Страница 34: НПАОП 51.0-1.03-96. Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі (32422)

НАРЯД-ДОПУСК на виконання тимчасових вогневих робіт

виконавця робіт, прізвище та ініціали)

На виконання робіт

(указати конкретно, які вогневі роботи

виконуватимуться, їх характер і зміст)

Місце проведення робіт

(ділянка або установка, апарат,

приміщення, територія тощо)

Час проведення робіт: початок

(час, дата)

закінчення

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт:

(заходи, які необхідно виконувати під час підготовки об’єкта до виконання робіт,

під час їх проведення і після закінчення)

Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт

(посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)

Наряд видано

199 р.

(посада, прізвище та ініціали, підпис особи, яка видала наряд-допуск)

« »

Проведення робіт узгоджено:

(дата, підпис, прізвище та ініціали, посада;

за необхідності указуються додаткові заходи, що необхідно виконати для забезпечення

пожежної безпеки робіт)

Наряд-допуск продовжено до

(дата, час, підпис, прізвище та

необхідності — додаткові вимоги)

ініціали, посада особи, яка видала наряд) Продовження робіт узгоджено:

Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, з переліком протипожежних заходів, що необхідно виконати, ознайомлений:

(підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)

Роботи закінчені, робоче місце упорядковано до пожежобезпечного

стану:

(час, дата, підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)

Пожежобезпечний стан місця, де проводилися вогневі роботи,

перевірив:

(час, дата, підпис, прізвище та ініціали особі, яка

відповідає за пожежну безпеку за місцем проведення робіт)

Примітки: 1. Наряд-допуск видається керівником підприємства (його заступником, головним інженером) або керівником структурного підрозділу підприємства, де проводяться тимчасові вогневі роботи(склад, дільниця, майстерня тощо).

1. Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з об’єктовою пожежною охороною(ДПД) або фахівцем з пожежної безпеки підприємства, а у випадку їх відсутності — зі службою охорони праці.
2. Перевірка упорядкування робочого місця до пожежобезпечного стану здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку за місцем проведення тимчасових вогневих робіт

Додаток 15

ЖУРНАЛ допуску до проведення газонебезпечних робіт, а також робіт усередині апаратів, ємностей, колодязів, у колекторах, спорудах та іншому аналогічному обладнанні при можливому виділенні шкідливих і вибухонебезпечних речовин

Головні умови успіху при наданні першої допомоги — швидкість дій, спритність та вміння.

Прийоми надання першої допомоги

На підприємстві мають бути виділені і навчені спеціальні особи для надання першої допомоги потерпілим, на яких покладається також відповідальність за стан шафок першої допомоги.

Допомога, яка надається не спеціалістами, є допомогою до лікаря, а не замість лікаря і повинна обмежуватися тільки такими видами:

• тимчасовою зупинкою кровотечі;
• перев’язкою рани;
• іммобілізацією перелому (незрушна пов’язка);
• оживлюючими заходами (штучне дихання, масаж серця);
• перенесенням потерпілого.

Рекомендується мати на підприємстві апарати для штучного дихання з набором інструментів для розкриття рота, витягування та утримання язика і т.ін., а також носилки для перенесення потерпілих.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Дотик до струмопровідних частин, які находяться під напругою, викликає у більшості випадків мимовільне судорожне скорочення м’язів, внаслідок чого потерпілий сам не може звільнитися від дії електричного струму.

Якщо потерпілий залишається в контакті з струмопровідними частинами, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. Першою дією повинно бути швидке відключення тієї частини електроустановки, якої дотикається потерпілий.

Якщо відключити швидко неможливо, необхідно вжити заходи щодо відокремлення потерпілого від струмопровідних частин, до яких він доторкається. При цьому необхідно пам’ятати, що без вживання належних запобіжних заходів торкатися до людини, яка знаходиться під струмом, небезпечно для життя.

Заходи першої допомоги залежать від того, в якому стані знаходиться потерпілий після звільнення його від струму:

• якщо потерпілий в свідомості, але до цього був непритомним або тривалий час знаходився під струмом, йому необхідно забезпечити повний спокій до появи лікаря або терміново доставити в лікарню;
• за відсутності свідомості, але збереженні дихання, потерпілого потрібно покласти зручно, по можливості рівно, розпустити і розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, дати нюхати нашатирний спирт, збризкувати потерпілого водою, розтирати і зігрівати його тіло до появи лікаря;
• якщо потерпілий не дихає або дихає надто погано (рідко, судорожно зі схлипуванням) та дихання поступово погіршується, необхідно до появи лікаря робити штучне дихання.

Ні в якому разі не слід заривати потерпілого в землю, оскільки це не тільки некорисно, але і шкідливо.

Всяка рана може бути легко забруднена мікроорганізмами, які знаходяться на поранювальному предметі, на шкірі потерпілого, а також на руках надаючого допомогу, на брудному перев’язувальному матеріалі і т.ін. Для запобігання зараження стовбняком особливу увагу слід надавати ранам, забрудненим землею. Термінове звернення до лікаря та введення протистовбнякової сироватки упереджує це захворювання.

Для того, щоб запобігти забрудненню рани під час перев’язки, надаючий першу допомогу при пораненні повинен чисто (з милом) вимити руки, а якщо з будь-якою причини зробити це неможливо, слід пальці змазати настойкою йоду. Торкатися безпосередньо до рани навіть вимитими руками не допускається.

