Страница 14: НПАОП 10.0-1.01-09. Правила безпеки у вугільних шахтах (32671)

3.6. Дегазація пластів і вміщаючих порід

3.6.1 У шахтах, де вентиляцією неможливо забезпечити вміст метану у повітрі виробок у межах встановлених норм повинна здійснюватися дегазація пластів і вміщуючих порід.

Дегазація повинна передбачатися в проектах будівництва та реконструкції шахт, розкриття і підготовки горизонтів, блоків, панелей і проектах виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок. Умови застосування дегазації, проектування і експлуатація дегазаційних систем регламентуються СОУ 10.1-00174088.001-2004. При проектуванні дегазації відповідно до НПАОП 10.0-7.08-93 повинні бути розроблені заходи щодо керування дегазаційною системою шахти при пожежах.

3.6.2. Концентрація метану в дегазаційних трубопроводах і камерах змішування не повинна перевищувати величин, наведених у табл. 3.5.

Таблиця 3.5.

3.6.3. При виявленні концентрації метану, наведеної в табл. 3.5, у трубопроводах для ізольованого відведення метану й на виході змішувальних камер повинні бути вжиті заходи відповідно до НПАОП 10.0-7.08-93.

3.6.4. При вмісті метану в дегазаційних трубопроводах менш 25% повинні здійснюватися заходи, що унеможливлюють виникнення і поширення горіння метану в трубопроводі (використання пристроїв вибухозахисту, обмеження швидкості потоку тощо).

Всі свердловини в газових шахтах повинні бути з'єднані з дегазаційним трубопроводом або закриті.

Всі тупикові висхідні свердловини на газових шахтах повинні бути ізольовані, за винятком свердловин, призначених для боротьби з раптовими викидами вугілля та газу.

Залишення дегазаційних свердловин підземної дегазації і трубопроводів заперемичених, тимчасово зупинених або відпрацьованих виїмкових дільницях здійснюється за проектом.

3.7. Боротьба з рудничним пилом і пиловибухозахист

3.7.1. На кожній шахті повинні здійснюватися заходи щодо знепилювання повітря у відповідності з проектом комплексного знепилення шахти, а на шахтах, небезпечних за вибухами вугільного пилу, крім того, заходи щодо пиловибухозахисту гірничих виробок у відповідності до НПАОП 10.0-5.09-04.

3.7.2. При всіх технологічних і виробничих процесах, в результаті яких у рудникову атмосферу виділяється пил, знепилювальні заходи повинні включати перелік необхідних пристроїв і устаткування для боротьби з пилом, передбачати систематичну їх перевірку, тестування та ремонт для забезпечення їх надійної та ефективної роботи.

На кожній дільниці та по шахті в цілому повинні бути призначені компетентні особи, відповідальні за роботу засобів боротьби з пилом та пиловибухозахисту.

3.7.3. Проекти нових та тих, що реконструюються шахт (горизонтів), розкриття та підготовки блоків, панелей, виїмкових полів, а також проекти виїмкових дільниць, проведення і кріплення підземних виробок повинні містити заходи щодо боротьби з пилом, розроблені відповідно до вимог НПАОП 10.0-5.07-04.

3.7.4. Конструкція і режими роботи новостворюваних гірничих машин для відбійки і транспортування гірничої маси повинні забезпечувати мінімальні рівні пилоутворення та пиловиділення.

Гірничі машини, при роботі яких утворюється та виділяється пил, повинні бути оснащені засобами боротьби з пилом, що поставляються заводами-виробниками комплектно з машинами, і що забезпечують ефективне знепилювання.

До складу засобів боротьби з пилом гірничих машин повинні входити системи гідрознепилювання, а для прохідницьких комбайнів, крім того, - системи відсмоктування та уловлювання пилу.

Не допускається експлуатація гірничих машин без діючих засобів знепилювання, а також у випадках, коли конструкція або параметри роботи цих засобів не відповідають вимогам керівництв з експлуатації відповідних машин або нормативних документів а також при відсутності або несправності засобів блокування, що перешкоджають пуску машини при порушенні необхідних параметрів знепилювання.

3.7.5. При застосуванні гідрознепилювання подача зрошувальної рідини у місця утворення і виділення пилу повинна проводитися за допомогою зрошувачів (форсунок або насадок) заводського виготовлення при тиску не менш 0,5 МПа, а на виїмкових і прохідницьких комбайнах - не менш 1,5 МПа.

3.7.6. Під час проведення очисних робіт повинне застосовуватися попереднє зволоження вугілля в масиві.

Допускається на підставі експертного висновку, наданого організацією яка має відповідний дозвіл Держгірпромнагляду, ведення робіт з незволоженого масиву вугілля у наступних випадках:

а) при природній вологості вугілля 12% і більше;

б) при застосуванні способів боротьби з пилом, за яких вміст пилу в повітрі робочої зони стійко підтримується на рівні гранично допустимих концентрацій;

в) якщо нагнітання рідини в пласт приводить до погіршення умов праці й знижує безпеку ведення робіт;

д) якщо проведення робіт по бурінню свердловин (шпурів) для попереднього зволоження вугілля в масиві й нагнітання в них рідини неможливе з причин гірничо-геологічних та гірничотехнічних умов.

Нагнітання води в пласт при веденні очисних робіт повинно проводитися, як правило, через свердловини, пробурені уздовж лінії очисного вибою з випереджальної частини підготовчих виробок.

Допускається зволоження вугільного масиву через свердловини (шпури), пробурені з очисного вибою, на пластах, що мають складну гіпсометрію, тектонічні порушення, розосереджені включення породи й інших факторів, що виключають можливість буріння довгих свердловин.

3.7.7. Якщо засоби боротьби з пилом у діючих вибоях не забезпечують зниження запиленості повітря до гранично допустимих концентрацій, повинні бути розроблені організаційно-технічні заходи, що виключають необхідність знаходження людей у зонах з найбільш високою запиленістю повітря. При цьому працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту від пилу й повинне проводитися знепилення вихідних із цих вибоїв повітряних потоків.

3.7.8. Приймальні бункери, перекидачі, пристрої для завантаження й розвантаження скіпів повинні бути обладнані засобами аспірації й очищення повітря від пилу, а також пристроями для запобігання просипанню гірської маси й пиловиділення.

3.7.9. На діючих шахтах не допускається подача свіжого струменя повітря по стволах, обладнаним підйомами зі скіпами або перекидними клітями, а також по похилих стволах і виробках за межами виїмкової дільниці, обладнаних конвеєрами (крім випадків передбачених п. 3.1.14). У межах виїмкової дільниці по виробках, обладнаним конвеєрами, подача свіжого повітряного струменя допускається за умови застосування заходів щодо знепилення повітря і пиловибухозахисту відповідно до вимог НПАОП 10.0-5.07-04 і НПАОП 10.0-5.09-04.

3.7.10. При виробничих процесах, що супроводжуються утворенням і виділенням пилу, повинен здійснюватися контроль його концентрації відповідно до ГСТУ 10.1-20329202.001-2002 та НПАОП 10.0-5.08-04.

3.7.11. Для всіх діючих очисних і підготовчих виробок,та каких, що вводяться в експлуатацію, а також виробок, обладнаних конвеєрами, повинні встановлюватися технічно досяжні рівні залишкової запиленості повітря (ТДР) відповідно до НПАОП 10.0-5.08-04.

ТДР повинні щорічно встановлюватися комісією у складі головного інженера шахти, начальника дільниці ВТБ, санепідемстанції, ДВГРС та представників профспілок.

3.7.12. До небезпечних за вибухами пилу відносяться пласти вугілля з виходом летких речовин 15% і більше, а також пласти вугілля (крім антрацитів) з меншим виходом летких речовин, вибуховість пилу яких установлена лабораторними випробуваннями в МакНДІ.

3.7.13. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гірничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижніх меж вибуховості вугільного пилу, що відклався, та нормою осланцювання.

Нижні межі вибуховості та норми осланцювання визначаються в МакНДІ для вугілля розроблюваних шахтопластів з виходом летких речовин менш 15% (крім антрацитів) щорічно, для вугілля нововведених в експлуатацію шахтопластів - перед їхнім уведенням, для вугілля шахтопластов, що експлуатуються, з виходом летких речовин 15% і більше - відповідно до НПАОП 10.0-5.09-04.

3.7.14. На шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні здійснюватися заходи щодо попередження й локалізації вибухів вугільного пилу, основані на застосуванні інертного пилу (сланцевий пиловибухозахист), води (гідропиловибухозахист) або води й інертного пилу (комбінований пиловибухозахист).

Вибої підготовчих виробок, сполучення лав зі штреками, розподільні пункти, інші місця групового розміщення в дільничних виробках електроустаткування, а також устаткування, при роботі якого можливо фрикційне займання пилометаноповітряних сумішей, повинні захищатися автоматичними системами локалізації спалахів (вибухів) метану й вугільного пилу на початковій стадії їх виникнення.

У разі сланцевого пиловибухозахисту для попередження вибухів пилу повинні проводитися побілка й осланцювання гірничих виробок, а для локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони.

