Статьи

Image00028.jpg Ви можете не повірити, але щоб пройти комп’ютерне обстеження у поліклініці ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», що у Дніпропетровську, люди приїжджають з інших областей України. Про справді унікальне явище в системі медичного обслуговування людини праці ми й поведемо мову.

«Розлучення» третього поліклінічного відділення з шостою міською лікарнею відбулося у 1992 р. у період великого фінансового дефіциту. На той час багато підприємств гірничо-металургійного комплексу України змушені були відмовитися від цехової медицини. Але нижньодніпровці, попри всі труднощі, вистояли. І сьогодні важко уявити систему медичного обслуговування Дніпропетровська без поліклініки трубопрокатників.
Тоді, на початку 90-х, удалося зберегти напрацьований протягом багатьох років досвід профілактичної роботи серед металургів, безцінний інформаційний матеріал. Зберегли й найголовніше — кадри цехових лікарів, тих, хто знає працівників не лише з медичних карток. Треба віддати належне керівникам підприємства, які не зупинилися на найпростіших формах медичного обслуговування трубопрокатників, а максимально сприяли розвитку поліклініки, перетворенню її на сучасний медичний заклад, створенню потужного лікарсько-оздоровчого комплексу — окремого структурного підрозділу заводу. І це їм вдалося сповна.
Сьогодні у штаті поліклініки 150 працівників. З них 47 — лікарі різного профілю: кардіолог, пульмонолог, офтальмолог, гастроентеролог, ендокринолог, алерголог, профпатолог та ін. Якщо до 1997 р. у роботі більше використовувався чисто практичний досвід, то протягом останніх 10 років матеріальна база закладу поповнилася рео- та електроенцефалографами з комп’ютерним опрацюванням даних, системою телерадіометричної передачі електрокардіографії «Телекард», яка дає змогу по телефону передавати результати обстеження із здоровпунктів, ректороманоскопом, безконтактним тонометром, вібростером, багатофункціональною лазерною установкою «Міральд», сучасним рентгенологічним обладнанням. У структурі цехової служби ВАТ діє 7 лікарських дільниць з середньою чисельністю обслуговування на кожній до 2 тис. осіб. На території підприємства цілодобово працює 8 здоровпунктів і один медпункт. Це дає можливість охопити медичним обслуговуванням усіх, хто зайнятий у виробничому процесі.
Якщо взяти до уваги, що на заводі є потужний мартенівський цех, прокатне виробництво, то турбота про здоров’я виробників труб, коліс до залізничних вагонів набуває особливого сенсу. Адже мова йде про роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці. Тут і наповнюється конкретикою робота лікарів. Саме тут проявляє себе з найкращого боку цехова медицина. Бо лікар у прямому розумінні цього слова знає про пацієнта все, адже оглядає його значно частіше, ніж у дільничній лікарні, нерідко спостерігає за пацієнтом протягом двох-трьох десятиліть. І це не перебільшення. Скажімо, завідувачка терапевтичного відділення Валентина Семенова почала працювати у поліклініці відразу після закінчення вищого навчального закладу. Не нарікала на щоденну одноманітність, завжди з бажанням йшла до людей. Прискіпливо шукала і знаходила істину. Сьогодні вона — заслужений лікар СРСР, має вищу кваліфікаційну категорію, координує роботу всіх цехових терапевтів.
Людмила Хоменко — теж лікар вищої кваліфікаційної категорії, відмінник охорони здоров’я. Вона організувала та очолила стоматологічне відділення. Сюди прийшли молоді лікарі і техніки. Під керівництвом Людмили Олександрівни вони стали висококваліфікованими фахівцями і зараз володіють усіма сучасними методиками лікування і протезування.
Така ж шанована серед медичного персоналу завідувачка жіночої консультації, лікар вищої кваліфікаційної категорії Валентина Крикніна. Її ділянка роботи — 3120 жінок (1700 — ветерани виробництва). Щоправда, сьогодні 920 з них ще працюють у шкідливих умовах. Але Валентина Миколаївна чудово пам’ятає, що ще кілька років тому їх було 1700. Її тривога про здоров’я підопічних не раз відображалась у порівняльних таблицях письмових звітів, звучала у виступах на конференціях. І в тому, що жінок, які працюють у шкідливих умовах, стало значно менше,— теж її невелика перемога. Великий досвід, висока кваліфікація допомагають лікарю виявити захворювання на початкових стадіях. А це дає надію на швидке оздоровлення.
Проте чи не найголовнішим у своїй роботі Валентина Миколаївна вважає те, що сьогодні в декретних відпустках перебуває... 200 заводчанок! І, незважаючи на те, що частина з них живе у приміських селах і селищах, сусідньому Новомосковську,— всі вони на консультації їдуть лише до неї.
Серед тих, хто в молоді роки почав працювати тут, і нинішній головний лікар поліклініки Тетяна Каптєлова. Спершу працювала цеховим лікарем-терапевтом, виконувала обов’язки завідувачки відділення, заступника головного лікаря. А з 2002 р. — керівник медичного закладу. Те, що працювати у заводську поліклініку люди приходять у молодому віці і залишаються тут на все життя, Тетяна Леонідівна пояснює позитивною аурою, яку створюють не лише працівники поліклініки з високим фаховим рівнем і чудовими особистими якостями, а й максимальне взаєморозуміння з керівництвом підприємства. З цього приводу генеральний директор ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» Г. Єсаулов говорить: «Якщо дивитися на роль нашої медицини у виробничому процесі, то треба відзначити два фактори. Перший — це внутрішній світ трудового колективу, його мікроклімат. А другий — здоров’я колективу. Ці речі не можна роз’єднати. Людина здатна ефективно працювати у дружному колективі тільки тоді, коли вона матеріально забезпечена, духовно і фізично здорова. Ось чому без високого рівня медицини не може бути ефективного виробництва».
Олена Морозова, начальник служби охорони праці підприємства, глибоко переконана, що профілактичні заходи, методика лікування визначаються не в кабінетах поліклініки, а безпосередньо на робочому місці сталевара, прокатника, нагрівальника, де цеховий лікар буває дуже часто і знає про вплив шкідливих виробничих факторів на організм людини не з розповідей. Не випадково за період з 1981 по 2006 рік на підприємстві зафіксовано лише 18 випадків профзахворювань, серед яких переважають полірадикуліти.
Поліклініка підприємства має ліцензію Міністерства охорони здоров’я України на право проведення медичних оглядів працівників певних категорій. І треба сказати, що сучасна матеріальна база, знання стану здоров’я пацієнтів дають можливість робити це у стислі терміни. При цьому у 7—12% щорічно оглянутих працівників (приблизно 6 тисяч) вперше виявляються захворювання. І цей відсоток не лякає заводських лікарів. Адже вони сповна виконують своє призначення, виявляючи хворобу на початкових стадіях. І це допомагає провести ефективне лікування.
Влітку 2005 р. через складні погодні умови почастішали випадки погіршення здоров’я заводчан. Керівники поліклініки запропонували провести профілактичні заходи, спрямовані на лікування серцево-судинних захворювань, динамічні спостереження за хворими з хронічною патологією. З цією метою в здоровпункті в цілодобовому режимі організували додаткове обстеження працівників. Фельдшери перевіряли артеріальний тиск та проводили ЕКГ-обстеження. Навіть у вихідні дні на центральному здоровпункті працював лікар-терапевт цехової лікарської дільниці. Тільки протягом місяця було оглянуто майже 8,5 тис. заводчан, 1268 працівників пройшли електрокардіографічне обстеження. При цьому виявлено відхилення від норми у стані здоров’я у 437 працівників, яким призначили профілактичне лікування.
Під час профілактичних оглядів трубопрокатників зусилля персоналу поліклініки були спрямовані на боротьбу з туберкульозом, виконання територіальної програми «Антигепатит» та національної програми «Цукровий діабет», робилися щеплення проти грипу.
Сьогодні заводські медики, серед яких більшість — жінки, продовжують нести свою повсякденну службу. Крім 9,5 тис. працівників виробництва, вони обслуговують ще й 3,5 тис. ветеранів заводу. На базі медичного закладу діє денний стаціонар на 25 ліжок. До цього треба додати майже тисячу представників інших підприємств та установ, які користуються послугами поліклініки згідно з укладеними договорами.
Від весни люди завжди очікують чогось загадкового і нового. Хочеться, аби перше березневе сонечко подарувало медикам-нижньодніпровцям чудовий настрій, перші весняні квіти, красу життя та здійснення особистих надій.

Леонід БЕЗУГЛИЙ,
наш власкор



До списку