- специфікації видів та обсягів робіт на пам'ятці з методичними рекомендаціями для виконання робіт;

- конструкторські креслення із зазначенням нормативних та розрахункових на­вантажень, розрахункові характеристики грунтів, гідрогеологічні умови, порядок ви­конання робіт та правила техніки безпеки;

- креслення виробів, шаблонів, елементів декору із зазначенням матеріалів і технології виготовлення;

- відомості та специфікації потреби в матеріалах, виробах, напівфабрикатах, об­ладнанні, коштовних металах;

- розгортки фасадів та інтер'єрів із специфікацією всіх видів робіт (за необхідності з паспортами пофарбувань);

- відомість реставраційних та опоряджувальних робіт.


2.8 "Кошторисна документація" на виконання науково-дослідних та проектних робіт повинна розроблятися згідно з чинними нормативними актами і затверджуватися при укладанні основного договору або додаткових угод.




2.9 "Науково-реставраційний звіт" про проведені науково-проектні і виробничі ро­боти складається науковим керівником за участю спеціалістів, що здійснюють ав­торський нагляд за проведенням робіт, і включає дані відносно проведених комп­лексних наукових досліджень, прийнятих проектних рішень, виконавчу проектно- кош­торисну документацію, акт приймання робіт із реставрації пам'ятки в цілому або її черги, матеріали фотофіксацій, що характеризують пам'ятку до початку, в процесі і після завершення робіт із реставрації. У науково-реставраційному звіті повинні бути надані наукові висновки за результатами реставрації та рекомендації з подальшого функціонального використання пам'ятки, технічного утримання і експлуатації пам'ятки і прилеглої території.


2.10 Креслення для проектної документації потрібно розробляти за єдиними пра­вилами, визначеними комплексом нормативних документів Б А.2.4. "Система правил виконання проектної документації з будівництва (СПДБ)" та "Єдина система конст­рукторської документації (ЄСКД)" (СТ СЭВ 4409-83, СТ СЭВ 4937-84).


2.11 Проектна документація на виконання реставраційних, консерваційних та ре­монтних робіт на пам'ятках повинна включати обгрунтування розробки санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів при виконанні робіт у зоні санітарної охорони.


2.12 При проектуванні різних видів протизсувних та протиобвальних споруд заходи захисту потрібно вибирати на основі розрахунків загальної і місцевої стійкості схилів (відкосів).


2.13 При проектуванні споруд інженерного захисту потрібно прораховувати мож­ливість баражування підземного стоку і передбачати відповідні технічні рішення щодо відведення дощової води.


2.14 При проектуванні підсилення для кожної будівлі або споруди необхідно визна­чити розрахунковий тиск на грунт до підсилення та після нього, виходячи з величин очікуваних абсолютних осідань та різниці їх в різних точках споруди в плані, які залежать від:


- інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов розташування об'єкта, який реставрується;

- інтенсивності навантажень в різних його частинах;

- фізико-механічних характеристик грунтів основи, що залягають на різних гли­бинах;

- здатності споруди рухатись за осіданнями грунту, її загальної жорсткості або жорсткості її окремих конструктивних елементів.


2.15 Проектна документація на реставрацію чи консервацію фундаментів повинна містити:


- результати обстеження з визначенням стану збереженості мурувань;

- картограми фундаментів з позначками пошкоджень, тріщин тощо;

- прийняті методи підсилення, реставрації, консервації чи відновлення.


2.16 При підсиленні фундаментів, що знаходяться під навантаженням існуючих споруд пам'ятки в робочій документації повинно бути обумовлено граничне наван­таження на підсилювану конструкцію, а за необхідності - значення розвантажувального зусилля, при якому забезпечується необхідне співвідношення граничного наванта­ження до діючого. Значення розвантажувального зусилля необхідно контролювати за допомогою контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв.





2.17 У робочій документації потрібно передбачати такі методи обробки поверхонь при їх підготовці до підсилення:

- видалення забруднень;

- створення шорсткості з оголеною поверхнею;

- створення шпонок різного обрису.

Поверхні ділянок, що підлягають обробці, повинні бути вказані в робочій доку­ментації.


