Страница 28: НПАОП 51.0-1.03-96. Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі (32422)

Перевірку знань проводить відповідальний за електрогосподарство підприємства, дільниці, або за його письмовим наказом, особа з групою по електробезпеці не нижче III.

Надання групи I неелектротехнічному персоналу оформляється в спеціальному журналі за підписом перевіряючого і того. кого перевіряють.

1. Організаційними заходами, що забезпечують безпечну роботу в електроустановках, є наступні:

• оформлення роботи нарядом-допуском, розпорядженням, або переліком робіт, які виконуються за порядком поточної експлуатації;
• допуск до роботи;
• нагляд під час роботи;
• оформлення перерв в роботі, переводів на інше робоче місце до закінчення роботи.
• 1. Відповідальними за безпеку робіт є:
• особа, яка видає наряд чи розпорядження;
• особа, яка допускає до виконання робіт — відповідальна особа з оперативного персоналу;
• відповідальний керівник робіт;
• виконавець робіт;
• спостерігаючий;
• члени бригади.
• 1. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця (до початку роботи бригади). Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється.
  2. 1. На всі роботи, які виконуються із зняттям напруги, видається один наряд.
     2. Особа, яка видає наряд і розпорядження, повинна мати групу по електробезпеці не нижче V в електроустановках напругою вище 1000 В і не нижче IV в установках напругою до 1000 В.
     3. Виконавець робіт, який працює за нарядом в електроустановках напругою вище 1000 В , повинен мати групу по електробезпеці не нижче IV, в установках до 1000 В — групу не нижче III.
     4. Перед допуском до роботи відповідальний керівник і виконавець робіт разом з особою, яка допускає до проведення робіт, перевіряють виконання технічних заходів щодо підготовки робочого місця, проводить інструктаж.
     5. Час допуску бригади і закінчення робіт з зазначенням номера наряду і зміст роботи заносяться в оперативний журнал.
     6. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них необхідно:
• обгородити розміщені поблизу робочого місця інші струмопровідні частини, які знаходяться під напругою і до яких можливе випадкове дотикання;
• працювати в діелектричних калошах або на ізолюючій підставці чи на діелектричному килимку;
• застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками, при відсутності такого інструменту користуватися діелектричними рукавичками.
• 1. Установлення і зняття запобіжників проводиться при знятій напрузі.

Під напругою, але без навантаження, допускається знімати і установлювати запобіжники на приєднаннях, в схемі яких відсутні комутаційні апарати.

Під напругою і під навантаженням допускається знімати і установлювати запобіжники пробочного типу в електроустановках напругою до 1000 В .

1. При установленні і знятті запобіжників під напругою необхідно користуватися засобами електрозахисту (ізолюючими кліщами, діелектричними рукавичками, захисними окулярами).
2. 1. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані в зазначеному порядку такі технічні заходи:

• проведені необхідні відключення і вжиті заходи, які перешкоджають подачі напруги до місця роботи;
• на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені заборонні плакати;
• перевірена відсутність напруги на струмопровідних частинах, на які повинно бути накладено заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом;
• накладено заземлення;
• вивішені застережні плакати і приписання;
• огороджені, за необхідності, робочі місця і залишені під напругою струмопровідні частини.
• 1. Перевірка відсутності напруги на відключеній для виконання робіт частини електроустановки повинна проводитись показником напруги заводського виготовлення, що пройшов випробування згідно з вимогами додатка Б11 ПТБ.
  2. 1. Під час ремонту, а також обслуговування електроустановок і електрообладнання застосуванняметалевихдрабин забороняється. Роботаз

використанням приставних драбин повинна проводитись двома робітниками, один з яких знаходиться внизу.

1. Обслуговування освітлювальних пристроїв, розташованих на стелі, з візка мостового крана повинно виконуватись не менше ніж двома особами, одна з яких має групу по електробезпеці не нижче III, друга особа повинна знаходитись поблизу працюючого і слідкувати за додержанням ним необхідних заходів безпеки.

