Під час відробки викидонебезпечних, високогазоносних тонких і середньої потужності пластів вугілля, схильного до самозаймання, допускається застосування пластових виробок за спеціальними проектами. Проекти розробки цих пластів мають погоджуватися з НДІГС і територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни.
6.2.5. Головні та дільничні квершлаги з терміном служби (експлуатації) більшим за 1 рік в місцях пересічення з пластом вугілля, схильного до самозаймання, на відстані у обидва боки від останнього мають бути закріплені негорючим кріпленням.
6.2.6. Круті пласти вугілля, схильного до самозаймання, мають розроблятися, як правило, з повною закладкою виробленого простору. Не допускається для закладних робіт застосовувати матеріали, схильні до самозаймання.
6.2.7. Провітрювання виїмкових дільниць, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання, має бути зворотноточним на передні виробки. За газоносності виїмкових дільниць 3/хв і більше, а також на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, допускається використання й інших схем провітрювання відповідно до НПАОП 10.0-7.08-93 .
6.2.8. Під час розробки пластів вугілля, схильного до самозаймання, не допускається у виробленому просторі залишати цілики і пачки вугілля, не передбачені проектом, а також відбите і подрібнене вугілля.
У місцях геологічних порушень і в місцях, передбачених проектами, цілики вугілля мають бути оброблені антипірогенами або ізольовані. У разі залишення пачок вугілля в покрівлі (підошві) пласта в проектах необхідно передбачати заходи щодо попередження самозаймання вугілля.
6.2.9. У відкотних і вентиляційних штреках (хідниках) або проміжних квершлагах на пластах вугілля, схильного до самозаймання, до початку очисних робіт мають бути визначені місця зведення ізоляційних перемичок не ближче ніж від місць пересічення виробок.
6.2.10. Всі відпрацьовані дільниці мають бути ізольовані в терміни, що не перевищують часу інкубаційного періоду самозаймання вугілля.
Якщо час демонтажу обладнання перевищує час інкубаційного періоду самозаймання вугілля, мають бути розроблені та погоджені з НДІГС, ДАРС (ДВГРС) і територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни заходи, що забезпечують запобігання самозайманню вугілля.
Відпрацьовані дільниці мають бути ізольовані не пізніше як за 10 діб після демонтажу обладнання.
6.2.11. У шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання, має бути організований безперервний автоматичний контроль за ранніми ознаками самозаймання вугілля за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері гірничих виробок. За відсутності такої апаратури визначення вмісту оксиду вуглецю та виміри температури повітря мають виконуватися спеціально призначеними особами. Результати контролю фіксуються в наряд-путівці гірничого майстра дільниці ВТБ.
Місця і періодичність контролю за ранніми стадіями самозаймання вугілля встановлюються головним інженером шахти.
У місцях контролю визначається фон СО. У разі зростання його концентрації роботи мають бути припинені, люди виведені в безпечні місця, виявлені джерела та місця утворення цих газів і вжиті заходи щодо недопущення самозаймання.
6.2.12. Перевірка стану ізоляційних споруд має здійснюватися не рідше одного разу на місяць начальником дільниці ВТБ і начальником дільниці, за яким закріплені виробки.
Результати огляду перемичок, аналіз складу і температури газів, а також перелік виконаних робіт щодо усунення знайдених дефектів заносяться до Книги спостережень за пожежними дільницями та перевірки стану ізоляційних перемичок (додаток 11).
Контроль за складом і температурою газів на дільницях з діючими пожежами, станом ізоляційних перемичок здійснюється дільницею ВТБ шахти і працівниками ДАРС (ДВГРС). Місце і час перевірок, а також їх число встановлюється головним інженером шахти за погодженням з командиром ДАРС (ДВГРС).
Огляд перемичок, ізолюючих дільниці з діючою пожежею, здійснюється щодоби, а в особливих випадках, за активної підземної пожежі тощо – не рідше одного разу на зміну.
Огляд перемичок, що ізолюють вироблений простір від діючих виробок, на пластах вугілля, схильного до самозаймання, має проводитися не рідше одного разу на місяць.
6.2.13. Всі провали на поверхні, що утворюються після відпрацювання пластів вугілля підземним способом і виїмки вугільних розрізів, мають бути засипані негорючими матеріалами, ізольовані та рекультивовані.
Не допускається виймання вугілля під незасипаними провалами.
Перевірка стану засипки і рекультивації поверхні повинна виконуватись головним інженером шахти, головним маркшейдером і начальником дільниці ВТБ один раз на квартал і оформлятись актом.
6.3. Попередження підземних пожеж від зовнішніх причин
6.3.1. У підземних виробках і надшахтних спорудах мають використовуватися технологічні процеси, матеріали та обладнання, що забезпечують пожежобезпеку.
Вогневі роботи в підземних виробках і надшахтних спорудах мають виконуватись тільки за наявності відповідного дозволу територіального органу ДержгірпромнаглядуУкраїни, а також за умови дотримання заходів безпеки, передбачених НАПБ Б.01.009-2004, НПАОП 10.0-5.03-04.
6.3.2. Не допускається в підземних виробках і надшахтних спорудах використовувати і зберігати легкозаймисті матеріали. Мастильні та обтиральні матеріали мають зберігатися в закритих ємкостях в кількостях, що не перевищують добову потребу. Запаси мастил і мастильних матеріалів понад добову потребу слід зберігати в герметично закритих посудинах в спеціальних камерах (приміщеннях), що закріплені негорючими матеріалами і мають металеві протипожежні двері.
У разі виникнення аварійних витікань горючих рідин або їх проливань треба вжити заходів щодо прибирання та приведення місця проливання в пожежобезпечний стан. Використані мастильні та обтиральні матеріали повинні щодоби видаватися на поверхню.
6.3.3. Конвеєрні стрічки, вентиляційні труби, оболонки електричних кабелів та інші вироби, що застосовуються в гірничих виробках і надшахтних спорудах, мають бути виготовлені з важкогорючих або важкозаймистих матеріалів, що не поширюють полум'я на поверхні.
Показники пожежної безпеки повинні відповідати вимогам ГСТУ 12.11.402-97. До експлуатації у вугільних шахтах допускаються конвейєрні стрічки, які витримали вхідний контроль у відповідності до КД 12.11.401-2003 [21].
Величина поверхневого електричного опору матеріалів вентиляційних труб і конвеєрних стрічок не повинна перевищувати 3·10 8 Ом.
Не допускається використовувати деревину та інші горючі матеріали для футеровки барабанів і роликів конвеєрів, закріплення приводних і натяжних станцій стрічкових конвеєрів, улаштування пристосувань, що запобігають сходу стрічки вбік, підкладок під конвеєрні стрічки, перехідних містків через конвеєри.
Допускається застосування деревинних матеріалів, просочених вогнезахисною сумішшю, для виготовлення встановочних брусів і підкладок під стрічкові і скребкові конвеєри (крім приводних станцій), для влаштування майданчиків в місцях посадки і сходження людей з конвеєрів і тимчасових настилів під обладнання (поза приводними станціями).
6.3.4. У разі експлуатації стрічкових конвеєрів не допускається:
а) робота конвеєра за відсутності або несправності засобів контролю тиску води в протипожежному трубопроводі, прокладеному у конвеєрній виробці;
б) робота конвеєра за відсутності або несправності засобів протипожежного захисту;
в) робота конвеєра за відсутності або несправності захисту від пробуксовки, заштибування, сходу стрічки у бік і зменшення швидкості;
д) одночасне управління автоматизованою конвеєрною лінією з двох і більше місць (пультів), а також стопоріння рухомих елементів апаратури способами і засобами, не передбаченими інструкцією завода-виробника;
ж) просипання вугільного штибу, піску між стрічкою та приводними барабанами;
з) робота конвеєра з несправними роликами або за їх відсутності;
к) використовування гумотросових стрічок за зношення обкладок робочих поверхонь на 50% і більше.
6.3.5. Система управління стрічковими конвеєрами повинна бути обладнана датчиками тиску води, які не допускають включення і забезпечують відключення приводу конвеєра при тиску в протипожежному трубопроводі нижче від нормативної величини.
6.3.6. Приводні та натяжні станції стрічкових конвеєрів повинні бути обладнані стаціонарними автоматичними установками пожежогасіння згідно ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.
6.3.7. У діючих гірничих виробках згідно з вимогами НАПБ Б.01.009-2004 має бути прокладений пожежно-зрошувальний (протипожежний) трубопровід, що забезпечує необхідні витрату і тиск води для гасіння пожежі в будь-якому місці гірничих виробок шахти.
Трубопровідна арматура і трубопровід мають відповідати вимогам СОУ 10.1-00174102.004-2005. Діаметр трубопроводу визначається розрахунком, але повинен бути не менше .
Трубопровід повинен бути постійно заповнений водою під тиском, що забезпечує її витрату, достатню для гасіння пожежі.
Не допускається використовування протипожежного трубопроводу не за призначенням (подача повітря, відкачування води тощо), крім як для знепилювання.
Обслуговування та ремонт трубопроводів, а також інших первинних засобів пожежогасіння повинні проводитися спеціальним підрозділом (службою) під керівництвом посадової особи або фахівця, призначеного наказом керівника шахти.
6.3.8. Для контролю за станом протипожежного захисту шахт один раз на півріччя проводяться перевірки, які поєднуються із заходами щодо підготовки до погодження плану ліквідації аварій та здійснюються шахтними комісіями за участю представників ДАРС (ДВГРС) і територіального органу ДержгірпромнаглядуУкраїни. Результати перевірок оформлюються актами.
Один раз на три роки за участю представників ДАРС (ДВГРС) проводиться гідравлічна зйомка (вимір втрати напору води) пожежо-зрошувального трубопроводу, результати якої використовуються для розробки програми прокладання та замінення пожежно-зрошувального трубопроводу з урахуванням розвитку гірничих робіт.
6.4. Гасіння підземних пожеж
6.4.1. При виявленні ознак пожежі в дію вводиться План ліквідації аварій, відповідно до якого має бути встановлений режим вентиляції шахти.
Якщо аварія не ліквідована після виконання заходів оперативної частини ПЛА, відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії разом з командиром ДАРС (ДВГРС), який прибув за викликом на аварію, розробляють оперативний план ліквідації аварії.
У тих випадках, коли пожежу не вдається ліквідувати відповідно до оперативних планів і вона набуває затяжного характеру (більше 3-х діб), головним інженером шахти із залученням ДАРС (ДВГРС), НДІГС, МакНДІ та інших організацій розробляється та затверджується керівником шахти або роботодавцем спеціальний проект локалізації та гасіння пожежі.
6.4.2. З моменту виникнення і до закінчення гасіння пожежі має здійснюватися перевірка складу шахтної атмосфери і контроль температури в районі діючих осередків пожежі та в місцях ведення робіт рятувальниками. У випадках, коли під час гасіння пожежі створюється небезпека скупчення метану і поширення його до осередку пожежі, має бути вжито заходів щодо запобігання утворенню вибухонебезпечного вмісту метану. Якщо після вжитих заходів вміст метану продовжує наростати і досягне 2%, всі люди, у тому числі і працівники ДАРС (ДВГРС), з небезпечної зони мають бути виведені і застосовано спосіб гасіння пожежі, що гарантує безпеку робіт.
Місця та періодичність перевірки складу повітря та контролю температури в гірничих виробках під час гасіння пожежі визначаються відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії. Результати перевірок складу повітря зберігаються до списання пожежі.
6.4.3. Кожен випадок підземної пожежі повинен розслідуватися спеціальною комісією згідно НАПБ Б.02.019-2004, а матеріали розслідування направлятися до НДІГС, МакНДІ та Держгірпромнагляду України.
Осередки пожежі та межі пожежної дільниці мають бути нанесені на план гірничих виробок шахти. Кожна пожежа повинна мати номер, наданий у порядку черговості виявлення її в шахті (об'єднанні).
Пожежі, що не ліквідовані активним способом, повинні бути ізольовані перемичками з негорючих матеріалів, а на газових шахтах – вибухостійкими перемичками.
6.4.4. На кожну ізольовану пожежу головним інженером шахти спільно з командиром підрозділу ДАРС (ДВГРС) повинен бути складений проект гасіння, що передбачає заходи щодо скорочення об'єму ізольованих виробок, гасіння пожежі, розконсервації запасів вугілля тощо. Проект повинен бути узгоджений з НДІГС.
6.5. Переведення підземних пожеж в категорію погашених і розкриття дільниць із погашеними пожежами
6.5.1. Усі ізольовані ендогенні та екзогенні підземні пожежі підлягають гасінню та списанню. Відновлення експлуатаційних робіт у пожежних дільницях дозволяється тільки після списання пожежі спеціальною комісією за участю представників територіальних органів ДержгірпромнаглядуУкраїни, НДІГС та ДАРС (ДВГРС).
Списання пожежі, а також зазначення часу і способу контролю за станом пожежної дільниці від закінчення робіт з гасіння і до списання здійснюється спеціальною комісією.
6.5.2. План розвідування та проект розкриття дільниці із погашеною і списаною пожежею складаються головним інженером шахти разом з командиром взводу ДАРС (ДВГРС).
У плані повинні бути передбачені:
а) порядок обстеження дільниці до її розкриття;
б) заходи безпеки людей під час розкриття;
в) спосіб розкриття дільниці;
д) режим провітрювання дільниці;
ж) маршрути пересування відділень ДАРС (ДВГРС) виробками, які нанесені на викопіювання з плану гірничих виробок;
з) місця перевірок складу повітря й контролю температури.
Розкриття, розвідування та первинне провітрювання дільниці повинні проводити працівники ДАРС (ДВГРС).