2.18 При розробці проекту підсилення основ та фундаментів потрібно обгрунтовано вибрати спосіб підсилення, визначити і розробити креслення на окремі його елементи.


2.19 У проекті повинна бути встановлена необхідність влаштування тимчасового кріплення вертикальних стінок траншей залежно від глибини, виду і стану грунту, гідрогеологічних умов, навантажень на брівці та інших місцевих умов. Максимальну глибину траншей із незакріпленими вертикальними стінками слід приймати відповідно до СНиП ІІІ-4-80. При влаштуванні траншей з ухилами їх ухил визначається проектом.


2.20 У проекті повинні бути вказані типи та фізико-механічні характеристики грунтів для засипки пазух фундаментів.


2.21 Методи та способи укріплення матеріалів фундаментів визначаються про­ектом.


З КОМПЛЕКСНІ НАУКОВО-РЕСТАВРАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ



При проведенні науково-реставраційних досліджень та обстеженні пам'яток слід керуватись вимогами цих Норм, нормативними документами України, які регламен­тують склад та порядок розроблення науково-проектної документації на проведення науково-реставраційних робіт та інших нормативних документів України, які не супе­речать вимогам згаданих норм.

Роботи з архітектурно-археологічних, архітектурних, інженерних та науково-техно­логічних досліджень (натурні дослідження) пам'ятки повинні виконуватися спеціа­лізованими організаціями, які мають відповідну державну ліцензію на здійснення зазначеного виду господарської діяльності.


3.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження


3.1.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження здійснюються для виявлення, збору, систематизації та вивчення письмових та ілюстративних матеріалів і документів, які містять відомості про пам'ятку, її опис та зображення, що дає можливість визначити коло історичних причин і подій, внаслідок яких виникла та змінювалася пам'ятка, її роль у навколишньому середовищі, історичне та художнє значення.


3.1.2 Історико-архівні дослідження виконуються з метою збору і вивчення нео-публікованих писемних, картографічних та інших джерел, що стосуються об'єкта.


3.1.3 Бібліографічні дослідження виконуються з метою збору і вивчення опуб­лікованих даних стосовно об'єкта.


3.1.4 Одержані результати досліджень аналізують, узагальнюють та оформляють у вигляді звіту (історичної довідки), який повинен містити історичну хронологію об'єкта, список всіх вивчених бібліографічних і архівних джерел та можливі ілюстрації (копії документів, викопірування, репродукції, фотофіксацію фрагментів інскрипцій (істо­ричних написів, графіті тощо).




3.1.5 Важливі виписки з історико-архівних джерел необхідно подати у звіті (істо­ричній довідці) мовою оригіналу з обов'язковим перекладом українською мовою.

3.2 Архітектурно-археологічні дослідження


3.2.1 Розробка будь-якого проекту реставрації пам'ятки повинна передбачати збе­реження культурного археологічного шару, пов'язаного з цією пам'яткою.


3.2.2 Основним завданням проведення архітектурно-археологічних досліджень на пам'ятках під час проектних і натурних досліджень та при здійсненні будівельно-реставраційних робіт є найбільш повне вивчення культурного шару для відтворення історії пам'ятки і навколишньої території, її архітектурного вигляду на певних історичних етапах, а також збір документальних даних для обгрунтування і розробки рішень щодо реставраційних робіт на пам'ятці.


3.2.3 Основними напрямами архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки повинні бути:

- фіксація стратиграфії - послідовності та порядку відкладення всіх елементів культурних шарів (шар будівництва споруди, шар функціонування будівлі, шар руй­нування або розбирання будівлі), їх взаємного співвідношення та залежності;

- виділення рівнів будівельних періодів пам'ятки та інших денних поверхонь і встановлення її хронології - часу зведення будівлі, основних перебудов, ремонтів, руйнувань або припинення використання;

- вивчення конструкцій фундаментів, цоколів та нижніх частин стін, недоступних для вивчення без археологічних розкопок;

- вивчення структури і збереженості підстильних грунтів;

- виявлення в підземній частині пам'ятки і біля неї елементі в декору та конструкцій, які втрачені або спотворені у її верхній частині;

- виявлення профілів порталів та пілястр, баз колон, декоративного різьблення, розписів тощо;

- виявлення та вивчення втрачених частин будівель - ґанків, сіней, переходів, прибудов, притулів, флігелів;

- обстеження інтер'єру будівлі - підлог, підсипань під ними, систем опалення, малих форм, внутрішнього декору, оформлення прорізів, а також усяких можливих змін перепланування;

- вивчення давніх підземних інженерних та господарських споруд - дренажів, відстійників, підпілля, погребів;

- пошук та обстеження втрачених елементів ансамблю - колодязів, основних та господарських будівель, стін, огорож, воріт, альтанок, мостів;

- вивчення вертикального планування та оформлення поверхні, що оточує пам'ятку, - вимощення, стежок, яток, постаментів та інших малих форм;

- вивчення можливості відновлення історичної рослинності та ландшафту на певні періоди історії пам'ятки.


3.2.4 Архітектурно-археологічні дослідження слід планувати як самостійну частину загальних науково-дослідних робіт, що проводяться як під час попередніх натурних обстежень, так і в процесі реставрації.


3.2.5 Загальні архітектурно-археологічні дослідження і більшу частину розкопок слід проводити до закінчення розробки ескізного проекту, оскільки результати досліджень можуть суттєво вплинути на проектування і докорінно змінити початкові рішення архі­тектора-реставратора.



3.2.6 Архітектурно-археологічні дослідження повинні відповідати сучасним мето­дикам проведення розкопів, чинним нормативним документам у даній сфері та поло­женням про "Відкритий лист" на право проведення археологічних досліджень на те­риторії України".


3.2.7 Архітектурно-археологічні дослідження повністю зруйнованих пам'яток мо­жуть проводитись як незалежний варіант археологічних досліджень і, крім загальних археологічних завдань, повинні досліджувати частини завалів зі збором автентичних матеріалів та деталей, які пізніше можуть бути використані методом анастелозу в пам'ятці, що реставрується або відтворюється, чи служити аналогами, а також детально фіксувати розриті мурування. Розриті залишки споруди одночасно з археологами повинні досліджуватися фахівцями різного профілю (технологами, фізиками, хіміками тощо).


3.2.8 Археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на території пам'ятки проводяться з дозволу державного органу охорони культурної спадщини, у віданні якого знаходиться пам'ятка.

Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа ("Відкритого листа"), виданого Інститутом ар­хеології Національної академії наук (ІА НАН) України, відповідної форми.

Дозволи на проведення археологічних робіт у зонах санітарної охорони погод­жуються з санітарно-епідеміологічною службою.


3.2.9 Фінансування архітектурно-археологічних досліджень та розвідок здійсню­ється за рахунок замовника робіт на пам'ятці. На нього покладається відповідальність за стан пам'ятки та можливі руйнування виконавцями будівельних робіт.


3.2.10 Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт (будівельна чи інша орга­нізація) зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини та орган місцевого само­врядування, на території якого проводяться земляні роботи.

Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом від­повідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних до­сліджень відповідної території.


3.2.11 Виконавець археологічних розвідок і розкопок зобов'язаний забезпечити:

збереженість виявлених об'єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів визначеній у дозволі установі; ведення наукової документації, передачу її органам, які видали дозвіл і необхідний кваліфікаційний документ ("Відкритий лист"); належну консервацію об'єкта культурної спадщини; упорядкування території після завершення робіт. Останні роботи неодмінно повинні включатися до кошторису досліджень.


3.2.12 Державні органи охорони пам'яток при реєстрації "Відкритого листа", за необхідності, визначають особливі умови ведення археологічних робіт:

- збереження окремих ділянок пам'яток нерозкопаними у якості еталонів;

- погодження плану археологічних розкопок пам'ятки, в якому можуть бути розкриті нерухомі об'єкти, що підлягають консервації та збереженню, з планами робіт науково-реставраційних організацій;

- відтворення зовнішнього вигляду археологічних пам'яток (вали, кургани тощо), які є елементами містобудівного і природного середовища, що історично склалося;

- першочергові дослідження пам'яток археології у районах, де планується про­ведення будівельних робіт.