У випадку гідропиловибухозахисту для попередження вибухів пилу повинні застосовуватися: побілка, обмивка гірничих виробок (мокре збирання пилу), зв'язування пилу, що відклався, гігроскопічними змочувально-зв’язуючими сумішами, а також за допомогою безперервно діючих туманоутворюючих завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони.

При комбінованому пиловибухозахисту повинні застосовуватися способи та засоби попередження і локалізації вибухів пилу, основані як на застосуванні води, так і інертного пилу.

Дані вимоги не поширюються на виробки гідрошахт і гідродільниць із самопливним гідротранспортом.

При застосуванні гідропиловибухозахисту на пластах, де вугільний пил погано змочується водою або захисні дії застосовуваних мір не забезпечують вибухобезпеку протягом зміни, обов'язкове використання для пиловибухозахисту змочувально-зв’зуючими сумішей.

Пиловибухозахисні заходи повинні здійснюватися відповідно до НПАОП 10.0-5.09-04.

При веденні підривних робіт повинні застосовуватися заходи щодо попередження вибухів пилу, які передбачені НПАОП 00.0-1.17-92.

3.7.15. На знову споруджуваних та тих, що реконструюються, шахтах III категорії, надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами, у збійках між похилими стволами, капітальними похилими виробками, головним і груповим штреками при різнонаправленному рухові вентиляційних струменів, глухі перемички повинні бути вибухостійкими.

3.7.16. Сланцевими або водяними заслонами повинні бути захищені:

а) очисні виробки та виїмкові дільниці;

б) вибої підготовчих виробок, проведених по вугіллю або по вугіллю та породі (у випадку відсутності автоматичного пиловибухозахисту);

в) крила шахтного поля в кожному пласті;

д) конвеєрні виробки;

ж) пожежні дільниці.

Заслони розміщаються у виробках на вхідних та вихідних струменях очисних виробок, що захищаються.

Захист вибоїв підготовчих виробок повинен здійснюватися автоматичними системами, а до їх впровадження - розосередженими водяними або сланцевими заслонами. При цьому в тупиковій частині виробки встановлюється не менш чотирьох рядів посудин (полиць). Перший ряд повинен бути встановлений не ближче 25м і не далі від вибою. Схема встановлення і параметри розосередженого заслону повинні відповідати вимогам НПАОП 10.0-5.09-04.

Підготовчі виробки довжиною менш 40м повинні бути захищені заслонами, що установлюються в прилеглих виробках на мінімально допустимій відстані від сполучень ( для сланцевих і для водяних заслонів).

Для захисту крил шахтного поля заслони встановлюються у відкотних і вентиляційних штреках біля бремсбергів, похилів, квершлагів і біля інших виробок, що прилягають до них.

Для захисту конвеєрних виробок, тупикових підготовчих виробок, проведених по вугіллю або по вугіллю й породі, сланцеві або водяні заслони повинні встановлюватися на всій довжині виробок, на відстані один від одного не більше для сланцевих і для водяних заслонів.

Встановлення заслонів у конвеєрних виробках не потрібно, якщо ними транспортується тільки порода.Для ізоляції пожежних ділянок заслони розміщують біля всіх прилеглих до них виробок.

Заслони встановлюються в горизонтальних і похилих виробках з кутом нахилу до 18°. При куті нахилу більше 18° заслони повинні встановлюватися у виробках, що прилягають, на мінімально допустимій відстані від їхнього сполучення виробкою, що захищається

Вимоги до захисту заслонами крил шахтного поля на кожному пласті та конвеєрних виробках не поширюються на шахти, що розробляють пласти вугілля з виходом летких речовин менш 15%.

3.7.17. Сланцеві заслони повинні встановлюватися на відстані не менш і не більше , водяні заслони - не менш і не більше від вибоїв очисних і підготовчих виробок, сполучень відкотних і вентиляційних штреків із бремсбергами, похилами, квершлагами, а також від ізолюючих пожежу перемичок.

Встановлення заслонів у відкотних і вентиляційних штреках біля сполучень із бремсбергами, похилами, квершлагами не потрібно, якщо сланцеві заслони, що захищають вибої очисних і підготовчих виробок, перебувають на відстані і менше, а водяні - і менше від цих сполучень.

Заслони повинні встановлюватися на прямолінійних ділянках виробок з витриманим по довжині перерізом і без порожнеч за кріпленням (купола, старі погашені виробки тощо). Збереження і справність заслонів у дільничних виробках забезпечують керівники дільниць, до складу яких входять ці виробки, а в інших виробках – спеціалісти, за якими закріплені ці виробки.