Перевірку знань проводить відповідальний за електрогосподарство підприємства, дільниці, або за його письмовим наказом, особа з групою по електробезпеці не нижче III.
Надання групи I неелектротехнічному персоналу оформляється в спеціальному журналі за підписом перевіряючого і того. кого перевіряють.
- Організаційними заходами, що забезпечують безпечну роботу в електроустановках, є наступні:
- оформлення роботи нарядом-допуском, розпорядженням, або переліком робіт, які виконуються за порядком поточної експлуатації;
- допуск до роботи;
- нагляд під час роботи;
- оформлення перерв в роботі, переводів на інше робоче місце до закінчення роботи.
- Відповідальними за безпеку робіт є:
- особа, яка видає наряд чи розпорядження;
- особа, яка допускає до виконання робіт — відповідальна особа з оперативного персоналу;
- відповідальний керівник робіт;
- виконавець робіт;
- спостерігаючий;
- члени бригади.
- Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця (до початку роботи бригади). Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється.
- На всі роботи, які виконуються із зняттям напруги, видається один наряд.
- Особа, яка видає наряд і розпорядження, повинна мати групу по електробезпеці не нижче V в електроустановках напругою вище 1000 В і не нижче IV в установках напругою до 1000 В.
- Виконавець робіт, який працює за нарядом в електроустановках напругою вище 1000 В , повинен мати групу по електробезпеці не нижче IV, в установках до 1000 В — групу не нижче III.
- Перед допуском до роботи відповідальний керівник і виконавець робіт разом з особою, яка допускає до проведення робіт, перевіряють виконання технічних заходів щодо підготовки робочого місця, проводить інструктаж.
- Час допуску бригади і закінчення робіт з зазначенням номера наряду і зміст роботи заносяться в оперативний журнал.
- При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них необхідно:
- обгородити розміщені поблизу робочого місця інші струмопровідні частини, які знаходяться під напругою і до яких можливе випадкове дотикання;
- працювати в діелектричних калошах або на ізолюючій підставці чи на діелектричному килимку;
- застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками, при відсутності такого інструменту користуватися діелектричними рукавичками.
- Установлення і зняття запобіжників проводиться при знятій напрузі.
Під напругою, але без навантаження, допускається знімати і установлювати запобіжники на приєднаннях, в схемі яких відсутні комутаційні апарати.
Під напругою і під навантаженням допускається знімати і установлювати запобіжники пробочного типу в електроустановках напругою до 1000 В .
- При установленні і знятті запобіжників під напругою необхідно користуватися засобами електрозахисту (ізолюючими кліщами, діелектричними рукавичками, захисними окулярами).
- Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані в зазначеному порядку такі технічні заходи:
- проведені необхідні відключення і вжиті заходи, які перешкоджають подачі напруги до місця роботи;
- на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені заборонні плакати;
- перевірена відсутність напруги на струмопровідних частинах, на які повинно бути накладено заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом;
- накладено заземлення;
- вивішені застережні плакати і приписання;
- огороджені, за необхідності, робочі місця і залишені під напругою струмопровідні частини.
- Перевірка відсутності напруги на відключеній для виконання робіт частини електроустановки повинна проводитись показником напруги заводського виготовлення, що пройшов випробування згідно з вимогами додатка Б11 ПТБ.
- Під час ремонту, а також обслуговування електроустановок і електрообладнання застосуванняметалевихдрабин забороняється. Роботаз
використанням приставних драбин повинна проводитись двома робітниками, один з яких знаходиться внизу.
- Обслуговування освітлювальних пристроїв, розташованих на стелі, з візка мостового крана повинно виконуватись не менше ніж двома особами, одна з яких має групу по електробезпеці не нижче III, друга особа повинна знаходитись поблизу працюючого і слідкувати за додержанням ним необхідних заходів безпеки.
Улаштування тимчасових підмостків, драбин і т.ін. на візку забороняється.
- Водії механізмів і вантажопідіймальних машин повинні мати групу по електробезпеці не нижче II, а стропальники — групу I.
- Якщо в результаті дотику з струмопровідними частинами або виникненні електричного розряду механізм чи вантажопідіймальна машина опиняться під напругою, дотикатися до них і спускатися з них на землю або підійматися на них до зняття напруги забороняється.
У випадку загорання механізму або вантажопідіймальної машини водій повинен, не доторкаючись до них руками, сплигнути на землю на обидві ноги зразу і стрибками на одній нозі або дрібною ходою розміром в стопу віддалитися на відстань не менше 8 м.
- Захисні заходи щодо електробезпеки від ураження електричним струмом
- Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований у відповідності з вимогами ПУЕ принаймні один із наступних захисних заходів:заземлення, занулення, захисне відключення, розділювальний трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.
- Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати:
- при напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму — в усіх електроустановках;
- при номінальних напругах вище 42 В, але нижче 380 В змінного стуму і вище 110 В, але нижче 440 В постійного струму;
- тільки в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також в зовнішніх установках.
- Зануленню чи заземленню підлягають:
- корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників і т.ін.;
- приводи електричних апаратів;
- вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
- каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шафок;
- металеві конструкції розподільних пристроїв, кабельних з’єднань, металеві оболонки кабелів і проводів , металеві рукави і труби електропроводки, а також інші металеві конструкції, на яких установлюється електрообладнання;
- металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів;
- електрообладнання, розташоване на рухомих частинах машин та механізмів.
- В вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки при всіх напругах змінного і постійного струму.
- До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи всіх призначень (матеріалопроводи, аспіраційні і вентиляційні повітропроводи і т. ін.), металеві корпуси технологічного обладнання.
