Поручні, які обгороджують конвейєри, установлені нижче рівня підлоги, повинні бути закриті на висоту не менше 0,15 м від рівня підлоги.
- Улаштування огорож і розміщення конвейєрів повинно забезпечувати зручне та безпечне усунення з-під них сміття і інших відходів.
- Нахил конвейєрів не повинен перевищувати 30 град. Приводи похилих конвейєрів повинні бути обладнані автоматичним гальмом, яке б виключало можливість руху стрічки під впливом маси вантажу.
- Краї стрічкових і пластинчатих транспортерів повинні мати бокові огорожі висотою не менше 0,1 м.
- Пускові прилади транспортерів повинні бути розміщені поблизу робочого місця.
- Забороняється спиратися на конвейєр, переходити через рухому стрічку і навантажувати її невластивим вантажем. Регулювання та натяг стрічки слід проводити тільки після зупинки конвейєра.
- Забороняється працювати на конвейєрі в разі перекосу або пробуксовки стрічки, накидати будь-які матеріали на барабан під рухому стрічку з метою усунення її пробуксовки, очищати стрічку конвейєра на ходу вручну і проводити прибирання під стрічкою і барабанами під час роботи конвейєра.
- Забороняється працювати з пересувними конвейєрами при несправній ходовій частині, відсутності обмежувального болта на підіймальній рамі.
В разі виявлення несправностей продовжувати роботу на конвейєрі забороняється.
- Забороняється переміщати конвейєр в робочому положенні. Перед пересуванням і після закінчення роботи необхідно опустити конвейєр в крайнє нижнє положення.
- Стаціонарні та переносні драбини, сходи
- Устаткування, яке потребує постійного обслуговування на висоті більше 1,3 м, повинно бути споряджено стаціонарними сходами та площадками.
- Площадки, які розміщені на висоті 1,3 м і більше над рівнем підлоги, а також сходи та перехідні містки повинні бути із всіх сторін обгороджені поручнями висотою не менше 1 м із суцільною зашивкою їх знизу бортом висотою не менше 0,1 м.
- Ширина площадок для обслуговування устаткування і сходів повинна бути не менше 0,8 м. Ширина східців сходів і відстань між східцями за висотою повинні бути не менше 0,2 м. Ширина східців для металевих сходів повинна бути не менше 0,12 м.
- Кут нахилу сходів, які ведуть до площадок для постійного обслуговування устаткування, повинен бути не більше 45 град., а до площадок періодичного обслуговування — не більше 60 град.
- Поверхня металевих площадок і східці сходів повинні виконуватись з рифленої листової сталі.
- Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпекою довжиною більше 3 м, а також у вибухонебезпечних приміщеннях повинні мати не менше двох сходів, розташованих з протилежних боків.
- Біля вертикальних сходів і сходів з кутом нахилу до горизонту більше 75 град. при висоті більше 5 м, починаючи з висоти 3 м, повинні бути зроблені огорожі в вигляді дуг. Дуги розміщуються на відстані не більше 0,8 м одна від другої та з’єднуються не менше ніж трьома поздовжніми полосами.
- Для устаткування, яке не потребує постійного обслуговування, виконання операцій по відбору товарів, допускається використання приставних драбин або розсувних драбин-стремянок довжиною не більше 5 м.
- Верхні кінці драбин, які приставляються до труб, повинні мати спеціальні гаки або захоплювачі для їх удержання.
- Контроль за станом драбин та стрем’янок повинна здійснювати особа із числа інженерно-технічних працівників, яка призначається розпорядженням по структурному підрозділі (складу, дільниці, майстерні) підприємства.
Періодичний огляд дерев’яних та металевих драбин повинен проводитися один раз в 3 місяці.
- Всі переносні драбини і стрем’янки повинні випробуватися статичним навантаженям після виготовлення і капітального ремонту, а також періодично в процесі експлуатації:
- драбини і стрем’янки металеві — 1 раз в 12 місяців;
- драбини і стрем’янки дерев’яні — 1 раз в 6 місяців.
- Випробування драбин і стрем’янок проводиться шляхом підвішування до східців і тятив статичного вантажу. Тривалість кожного випробування 2 хв.
- Тятиви переносних драбин випробуються зосердженим вантажем масою 200 кг, який підвішується почергово до середини кожної східці, при установленні драбини під кутом 75 град. до підлоги.
- Металеві підвісні драбини випробуються в робочому положенні. Драбина підвішується вертикально і кріпиться двома захоплювачами до конструкції. До середини нижньої східці підвішується вантаж масою 120 кг.
- Дата і результати періодичних оглядів і випробувань драбин та стрем’янок фіксуються в журналі обліку і огляду такелажних засобів, механізмів і пристосувань.
- Трапи і містки повинні бути жорсткими та мати кріплення, які б виключали можливість їх зміщення. Прогин настилу за максимальним розрахунковим навантаженням не повинен бути більше 0,02 м.
