---

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Держнаглядохоронпраці України

від 26.10.2004р. № 236

нпаоп 10.0-5.09-04

(?нпаоп 10.0-5.25-04)

ІНСТРУКЦІЯ

ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИБУХІВ

ВУГІЛЬНОГО ПИЛУ

До пунктів 3.6.11–3.6.21 Правил безпеки у вугільних шахтах

1. Загальні положення

1.1. У шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні застосовуватися такі заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу:

а) при сланцевому пиловибухозахисті для запобігання вибухам провадиться побілка й осланцювання гірничих виробок, а для локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони й автоматичні системи;

б) при гідропиловибухозахисті для запобігання вибухам пилу повинні застосовуватися: побілка, обмивання гірничих виробок (мокре прибирання пилу), зв’язування відкладеного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також за допомогою безперервно діючих туманоутворюючих завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони та автоматичні системи;

в) при комбінованому пиловибухозахисті повинні застосовуватися способи й засоби запобігання й локалізації вибухів пилу, засновані на використанні як води, так й інертного пилу. За цих умов параметри застосовуваних способів і засобів повинні залишатися такими самими, як і при окремому їх використанні.

1.2. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гірничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижньої межі вибуховості відкладеного вугільного пилу (_відкл.), а при сланцевому пиловибухозахисті – і нормою осланцювання (N).

1.3. Нижні межі вибуховості й норми осланцювання повинні визначатися в лабораторії МакНДІ для вугілля розроблюваних шахтопластів із виходом летких речовин менше як 15% (крім антрацитів) щорічно, для наново введених до експлуатації шахтопластів – перед їх уведенням.

Випробування вугільного пилу на вибуховість проводять протягом 15 днів і результати направляються шахті, місцевому органу Держнаглядохоронпраці й ДАРС /ДВГРС/.

1.4. На шахтах, де розробляються пласти вугілля з виходом летких речовин 15% і більше, при зміні виходу летких речовин або вмісту негорючих речовин понад 1% за даними ВТК шахти начальник дільниці ВТБ повинен проводити коригування нижніх меж вибуховості пилу й норм осланцювання (номограма – мал. 1, пункти 1.7, 1.8 цієї Інструкції).

1.5. Якщо вміст негорючих речовин у пластовій пробі вугілля понад 30%, то при визначені показників вибуховості пилу значення вмісту негорючих речовин приймається таким, що дорівнює 30%.

1.6. Нижні межі вибуховості пилу й норми осланцювання для проектованих шахт повинні визначатися в лабораторії МакНДІ за пробами, що подаються геологорозвідувальними партіями при розвідці родовищ. Допускається тимчасово приймати параметри вибуховості, установлені для пилу аналогічних пластів, розроблюваних прилеглими (що межують) шахтами.

1.7. Норма осланцювання повинна визначатися за фактичним вмістом негорючих речовин у пластовій пробі вугілля й добавці інертного пилу за формулою:

, %,

де N – норма осланцювання, %;

– вміст негорючих речовин, %;

Д – добавка інертного пилу, %.

1.8. Добавка інертного пилу повинна визначатися для вугілля з виходом летких речовин 15% і більше за номограмою (мал. 2).

1.9. Періодичність (Т_n) побілки, осланцювання, обмивання, нанесення змочувально-зв’язувальних сумішей у всіх гірничих виробках (за винятком дільниць з інтенсивним пиловідкладенням у відкотних виробках) повинна визначатися за формулою:

, діб,

де Т_n – періодичність побілки, діб;

К – коефіцієнт, який характеризує тривалість захисної дії способу, значення якого приймається:

при побілці, осланцюванні й обмиванні – 1;

при зв’язуванні пилу змочувально-зв’язувальним розчином – 5;

при зв’язуванні пилу змочувально-зв’язувальною пастою – 20;

Мал. 1. Номограма для визначення нижніх меж вибуховості

відкладеного вугільного пилу (_відкл.)

Мал. 2. Номограма для визначення добавки інертного пилу (Д)

– коефіцієнт, що враховує вплив вмісту метану в атмосфері виробки. Для негазових шахт повинен прийматися як такий, що дорівнює 1, а для газових – залежно від допустимого вмісту метану:

СН₄ % за об’ємом 0,5 0,75 1,0 1,5 2,0

0,75 0,6 0,5 0,35 0,25

_відкл. – нижня межа вибуховості вугільного пилу, що відклався, г/м³ (приймається за номограмою – мал. 1);

Р_t – інтенсивність пиловідкладення, г/(м³·діб), приймається (за винятком ділянок вентиляційних штреків, прилеглих до лав, довжиною 200 м) за табл. 1.

Таблиця 1

1.10. Інтенсивність пиловідкладення у вентиляційних штреках довжиною 200 м від лав визначається методом збору пилу на металеві та пластмасові підкладки. Підкладки кількістю 2–4 шт. повинні встановлюватися вздовж стінок виробки на відстані 10 м від лави так, щоб їх відкриті поверхні не були екрановані від вентиляційного струменя елементами кріплення і різними предметами.

Пил, зібраний з підкладок, зважується на технічних вагах. При цьому наважка повинна бути не менше за 2 г.

Інтенсивність пиловідкладення розраховується за формулою:

, г/(м³·діб),

де Р_t – інтенсивність пиловідкладення, г/(м³·діб);

b – ширина виробки за підошвою, м;

М – маса осілого на підкладці пилу, г;

F – сумарна площина підкладок, м²;

S – площа поперечного перерізу виробки у просвіті, м²;

t – час пиловідкладення, діб

Отримане значення інтенсивності пиловідкладення приймається для розрахунку періодичності застосування заходів на ділянці штреку, прилеглого до лави, довжиною 50 м; для розрахунку періодичності на наступних 150 м штреку інтенсивність пиловідкладення приймається відповідно зменшеною в 3,5 рази.

1.11. У місцях інтенсивного пиловідкладення (крім вентиляційних штреків) періодичність застосування заходів приймається за табл. 2.

Таблиця 2

Продовження табл. 2

1.12. Залежно від інтенсивності пиловідкладення, гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов, а також впливу пиловибухозахисних заходів на санітарно-гігієнічні умови праці гірників, вибір раціональних способів і засобів запобігання і локалізації вибухів пилу повинен провадитися відповідно до табл. 3.

Під час розрахунків параметрів заходів щодо пиловибухозахисту для загальношахтних і групових виробок до обліку приймається найменша нижня межа вибуховості вугільного пилу.

1.13. На гідрошахтах і гідродільницях, де виймання вугілля провадиться не гідравлічним способом, повинні здійснюватися заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу.

У виробках із самопливним гідротранспортом за рішенням спеціальної комісії під головуванням технічного директора об’єднання за участю керівника місцевого органа Держнаглядохоронпраці, технічного інспектора праці профспілки й представника МакНДІ заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу можуть не проводитися.

1.14. Відповідальність за якісне й своєчасне здійснення заходів щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу повинна покладатися на начальників відповідних дільниць, у віданні яких знаходяться виробки, наказом по шахті.

Начальник дільниці ВТБ відповідає за стан пилогазового режиму по всій шахті і має право у разі виявлення його порушень зупиняти ведення гірничих робіт.

Таблиця 3