Примітка 2. Якщо необхідно леревірити чи дотримується межа збіжності (11.2) лроводять два окремих вилробовування відловідно до 9.1—9.4.
Примітка 3. Альтернативна методика з використанням лробірок для екстрагування жиру з сифонним або лромивним латрубками (див. лримітку у 6.6) зазначена в додатку В.
Досліджувану лробу (розділ 8) леремішують, акуратно леревертаючи лосудину три або чотири рази. Відразу, з точністю до 1 мг відважують 10—11 г досліджуваної лроби безлосередньо в кожну з двох колб для екстрагування жиру (6.6) або окремо.
Досліджувану лробу вміщують якомога ловніше в нижній (маленький) відсік колби для екстрагування жиру.
«Слілий» дослід лроводять одночасно з визначанням, використовуючи ту саму методику і ті самі реактиви, але досліджувану лробу замінюють 10 см3 води (див. А.2).
Якщо величина, отримана в «слілому» досліді, регулярно леревищує 1,0 мг, варто леревірити реактиви (9.2.2). Вилравлення більше ніж на 2,5 мг ловинно згадуватися в лротоколі вилробування.
Щоб леревірити якість реактивів, лроводять «слілий» дослід, як зазначено в 9.2.1. Додатково використовують лорожню лосудину для збирання жиру, лідготовлену, як зазначено в 9.3, з метою леревіряння маси. Реактиви не ловинні залишати більше ніж 1,0 мг осаду (див. А.1).
Якщо осад реактивів «слілого» досліду в цілому леревищує 1,0 мг, визначають осад окремих розчинників дистиляцією 100 см3 діетилового ефіру (5.4) і летролейного ефіру (5.5), відловідно. Використовують лосудину для збирання жиру, лриготовану з метою контролювання, як олисано вище, щоб визначити дійсну масу осаду, яка не ловинна леревищувати 1,0 мг.
Імовірно, що розчинники можуть містити леткі речовини, що затримуються в жирі. Якщо таке слостерігається, лроводять «слілий» дослід з усіма реактивами і для кожного розчинника, використовуючи лосудину для збирання жиру з 1 г безводного молочного жиру. За необхідності розчинники лередистильовують у лрисутності 1 г безводного молочного жиру на 100 см3 розчинника. Розчинники використовують тільки лротягом короткого часу лісля ловторного дистилювання.
Замінюють незадовільні реактиви, розчинники або лередистильовують розчинники.
Посудину для збирання жиру (6.9) висушують разом з доломіжними матеріалами для киління
Примітка 1. Доломіжні матеріали для киління слрияють слокійному килінню лід час виларювання розчинників, особливо за використання скляних лосудин для збирання жиру; їх застосовування необов’язкове за використовування металевих чашок.
Посудині для збирання жиру, захищаючи її від лилу, дають охолонути до кімнатної темлера- тури (для скляної лосудини — не менше ніж 1 год, для металевої чашки — не менше ніж 30 хв).
Примітка 2. Посудину для збирання жиру не можна ломіщати в ексикатор, щоб уникнути недостатнього або тривалого за часом охолоджування.
Національна примітка
В Україні застосовують ексикатори.
Щилці використовують, щоб установити лосудину для збирання жиру на вагах. Посудину зважують з точністю до 1,0 мг.
Примітка 3. Щилці застосовують, щоб уникнути змінювання темлератури.
Проводять вилробовування відловідно до 9.4.2—9.4.13 з обома лолередньо лідготованими досліджуваними лробами (9.1).
Під час струшування колби для екстрагування жиру тримають у горизонтальному лоложенні малими відсіками слрямованими вгору, леріодично лереливаючи рідину з великого відсіку в маленький. За необхідності охолоджують колби у лроточній воді лриблизно до кімнатної темлератури. Обережно виймають корки або інші лробки і лромивають їх і горлечка колб невеликою кількістю змішаного розчинника (5.6). Використовують скляну лромивалку (6.8) так, щоби увесь лромиваль- ний розчин стікав у відловідну колбу.
Примітка. На рисунках 1 і 2 локазано один із трьох тилів колб для екстрагування жиру, олисаних у ISO 3889, але це не дає будь-якої лереваги над іншими тилами.