- При довжині трапів і містків понад 3 м під ними повинні установлюватись проміжні опори. Ширина трапів і містків повинна бути не менше 0,6 м.
Трапи і містки повинні мати поручні, закраїни та один проміжний горизонтальний елемент.
- Сходи площадок постійних робочих місць висотою більше 1,5 м повинні мати нахил до горизонту не більше 45 град., більшої висоти — не більше 60 град.
Сходи на висоті 3 — 5 м повинні мати перехідну площадку.
Площадка повинна мати табличку з зазначенням максимально допустимого загального і зосередженого навантаження.
Виконання настилів площадок і сходів повинно виключати ковзання.
Риштування і підмостки висотою до 4 м повинні допускатися до експлуатації тільки після прийняття їх виконавцем робіт, а вище 4 м — після технічного огляду їх комісією, призначеною наказом по підприємству.
- Інструмент та пристосування, тара
- Працівники підприємств повинні бути споряджені справним, правильно загостреним інструментом, який відповідає умовам праці. Весь інструмент повинен відповідати вимогам системи стандартів безпеки праці, Правилам безпеки під час роботи з інструментом та пристроями.
- Ручний інструмент щоденного застосування повинен бути закріплений за робітниками для індивідуального користування.
Весь ручний слюсарно-ковальський інструмент (як в майстерні, так і виданий на руки) повинен оглядатися не рідше одного разу в 10 днів, а також безпосередньо перед застосуванням. Несправний інструмент підлягає вилученню.
- Ручки молотків, кувалд і іншого інструменту ударної дії повинні міцно закріплюватись, виготовлятись із сухої деревини твердих листових порід або із синтетичних матеріалів, забезпечуючих експлуатаційну міцність і надійність в роботі.
Ручки молотків, кувалд і т.ін. повинні мати по всій довжині в розрізі овальну форму, бути гладкими, без тріщин.
- Інструмент ударної дії (зубила, бородки) повинен мати гладку затилкову частину без тріщин, задирок, наклепів і скосів. На робочій частині інструмента не повинно бути пошкоджень.
- Ключі гайкові односторонні, глухі двосторонні, із змінними головками і т.ін., без тріщин і задирок повинні мати стійке покриття поверхні для захисту від корозії.
Для робіт з вибухонебезпечними вантажами повинен застосовуватись інструмент із кольорового металу і інших матеріалів, що не іскрять.
- Розміри зіву (захоплювача) гайкових ключів не повинні перевищувати розмірів головок болтів більш ніж на 0,3 мм.
- Рукоятки лопат повинні міцно закріплюватися в держаках і бути гладкими.
- Ломи повинні бути прямими, з відтягнутими і загостреними кінцями.
- Поверхні металевих ручоккліщів повиннібутигладкими(беззадирок,
зазубрин та ум’ятин) і очищеними відокалини.Звнутрішньоїсторониручоккліщів
повинен бути упор, запобігаючий затисненню пальців руки.
- Пластинчасті, зварні, штамповані ланцюги, які застосовуються на вантажопідіймальних машинах і для виготовлення стропів, повинні відповідати нормативній документації та мати сертифікат виготівника.
- Технічний огляд і порядок огляду стропів, ланцюгів, траверсів і тари повинні відповідати вимогам Правил безпеки при роботі з інструментом і пристосуваннями.
- Під час експлуатації знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні піддаватися періодичному огляду особою, відповідальною за їх справний стан, в установлені строки, але не рідше ніж:
- через кожні 6 місяців — траверси;
- через кожні 10 днів — стропи;
- через 1 місяць — кліщі, інші захоплювачі.
Результати огляду та випробування знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари повинні заноситись в журнал обліку і огляду.
- Гвинтові і рейкові домкрати повинні мати стопорні пристрої, які б виключали вихід гвинта або рейки при находженні штока в верхньому крайньому положенні.
- Рейкові домкрати повинні бути споряджені автоматичним гвинтовим гальмом, який виключає самовільне опускання вантажу. Домкрати з електричним приводом повинні бути споряджені пристроєм для автоматичного відключення двигуна в крайніх (верхньому і нижньому) положеннях штока.
- Гідравлічні домкрати повинні бути обладнані пристроями (зворотним клапаном, діафрагмою), забезпечуючими повільне і плавне опускання штока або зупинку його в разі пошкодження трубопроводів, які підводять або відводять рідину.
- Лещата на верстаках повинні бути укріплені так, щоб їх губки знаходились на рівні ліктя працюючого.
Відстань між осями лещат на верстаках повинна відповідати розміру оброблювальних деталей, але бути не менше 1 м.
Лещата повинні забезпечувати надійний затиск виробу.
- Рухомі частини лещат повинні переміщатися без заїдань, ривків і надійно фіксуватися в належному положенні.
