При транспортуванні акумуляторних батарей треба застосовувати візки з гніздами за розміром батарей, які перевозяться.
- Приготування електроліту треба проводити, дотримуючись таких правил:
- змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою треба в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових);
- виливати кислоти з пляшок необхідно за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів); переливання кислоти вручну не дозволяється;
- робочі, які готують електроліт, повинні бути проінструктовані щодо правил змішування кислоти з водою (забороняється вливати воду в кислоту), а також надання першої допомоги при опіках кислотами і електролітом.
- Акумуляторники, зайняті на ремонті та зарядці акумуляторів і приготуванні електроліту повинні мати окуляри захисні, рукавички гумові, полуботи гумові, костюм бавовняний з кислотозахисним просоченням та фартух гумовий.
- Контроль за ходом зарядки повинен здійснюватися тільки за допомогою контрольних приладів (термометра, нагрузочної виделки, ареометра).
Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.
- З’єднання акумуляторних батарей, які знаходяться під зарядкою, повинно здійснюватися шляхом щільно прилягаючих освинцьованих клем, виключаючи можливість іскріння.
- Категорично забороняється знаходитися стороннім особам в приміщеннях зарядних станцій.
- Приймання і зберігання їжі в приміщеннях акумуляторних забороняється.
- Залишки використовуваного електроліту слід спочатку нейтралізувати 42%- ним розчином їдкого натрію, який зберігається окремо від кислоти, і тільки після цього злити в каналізацію.
Для нейтралізації 1 л кислотного електроліту потрібно 540 г 42%-ного розчину їдкого натрію.
- Дільниці ремонту необхідно забезпечити природним і штучним освітленням за вимогами СНиП II-4-79.
- На робочих місцях, біля верстатів, стендів необхідно улаштовувати місцеве освітлення напругою 12...42 В. Для місцевого освітлення повинні використовуватися світильники із непросвічувальними відбивачами, що мають захисний кут 10...30 град.
- Для освітлення участків ремонту треба передбачати газорязрядні лампи низького і високого тиску (люмінесцентні, ДРЛ, металогалогенні, натрієві, ксенонові). За неможливості чи техніко-економічної недоцільності застосування ламп розжарювання, вибір джерел світла треба проводити з урахуванням вимог СНиП II-4-79.
- Всі оптові підприємства повинні бути забезпечені допоміжними приміщеннями (службові і побутові приміщення, пункти харчування, охорони здоров’я, зали товарних зразків, приміщення для розміщення технічних засобів АСУ) відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і СН 245-71.
- Загальна площа допоміжних приміщень по відношенню до площі виробничих (складських) приміщень повинна складати 8—10%.
- Допоміжні приміщення оптового підприємства, як правило, повинні розміщатися в окремо розташованій від загальнотоварних складів будівлі (адміністративно-побутовому корпусі).
- Висота поверхів допоміжних будівель і убудувань повинна бути 3,3 м.
- Висоту допоміжних приміщень, розташованих безпосередньо в загальнотоварних складах, в тому числі на антресолях, треба приймати не менше 2,4 м.
- Убудування допоміжних приміщень треба відділяти від виробничих приміщень протипожежними стінами і перегородками, перекриттями з межею вогнестійкості 2,5 г.
- Корпус допоміжних приміщень повинен бути розташований на відстані не менше 25 м від об’єктів, що виділять пил, шкідливі гази і пари, з урахуванням переважного напряму вітру в даній місцевості.
- При блокуванні в одній будівлі різних по своєму призначенню і санітарному режиму приміщень не допускається розміщення душових, умивальних, убиралень тощо над харчовими блоками, конторськими приміщеннями, здоровпунктами.
- Убиральні, приміщення для відпочинку, особистої гігієни жінок, пристрої питного водопостачання, умивальні, курильні кімнати допускається розміщати безпосередньо в убудованих приміщеннях загальнотоварних складів.
- В побутових приміщеннях прибирання повинно провадитись не рідше одного разу в день з застосуванням гарячої води і дезинфікуючих засобів.
- Прибиральний інвентар для туалетів повинен зберігатися в спеціально виділеному місці, ізольованому від прибирального інвентаря інших приміщень, мати чітку маркіровку.
- Стіни і перегородки гардеробних, душових, переддушових, умивальних, приміщень для сушіння, знепилення і знешкоджування спеціального одягу, особистої гігієни жінок і убиралень повинні бути облицьовані матеріалами, що дозволяють їх легке очищення і миття гарячою водою з застосуванням миючих засобів.
Висота облицювання повинна відповідати висоті дверних отворів, а душових і переддушових — висоті приміщень.
- Стіни і перегородки зазначених приміщень вище облицювання, а також стелю необхідно фарбувати вологостійкими фарбами, при цьому стелю душових і переддушових, розміщених на верхньому поверсі будівель з сумісними покриттями, необхідно фарбувати вологостійкими паронепроникними фарбами. Перегородки решти санітарно-побутових приміщень повинні бути пофарбовані на всю висоту вологостійкими фарбами, стелі — водяними незмивними.
- В підлогах душових, умивальних на п’ять і більше умивальників, убиралень на три і більше санітарних приладів, а також інших приміщень, в яких необхідне мокре прибирання, повинні передбачатися трапи, в підлогах душових, крім того, обклеююча гідроізоляція.
- Для зберігання вуличного, домашнього і спеціального одягу повинні бути гардеробні.
Гардеробні для чоловіків і жінок улаштовуються окремо, допускається улаштування сумісних гардеробних за наявності роздільних приміщень для переодягання.
Гардеробні вуличного, а також вуличного і домашнього одягу в усіх випадках можуть бути загальними для всіх груп технологічних процесів.
- Вхід в гардеробні слід передбачати через тамбур. При вході повинні бути пристосування для обчищення взуття.
- В гардеробних кількість відділень в шафах або крючків вішалок для вуличного і домашнього одягу і спеціального одягу приймається рівною обліковій чисельності працюючих.
- При обліковій чисельності працюючих до 50 чоловік допускаються загальні гардеробні для всіх груп технологічних процесів.
- При гардеробних слід розміщати комори спецодягу, убиральні, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря, місця для чистки взуття.
- Кількість душових, умивальників і побутових приладів треба приймати за нормами в залежності від чисельності працюючих.
- Душові повинні бути обладнані відкритими душовими кабінами, до 20% яких можуть бути закритими.
- Убиральні в багатоповерхових побутових і виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі.
При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах 30 чоловік або менше убиральні допускається розміщати на одному з поверхів, де більша чисельність.
- Геометричні параметри, мінімальні відстані між осями і ширину проходів між рядами обладнання побутових приміщень треба приймати за таблицею 2.
Т а б л и ц я 2
Розміщення устаткування побутових приладів (витяг з СНиП 2. 09. 04-87 )
Найменування
|
Показник, м
|
Розміри в плані
|
Кабіни:
|
|
душові закриті
|
1, 0 х 0, 9
|
душові відкриті і із крізним проходом, напівдушів
|
0, 9 х 0, 9
|
особистої гігієни жінок
|
1, 0 х 1, 2
|
убиралень
|
1, 2 х 0, 8
|
Лавки в гардеробних
|
0, 3 х 0, 8
|
Прилади питного водопостачання
|
0, 5 х 0, 7
|
Шафи в гардеробних для зберігання особистого і домашнього
|
|
одягу залежно від кліматичних районів і спеціального одягу і взуття *):
|
|
ІВ, ІД,
|
0,33 х 0,5
|
ІА, ІБ,ІГ
|
0,4 х 0,5
|
Розміри по висоті
|
Розділювальні перегородки:
|
|
до верху перегородки
|
1,8
|
від підлоги до низу перегородки
|
0,2
|
Шафи для зберігання одягу
|
1,65
|
Відстань між вісями санітарних приладів
|
Умивальники одиночні
|
0,65
|
Пісуари, ручні і ножні ванни
|
0,7
|
Ширина проходів між рядами
|
Кабіни душових закриті, умивальники групові
|
1,2
|
Кабіни душових відкриті і убиралень, пісуари
|
1,5
|
Умивальники одиночні
|
1,8
|
Ручні і ножні ванни, кабіни особистої гігієни жінок і фотарії
|
2
|
Шафи гардеробних для зберігання одягу при кількості відділень
|
|
в ряду:
|
|
до 18
|
1,4/1**)
|
від 18 до 36
|
2/1,4**)
|
*) Далі — спецодягу. Для звичайного складу спецодягу (халати, фартухи, легкі комбінезони) треба передбачати шафи розмірами в плані 0,25 х 0 5 м, для поширеного складу (звичайний склад плюс натільна білизна, засоби індивідуального захисту) — 0,33 х 0,5 м, для громіздкого спецодягу (розширений склад плюс кожух, валянки, спеціальні комбінезони ) — 0,4 х 0,5 м.
**) В знаменнику наведена ширина проходу між рядами шаф без лав.
Примітки: 1. Ширину проходу між стіною і рядами обладнання допускається зменшувати на 40%; при кількості одиниць обладнання більше 6 в ряду — збільшувати на 25 %.
- При тупикових проходах між шафами для одягу число відділень в ряду треба зменшувати на 35%.
- Норми площі приміщень на одну людину, одиницю обладнання, розрахункове число працюючих, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно- побутових приміщеннях, повинні прийматися відповідно до СНиП 2.09.04-87.