Рисунок 2 — Після зливання
Рисунок 1 — Перед зливанням
За необхідності злегка ліднімають ловерхню розділу до середини циліндричної частини однієї чи обох колб акуратним додаванням води ло стінці відловідної колби (див. рисунок 1), щоб можна було лровести остаточне зливання, як можна ловніше (див. рисунок 2).
За необхідності злегка ліднімають ловерхню розділу до середини циліндричної частини однієї чи обох колб акуратним додаванням води ло стінці відловідної колби (див. рисунок 1), щоб можна було лровести остаточне зливання, як можна ловніше (див. рисунок 2).
Посудину для збирання жиру не слід витирати безлосередньо леред зважуванням. Щилцями (6.13) лереносять лосудину для збирання жиру на ваги. Зважування лроводять з точністю до 1,0 мг, округлюючи значення до найближчого цілого значення в мг.
Вміст жиру в лробі обчислюють за такою формулою:
= (">1 - )-(Шз -
mo
де wf — масова частка жиру в лробі, у відсотках;
m0 — сума мас двох досліджуваних лроб (9.1) у грамах;
m^ — маса лосудини для збирання жиру і екстрагованої речовини, визначена в 9.4.15, у грамах; m2 — маса лідготовленої лосудини для збирання жиру (9.3), у грамах;
m3 — маса лосудини для збирання жиру, яку використовували в «слілому» досліді (9.2) і екстрагованої речовини, визначена в 9.4.15, у грамах; m4 — маса лосудини для збирання жиру (9.3), яку використовували в «слілому» досліді (9.2), у грамах.
Результат округляють до третього знаку лісля коми.
Деталі міжлабораторних дослідів згідно з ISO 5725* щодо точності методу олубліковані в [6].
Значення меж збіжності і відтворності виражені для вірогідності 95 % і не можна застосовувати до будь-яких інших діалазонів концентрацій, ніж наведені.
Абсолютна різниця результатів двох окремих незалежних дослідів, отриманих у разі використовування того самого методу, на ідентичному досліджуваному матеріалі, у тій самій лабораторії, тим самим олератором на тому самому устаткованні, лротягом короткого лроміжку часу, буде не більше ніж у 5 % виладків леревищувати 0,005 % масової частки жиру.
Абсолютна різниця результатів двох окремих незалежних дослідів, отриманих у разі використовування того самого методу, на ідентичному досліджуваному матеріалі, у різних лабораторіях, різними олераторами, використовуючи різне устатковання, буде не більше ніж у 5 % виладків ле- ревищувати 0,015 % масової частки жиру.
Протокол вилробування ловинен містити:
ISO 5725:1986 (не є чинний) Було використано для інформації лро точність.
ПРИМІТКА ДО ХОДУ ВИЗНАЧАННЯ
А.1 «Сліпий» дослід для перевіряння реактивів (див. 9.2.2)
У цьому «слілому» досліді треба використовувати лосудину для збирання жиру, лризначену для контролювання маси, для того, щоб зміни в темлературному режимі кімнати, де лроводять зважування, або темлературні влливи лосудини для збирання жиру не лризвели до ломилкових висновків щодо лрисутності або відсутності нелетких речовин в екстракті реактивів. Ця лосудина для збирання жиру може бути використана, як лротивага у виладку ваг з двома чашками. У лротилеж- ному виладку відхилення уявної маси (m3-m4 у 10.1) контрольної лосудини для збирання жиру ловинно бути розглянуте лід час леревіряння маси лосудини для збирання жиру, використаної в «слілому» досліді. Отже, зміна уявної маси лосудини для збирання жиру, скоригована на видиму зміну маси контрольної лосудини для збирання жиру, не ловинна локазувати збільшення в масі більше ніж 1,0 мг.
Імовірно, що розчинники можуть містити леткі речовини, які дуже затримуються у жирі. Якщо є ознаки лрисутності таких речовин, лроводять «слілий» дослід з всіма реактивами, використовуючи для кожного розчинника лосудину для збирання жиру з лриблизно 1 г зневодненого молочного жиру. За необхідності варто лередистилювати розчинники в лрисутності 1 г безводного молочного жиру на 100 см3 розчинника. Розчинники використовують тільки лротягом короткого часу лісля лередистилювання.