- Для заземлення електроустановок в першу чергу повинні використовуватись природні заземлювачі. Як природні заземлювачі дозволяється застосовувати прокладені в землі водопровідні і інші металеві трубопроводи за винятком трубопроводів горючих рідин, горючих або вибухових газів і сумішів; металеві і залізобетонні конструкції будівель і споруд, які мають з’єднання з землею; свинцеві оболонки кабелів, прокладених в землі, і т.ін.
Заземлювачі повинні бути зв’язані з заземлюючою комунікацією не менше ніж двома провідниками, приєднаними до заземлювача в різних місцях.
- Для штучних заземлювачів необхідно застосовувати сталь. Допускається застосування заземлювачів з електропровідного бетону. Штучні заземлювачі не повинні мати забарвлення.
- Кожна частка електрообладнання, яка підлягає заземленню, повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провідником. Послідовне підключення електрообладнання до заземляючого контуру не допускається.
- З’єднання заземлюючих провідників між собою повинно бути виконано зварюванням, а приєднання їх до металевих частин апаратів, машин і т.ін. — зварюванням або болтовими і гвинтовими з’єднаннями за ГОСТ 12.1.030-81 і ГОСТ 10434-82.
- Болт (гвинт, шпилька) для приєднання заземлюючого провідника повинен бути виконаний з металу, стійкого щодо корозії, або покритий металом, що зберігає його від корозії, і не повинен мати поверхневої окраски.
- Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання заземляючих провідників повинен бути поставлений знак заземлення.
- Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих провідників крізь стіни приміщень із вибухонебезпечними зонами повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб в прорізах повинні бути ущільнені неспаленними матеріалами.
З’єднання нульових заземлюючих провідників в місцях проходів не допускається.
- Зовнішній огляд заземлюючого пристрою повинен проводитися разом з оглядом електрообладнання з записом результатів огляду в спеціальному журналі не рідше ніж один раз в три місяці.
- Вимірювання опору заземлювачів, а також питомого опору грунту повинно проводитись в періоди найменшої провідності грунту:влітку—за найбільшого
пересихання грунту або взимку — за найбільшого промерзання.
- Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням протоколів повинно проводитись не рідше ніж один раз в рік, а також після їх реконструкції і капітального ремонту.
- Опір заземлюючих пристроїв для різних мереж не повинен перевищувати зазначених ПУЕ величин за найбільш несприятливих умов.
- На кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою з характеристикою ремонту та змін, внесених в пристрій.
- Все технологічне і транспортне устаткування, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики (комунікації, транспортні засоби, повітряні компресори і т.ін.), повинно бути заземлено і являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг.
- Заземлюючі пристрої для захисту від статичної електрики необхідно об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання.
- Залізничні цистерни, автоцистерни і металеві бочки, в які наливаються (зливаються) легкозаймисті рідини, повинні надійно приєднуватися до заземлювача, а також мати заземлююче з’єднання зі шлангом.
- При транспортуванні легкозаймистих рідин автоцистернами повинен бути забезпечений контакт корпуса цистерн з землею.
- Рейки залізничних колій в межах зливного фронту повинні бути з’єднані між собою (являти нерозривний електропровідний ланцюг) і приєднані до заземлюючого пристрою, який не зв’язаний з заземленням електротягової мережі.
- Заземлення металевих корпусів пересувних резервуарів здійснюється за допомогою гнучких мідних провідників перерізом не менше 6 кв.мм, які мають на кінці струбцину або наконечник під болт М10 для приєднання заземлюючого пристрою.
- Відкриття люків автомобільних і залізничних цистерн та опускання в них шлангів необхідно проводити тільки після приєднання заземлюючих провідників до заземлюючого пристрою.
- Захист будівель і споруд від блискавки
- Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог РД-34.21.122-87.
- Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I і II категорії по захисту від блискавки — щороку, для III категорії — не рідше одного разу на 3 роки зі складанням акта, в якому указуються виявлені дефекти. Всі виявлені в пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.
- В якості заземлювачів захисту від блискавки допускається використовувати всі заземлювачі електроустановок, які рекомендуються ПУЕ, за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ.
- Робота з переносним електроінструментом
- Електроінструмент і ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91, ПТЕ, ПТБ і ПУЕ.
- В залежності від категорії приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент і ручні електричні машини не нижче наступних класів:
- клас I — в приміщеннях без підвищеної небезпеки. Під час роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I слід користуватися засобами індивідуального захисту;
- клас II і III — в приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями;
- клас III — в особливо небезпечних приміщеннях, а також при несприятливих умовах роботи (в котлах, баках і т.ін.).
- До роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I в приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом і поза приміщеннями допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і мають групу по електробезпеці не нижче II.
- Забороняється експлуатувати машини в вибухонебезпечних приміщеннях або з хімічно активним середовищем, яке руйнує метал і ізоляцію.
- Забороняється експлуатувати машини, які не захищені від впливу крапель або бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду або дощу.
Кожна машина повинна мати інвентарний номер і зберігатися в сухому приміщенні.
- В приміщеннях без підвищеної небезпеки необхідно користуватись інструментом напругою не вище 220 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою — не вище 42 В, в особливо небезпечних приміщеннях — не вище 12 В.
- При неможливості забезпечити роботу електроінструменту на напрузі 42 В допускається користуватись інструментом напругою до 220 В за наявності пристроїв захисного відключення або надійного заземлення корпусу електроінструмента з обов’язковим використанням захисних засобів (діелектричних рукавичок, калош, килимків).
- Особам, які користуються електроінструментом і ручними електричними машинами, забороняється: