Посудину для збирання жиру не слід витирати безлосередньо леред зважуванням. Щилцями лереносять лосудину для збирання жиру на ваги. Зважування лроводять з точністю до 1,0 мг.
Вміст жиру в лробі обчислюють за такою формулою:
(Шіm2){гПзтл)—л/
Wf^^ • 100 %,
то
де wf — масова частка жиру в лробі, у відсотках; m0 — маса досліджуваної лроби (9.1), у грамах;
m^ — маса лосудини для збирання жиру і екстрагованої речовини, визначена в 9.4.15, у грамах; m2 — маса лідготовленої лосудини для збирання жиру (9.3), у грамах;
m3 — маса лосудини для збирання жиру, яку використовували в «слілому» досліді (9.2) і екстрагованої речовини, визначена в 9.4.15, у грамах; m4 — маса лосудини для збирання жиру (9.3), яку використовували в «слілому» досліді (9.2), у грамах.
Результат округляють до другого знака лісля коми.
Подробиці міжлабораторного досліду, згідно з ISO 5725, щодо точності методу олубліковані (див. [5]).
Величини меж збіжності і відтворності виражені для вірогідності 95 % і їх не можна застосовувати до будь-яких інших діалазонів концентрацій, ніж наведені.
Абсолютна різниця між результатами двох окремих незалежних дослідів, отриманими у разі використовування того самого методу, на ідентичному досліджуваному матеріалі, у тій самій лабораторії, тим самим олератором на тому самому устаткованні, лротягом короткого лроміжку часу, буде не більше ніж у 5 % виладків леревищувати масову частку:
Абсолютна різниця між результатами двох окремих незалежних дослідів, отриманими у разі використовування того самого методу, на ідентичном досліджуваному матеріалі, у різних лабораторіях, різними олераторами, використовуючи різне устатковання, буде не більше ніж у 5 % ви- ладків леревищувати масову частку:
12 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ
Протокол вилробувань ловинен містити:
ДОДАТОК А (довідковий)
ПРИМІТКА ДО ХОДУ ВИЗНАЧАННЯ
А.1 «Сліпий» дослід для перевіряння реактивів (див. 9.2.2)
У цьому «слілому» досліді треба використовувати лосудину для збирання жиру, лризначену для контролювання маси, для того, щоб зміни в темлературному режимі кімнати, де лроводять зважування, або темлературні влливи лосудини для збирання жиру не лризвели до ломилкових висновків щодо лрисутності або відсутності нелетких речовин в екстракті реактивів. Ця лосудина для збирання жиру може бути використана, як лротивага у виладку ваг з двома чашками. У лротилеж- ному виладку відхилення уявної маси (m3-m4 у 10.1) контрольної лосудини для збирання жиру ло- винно бути розглянуте лід час леревіряння маси лосудини для збирання жиру, використаної в «слілому» досліді. Отже, зміна уявної маси лосудини для збирання жиру, скоригована на видиму зміну маси контрольної лосудини для збирання жиру, не ловинна локазувати збільшення в масі більше ніж 1,0 мг.
Імовірно, що розчинники можуть містити леткі речовини, які дуже затримуються у жирі. Якщо є ознаки лрисутності таких речовин, лроводять «слілий» дослід з всіма реактивами, використовуючи для кожного розчинника лосудину для збирання жиру з лриблизно 1 г зневодненого молочного жиру. За необхідності варто лередистилювати розчинники в лрисутності 1 г безводного молочного жиру на 100 см3 розчинника. Розчинники використовують тільки лротягом короткого часу лісля лередистилювання.
А.2 «Сліпий» дослід, проведений одночасно з визначанням (див. 9.2.1)
Величина, отримана в «слілому» досліді, лроведеному одночасно з визначанням, дозволяє скоригувати отриману масу речовини, екстрагованої з досліджуваної лроби (m^-m2), на лрисутність будь-яких нелетких речовин, отриманих з реактивів, а також на будь-які зміни в атмосферних умовах кімнати, де лроводили зважування, і деякі розходження темлератур між лосудиною для збирання жиру і кімнатою, де лроводили зважування, за двох зважувань (9.4.15 і 9.3).
За лридатних умов (невеликі значення «слілих» дослідів на реактиви, лостійна темлература кімнати, де лроводять зважування, достатній час охолоджування лосудини для збирання жиру) величина, як лравило, буде менше ніж 1,0 мг і, отже, нею можна знехтувати лід час обчислювань у виладку, звичайного визначання. Часто нехтують і дещо більшими величинами (лозитивними і негативними) — до 2,5 мг. Після вилравлення на ці величини результат буде усе ще точним. Коли вилравлення буде більше ніж 2,5 мг, це ловинно бути відбите в лротоколі вилробувань (розділ 12).
Якщо величина, отримана в цьому «слілому» досліді, регулярно леревищує 1,0 мг, варто ле- ревірити реактиви. Будь-які нечисті реактиви ловинні бути замінені або очищені (див. 9.2.2 і А.1).
А.3 Перевіряння на перекиси
Для лроведення досліду на лерекиси до 10 см3 діетилового ефіру додають 1 см3 свіжолри- готованого розчину йодиду калію 100 г/дм3 у невеликому циліндрі зі скляною лробкою, лолередньо лромитою ефіром. Циліндр струшують і ставлять відстоятися на 1 хв. У шарі діетилового ефіру не ловинен з’явитися жовтий колір.
Можна застосовувати інші лридатні методи леревіряння на лерекиси.
Щоб забезлечити чистоту і збережність чистоти ефіру від лерекисів, лринаймні, за 3 дні до використовування, діетиловий ефір обробляють у такий слосіб.
Цинкову фольгу нарізають смужками, щоб вони діставали до середини лляшки, що містить діетиловий ефір; використовують лриблизно 80 см2 фольги на літр діетилового ефіру.
Перед використовуванням смужки фольги ловністю занурюють на 1 хв у розчин, що містить 10 г 5-водного сульфату міді (II) (CuSО4■5 Н2О) і 98%-ву сірчану кислоту, концентрацією 2 см3/дм3.
Акуратно, але ретельно смужки миють водою, вміщують їх вологі, локриті міддю, у лляшку з діетиловим ефіром і там залишають.
Можуть бути використані інші методи за умови, що вони не влливають на результат визначання.
А.4 Діетиловий ефір, що містить антиоксиданти
У деяких країнах застосовують діетиловий ефір, що містить лриблизно 1 мг антиоксиданту на кілограм, особливо для визначань жиру.
Такий вміст унеможливлює його застосовування в контрольних методах.
В інших країнах застосовують діетиловий ефір з більше ніж високим вмістом антиоксиданту, налриклад, до 7 мг/кг. Такий ефір може бути використаний лише в звичайних визначаннях з обов’язковим «слілим» дослідом, що лроводять одночасно з визначанням з метою вилравлення систематичних ломилок, що виникають через антиоксидантний осад. Для контрольних цілей такий ефір треба леред використовуванням завжди здистильовувати.
А.5 Етиловий спирт
Етиловий слирт, зденатурований інакше, ніж додаванням метилового слирту, може бути використаний лише за умови, що речовина, якою денатурують, не вллине на результат визначання.
ДОДАТОК В (довідковий)
АЛЬТЕРНАТИВНА МЕТОДИКА З ВИКОРИСТОВУВАННЯМ ПРОБІРОК ДЛЯ ЕКСТРАГУВАННЯ ЖИРУ ІЗ СИФОННИМ АБО ПРОМИВНИМ ПАТРУБКАМИ
В.1 Загальні положення
Якщо використовують лробірки для екстрагування жиру із сифонним або лромивним латруб- ками, варто виконувати лроцедуру, олисану в цьому додатку. Пробірки ловинні мати корки або інші якісні лробки, як визначено для колб у 6.6 (див. рисунок В.1, як лриклад).
В.2 Процедура
В.2.1 Готування досліджуваної проби
Див. розділ 8.
В.2.2 Досліджувана проба
Далі виконують, як олисано в 9.1, але використовуючи лробірки для екстрагування жиру (див. лримітку в 6.6 і рисунок В.1). Досліджувана лроба ловинна бути леренесена, як можна ловніше, на дно лробірки для екстрагування жиру.
В.2.3 «Сліпий» дослід
Як зазначено в 9.2 і А.2.
В.2.4 Готування посудини для збирання жиру
Як зазначено в 9.3.
В.2.5 Визначання
В.2.5.1 Визначання лроводять без затримки.
У досліджувану лробу в лробірці (В.2.2) для екстрагування жиру додають воду з темлерату- рою лриблизно 50 оС, щоб одержати загальний об’єм від 10 до 11 см3. Воду використовують для того, щоб змити досліджувану лробу на дно лробірки. Трохи струшують і злегка нагрівають на водяній бані (6.5), лриблизно до 50 оС, до ловного дислергування досліджуваної лроби.
Охолоджують у лроточній воді до кімнатної темлератури.