- При проектуванні підприємств треба передбачати здоровпункти, медпункти, приміщення для особистої гігієни жінок, парильні (сауни), а також для відпочинку і психологічного розвантаження в робочий час.
- На підприємствах обліковою чисельністю працюючих понад 300 чоловік повинні передбачатися фельдшерські здоровпункти.
- При обліковій чисельності від 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.
Площа медичного пункту:12кв.м—при обліковій чисельності 50...150
працюючих, 18 кв. м. — при 151...300 працюючих.
- Приміщення для особистої гігієни жінок треба розміщати в убиральнях з розрахунку 75 чоловік на один прилад. В приміщеннях повинні бути місця для роздягання та умивання.
- Улаштування і утримання кафетеріїв, столових і буфетів, що знаходяться при оптових підприємствах, повинні здійснюватися відповідно до Правил охорони праці для підприємств громадського харчування.
- Кількість місць в їдальнях треба приймати за розрахунком — одне місце на чотири працівника підприємства.
- Рівень звукового тиску в допоміжних приміщеннях і в місцях відпочинку, а також психологічного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА.
- Оптове підприємство має бути забезпечено достатньою кількістю урн. Урни повинні щодня промиватися і дезинфікуватися 5% освітленим розчином хлорного вапна чи іншими рівноцінними засобами, дозволеними МОЗ України.
- Вимоги до залу товарних зразків
- Планування залу товарних зразків, де зосереджена робота по оптовій закупці і організації продажу товарів в роздрібну торгову мережу, повинно забезпечувати вільний доступ відвідувачів до зразків товарів, зручність їх огляду та ознайомлення з ними.
- Площу залів зразків оптових підприємств треба приймати 120—150 кв.м для укрупнених груп товарів (культурно-побутового призначення, легкої промисловості, господарські товари, продовольчі товари).
Загальна площа залу зразків загальнотоварного складу на кожні 1000 кв. м складської площі приймається для непродовольчих товарів — 40—50 кв. м, для продовольчих — 10—15 кв. м.
- Торгові меблі, використовувані для залу товарних зразків повинні задовольняти вимогам:
- універсальність і уніфікованість конструкції деталей повинні дозволяти збирати різні варіанти горок з урахуванням показу найрізноманітніших товарів;
- задні стінки горок повинні бути перфорованими для зручності організації на них вертикального викладення товарів;
- мати достатню кількість пристроїв для ефективної демонстрації товарів — різноманітні штанги, консолі, крючки, планшети, підставки, куби, подіуми для великогабаритних товарів.
- Ширина центральних проходів повинна складати не менше 2 м, відстань між рядами горок — не менше 1 м.
- Для оснащення залу товарних зразків застосовуються горки висотою 1,8 м
і 2,2 м.
Горки висотою 1,8 м використовуються як островні, а висотою 2,2 м — як пристінні, а також для розподілу залу зразків на окремі бокси, що забезпечує відокремлення робочих місць комерційних працівників і зон їх обслуговування.
- Розміщати торгове устаткування треба з розрахунком максимального використання природного освітлення.
Крім цього, на горках повинні бути установлені джерела місцевого освітлення для підсвічування товарів.
- Торгові меблі повинні бути оснащені засобами реклами і інформації у відповідності з рішеннями художньо-декоративного оформлення залу, що сприяє також орієнтації покупця в залі.
- Робочі місця комерційних працівників, які працюють в залі товарних зразків, мають бути відокремлені одне від другого за допомогою розставлення торгово- технологічного устаткування, конструктивних і художньо-декоративних рішень засобів інформації, декоративного озеленення, різноманітних прийомів штучного освітлення і кольорового оздоблення.
- Робочі місця комерційних працівників (товарознавців) мають бути оснащені меблями і різним устаткуванням, що відповідають комплексу трудових операцій.
- Вимоги до приміщень обчислювальної техніки
- Проектування нових і реконструкція діючих будівель обчислювальних центрів здійснюється у відповідності з вимогами СН 245-71 і СНиП 2.01.02-85.
- Відстань від обчислювального центру до сусідніх будівель і споруд повинна бути не менше 50 м. Не допускається будівництво будівель обчислювального центру поблизу джерел шуму з рівнем звуку більше 90 дБА.
- Над і під залами електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а також в суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розміщати приміщення категорій А і Б по вибухопожежній небезпеці. Приміщення категорій В повинні відокремлюватися від залів ЕОМ протипожежними стінами.
- Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок і пакетів магнітних дисків треба розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Зберігати перфокарти, перфострічки і магнітні стрічки на стелажах необхідно в металевих касетах.
- Фальшпідлога в приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена із негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості не менше 0,5 години). Простір під нею треба розділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв.м.