При наданні першої допомоги необхідно суворо додержуватись таких правил:

• не можна промивати рану водою або будь-якими лікарськими розчинами, засипати порошками і прикривати мазями — все це перешкоджає заживленню ран та викликає послідуюче нагноєння рани;
• не можна стирати з рани пісок, землю і т.ін., оскільки при цьому їх можна ще глибше втерти в рану, і таким чином викликати її зараження;
• не можна вилучати з рани згустки крові — цим можна викликати сильну кровотечу;
• не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою або накладати павутину, оскільки в останній нерідко бувають збудники стовбняка.

Для надання першої допомоги при пораненні слід відкрити індивідуальний пакет, який міститься в шафці першої допомоги, накласти наявний в ньому стерильний перев’язувальний матеріал на рану та зав’язати її бинтом.

Індивідуальний пакет слід відкривати так, щоб не торкатись руками тієї частини пов’язки, яка повинна накладатись безпосередньо на рану.

Якщо індивідуальний пакет з будь яких причин відсутній, тоді для перев’язки слід використовувати чистий , якщо можливо свіжовипрасувану, носову хусточку, чистий полотняний шматок тканини. На те місце тканини, яке приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму за розміром більше рани, після чого накласти шматок тканини на рану, особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним способом при забруднених ранах.

Перша допомога при кровотечах

Для припинення кровотечі необхідно:

• підняти поранену кінцівку вверх;
• кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом, складеним в жмут, та придавити її зверху не торкаючись самої рани подержати впродовж 4—5 хвилин, якщо кровотеча зупинилась, тоді, не знімаючи накладеного матеріалу , зверху нього покласти ще одну подушечку з іншого пакету або кусочок вати і забинтувати поранене місце, легко натискаючи;
• при сильній кровотечі, яку неможливо зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену ділянку, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою, при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

Перша допомога при переломах, вивихах, ударах

При переломах і вивихах основне завдання першої допомоги — дати пошкодженій частині тіла найбільш зручне і спокійне положення. Це правило є обов’язковим не тільки для усунення больових відчуттів, але і для запобігання додатковим ушкодженням оточуючих тканин.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку закріпити шиною, фанерною пластинкою, палкою, картоном або іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна також підвісити за допомогою бинта або косинки до шиї та прибинтувати до тулубу.

При передбачуваному переломі черепу — непритомний стан після удару голови, кровотеча з рота і вух — необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом, снігом або холодною водою) або зробити холодну примочку.

При передбачуваному переломі хребта необхідно потерпілого обережно покласти на дошку, не підіймаючи його, або повернути потерпілого на живіт обличчям вниз, слідкуючи при цьому, щоб тулуб його не перегинався для запобігання ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, чханні та руханні, необхідно міцно забинтувати груди, або стягнути їх рушником під час видиху.

При впевненості, що потерпілий дістав тільки синяки від удару, а не перелом, або вивих, до забитого місця слід прикласти холодний предмет (сніг, лід, ганчірку, змочену холодною водою) та міцно забинтувати.

Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами

При попаданні кислоти або лугів на шкіру, уражені ділянки необхідно сильно промити струменем води впродовж 15—20 хвилин, а потім уражену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпалену лугами — 3%-ним розчином борної кислоти або 3%-ним розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі промити сильним струменем води впродовж 15—20 хвилин, а потім промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом — 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою — 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розсіяним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугів — розсіяним 3%-ним розчином оцтової кислоти.

Надання першої допомоги при теплових опіках

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпалене місце водою, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпалене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пузирі) обпалене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

При отруєнні парами аміаку або фреону потерпілого необхідно вивести на свіже повітря або в чисте тепле приміщення. При необхідності застосувати штучне дихання.

Необхідно звільнити потерпілого від одягу, який стискає дихання, замінити забруднений одяг та надати потерпілому цілковитий спокій.

Провести інгаляцію теплою парою, яка містить 1—2% розчину лимонної кислоти (з чайника через паперову трубку).

Давати пити міцний солодкий чай, каву, лимонад або 3% розчин молочної кислоти.

Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихати кисень впродовж 30-40 хвилин, зігріваючи потерпілого (обкласти грілками).

У випадку глибокого сну і можливого зниження больової чутливості слід дотримуватись обережності, щоб не викликати опіків.

За наявності явищ подразнювання необхідне полоскання носа, глотки 2%-ним розчином соди або водою.

Незалежно від стану потерпілого, він має направлятись до лікаря.

У випадку явищ ядухи, кашлю потерпілий повинен транспортуватися в лікарську установу в лежачому положенні.

При попаданні аміаку або фреону в очі необхідно провести сильне промивання очей струменем чистої води. А потім слід, до огляду лікарем, надіти темні захисні окуляри. Не слід забинтовувати очі і накладати на них пов’язку.

При попаданні на шкіру аміаку, який викликає опік, або фреону, який викликає обмороження, необхідно спочатку направити на уражену поверхню сильний струмінь чистої води.

Потім уражену кінцівку занурити в теплу воду (35-40 град.С) на 10 хвилин або в разі ураження великої поверхні тіла зробити загальну ванну.