Улаштування тимчасових підмостків, драбин і т.ін. на візку забороняється.

1. Водії механізмів і вантажопідіймальних машин повинні мати групу по електробезпеці не нижче II, а стропальники — групу I.
2. 1. Якщо в результаті дотику з струмопровідними частинами або виникненні електричного розряду механізм чи вантажопідіймальна машина опиняться під напругою, дотикатися до них і спускатися з них на землю або підійматися на них до зняття напруги забороняється.

У випадку загорання механізму або вантажопідіймальної машини водій повинен, не доторкаючись до них руками, сплигнути на землю на обидві ноги зразу і стрибками на одній нозі або дрібною ходою розміром в стопу віддалитися на відстань не менше 8 м.

1. Захисні заходи щодо електробезпеки від ураження електричним струмом
2. 1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований у відповідності з вимогами ПУЕ принаймні один із наступних захисних заходів:заземлення, занулення, захисне відключення, розділювальний трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.
   2. 1. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати:

• при напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму — в усіх електроустановках;
• при номінальних напругах вище 42 В, але нижче 380 В змінного стуму і вище 110 В, але нижче 440 В постійного струму;
• тільки в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також в зовнішніх установках.
• 1. Зануленню чи заземленню підлягають:
• корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників і т.ін.;
• приводи електричних апаратів;
• вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
• каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шафок;
• металеві конструкції розподільних пристроїв, кабельних з’єднань, металеві оболонки кабелів і проводів , металеві рукави і труби електропроводки, а також інші металеві конструкції, на яких установлюється електрообладнання;
• металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів;
• електрообладнання, розташоване на рухомих частинах машин та механізмів.
• 1. В вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки при всіх напругах змінного і постійного струму.
  2. 1. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи всіх призначень (матеріалопроводи, аспіраційні і вентиляційні повітропроводи і т. ін.), металеві корпуси технологічного обладнання.
     2. Для заземлення електроустановок в першу чергу повинні використовуватись природні заземлювачі. Як природні заземлювачі дозволяється застосовувати прокладені в землі водопровідні і інші металеві трубопроводи за винятком трубопроводів горючих рідин, горючих або вибухових газів і сумішів; металеві і залізобетонні конструкції будівель і споруд, які мають з’єднання з землею; свинцеві оболонки кабелів, прокладених в землі, і т.ін.

Заземлювачі повинні бути зв’язані з заземлюючою комунікацією не менше ніж двома провідниками, приєднаними до заземлювача в різних місцях.

1. Для штучних заземлювачів необхідно застосовувати сталь. Допускається застосування заземлювачів з електропровідного бетону. Штучні заземлювачі не повинні мати забарвлення.
2. 1. Кожна частка електрообладнання, яка підлягає заземленню, повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провідником. Послідовне підключення електрообладнання до заземляючого контуру не допускається.
   2. 1. З’єднання заземлюючих провідників між собою повинно бути виконано зварюванням, а приєднання їх до металевих частин апаратів, машин і т.ін. — зварюванням або болтовими і гвинтовими з’єднаннями за ГОСТ 12.1.030-81 і ГОСТ 10434-82.
      2. Болт (гвинт, шпилька) для приєднання заземлюючого провідника повинен бути виконаний з металу, стійкого щодо корозії, або покритий металом, що зберігає його від корозії, і не повинен мати поверхневої окраски.
      3. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання заземляючих провідників повинен бути поставлений знак заземлення.
      4. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих провідників крізь стіни приміщень із вибухонебезпечними зонами повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб в прорізах повинні бути ущільнені неспаленними матеріалами.

З’єднання нульових заземлюючих провідників в місцях проходів не допускається.

1. Зовнішній огляд заземлюючого пристрою повинен проводитися разом з оглядом електрообладнання з записом результатів огляду в спеціальному журналі не рідше ніж один раз в три місяці.
2. 1. Вимірювання опору заземлювачів, а також питомого опору грунту повинно проводитись в періоди найменшої провідності грунту:влітку—за найбільшого

пересихання грунту або взимку — за найбільшого промерзання.

1. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням протоколів повинно проводитись не рідше ніж один раз в рік, а також після їх реконструкції і капітального ремонту.
2. 1. Опір заземлюючих пристроїв для різних мереж не повинен перевищувати зазначених ПУЕ величин за найбільш несприятливих умов.
   2. 1. На кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою з характеристикою ремонту та змін, внесених в пристрій.
      2. Все технологічне і транспортне устаткування, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики (комунікації, транспортні засоби, повітряні компресори і т.ін.), повинно бути заземлено і являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг.
      3. Заземлюючі пристрої для захисту від статичної електрики необхідно об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання.
      4. Залізничні цистерни, автоцистерни і металеві бочки, в які наливаються (зливаються) легкозаймисті рідини, повинні надійно приєднуватися до заземлювача, а також мати заземлююче з’єднання зі шлангом.
      5. При транспортуванні легкозаймистих рідин автоцистернами повинен бути забезпечений контакт корпуса цистерн з землею.
      6. Рейки залізничних колій в межах зливного фронту повинні бути з’єднані між собою (являти нерозривний електропровідний ланцюг) і приєднані до заземлюючого пристрою, який не зв’язаний з заземленням електротягової мережі.
      7. Заземлення металевих корпусів пересувних резервуарів здійснюється за допомогою гнучких мідних провідників перерізом не менше 6 кв.мм, які мають на кінці струбцину або наконечник під болт М10 для приєднання заземлюючого пристрою.
      8. Відкриття люків автомобільних і залізничних цистерн та опускання в них шлангів необхідно проводити тільки після приєднання заземлюючих провідників до заземлюючого пристрою.
   3. Захист будівель і споруд від блискавки
   4. 1. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог РД-34.21.122-87.
      2. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I і II категорії по захисту від блискавки — щороку, для III категорії — не рідше одного разу на 3 роки зі складанням акта, в якому указуються виявлені дефекти. Всі виявлені в пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.
      3. В якості заземлювачів захисту від блискавки допускається використовувати всі заземлювачі електроустановок, які рекомендуються ПУЕ, за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ.
   5. Робота з переносним електроінструментом
   6. 1. Електроінструмент і ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91, ПТЕ, ПТБ і ПУЕ.
      2. В залежності від категорії приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент і ручні електричні машини не нижче наступних класів:

• клас I — в приміщеннях без підвищеної небезпеки. Під час роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I слід користуватися засобами індивідуального захисту;
• клас II і III — в приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями;
• клас III — в особливо небезпечних приміщеннях, а також при несприятливих умовах роботи (в котлах, баках і т.ін.).
• 1. До роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I в приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом і поза приміщеннями допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і мають групу по електробезпеці не нижче II.
  2. 1. Забороняється експлуатувати машини в вибухонебезпечних приміщеннях або з хімічно активним середовищем, яке руйнує метал і ізоляцію.
     2. Забороняється експлуатувати машини, які не захищені від впливу крапель або бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду або дощу.

Кожна машина повинна мати інвентарний номер і зберігатися в сухому приміщенні.

1. В приміщеннях без підвищеної небезпеки необхідно користуватись інструментом напругою не вище 220 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою — не вище 42 В, в особливо небезпечних приміщеннях — не вище 12 В.
2. 1. При неможливості забезпечити роботу електроінструменту на напрузі 42 В допускається користуватись інструментом напругою до 220 В за наявності пристроїв захисного відключення або надійного заземлення корпусу електроінструмента з обов’язковим використанням захисних засобів (діелектричних рукавичок, калош, килимків).
   2. 1. Особам, які користуються електроінструментом і ручними електричними машинами, забороняється: