3.5.5 У завданні на проведення науково-технологічних досліджень потрібно перед­бачати визначення стану:

- фундаментів та мурування;

- матеріалів мурування (цегли, каменю, розчину тощо);

- штукатурки та оздоблення на фасадах і в інтер'єрах;

- покрівлі та її матеріалів;

- деревини в архітектурних елементах та конструкціях;

- творів монументального мистецтва та їх матеріалів;

- металевих конструкцій та декору з металу.

Завданням також потрібно передбачати проведення комплексних лабораторних досліджень-визначення фізико-хімічних характеристик будівельних матеріалів та їх петрографічного аналізу, стратиграфічний аналіз пофарбувань, визначення вологісного стану пам'ятки та її елементів, біологічні дослідження на наявність та активність грибів, жуків, комах тощо.

3.5.6 Місця відбору проб для лабораторних аналізів, а також місця проведення будь-яких замірів та вимірів потрібно фіксувати і наносити на схеми.

3.5.7 Відбір проб повинен здійснюватися за узгодженням із власником пам'ятки, представниками генпроектувальника, головним архітектором проекту, інженером-конструктором та технологом (для творів монументального мистецтва - художником) і оформлятися відповідним актом.

3.5.8 За результатами науково-технологічних обстежень пам'ятки повинен бути складений науково-технологічний звіт, в якому потрібно відображати такі розділи:

- загальні відомості про пам'ятку;

- результати обстежень пам'ятки в цілому та зокрема кожного елемента;

- висновки за результатами науково-технологічного обстеження і лабораторних досліджень матеріалів;

- рекомендації з виконання першочергових ремонтно-реставраційних робіт;

- рекомендації щодо влаштування (за необхідності) шурфів, зондажів, проведенню археологічних розкопів тощо;

- пропозиції відносно плану проведення подальших науково-технологічних обсте­жень та досліджень;

- додатки фотофіксації, схем, креслень, результатів вимірів, замірів, аналізів тощо;

- рекомендації щодо проведення консерваційних і реставраційних робіт та проектні пропозиції;

- технологічна схема проведення реставраційних робіт (розділ пояснювальної записки при розробці проекту реставрації);

- технологія проведення консерваційних і реставраційних робіт (розділ поясню­вальної записки при розробці проекту реставрації).

3.5.9 Для складання висновків про стан пам'ятки обстеженню підлягають послі­довно всі її елементи і конструкції. Порядок проведення науково-технологічного обстеження повинен бути викладений у методичних рекомендаціях з їх проведення.

3.5.10 Науково-технологічне обстеження стану окремих конструкцій споруди і її елементів потрібно виконувати на основі відповідних методик. Це стосується усіх конст­рукцій: покрівель, фасадів, інтер'єрів, фундаментів, стін тощо.

3.5.11 При проведенні науково-технологічного обстеження покрівлі потрібно передбачати:

- визначення стану покрівлі (ступінь пошкодження матеріалу, герметичність фальців, водостоків, примикань покрівельного матеріалу до димарів, цегляних фронтонів та інших виступних конструкцій);

- визначення стану дерев'яних конструкцій даху - вузлів крокв, мауерлату, кроквин, дранкування з нанесенням картограми ділянок пошкоджень, дефектів, деформацій деревини і причин їх виникнення;

- відбір зразків деревини для проведення мікробіологічних аналізів у лабораторії з метою визначення типу деревини та виду руйнівників.

3.5.12 При проведенні науково-технологічного обстеження фасадів потрібно пе­редбачати:

- визначення стану мурування - наявність тріщин, втрати та міцність мурувального розчину, міцність або крихкість цегли, міцність каменю, глибина деструкції муру­вального розчину, відхилення стін від вертикалі;

- визначення ступеня руйнування штукатурки, наявність біоуражень, висолів і плям від замокання;

- аналіз стану оздоблювальних нашарувань, штукатурних покриттів, пофарбувань, декоративних покриттів, ліпнини, облицювання;

- обстеження стану цоколя та фундаментів пам'ятки.

При цьому потрібно звернути увагу на стан вимощення, настінних жолобів, приярків та благоустрій території біля пам'ятки - наявність стоків дощових вод, кущової рослинності тощо.

3.5.13 При проведенні науково-технологічних обстежень потрібно відбирати проби будівельних матеріалів (мурувального розчину, цегли, каменю, штукатурки і оздоб­лювальних нашарувань) для лабораторного визначення їх складу, міцності; уточнення періодів будівництва окремих частин пам'ятки, визначення первісного вигляду фасадів;

виявлення біоушкоджень, встановлення причин і ступеня зволоження мурування, шту­катурки, дерев'яних конструкцій.

3.5.14 При проведенні науково-технологічного обстеження інтер'єрів потрібно передбачати:

- визначення стану і складу штукатурного та декоративного опорядження інтер'єру, його первісного вигляду, якості та матеріалів оздоблювальних фарбувань;

- обстеження дерев'яних деталей інтер'єру;

- визначення стану архітектурно-конструктивних та декоративних елементів з металу, наявності забруднень, корозійних і механічних пошкоджень;

- визначення стану монументального живопису, скульптури, різьби по дереву і каменю, позолоти тощо.

4 ПОРЯДОК ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ

4.1 Цей розділ Норм встановлює порядок та основні положення організації про­ведення всіх стадій реставраційних, консерваційних, відновлювальних (відбудовних), реабілітаційних і ремонтних робіт на пам'ятках в цілому та на окремих їх елементах.

4.2 Для проведення комплексу науково-реставраційних робіт на пам'ятці дер­жавним органом охорони пам'яток із залученням власника (орендаря) пам'ятки та спеціалізованої науково-реставраційної організації готується планове завдання на реставрацію згідно з чинним законодавством.

4.3 На основі планового завдання складається реставраційне завдання на розробку проектної документації і разом з листом-замовленням передається виконавцю.

4.4 Науково-дослідна та проектно-кошторисна документація на консервацію та реставрацію розробляється спеціалізованими науково-реставраційними та проектно-

реставраційними організаціями, що мають відповідну ліцензію чи атестацію, або атестованими (ліцензованими) спеціалістами.