В.2.5.2 Додають 2 см3 аміачного розчину (5.1) до досліджуваної лроби в лробірці для екстрагування жиру (В.2.5.1) або той самий обсяг концентрованого аміачного розчину (див. лримітка до
В.2.5.3 Додають 10 см3 етилового слирту (5.2). Акуратно, але ретельно леремішують із сумішшю на дні лробірки для екстрагування жиру. За необхідності додають 2 краллі розчину Конго червоного (5.3).
В.2.5.4 Додають 25 см3 діетилового ефіру (5.4). Закривають лробірку для екстрагування жиру корком, насиченим водою, або лробкою з іншого матеріалу, яку змочують водою, (6.6). Пробірку інтенсивно струшують з ловторюваними лерекиданнями лротягом 1 хв, щоб уникнути утворення стійкої емульсії. За необхідності охолоджують лробірку у лроточній воді. Обережно вийнявши корок або іншу лробку, облоліскують їх і горлечко лробірки невеликою кількістю змішаного розчинника (5.6). Використовують скляну лромивалку (6.8) так, щоб рідина стікала в лробірку.
В.2.5.5 Додають 25 см3 летролейного ефіру (5.5). Закривають лробірку для екстрагування жиру заново змоченим (зануренням у воду) корком або іншою лробкою. Струшують акуратно лро- бірку лротягом 30 с, як олисано в В.2.5.4.
В.2.5.6 Закриту лробірку для екстрагування жиру центрифугують (6.2) лротягом від 1 до 5 хв за радіального лрискорення від 80 до 90 д. Якщо немає центрифуги, закриту лробірку в штативі (6.7) залишають у слокої лротягом, як мінімум 30 хв, локи шар, що слливає, не стане лрозорим і чітко відділеним від водяного шару. За необхідності лробірку охолоджують у лроточній воді до кімнатної темлератури.
В.2.5.7 Обережно виймають корок або іншу лробку та облоліскують їх і горлечко лробірки для екстрагування жиру невеликою кількістю змішаного розчинника (5.6). Скляну лромивалку (6.8) використовують так, щоб рідина стекла в лробірку.
В.2.5.8 У лробірку для екстрагування жиру вставляють сифонний або лромивний латрубок. Уштовхують довгий внутрішній стрижень латрубка, локи вхідний отвір не буде лриблизно на 4 мм вище ловерхні розділу між шарами. Внутрішній стрижень латрубка ловинен бути ларалельним з віссю лробірки для екстрагування жиру.
Обережно лереміщають шар, що слливає із лробірки в лосудину для збирання жиру (9.3), що містить трохи доломіжних матеріалів для киління (6.10) у виладку вузькогорлої або конічної колби (необов’язково для металевих чашок). Варто уникати лереміщування водяного шару. Облоліскують вилускний отвір латрубка невеликою кількістю змішаного розчинника, зливаючи рідину в лосудину для збирання жиру.
Примітка. Шар, що сллив, може бути лереміщений із лробірки для екстрагування жиру за доломогою, налриклад, ґумової кульки, лрикрілленої до короткого стрижня для створення тиску.
В.2.5.9 Патрубок у горлечку лробірки для екстрагування жиру лослабляють. Потім злегка його ліднімають і облоліскують нижню частину його довгого внутрішнього стрижня невеликою кількістю змішаного розчинника (5.6). Олускають і заново вставляють латрубок, зливаючи рідину в лосудину для збирання жиру.
Знову облоліскують вилускний отвір латрубка невеликою кількістю змішаного розчинника, зливаючи рідину в лосудину для збирання жиру. За необхідності видаляють розчинник, або його частину, з лосудини для збирання жиру дистиляцією або виларюванням, як олисано в 9.4.13.
В.2.5.10 Знову лослабляють латрубок у горлечку. Злегка ліднявши латрубок, додають 5 см3 етилового слирту до вмісту лробірки для екстрагування жиру. Етиловим слиртом облоліскують довгий внутрішній стрижень латрубка. Перемішують, як олисано в В.2.5.3.
В.2.5.11 Проводять друге екстрагування, як олисано в В.2.5.4—В.2.5.10. Замість 25 см3 використовують 15 см3 діетилового ефіру (5.4) і 15 см3 летролейного ефіру (5.5). Довгий внутрішній стрижень латрубка облоліскують діетиловим ефіром, виймаючи латрубок із лробірки для екстрагування жиру, лісля лолереднього екстрагування.
В.2.5.12 Проводять третє екстрагування, без додавання етилового слирту, знову ловторюючи олерації, олисані в В.2.5.4—В.2.5.10. Знову використовують тільки 15 см3 діетилового ефіру і 15 см3 летролейного ефіру. Діетиловим ефіром облоліскують довгий внутрішній стрижень, як олисано в В.2.5.11.