- Ручні інструменти з приводом повинні мати справні засоби захисту згідно з ГОСТ 12.2.010-75, ГОСТ 12.2.013.0-91.
- Виробнича тара повинна піддаватися технічному огляду і експлуатуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 19822-82 і ГОСТ 12.3.010-82.
При огляді тари слід перевіряти: появу тріщин, спрацювання і скривлення захоплювальних пристроїв для стропування, справність фіксуючих пристроїв тари.
- Тара вагою брутто понад 50 кг повинна піддаватися огляду перед початком її експлуатації, а також через кожні 6 місяців та після ремонту.
- Тара, яка переміщується вантажопідіймальними машинами і устаткуванням, на яке розповсюджуються Правила Держнаглядохоронпраці, повинна підлягати огляду щомісячно.
- Застосовувані на оптових підприємствах піддони і тара-обладнання повинні відповідати:
- піддони плоскі — ГОСТ 9078-84;
- піддони ящикові і стоячні — ГОСТ 9570-84;
- тара-обладнання — ГОСТ 24831-81.
- Вимоги безпеки до парових і водогрійних котлів
- Організація безпечної експлуатації і обслуговування
- Керівництво підприємства повинно забезпечити утримання котлів у справному стані і безпечні умови їх експлуатації шляхом належного обслуговування.
З цією метою керівник підприємства зобов’язаний:
- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію котлів з числа інженерно-технічних працівників, які пройшли навчання та перевірку знань в установленому порядку;
- забезпечити інженерно-технічних працівників правилами та іншою нормативною документацією по безпечній експлуатації котлів;
- призначити в необхідній кількості обслуговуючий персонал, який пройшов навчання та перевірку знань, має посвідчення на право обслуговування котлів, приладів безпеки, контрольно-вимірювальних приладів, хімводоочищення, живильних насосів і іншого допоміжного обладнання;
- розробити та затвердити виробничі інструкції з безпечної експлуатації котлів;
- установити порядок та забезпечити періодичність перевірки знань керівними і інженерно-технічними працівниками правил, норм і інструкцій по безпечній експлуатації котлів у відповідності з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, а також знань персоналом виробничих інструкцій;
- забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів та цих Правил, а обслуговуючим персоналом інструкцій;
- забезпечити проведення технічних оглядів та діагностування котлів в установлені строки;
- проводити періодично, не рідше одного разу в рік, обстеження котлів з наступним повідомленням інспектора Держнаглядохоронпраці про наслідки цього обстеження.
- В котельні повинні бути годинник і телефон для зв’язку з місцями споживання теплоенергії, а також з технічними службами і керівником підприємства.
- В котельну не повинні допускатися особи, які не мають відношення до експлуатації котлів і обладнання котельної.
- Відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію котлів повинна бути покладена наказом по підприємству на начальника котельної, а при його відсутності — на інженерно-технічного працівника, який виконує функції начальника котельної. Номер і дата наказу про призначення відповідальної особи повинні бути записані в паспорт котла.
- Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію повинен забезпечити:
- утримання котлів у справному стані;
- своєчасне проведення планово-попереджувального ремонту котлів та підготовку їх до технічного огляду;
- своєчасне усунення виявлених несправностей;
- обслуговування котлів навченим і атестованим персоналом;
- обслуговуючий персонал — інструкціями, а також періодичну перевірку знань цих інструкцій;
- виконання обслуговуючим персоналом виробничих інструкцій;
- Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію котлів зобов’язаний:
- регулярно оглядати котли в робочому стані;
- щоденно в робочі дні перевіряти записи в змінному журналі з підписом у ньому;
- проводити роботу з персоналом щодо підвищення його кваліфікації;
- проводити технічний огляд котлів;
- зберігати паспорти котлів і інструкції заводів-виготівників по монтажу і експлуатації;
- проводити протиаварійне тренування з персоналом котельної;
- приймати участь в обстеженнях і технічних оглядах, які проводяться інспектором Держнаглядохоронпраці;
- перевіряти правильність ведення технічної документації при експлуатації і ремонті котлів та забезпечити її зберігання;
- приймати участь в комісії по атестації і періодичній перевірці знань інженерно- технічних працівників і обслуговуючого персоналу;
- своєчасно виконувати приписи, видані органами Держнаглядохоронпраці.
- Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію котлів має право:
- усувати від обслуговування котлів персонал, який допустив порушення інструкцій або виявив незадовільні знання;
- подавати керівництву підприємства пропозиції щодо притягнення до відповідальності інженерно-технічних працівників і осіб із числа обслуговуючого персоналу, які порушили правила і інструкції;
- подавати керівництву підприємства пропозиції щодо усунення причин, які спричиняють порушення вимог правил та інструкцій.
- Періодична перевірка знань персоналу, обслуговуючого котли, повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців.